Міжнародний фінансовий ринок. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Міжнародний фінансовий ринок.



 

Головне призначення міжнародного фінансового ринку полягає в тому, аби за допомогою акумуляції вільних фінансових ресурсів у деяких країнах забезпечити між ними їх перерозподіл для сталого економічного розвитку світового господарства й одержанні від цих операцій певного доходу. Залучення ресурсів на міжнародному фінансовому ринку розширює фінансові можливості кожної держави, що загалом сприяє вирівнюванню їх економічного розвитку та створенню умов для підвищення суспільного добробуту.

Міжнародний фінансовий ринок виник на основі інтеграційних процесів серед національних фінансових ринків. Водночас фінансові ринки економічно розвинутих країн – США, Англії, Німеччини, Франції, Швейцарії самі створили систему переміщення капіталів за межі своєї країни і сприяли виникненню великих міжнародних фінансових центрів.

Об’єктивною основою цього процесу став розвиток міжнародного поділу праці та інтернаціоналізація з огляду на це виробництва. Треба зазначити також, що відбувся процес концентрації і централізації фінансового капіталу. Нині міжнародні фінансові ринки – це величезні фінансові центри, які мобілізують і перерозподіляють у всьому світі значні обсяги фінансових ресурсів. У цих центрах здійснюється переважна більшість усіх міжнародних валютних, депозитних, кредитних і страхових операцій.

Міжнародний фінансовий ринок має три складові: ( схема 20)

- міжнародний ринок грошей (валютний ринок);

- міжнародний ринок кредитних ресурсів;

- міжнародний ринок цінних паперів.

Схема 20. Структура світових фінансів

 

 


Валютні ринки виникли й швидко розвинулися з огляду на розвиток міжнародних економічних зв’язків, насамперед міжнародної торгівлі. Валютний ринок – це купівля і продаж іноземної валюти або цінних паперів в іноземній валюті на основі попиту і пропозиції.

Міжнародні валютні ринки є світові і регіональні. До світового ринку належать валютні ринки всіх країн. Найбільшим світовим валютним ринком є лондонський, на якому проводиться майже половина всіх валютних операцій. Учасниками міжнародних валютних ринків є банки, брокерські фірми і великі корпорації. Банки, які одержали право проводити валютні операції на міжнародних ринках, називаються уповноваженими або валютними банками.

Міжнародний ринок кредитних ресурсів – це специфічна сфера руху коштів між країнами. Кредитні ресурси на міжнародному ринку рухаються на загальновідомих принципах: повернення, терміновості, платності, забезпеченості.

Головне призначення міжнародного ринку кредитних ресурсів – своєчасна мобілізація вільних коштів і подальше їх використання в інших країнах, де є в них нагальна потреба і вони можуть забезпечити найвищий дохід.

Ринок кредитних ресурсів зміцнює фінансове становище в світі в цілому і окремих країнах зокрема. Він розширює фінансові можливості кожної держави, дає змогу уникнути фінансової кризи, скоротити витрати виробництва й обігу в державі.

Міжнародний ринок кредитних ресурсів сприяв розвитку міжнародних розрахунків, економії часу й ефективнішому використанню капіталів, збільшенню нагромаджень у світовому господарстві.

З інституційного погляду міжнародний ринок кредитних ресурсів є сукупністю установ і організацій, за допомогою яких здійснюється рух капіталів у сфері міжнародних економічних зв’язків. У ролі кредиторів виступають приватні банки, фірми, страхові компанії. Аналогічно одержувачами кредитів виступають приватні компанії, уряди країн.

Кредити надаються коротко -, середньо - і довгострокові. Залежно від суб’єкта кредитування кредити поділяються на приватні, урядові й кредити міжнародних фінансових організацій.

Міжнародний ринок цінних паперів – це теж форма мобілізації капіталів з метою задоволення виробничих потреб. Проте вона особлива, її суть полягає в тому, що юридична чи фізична особа, віддаючи власні кошти, одержує фінансовий документ, який дає право його власникові одержати в майбутньому грошові кошти, які майже ніколи не збігаються з номіналом цінного паперу.

Ринок цінних паперів є специфічною формою розподілу фінансових ресурсів між підприємницькими структурами, причому одержаний прибуток на залучені кошти має вирішальне значення.

Міжнародний ринок цінних паперів розвинувся упродовж другої половини ХХ століття, коли було знято обмеження в національних законодавствах на вивіз капіталу.

До кінця ХХ ст. сума щорічних облігацій, що продаються на міжнародних ринках цінних паперів перевищує 500 млрд. дол. США. Усього в світ щорічно обертається акцій і облігацій на суму понад 40 трлн. дол. США.

Слід зазначити, що вдале розміщення цінних паперів на міжнародних ринках, а ще головніше – ефективне використання залучених коштів забезпечить досить стабільний розвиток економіки країни ринкового спрямування.

 

Питання до семінарського заняття

 

1. Розкрити сутність міжнародних фінансів та їх функції.

2. Міжнародні фінансові інституції.

3. Міжнародний фінансовий ринок.

4. Міжнародний валютний ринок.

5. Міжнародна валюта.

6. Завдання України у зовнішньоекономічній політиці.

Завдання для перевірки знань (тести):

1. Валюта, якій відповідає літерний код EUR, — це:

а) англійський фунт стерлінгів;

б) японська єна;

в) норвезька крона;

г) долар США;

д) ЄВРО.

2. Валютні операції — це:

а) операції між резидентами у валюті України;

б) операції пересилання за кордон валютних цінностей;

в) використання валютних цінностей як засобу міжнародного обігу;

г) операції з переходом права власності на валютні цінності.

 

3. Знецінення валюти — це:

а) девальвація валюти;

б) ревальвація валюти;

в) інше визначення.

 

4. Здатність країни забезпечити своєчасне погашення своїх міжнародних зобов’язань прийнятними для кредитора платіжними засобами — це:

а) платоспроможність країни;

б) міжнародна валютна ліквідність;

в) сукупність усіх платіжних інструментів, що можуть бути використані в міжнародних розрахунках.

 

5. Міжнародна валюта — це:

а) долар США;

б) СДР (спеціальні права запозичення);

в) ЄВРО;

г) екю;

 

6. Грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках, — це:

а) валюта;

б) національна валюта;

в) іноземна валюта;

г) міжнародна валюта.

 

7. Нью-Йорк перетворився у світовий фінансовий центр:

а) до 1900 р.;

б) після Першої світової війни;

в) у період Другої світової війни.

Самостійна робота студентА

1. Міжнародні фінансові інституції.

Основні поняття: м іжнародні фінансові інститути, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, кредит, виробнича інфраструктура, інвестиційні проекти.

2. Міжнародна валюта та валютні операції.

Основні поняття: валюта, курс валют, міжнародна валюта, валютні операції.

Навчальні завдання індивідуальної роботи СТУДЕНТА ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА

 

Пропонується підготувати реферати та зробити на їх основі доповіді за такими темами:

1.Вплив міжнародних фінансових організацій на фінансову систему України.

2.Завдання України у зовнішньоекономічній політиці.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ: 49, 50, 51, 52

Рекомендована література до теми

 

Закони України: 1, 11, 14

Підручники і навчальні посібники: 4. 7, 15, 17, 19, 27, 28, 31, 32, 34

Додаткова література: 1, 2, 5, 7


ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

 

Аваль – поручництво третьої особи за векселем.

Аванс – 1) грошова сума, що виплачується наперед, у рахунок майбутніх платежів, згідно з укладеними контрактами та угодами;

2) частина заробітної плати, яка видається за першу половину місяця.

Авансові платежі – сплата до бюджету податків і податкових платежів у розмірах, визначених виходячи з прогнозних оцінок об’єкта оподаткування або його фактичних розмірів за попередній період чи аналогічний період попереднього року.

Адміністративні стягнення – штрафні санкції, що накладаються на керівника і посадових осіб підприємств, установ та організацій за порушення податкового законодавства.

Акредитив – іменний цінний папір, що засвідчує право особи, на ім’я якої виписаний, одержати в банку вказану в А. суму.

Акцепт -1) згода на укладання договору відповідно до пропозиції другої сторони; 2) прийняття платником за переказним векселем зобов’язання оплатити вексель з настанням вказаного в ньому терміну; 3) згода банку гарантувати виплату суми, вказаної у переказному векселі; 4) одна із форм безготівкових рахунків між господарськими організаціями.

Акциз – непрямий податок, який встановлюється державою у вигляді надбавки до ринкової ціни окремих товарів у твердо фіксованих на одиницю товару чи процентах ставках. Існують два види акцизів: специфічні (індивідуальні) й універсальні.

А. специфічний – непрямий податок, який встановлюється державою у вигляді надбавки за окремими ставками для окремих видів товарів.

А універсальний – непрямий податок, який установлюється державою у вигляді надбавки до загального обороту реалізації товарів (робіт, послуг) за єдиною чи кількома ставками. Може бути у формі податку з продажів (купівель), податку з обороту та податку на додану вартість.

Акцизний податок – вид акцизу, який справляється в Україні з підприємств за процентними ставками, що встановлюються до ринкової відпускної ціни, котра включає повну собівартість і прибуток.

Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право її власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Амортизаційні відрахування – метод поступового перенесення на собівартість продукції вартості основних засобів (а також нематеріальні активів), які використовуються для її виробництва. А. в. проводяться за встановленими у директивному порядку нормативами. В українському податковому законодавстві – сума, на яку зменшується прибуток як об’єкт оподаткування.

Аудит – перевірка незалежними юридичними і фізичними особами (аудиторами) бухгалтерської звітності та обліку, іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності.

Аудитор – фізична або юридична особа, яка має кваліфікаційний сертифікат на право займатися аудиторською діяльністю на території України та ліцензію на відповідну діяльність.

Аудиторська палата України – незалежний, самостійний орган, який функціонує на засадах самоврядування. Набуває повноважень юридичної особи від дня реєстрації у Міністерстві юстиції України. А. п. У. формується шляхом делегування до її складу п’яти представників від професійної організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації України, Національного банку України, Міністерства статистики України, Міністерства юстиції України та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій. А. п. У. здійснює сертифікацію та ліцензування суб’єктів, що мають намір займатися аудиторської діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які надають аудиторські послуги.

Аудиторська служба – організація (аудиторська фірма), яка згідно із договором на платній основі контролює здійснення фінансово-господарських операцій, бухгалтерського обліку й звітності господарських організацій шляхом ревізій і перевірок, а також здійснює експертні та інші послуги з аналізу фінансових аспектів діяльності підприємства.

Аукціон – продаж з публічних торгів, при якому товар або майно, що продається, можуть бути придбані особою, яка запропонувала за них найвищу ціну.

Баланс доходів і видатків – поточний фінансовий план підприємства, в якому відображаються доходи і видатки підприємства за рік, а також взаємовідносини з державою і кредитними установами.

Балансовий метод – у фінансовому плануванні передбачає встановлення відповідності видатків джерелам їх покриття ув’язку всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників, в результаті чого досягається збалансованість фінансового плану.

Балансовий прибуток – загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, такі за її межами, яка відображена в його балансі та включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, інших видів фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті та позареалізаційних операцій.

Банківська система -сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозв’язку, яка в тій чи іншій країні в певний історичний період; складова частина кредитної системи.

Банківські депозити – вклади, які надають право отримати в банку певну суму грошей з попередньою сплатою в банк еквівалентної суми грошей або іншої валюти, а також за рахунок кредиту.

Банківський кредит – позичка, що надається банком фізичний або юридичним особам на певний термін за певну винагороду.

Банки комерційні – кредитні установи, що здійснюють усі різновиди банківських операцій (крім емісії грошей) для підприємств усіх галузей за рахунок грошей, залучених у вигляді вкладів та інших пасивних операцій.

Банк Національний України – центральний банк України, який здійснює керівництво всією кредитною системою країни, має монопольне право емісії банкнот, є головним провідником грошово-кредитної політики держави.

Банкноти - банківські білети; грошові знаки, які випускаються в обіг центральними емісійними банками.

Банкрутство – неплатоспроможність боржника (будь-якої юридичної особи) виконати свої боргові зобов’язання.

Бартер – обмін на товарній (безгрошовій) основі.

Бартерна угода – товарообмінна експортно-імпортна операція на балансовій основі з передачею права власності на товар без оплати (натуральний обмін).

Безготівкові розрахунки – перерахування сум з рахунків платника на рахунок одержувача або шляхом взаємного зарахування вимог без участі готівкових грошей.

Бізнес – економічний (чи будь-який) вид діяльності, що приносить дохід або інші особисті вигоди.

Бізнес-план – план реалізації певного проекту або угоди, в якому дається характеристика проекту (угоди), а також обгрунтовується доцільність їх реалізації і розраховується фінансовий результат.

Біржа – організаційно оформлений та регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється оптова торгівля цінними паперами (фондова Б.) або товарами за стандартними зразками (товарна Б.).

Біржовий курс валют – вартість цінних паперів на фондовій біржі.

Біржові посередники – особи (маклери, брокери) або фірми, які виконують функції посередників на фондовій товарній або валютній біржах, за що одержують комісійну винагороду. Спеціалізуються на певній галузі, володіючи великим інформаційним матеріалом по угодах, курсах акцій тощо.

Бюджет – розпис грошових доходів і витрат держави, план утворення і використання фінансових ресурсів держави та її складових одиниць, який забезпечує можливість виконання відповідними органами державної влади і місцевого самоврядування покладених на них функцій.

Б. Автономної Республіки Крим – сукупність доходів і витрат республіканського бюджету Автономії, а також районів і міст республіканського підпорядкування Автономної республіки Крим; різновид зведеного (консолідованого) бюджету.

Бюджет державний – централізований фонд фінансових ресурсів, який затверджується вищим органом законодавчої влади країни і використовується на загальнодержавні потреби, які фінансуються у централізованому порядку.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 387; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.6.55 (0.055 с.)