Податкова система, її принципи. Податкова політика держави. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Податкова система, її принципи. Податкова політика держави.



Податкова система України  
– це сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом порядку.    
Різновид податків та зборів в Україні
Загальнодержавні До загальнодержавних належать податки та збори, які встановлені Податковим кодексом України, які є обов’язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.  
Місцеві До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і розмірів ставок, визначених Податковим кодексом України, рішеннями сільських, селищних і міських рад, і є обов’язковими до сплати на території територіальних громад.

 

 

Загальнодержавні Місцеві
податки збори податки збори
  податок на прибуток підприємств     за першу реєстрацію транспортного засобу   податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки   збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
  податок на доходи фізичних осіб   плата за користування надрами   єдиний податок збір за місця для паркування транспортних засобів
податок на додану вартість, мито   плата за землю податок на прибуток комунальних підприємств   туристичний збір
акцизний податок за користування радіочастотним ресурсом України    
екологічний податок за спеціальне використання води, лісових ресурсів    
         

Вперше вони були розроблені Адамом Смітом  
Принципи оподаткування  
загальність  
визначеність  
справедливість ;  
зручність  

 

 

· вигоди — платники повинні обкладатися податками у такій мірі, у якій вони використовують програми, що фінансуються за рахунок податків;  
платоспроможності — розмір податку повинен співвідноситись з величиною доходу платника;  
справедливості за горизонталлю та вертикаллю — соціально та економічно рівні платники сплачують рівні податки, а нерівні — нерівні.  

  Згідно ст. 4 Податкового кодексу податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах
  Загальність оподаткування   кожна особа зобов’язана сплачу­вати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є;
Рівність усіх платників перед законом забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми влас­ності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця по­ходження капіталу;
  Невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;  
    Презумпція правомірності рішень платника податку   в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (мно­жинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
Фіскальна достатність встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;
Соціальна справедливість установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
Економічність оподаткування установлення податків та збо­рів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
Нейтральність оподаткування установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоспроможності платника податків;
Стабільність зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше шести місяців до початку ново­го бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
Рівномірність та зручність сплати установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечен­ня своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснен­ня витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
Єдиний підхід до встановлення податків та зборів визначення на законодавчому рівні всіх обов’язкових елементів податку.

 

це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння подат­ків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави.  
Податкова політика

 

 


 

Успішність провадження податкової політики забезпечується по­єднанням наступних критеріїв:  
фіскальної достатності — забезпечення податкових надход­жень на оптимальному рівні відповідно до проголошеної еко­номічної доктрини  
економічної ефективності — визначається рівнем оподаткуван­ня доходів
соціальної справедливості — встановлення визначається за спів­відношенням двох аспектів: скорочення реальних доходів плат­ників податків і повернення конкретним платникам частки до­ходів у вигляді суспільних благ
гнучкості — зміни у динаміці виробництва та підприємницькій активності повинні призводити до зміни методів та форм дер­жавного регулювання у податковій сфері
стабільності — податкова система має будуватися на чіткому визначенні об’єктів оподаткування, їх обліку, а нормативи опо­даткування або обов’язкових платежів не повинні змінювати­ся протягом бюджетного року, запровадження нових розмірів і нормативів оподаткування не має зворотної сили  

 

Характеристика основних податків і зборів податкової системи

України

Елементи системи оподаткування
Платник податку – це фізична чи юридична особа, на яку законом покладено обов’язок сплачувати податок.
Носій податку – це фізична або юридична особа, що у кінцевому підсумку здійснює витрати зі сплати податку.  
Об’єкт оподаткування – явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок, тобто те, що обкладається податком.
Джерело сплати податку – дохід суб’єкта (прибуток, заробітна плата), з якого сплачується податок.
База оподаткування – законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків(за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку, тобто сума з якої сплачується податок.
Ставка податку – розмір податку на одиницю обкладання; якщо виражена у відсотках – квота. Розрізняють тверді і часткові (пропорційні,прогресивні,регресивні) ставки.  
Сфера дії податку – сукупність носіїв податку, на яких у результаті лягає його тягар.
Одиниця обкладання – одиниця виміру об’єкта.  
Податковий склад – сума податку, що сплачує суб’єкт з одного об’єкта.  

 

 

Податок на додану вартість
Будь-яка особа, що проводить господарську діяльність,тобто всі юридичні і фізичні особи, які здійснюються від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України є­­ –
Платником податку  
Об’єкт оподаткування
Реальний
Номінальний
це додана вартість,тому що при сплаті податку вираховується та сума,що вже була сплачена платником своїм постачальникам.
це виручка від реалізації товарів, робіт,послуг.
В Україні встановлена єдина ставка ПДВ – 17 % або 0 %
Нульова ставка оподатковує операції експорту товарів і підтверджується митною декларацією. На митній території ставка ПДВ (17%) не діє.

 

Сума ПДВ, яка належить до сплати, обчислюється як різниця між податковим зобов’язанням і податковим кредитом ПДВ = ПЗ – ПК ПЗ –це сума ПДВ з реалізації товарів, робіт і послуг. ПК – це сума ПДВ з придбаних матеріальних ресурсів, енергії, оплачених послугах тощо.  
Акцизний податок
є видом спеціальних акцизів, що встановлюється за індивідуальними ставками для кожного товару. Перелік підакцизних товарів і ставки визначається Податковим кодексом.
Платником податку є національні виробники підакцизних товарів та суб’єкти, які імпортують або реалізують підакцизні товари.
Об’єктом оподаткування є оборот з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних їх митна вартість.
Акцизний податок встановлюється або в відсотках, або в твердих розмірах. Для таких підакцизних товарів як тютюн і спиртні напої, стягнення податку встановлюється через спеціальні акцизні марки, а для решти товарів (транспортні засоби та їх запчастини, нафтопродукти) обчислення проводиться за встановленими ставками, до обсягу реалізації за відповідний податковий період.

 

 

Мито
це непрямий податок, що стягується за товари, тран­спортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон країни.  
Платниками є декларанти товарів, що переміщуються через мит­ний кордон.  
Об'єкт (база): митна вартість товарів або їх кількісна оцінка.  
Ставки: ü тверді — у грошовому розмірі на одиницю товару (специфічне); ü у відсотках до митної вартості товарів.  
Податковим періодом є момент перетинання кордону і є підста­вою для пропуску товару у країну чи за кордон. Податкові пільги зі сплати мита мають транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів; предмети матеріально-технічного постачання, що виво­зяться за межі митної території України для забезпечення виробни­чої діяльності українських суден; валюта України, іноземна валюта, цінні папери та банківські метали. Податковою звітністю є митна декларація.    

 

 

Податок на прибуток підприємств
Суб’єкти господарювання – юридичні особи, які проводять господарську діяльність як на території України, так і поза її межами;
Управління залізниці,яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту;
Неприбуткові установи та організації і разі отримання прибутку від неосновної діяльності або доходів, що підлягають оподаткуванню;
Відокремлені підрозділи платників податку;
Платниками податку із числа резидентів є:
Платниками податку з числа нерезидентів є:
Юридичні особи, які створені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи із джерелом походження з України;
Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерел походження з України або виконують агентські та інші функції стосовно таких резидентів чи засновників.;

 

 

Об’єктом оподаткування податку на прибуток є:  
Прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.
    Дохід(прибуток) нерезидента із джерелом походження з України.
Ставка з 1 січня 2014 року – 16 відсотків
Податок на доходи фізичних осіб
Платниками податку є:
Фізична особа – резидент, яка отримує доходи як зі джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи;
Фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи як зі джерела їх походження в Україні;

 

 

  Резидента
  Нерезидента
загальний місячний(річний) оподатко- вуваний дохід;
доходи, які джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування;
іноземні доходи
загальний місячний(річний) оподатко- вуваний дохід;
доходи, які джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування;
Базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суму податкової знижки такого звітного року.
Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і вина­город, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;  
Плата за землю
Платники податку
Ø власники земельних ділянок, земельних часток(паїв); Ø землекористувачі.

 

 

§ земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; § земельні частки (паї), які перебувають у власності.  
Об’єкт оподаткування
Базою оподаткування є: · нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; · площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.    
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Платниками податку
є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.  
Об’єктом оподаткування
є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка.
Не є об’єктами оподаткування
Ø об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності дер­жави або територіальних громад; Ø садовий або дачний будинок; Ø гуртожитки.  
Базою оподаткування
є житлова площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.
Ставки податку
встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, за 1 кв. метр бази оподаткування.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 236; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.189.193.172 (0.016 с.)