Бюджетний процес: поняття і його складові етапи.

Бюджетний процес

— це регламентована нормами права діяль­ність, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України.

Учасниками бюджетного процесу є: o Президент України o Верховна Рада України o Кабінет Міністрів України o Міністерство фінансів o Державне казначейство o Національний банк України o Рахункова палата o головні розпорядники і розпорядники бюджет­них коштів o інші органи, на які законодавством України покладені бюджетні, податкові та інші повноваження.

Стадії бюджетного процесу

Складання проектів бюджетів.

Розгляд та прийняття закону про державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.

Виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети.

Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

- послідовність заходів і дій зі складання і розгляду проекту бюджету. Вона визначена Бюджетним кодексом України і на державному рівні включає такі етапи та стадії: визначення основних напрямів бюджетної політики; підготовка й аналіз бюджетних запитів; схвалення проекту державного бюджету Кабінетом Міністрів; розгляд та прийняття державного бюджету Верховною Радою.

Бюджетне планування

Визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

До 1 червня Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, що ґрунтується на прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України із зазначенням показників обсягу ВВП, індексів споживчих цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прогнозованого рівня безробіття. До 1 липня Верховна Рада приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період (Бюджетна резолюція).

Складання проекту Державного бюджету

Підготовка й аналіз бюджетних запитів

Міністерство фінансів розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкцію щодо підготовки бюджетних запитів.

Схвалення Кабінетом Міністрів України проекту Державного бюджету та проекту закону про Державний бюджет та подання їх Верховній Раді України (не пізніше 15 вересня року, що передує плановому).

Розгляд та прийняття Державного бюджету України Верховною Радою України.

Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків. Забезпечення виконання бюджету покладено на Кабінет Міністрів, а загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету здійснює Міністерство фінансів. Бюджет виконується за розписом, затвердженим Міністром фінансів. Цей документ складається у місячний термін після затвердження бюджету в розрізі підрозділів бюджетної класифікації, яка дає повну деталізацію видів доходів і напрямів видатків. Розпис доходів і видатків складається з поквартальною розбивкою, що дає змогу збалансувати бюджет на різні періоди.

4. Економічна суть доходів Державного бюджету України.

Доходи бюджету

- частина централізованих ресурсів, що використовуються з метою виконання відповідних функцій держави.

Доходи Державного бюджету

Податкові надходження - це передбачені податковими законами України загальнодержавні та місцеві податки, збори й інші обов'язкові платежі.

податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств. Він займає в доходах зведеного бюджету майже 18 %.

внутрішні податки на товари та послуги: ПДВ; акцизний збір; плата за ліцензії на певні види господарської діяльності; плата за торговий патент…

податки на власність. До них належить: податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Ставки податку визначені для кожної відповідної групи транспортних засобів.

податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції: ввізне і вивізне мито на товари й інші предмети, які перевозять через митний кордон України, кошти, отримані за вчинення консульських дій та інші надходження від зовнішньоекономічної діяльності.

збори за спеціальне використання природних ресурсів. У цій групі податкових надходжень вирізняють збори за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, спеціальне використання водних ресурсів, геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, платежі за користування надрами, плату за землю, плату за використання інших природних ресурсів.

інші податки об'єднують групи місцевих фінансових податків і зборів, сільськогосподарський податок, єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Неподаткові надходження

доходи від власності та підприємницької діяльності: надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України; надходження від грошово-речових лотерей; рентна плата за транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти, аміаку, за перебування Чорноморського флоту Росії на території України та ін.

адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу: плата за утримання дітей у школах-інтернатах, державне мито, митні збори, плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ, плата за оренду майна, що перебуває в державній або комунальній власності.

надходження від штрафів та фінансових санкцій: надходження від штрафів, санкцій за порушення стандартів щодо якості продукції, за порушення правил пожежної безпеки та ін.

інші неподаткові надходження: надходження коштів від реалізації конфіскованого майна, суми кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, у яких термін позовної давності минув, надходження коштів від реалізації надлишкового майна Збройних сил України.

власні надходження бюджетних установ: доходи за підготовку, перепідготовку кадрів; плата за медичні послуги, доходи від концертної діяльності, вхідна плата в музеї, на виставки, плата студентів за проживання у гуртожитку при вищих і середніх спеціальних навчальних закладах тощо.

Доходи від операції з капіталом

надходження від продажу основного капіталу (кошти від реалізації безгосподарного), майна, валютних цінностей, скарбів, надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та ін.

надходження від реалізації державних запасів товарів, до яких належать надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву і озброєння матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

надходження від продажу землі та нематеріальних активів. Продаж земляних ділянок здійснюється згідно із Земельним кодексом України. Передбачається що, 10 % коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення зараховується до державного бюджету, а 90 % — до відповідних бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Офіційні трансферти — це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. Трансферти від органів державного управління поділяються на: кошти, що надходять з інших бюджетів, дотації, субвенції.

5. Соціально – економічна суть видатків бюджету.

Видатки бюджету

- кошти, спрямовані на здійснення програм, передбачених відповідним бюджетом, за виключенням коштів на погашення основної суми боргу та повернення надмірно сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету

- видатки бюджету та кошти, видані на погашення основної суми державного боргу.

У видатковій частині Державного бюджету передбачено два фонди: загальний і спеціальний. Видатки спеціального фонду фінансують за рахунок цільових фондів, виділених на певну ціль. Видатки загального фонду фінансують за рахунок доходів загального фонду бюджету, вони не мають конкретних (закріплених) джерел фінансування.

Класифікація видатків

Функціональна

Видатки на: * Державне управління. * Міжнародну діяльність. * Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресові. * Національну оборону. * Правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави. * Освіту. * Охорону здоров'я. * Соціальний захист і соціальне забезпечення. * Житлово-комунальне господарство. * Культуру і мистецтво. * Засоби масової інформації. * Фізичну культуру і спорт. * Промисловість та енергетику. * Будівництво. * Сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство. * Транспорт, шляхове господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика. * Інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю. * Заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення. * Охорону навколишнього природного середовища та ядерну безпеку. * Попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха. * Поповнення державних запасів і резервів. * Обслуговування державного боргу. * Державні цільові фонди * Видатки не віднесені до основних груп (резервні фонди, бюджетні позики, проведення виборів та референдумів, кошти, що підлягають передачі до бюджетів інших рівнів). *

Економічна

Поточні витрати — це видатки бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій і органів, визначені на початок бюджетного року, а також на фінансування з соціального захисту населення, а саме: — державне споживання (купівля товарів та послуг); — виплати (перекази) населенню (трансферти); — перекази за кордон; — державні субсидії.

Державне споживання поділяється на військове та цивільне. Цивільне пов'язане з потребами поточного утримання адміністративних будівель, шкіл, лікарень, наукових установ, тобто соціальної інфраструктури.

Виплати (перекази) населенню (трансферти) – заробітна плата, пенсії, допомоги.

Перекази іншим державам пов'язані головним чином з переказуванням державного капіталу урядовим установам за кордон, платежами за зовнішніми позиками (або наданням кредитів), переказами грошей міжнародним організаціям, видатками на утримання військових баз на іноземних територіях.

Державні субсидії, як безоплатний переказ грошових коштів приватному секторові, можуть спрямовуватися на покриття збитків, але головна їх частина використовується для підвищення норми нагромадження.

Капітальні витрати — видатки бюджету на фінансування інвестиційної й інноваційної діяльності держави: капітальні вкладення (включаючи субсидії приватному секторові та перекази за кордон на капіталовкладення та ін.).

Відомча

(визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів) Головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Головні розпорядники бюджетних коштів Державного бюджету України затверджуються законом про Державний бюджет.

Програмна

(застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом та щорічно визначається у Законі України «Про Державний бюджет України») Бюджетна програма - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. До форм бюджетного фінансування відносять: 1) Бюджетні інвестиції - фінансування капітальних вкладень, може здійснюватись як проектне фінансування інвестиційного проекту або як придбання частки акцій господарських товариств; 2) Державні трансферти — цільове, безповоротне та безоплатне виділення коштів з бюджету конкретним суб'єктам у формі державних субсидій, державних субвенцій та державних дотацій. 3) Бюджетні кредити — надання коштів з бюджету суб'єктам господарювання на поворотній основі. На відміну від інших видів кредиту видаються на пільгових умовах та за нижчими процентними ставками; 4) Кошторисне фінансування — виділення коштів з бюджету на основі спеціального планового документа кошторису. Цей вид бюджетного фінансування охоплює такі напрями видатків, як соціальна сфера, фундаментальні дослідження, оборона, управління тощо. За цієї форми бюджетного фінансування працівники бюджетних установ отримують первинні доходи, а споживачі безплатних послуг цих установ - вторинні доходи.