Сутність, призначення і роль міжнародних фінансів.

Міжнародні фінанси

Міжнародні фінансові відносини можуть бути згруповані за такими напрямами:

це сукупність перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з формуванням і використанням на світовому або міжнародному рівнях фондів фінансових ресурсів.

Сьогодні міжнародні фінансові відносини є однією з визначальних підсистем світового господарства, яка здійснює вирішальний вплив на національну і світову економіку.

ü Взаємовідносини держави і суб’єктів господарювання з міжнародними фінансовими інституціями

ü Взаємовідносини держави з юридичними і фізичними особами інших країн

ü Взаємовідносини держави з урядами інших країн та міжнародними організаціями.

ü Взаємовідносини між суб’єктами господарювання різних країн

 

Фінансова діяльність міжнародних організацій.

Фінансова діяльність міжнародних організацій пов’язана з формуванням і використанням їх бюджету та цільових фондів. Формування доходів здійснюється за рахунок внесків країн, що входять до складу даної організації. Кошти використовуються на основі затвердженого бюджету.

Організація Об’єднаних Націй (ООН)

Заснована в 1943 р. з метою підтримання миру. Сфери діяльності: ü економічний напрям діяльності здійснюється через: Конференцію з торгівлі й розвитку, Організацію промислового розвитку, Програму розвитку. ü соціальна і гуманітарна політика проводиться Дитячим фондом ООН, Фондом ООН у галузі народонаселення, Центром ООН з населених пунктів. За видатками бюджет ООН поділяється на дві частини: адміністративні та накладні витрати і програмні видатки. Фінансування з бюджету ООН окремих країн здійснюється через реалізацію на їх території відповідних програм, а не у формі прямого виділення коштів.

Організація Об’єднаних Націй (ООН)

Створений у 1957 р. з метою економічної співпраці Європейського економічного співтовариства. Доходи бюджету ЄС поділяються на дві групи: внески країн-членів (визначаються залежно від рівня економічного розвитку країн) та доходи бюджету ЄС (мито, сільськогосподарські податки, ПДВ). Бюджет ЄС розробляється Європейською комісією і затверджується Європейським парламентом, ліміт не може перевищувати 1,2% від ВНП Союзу.

Міжнародні фінансові інституції.

З приєднанням України у 1992 році до найвпливовіших міжнародних фінансових інституцій розпочато інтеграцію у світову фінансову систему. Серед зовнішніх фінансових джерел найбільший потенціал мають міжнародні фінансові інститути Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).

Спеціальне агентство ООН. Основні цілі МВФ: ü Сприяння міжнародній співпраці в грошовій політиці ü Розширення світової торгівлі кредитування ü Стабілізація грошових обмінних курсів. Надання МВФ допомоги Україні у 1998 році дозволило здійснити поступову девальвацію гривні і уникнути її обвалу. Фонд пропонує країнам широку гаму технічної допомоги, яка охоплює монетарні, податкові, статистичні, юридичні та інформаційні проблеми.

Банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами й приватним сектором. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбідніших країн. Основні цілі СБ: ü ліквідація бідності і голоду ü забезпечення загальної початкової освіти ü скорочення дитячої смертності ü боротьба з ВІЛ/СНІДом, малярією тощо. ü формування глобального партнерства в цілях розвитку. До Світового банку входять інституції МБРР та МАР.

Здійснює діяльність у країнах Східної і Центральної Європи, які проводять ринкові реформи.Формування ресурсів є статутний капітал, що складається підпискою країн-членів. Основні цілі МБРР: ü сприяння країнам-членам в розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик і кредитів; ü заохочення іноземного інвестування та приватних кредиторів; ü стимулювання збалансованого зростання міжнародної торгівлі.

Міжнародний фінансовий ринок.

Міжнародний фінансовий ринок

- це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів.

величезний обсяг фінансових ресурсів та операцій

глобальність, тобто відсутність територіальних обмежень

цілодобовий режим операцій

залучення до операцій суб’єктів (інституцій) із високим рейтингом(репутацією)

широкий діапазон використовуваних фінансових інструментів

уніфікація правил та стандартів операцій

високий рівень використання інформаційних технологій

Головні елементи міжнародного фінансового ринку

Міжнародний валютний ринок – це міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля – продаж іноземних валют.

Міжнародний ринок боргових зобов’язань – це сфера обігу боргових зобов’язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника.

Міжнародний ринок титулів (або прав) власності – сфера, де відбувається купівля – продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора у капіталі підприємств.

Міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) охоплює обіг групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків.

Грошові потоки в системі міжнародних фінансових відносин

Уряд

Уряд

Юридичні особи

Фізичні особи

Юридичні особи

Фізичні особи

Країна А

Країна Б

 

Грошові потоки у сфері міжнародних фінансів

Міжнародні організації

Міжнародні фінансові інституції

Фінансування централізоване заходів і програм

Уряди

Витрати на утримання апарату

Підприємства

Міжнародні фінансові відносини ґрунтуються на:

установлених формах розрахунків

системі валютного регулювання

курсоутворення

Основними формами міжнародних розрахунків є інкасо та акредитив.

Основою забезпечення сталого розвитку світової економіки, міжнародної торгівлі і міжнародних фінансових відносин є надійний механізм курсоутворення, що дає змогу достовірно визначати валютні курси, які максимально наближені до реального співвідношення купівельної спроможності валют різних країн світу.

 

Література

Нормативна література

1. Конституція України. — К.: Преса України, 1997.

2. Бюджетний кодекс України: Ухвалений Верховною Радою Украї­ни 22 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 37—38.

3. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755 – XVII [Електронний ресурс] / Верховна Рада України.

4. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — №38

5. Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 18.

6. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 тра­вня 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. —

7. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 29.

 

Основна література

1. Фінанси: Навч.посібник. За редакцією В.І. Оспіщева. -: Знання, 2006р.

2. О.Р. Романенко. Фінанси. Навч метод посібник для самостійного вивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2007р.

3. О.Р. Романенко. Фінанси. Підручник – К: Центр учбової літератури, 2009р. – 312 с.

4. Опарін В.М. Фінанси (Заг теорія) Навч посібник – К.: КНЕУ, 2002р. – 240 с.

5. Крисоватий А.І., Десятник О.М. Податкова система: Навч посібник – Тернопіль: Карт бланш, 2004р

6. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: Навч. посібник – Т.: АСТОН, 2004р.

7. Азаренкова Г. М. Фінанси: Практикум [Текст]: Навчальний посібник / Г. М. Азаренкова,

8. Загорський В. С. Фінанси [Текст]: Навчальний посібник / В. С. За- горський, О. Д. Вовчак, І. Г. Благун, І. Р. Чуй. — К: Знання, 2008. — 247 с. — ІЗВИ 978-966-346-416-9

9. Ковальчук С. В. Фінанси [Текст]: Навчальний посібник / С. В. Коваль­чук, І. В. Форкун. - Львів: Новий світ, 2006. - 568 с. - ІЗВК 966-7827-77-1.

10. Фінанси [Текст]: Підручник [Юрій С. І., Алексеєнко Л. М., Зятконсі. кий І. В. та ін.] / За ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. — К: Знання, 2008. 611 С^— І5ВИ 978-966-346-477-0.

11. Фінанси [Текст]: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисципліни / Романенко О. Р., Огородник С. Я., Зязюн М. С., Славкова А. А. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Мін-во освіти і науки України, КНЕУ, 2006. — 387 с. - I5ВN 966-574-510-7.

12. Фінанси [Текст]: Навчальний посібник [В. І. Оспіщев, Л. І. Лачкова, О. П. Близнюк, та ін.] / За ред. В. І. Оспіщева. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2008. - 366 с. - І5ВК 978-966-346-429-9.

13. Фінанси: курс для фінансистів [Текст]: Навчальний посібник / За ред. В. І. Оспіщева. - К: Знання, 2008. - 567 с. - ІЗВИ 978-966-346-473-2.

14. Фінанси: курс для фінансистів [Текст]: Підручник / За ред. д.е.н., проф. Буряка П. Ю., д.е.н., проф. Жихор О. Б. — К.: Хай-Тек Прес, 2010. — 528 с. - I5ВN 978-966-2143-41-6.