Сутність і методи управління фінансами.

Управління притаманне всім сферам людської діяльності, в тому числі й фінансовій. Під управлінням розуміють свідомий цілеспрямований вплив на об’єкт за допомогою сукупності прийомів та методів для досягнення певного результату. Управління ґрунтується на знанні об’єктивних закономірностей розвитку суспільства. Разом з тим на управління суттєво впливає держава в особі відповідних управлінських структур.

Важливою сферою управлінської діяльності є управління фінансами. Його здійснює спеціальний апарат за допомогою особливих прийомів і методів, в тому числі різних стимулів і санкцій.

Під управлінням фінансами розуміють свідомий вплив органів управління (фінансового апарату) на фінанси держави, регіонів, суб’єктів господарювання, населення і на фінансові процеси, фінансову діяльність з метою досягнення та підтримання збалансованості, фінансової стабільності економіки, отримання доходів, прибутку, фінансового забезпечення економічних та соціальних завдань.

Управління фінансами ґрунтується на знаннях економічних законів розвитку суспільства, закономірностей розподілу ВВП між державою та суб’єктами господарської діяльності, державою і населенням, між галузями економіки і територіями. Управління фінансами включає суб’єкт та об’єкт. (схема 4)

Об’єктом управління є централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів. Суб’єктом - фінансовий апарат. Суб’єкти управління використовують в кожній сфері і кожній ланці фінансових відносин специфічні методи цілеспрямованого впливу на фінанси.

Процес управління фінансами включає наступні методи: фінансове прогнозування та планування, фінансове регулювання, фінансовий облік, фінансовий контроль.

Планування займає одне з найважливіших місць в системі управління фінансами. При плануванні будь-який суб’єкт господарювання всебічно оцінює стан фінансів, оцінює можливості збільшення фінансових ресурсів, визначає напрямки їх більш ефективного використання. Планові рішення приймаються на основі аналізу фінансової інформації, яка базується на бухгалтерській, статистичній та оперативній звітності.

 

Схема 4. Система управління фінансами

 

 

Оперативне управління представляє собою комплекс заходів, що розробляються на основі оперативного аналізу поточної фінансової ситуації і мають на меті отримання максимального ефекту за мінімальних затрат за допомогою перерозподілу фінансових ресурсів. Суть оперативного управління полягає в раціональному використанні фінансових ресурсів з метою покращення господарської діяльності.

Контроль як елемент управління здійснюється як в процесі планування, так і в процесі оперативного управління. Він дозволяє співставляти фактичні результати по використанню фінансових ресурсів з плановими, виявляти резерви зростання фінансових ресурсів і більш ефективного їх використання.

Розрізняють стратегічне та оперативне управління фінансами.

Стратегічне управління полягає у встановленні обсягів фінансових ресурсів через прогнозування на перспективу для реалізації цільових програм, пов’язаних з піднесенням економіки, вирішенні соціальних проблем тощо. Його здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент.

Оперативне управління фінансами здійснюють Міністерство фінансів України; дирекції позабюджетних фондів, страхових організацій; фінансові служби міністерств, місцевих органів влади, підприємств та організацій.

Верховна Рада України як найвищий орган законодавчої влади приймає закони, в тому числі з фінансових питань, затверджує Державний бюджет України та здійснює контроль за його виконанням в особі Рахункової палати, визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики в сфері фінансів.

Кабінет Міністрів України як найвищий орган виконавчої влади забезпечує проведення фінансової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, організовує розробку проекту закону про Державний бюджет і забезпечує його виконання.

Розподіл функцій в управлінні фінансами між окремими органами фінансового управління вивчається в темі «Фінансова система»

Питання до семінарського заняття

1. Сутність фінансової політики: мета, завдання, види.

2.Фактори, що впливають на фінансову політику, її основні етапи та напрями фінансової політики.

3. Сутність фінансового механізму, його складові.

4. Фінансове планування: сутність, методи, завдання. Система фінансових планів.

5.Сутність управління фінансами.

6. Фінансовий контроль, його сутність та необхідність.

7. Види, методи та форми здійснення фінансового контролю.

8. Фінансове законодавство в Україні.

 

Завдання для перевірки знань (тести):

1. Фінансова політика-це:

а) державна політика у сфері розподільчих і перерозподільчих відносин;

б) частина економічної політики держави, яка спрямована на досягнення
максимального соціально-економічного розвитку;

в) сукупність заходів щодо забезпечення відповідними фінансовими

ресурсами для реалізації державних програм;

г) сукупність фінансових заходів, які здійснює держава через фінансову систему.

 

2. За характером заходів і часом їх здійснення фінансова по­літика поділяється на:

а) фінансову тактику і фінансову стратегію;

б) фінансову стратегію і бюджетне регулювання;

в) оперативну фінансову політику і фінансову тактику;

г) фінансову стратегію і податкову політику.

3. Фінансова стратегія держави — це:

а) сформована система довгострокових цілей фінансової ді­яльності і найефективніілих шляхів їх досягнення, які ви­значаються фінансовою ідеологією;

б) напрями, форми і методи використання фінансових ре­курсів;

в) система принципів і методів розробки та реалізації управ­лінських рішень, пов'язаних з рухом фінансових ресурсів;

г) процес визначення оптимальної структури капіталу.

4. На практиці фінансова політика реалізується:

а) в фінансових заходах;

б) в законодавчих заходах;

в) в організаційних заходах;

г) вірної відповіді немає.

5. Як співвідносяться поняття фінансова політика та фінансовий механізм:

а) фінансова політика реалізується через фінансовий ме­ханізм;

б) фінансовий механізм визначає фінансову політику;

в) дії економічних законів у фінансовій сфері;

г) всі відповіді правильні.

6. Фінансовий механізм — це:

а) фінансові відносини стосовно розподілу ВВП;

б) сукупність суб'єктів і об'єктів фінансового розподілу;

в) система встановлених державою форм і методів органі­зації фінансових відносин, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства;

г) всі відповіді правильні.

7. Фінансовими механізм - це:

а) сукупність економіко-організаційних і правових форм та методів управління фінансовою діяльністю держави;

б) діяльність по формуванню, розподілу та перерозподілу централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів;

в) правове регулювання фінансових відносин, що виникають при створенні і використанні фондів фінансових ресурсів;

г) вірної відповіді немає.

 

8. Елементами фінансового механізму є:

а) фінансове планування і прогнозування, фінансові важелі і стимули;

б) фінансові санкції, фінансові резерви, ліміти;

в) нормативно-правове забезпечення.

 

9. Методи і форми фінансового механізму вимірюються:

а) плануванням, стратегічним управлінням та збором інформації;

б) фінансовим регулюванням і оперативним управлінням;

в) прогнозуванням і контролем;

г) всі варіанти.

 

10. До фінансових важелів належать:

а) процес формування і використання фінансових ресурсів на мікро- і макрорівні;

б) нормативно-правове забезпечення господарсько-фінансової діяльності;

в) форми і методи формування і використання фінансових ресурсів, які одночасно виступають як система фінансових показників, норм, нормативів;

г) система керівництва фінансами.

 

11. Фінансове забезпечення здійснюється у таких формах:

а) самофінансування, кредитування, бюджетні асигнуван­ня;

б) кредитування і акціонування;

в) самофінансування, кредитування, бюджетні асигнуван­ня і акціонерний капітал;

г) бюджетне фінансування і кредитування.

12. Сутність фінансового планування полягає у:

а) визначенні організаційно-правових форм підприємств;

б) оцінювання фінансової стратегії;

в) визначенні фінансових можливостей держави з метою забезпечення розвитку її економіки;

г) всі відповіді правильні.

 

13. Методами фінансового планування є:

а) нормативний;

б) балансовий;

в) метод коефіцієнтів;

г) усі відповіді правильні.

 

14. Управління фінансами вміщує основні складові:

а) фінансове забезпечення і фінансове регулювання;

б) органи управління та форми і методи управлінської ді­яльності;

в) нормативне і правове забезпечення;

г) фінансовий і кредитний механізми.

15. Фінансовий контроль-це:

а) система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту;

б) процес дослідження фінансового стану підприємства;

в) особлива сфера вартісного контролю за фінансовою діяльністю всіх економічних суб'єктів, дотримання фінансово-господарського законодавства;

г) процес управління грошовим обігом, формування і використання фінансових
ресурсів підприємства.