Тема: воєнні дії в середині 1941-1942 Р.

ТЕМА: ПОЧАТОК ВІЙНИ.

ПОДІЇ 1939-ЧЕРВНЯ 1941 р.

ПРИЧИНИ ВІЙНИ	Версальсько-Вашингтонська система — це системи договорів, підписаних між державами-переможцями після Першої світової війни, в 1919-1922 рр., (головним чином Ве­ликою Британією, Францією. США і Япо­нією) з країнами, що зазнали поразки (Ні­меччиною, Австрією, Угорщиною, Болгарією, Туреччиною).
Існування Версальсько-Вашингтонської системи договорів
Ця система поставила Німеччину та її ко­лишніх союзників в складне становище (втрата певних територій, репарації, обме­ження військового потенціалу тощо). Японія та Італія також вважали себе обді­леними. Усі вони прагнули здійснити черговий переділ світу.
Загострення суперечностей між великими державами внаслідок глибокої економічної кризи 1929-1933 РР.	Існували різні моделі виходу із кризи. Одні країни виходили з неї шляхом державного регулювання, проведення еко­номічних реформ при збереженні демок­ратичних засад, в інших — були встанов­лені тоталітарні режими, що запровад­жували мілітаризм в економічній та ду­ховній сферах. Мілітаризм породжував прагнення до переділу світу і створював для цього відповідні передумови. Це за­гострювало суперечності між великими державами.

 

Політика "умиротворення" агресора	Вона передбачала такі елементи: • не вживати силових методів щодо країн-агресорів (в першу чергу до Німеччини), які могли б дати привід їм розпочати вій­ну, до якої західні держави були не готові; • йти на поступки країнам-агресорам (щоб направити їх зміцнілий військовий потенці­ал в майбутньому проти СРСР
Цю політику проводили Велика Британія і Франція по відношенню до Німеччини, І Італії, Японії, сподіваючись своїми поступками здобути мир.
"Ізоляціонізм" США	Політика невтручання у справи європейських країн, відмова від військово-політичних союзів з ними. У 1935 р, було прийнято і Закон про нейтралітет, згідно з яким у разі виникнення збройного конфлікту накладалося ембарго на експорт зброї країнам, що перебували у стані війни.
Причини проведення такої політики: • глибока економічна криза, яка вимагала концентрування всієї уваги на вирішенні внутрішніх проблем; • зростання напруженості у світі, що поро­дило у США наміри взагалі замкнутися у своїй "американській фортеці". Як наслідок: сама багата країна світу з ко­лосальними ресурсами і здатністю вплива­ти на світові події наче випала із світової ^1 політики. Це різко збільшило шанси агре­сорів на успіх
Особлива політика СРСР	Військове співробітництво з Німеччиною за Рапалльським договором, 1939 —підпи­сання пакту про ненапад.

 

 

Характер війни ДЛЯ КРАЇН-АГРЕСОРІВ (Німеччини, Італії, Японії) — загарбницьке Держави "Антикомінтернівського пакту" мріяли за допомогою війни розширити Характер війни власні території, завоювати ринки збуту товарів та джерела сировини.

ДЛЯ КРАЇН, ОКУПОВАНИХ АГРЕСОРАМИ, КРАЇН АНТИГІТЛЕРІВСЬКОЇ КОАЛІЦІЇ – справедлива, визвольна   (наприклад Польщі, Норвегії, Югославії і т. д.). 3 другої половини 1940 р в цих країнах виникає і розгортається рух Опору.

 

 

Періодизації війни
І ПЕРІОД: з 1 вересня 1939 р. по 22 червня 1941 р. (на­пад Німеччини на Польщу — напад Німеччини на СРСР).	І ПЕРІОД: з1вересня 1939 р. до червня 1942 р.(стратегічна ініціатива та перевага сил країн-агресорів).
II ПЕРІОД: з 22 червня 1941 р. по 19 листопада 1942 р. (напад Німеччини на СРСР — початок контрнаступу радянських військ під Сталінградом).
II ПЕРІОД: з чер­вня 1942 р. по сі­чень 1944 р. (пе­релом у війні, перехід страте­гічної ініціативи до країн антигіт­лерівської коа­ліції).
III ПЕРІОД: з 19 листопада 1942 р. по 6 червня 1944 р. (початок контрнаступу ра­дянських військ під Сталінградом — відкриття другого фронту у Європі).
IV ПЕРІОД: з 6 червня 1944 р. по 8 травня 1945 р. (відкриття другого фронту у Європі — капітуляція Ні­меччини).	III ПЕРІОД: з січ­ня 1944 р. по 2 вересня 1945 р; (перевага країн антигітлерів­ської коаліції, розгром армій супротивника, криза правлячих режимів дер-жав-агресорів та їх крах).
V ПЕРІОД: з 8 травня 1945 р. по 2 вересня 1945 р. (капітуляція Німеччини — ка­пітуляція Японії).

 

1939 Воєнні дії	– 1 вересня 1939 р. Німеччина розпочала агресію проти Польщі (план "Вайс"). – У відповідь Франція та Великобританія З вересня оголосили війну Німеччині (бо вони були гарантами територіальної цілісності Польщі). Локальна війна перетворилася на світову. – Але англо-французькі війська розпочали "дивну війну": вони зайняли позиції на кордоні та утримувалися від будь-яких бойових дій. Це вирішило долю Польщі. Незважаючи на героїчний опір її армії та населення, вона була окупована. – Коли в німецько-польській війні визначилася перемога Німеччини, СРСР ввів свої війська в східні райони Польщі 17 вересня 1939 р. та приєднав західнобілоруські та західноукраїнські землі по "лінії Керзона" до своїх територій (т.зв. "четвертий поділ Польщі"). – В листопаді 1939 р. СРСР починає військові дії проти Фінляндії, прагнучи задовольнити свої територіальні претензії на півночі (т.зв. "зимова війна"). Війна проти Фінляндії підірвала міжнародний престиж СРСР: 14 грудня 1939 р. його, як країну-агресора було виключено із Ліги Націй.
1940 р.	– Німеччина, користуючись бездіяльністю англо-французьких військ та матеріальною підтримкою СРСР, переходить до активних дій на Заході. – 9 квітня 1940 р. розпочалася операція "Везерюбунг", наслідком якої стало загарбання за 1 день Данії та до 10 червня — Норвегії. – 10 травня 1940 р. розпочалася операція "Гельб" — спрямована на розгром Франції. Удар був нанесений через Голландію та Бельгію (бої на території яких тривали відповідно до 14 та 17 травня) і одночасно на стику бельгійсько-французького кордону через Арденський гірський прохід. – В результаті англо-французькі війська були притиснуті до моря в районі порту Дюнкерк на узбережжі Ла-Маншу. Однак основні сили експедиційного корпусу вдалося евакуювати в Англію. – Подальший наступ німецьких військ привів до ка­пітуляції Франції 22 червня1940 р. Північні райо­ни Франції були окуповані, а на півдні був встановлений маріонетковий режим маршала Петена (т.зв. "уряд Віші") – Після цього. Німеччина спробувала вивести В. Британію з війни шляхом авіаційних нальотів (т.зв. "битва за Англію") 3 липня 1940 р. – В цей час СРСР анексував територію Латвії, Литви і Естонії (3-6 серпня 1940 р. 7 сесія ВР СРСРприйняла постанову про входження їх до складу СРСР), а також отримав від Румунії Бессарабію і Північну Буковину після пред'явленого ультиматуму в червні 1940 р. – 18 грудня 1940 р. в Німеччині затверджено директиву №21 (план "Барбаросса") — план військової операції Німеччини проти СРСР.
1941 р.	– На поч. 1941 р. Німеччина вимушена була здійснити військові операції рятуючи свого союзника — Італію, що вела невдалі бої в Греції. – В результаті наступальних операцій 17 квітня була окупована Югославія (щоб не допустити її вихід із сфери впливу Німеччини), 29 квітня — Греція (план "Маріта"). – Остаточно німецькі війська добилися перелому в Східному Середземномор'ї після здобуття в результаті десантної операції в травні острова Кріт (операція " Мер курій"). – Одночасно експедиційний корпус Роммеля був і направлений в Північну Африку (на допомогу італійським військам, що вели бої в Єгипті).

Запитання та завдання______________________________________________

1. Розкрийте причини виникнення Другої світової війни і визначте перерозподіл сил у світі наприкінці 30-х років.

2. В якій мірі пакт Молотова-Ріббентропа вплинув на розклад сил у Європі?

3. Розкажіть про початок Другої світової війни і визначте причини поразки Польщі. Як ви оцінюєте поведінку урядів Великої Бри­танії і Франції щодо Польщі?

4. Як уряд СРСР реалізовував пакт Молотова-Ріббентропа на першому етапі війни? Чому такі дії комуністичного керівництва не відповідали національним інтересам народів світу і СРСР зокрема?

5. Прочитайте уривки документів і скажіть, про що вони свідчать. Як можна назвати країну, яка підписує договір про дружбу з агресором?

 

ТЕМА: США У 1945-1960-Х pp.

В другій половині ХХ-го століття США оста­точно займають місце лідера капіталістичного сві­ту. В ході війни рівень промислового виробництва в США зріс в 2,4 рази, а в результаті вигідної торгів­лі їм вдалося сконцентрувати біля 75% золотого запасу Західного Світу, що визначила стабільність $, як світової валюти. США зайняли місце провідної військової держави завдяки монопольному володін­ню атомною зброєю та засобами Ті несення, що доз­волило скоротити чисельність збройних сил з 19 до 1,5 млн. Вказане вище визначило роль США, як наддержави, що домінувала в повоєнному світі.

– збереження основних принципів "нового курсу" Ф.Д. Рузвельта, що передбачало посилення ролі держави; – вирішення пробле­ми демобілізованих солдатів (пільги), – розпочато конвер­сію військового ви­робництва; – певні обмеження демократичних сво­бод (1947 — закон Тафта-Хартлі) і розгул маккартиз­му (1950-1954) - в умовах "холодної війни".

– проведення прог­рами матеріальної підтримки євро­пейських країн в рамках плану Мар­шалла; – економічне співробітництво було під­кріплене військо­вим (1949 - НАТО); – Стосовно СРСР в умовах "холодної війни" був обраний курс на "стриму­вання", що вияви­лося в ескалації ядерних озброєнь та Корейській війні (1950-1953).

холодна війна

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

Президентство Г. Трумена 1945-1952 рр. від демократів

– Політика "нормалі­зації" — не скасування попередніх реформ демократів, не запровадження нових; – втрата темпів про­мислового розвит­ку у порівнянні з єв­ропейськими краї­нами та Японією; – формування сус­пільства споживання; – зростання расових конфліктів (збері­гається і навіть прогресує дискри­мінація негрів).

– Зростають витрати держави на ВПК (військово-промис­ловий комплекс) і відповідно його роль; наростання ядерно­го потенціалу США привело до форму­вання доктрини "масової відплати"; однак створення ядерної зброї в СРСР привело до необхідності перего­ворів. У 1959 р. від­бувся візит М.Хру­щова до США.

Президентство Д.Ейзенхауера 1953-1960 рр. від республіканців

 

 

Запитання та завдання______________________________________________

1. Визначте найважливіші риси політичного життя США 40-х - 50-х років.

2. Прочитайте текст з наведеного документа і визначте, які конс­титуційні права громадян США обмежував «закон Маккарена»?

3. Якими особливостями відзначався економічний розвиток США в 40-50-ті роки?

4. Які факти свідчать про зміцнення позицій США на міжнародній арені в повоєнні роки?

 

 

ТЕМА: США У 1960-1970-х рр.

– Йде стимулювали економічного зрос­тання шляхом роз­ширення соціаль­них програм: • надається допомо­га в будівництві житла сім'ям з низь­ким рівнем прибут­ків, відповідно йде стимулювання буді­вельної індустрії; • підвищується мі­німальна зарплата (1,5 дол. за годину); • започатковують­ся громадські робо­ти для безробітних; • проводиться антиінфляційна програма. – Проводиться т.зв. програма "боротьби з бідністю": • приймається закон про допомогу сім'ям і низькими доходами; • Здійсню є т ь с я програма будівниц­тва деше-вого дер­жавного житла; • запроваджується без коштовне ме­дичне страхування для престарілих громадян. – Обмежується расо­ва дискримінація (при наймі на роботу — закон 1964 р., при здачі житла закон — 1968 р., при обслуговуванні в громадських місцях, закон 1965 р. гаран­тував захист вибор­чих прав чорношкі­рих американців).

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

– З однієї сторони, відбувається по­м'якшення протис­тояння з СРСР і країнами соціаліс­тичного табору, по­шук компромісів (наприклад, вихід з Карибської кризи 1962 р.). – З іншої сторони, про-довження полі­тики "стри-мування комунізму": • мирним шляхом — через пропаган­ду позитивного об­разу Америки в країнах третього світу за допомогою "Корпусу миру" та • збройним шляхом — активізація під­тримки антикому­ністичних режимів і безпосередня таєм­на та відкрита участь в боротьбі проти визвольних комуністичних ру­хів (доктрина "гнуч­кого реагування"). – Як наслідок — втя­гування у війну в Ін­докитаї, яка призве­ла до падіння авто­ритету США і роз­колу американ­ського суспільства. – Це в свою чергу викликало активіза­цію масових рухів, рухів прихильників миру, негрів за свої права (М.Л. Кінг), "хінні" тощо.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

– Проголошення доктрини "нової економічної полі­тики - НЕПу". З метою її реалізації йде заохочення ка­піталовкладень: • відміняється пода­ток на надприбуток: • знижується при­бутковий податок: • запроваджуються податкові пільги для компаній, які інвес­тують виробництво.

– У В'єтнамі був здійснений перехід до "в'єтнамізації війни" масованих бомбардувань та поступового виводу американських військ (1973 р.). – В сфері міжнародних відносин визначився курс на " розрядку" (нормалізацію стосунків з СРСР):

«Нові рубежі»

Президентство Д.Кеннеді 1961-1963 рр. від демократів

«Велике суспільство»

Президентство Л.Джонсона 1963-1968 рр. від демократів

«НЕП»

Президентство Р. Ніксона 1969-1974 рр. від республіканців

– Р.Ніксон і Дж. Форд змогли знизити гос­троту соціальних конфліктів (за раху­нок збільшення вип­лат в системі соціаль­ного страхування). – В цей період було здійснено перехід до найманої армії за­мість загального вій­ськового обов'язку. – Але енергетична криза і економічна депресія 1974-1975 рр. підірвали пози­ції республіканців. – Спроба посилення державного регу­лювання привела до зростання чи­сельності феде­рального апарату. – Престиж республі­канців підірвав та­кож Уотергейтский скандал 1972 р. та розгляд цієї справи Конгресом у 1973р.

• 1968 р. — договір про обмеження розповсюдження ядерної зброї. • 1971 р. — договір про статус Захід­ного Берліна, • 1972 р., 1974 р. - договори про ПРО-1 (протира­кетна оборона) та ОСО-1 і ОСО-2 (обмеження стра­тегічних озбро­єнь), • 1975 р. - НБСЄ (Нарада з питань безпеки і співро­бітництва у Євро­пі, проходила у Гельсінкі).

Президентство Дж. Форда 1974-1976 рр. від республіканців

– Його діяльність сприяла розгортан­ню другого етапу НТР, суттю якого було: • енергозбереження, • наукоємкість; • інформатизація.

– Завдано удар по престижу США: 11 проблема американськихзаручни­ків в Ірані в 1979 р. – Загострення кон­фронтації зСРСР: бойкот Олімпіади-80 в Москві та тиск на СРСР у зв'язку з його вторгненням в Афганістан. – Орієнтація на підтримку демократичних режимів в краї­нах третього світу.

Президентство Дж. Картера 1977-1980 рр. від демократів

 

Запитання та завдання______________________________________________

1. У чому суть програми «нових рубежів» Дж. Кеннеді?

2. Які соціальні та політичні реформи проведено в США у 60-ті роки?

3. Обґрунтуйте конкретними фактами прискорення економічного розвитку США у 60-ті роки.

4. Чим відзначаються суспільно-політичні рухи 60-х років у США?

5. Проаналізуйте і визначте характерні ознаки для США в 70-ті роки: а) політичного життя; б) економічного розвитку; в) зовнішньої політики.

 

 

ТЕМА: США У 1980-2001-х рр.

– На противагу па­нівній протягом всього післявоєн­ного періоду лібе­ральній рефор­містській моделі розвитку суспільс­тва було зроблено поворот до неоконсерватизму, тобто жорсткої економічної полі тики, в основі якої було: • скорочення сфе­ри державного ре­гулювання; • скорочення ви­датків на соціальні програми і відпо­відно — бюджету і відповідно подат­ків (на 10%);

– Вирішення зов­нішньополітичних проблем з позиції сили: • вторгнення на Гренаду (1983 р.), Ліван (І983-84 рр.); • озброєння моджа­хедів Афганістану; • каральні акції проти Лівії (1986 р.); • проголошення Іраку — Північної Кореї — Куби-Ні-карагуа — Лівії — країнами — між­народними теро­ристами. – З позиції сили вівся і діалог з СРСР, як з "імперією зла". – Проголошення програми СОІ (Стратегічної обо­ронної ініціативи — системи протира­кетної оборони з елементами косміч­ного базування). – В 1987 р. було ук­ладено договір із СРСР про РМСД (ліквідацію ракет середньої і меншої дальності).

Президентство Р. Рейгана 1981-1988 рр. від республіканців

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

 

– Продовжив полі­тику свого попе­редника.   – Це період спроби найти компроміс між ліберальними і консервативними тенденціями у внут­рішній політиці: наприклад, збіль­шеним видатків на соціальні програми і відповідно — збіль­шеним податків, а з Іншої сторони скорочення держав­ного апарату на 800 тис. службовців. – За президентства Б.Клінтона відбува­ється безперервне зростання економі­ки США. Профіцит бюджету. – Але виникають проблеми, пов'язані з особистим жит­тям президента. Це викликало ініціа­цію процедури ім­пічменту.

– Домінувала тенден­ція розрядки, що ви­являлася в перего­ворному процесі і СРСР а після його розпаду — з Росією, Україною та Казах­станом (з метою не­допущення розпов­сюдження ядерної зброї на теренах ко­лишнього СРСР). – Розпад ОВД та СРСР дозволив США, при збере­женні провідного військово-політичного становища, провести скорочення військових вит­рат, розпочати згортання програ­ми СОІ. – В той же час США проводить силові акції на захист аме­риканських інтере­сів (вторгнення в Панаму в 1989 р., війна проти Іраку в 1991 р.)   – В зовнішній полі­тиці головна увага приділялася проб­лемам боротьби з тероризмом, наркобізнесом ("зачистка" наслід­ків своїх дій). – Проводилися "ми­ротворчі" операції в "гарячих точках" планети (наприк­лад, в Югославії, Сомалі, Камбоджі, на Близькому Схо­ді) з мстою забез­печення національ­них інтересів США. – Йде процес нала­годження відносин з новими незалеж­ними державами, які виникли на те­ренах колишнього СРСР та Югославії.

Закінчення «холодної війни»

– Посилення впливу ВИК (військово-промислового ком­плексу) та спец­служб після терак­ту в США 11 верес­ня 2001 р. – Скандали пов'язані з крахом найбільших корпорацій США внаслідок фінансо­вого трюкацтва (Enron-Andersen,...). – Падіння темпів економічного розвитку. …

– Проведення антитерористичної опе­рації в Афганістані (кінець 2001 — по­чаток 2002 р.) – Вихід США у 2002 р. із договору ПРО (укладеного з СРСР у 1972 р.). – Продовжується скорочення страте­гічних ядерних озб­роєнь. …

Президентство Дж. Буша 1989-1992 рр. від республіканців

Президентство Дж. Буша (мол.), 2001-…. рр., від республіканців

Президентство Б.Клінтона 1993-2000 рр. від демократів

 

Запитання та завдання______________________________________________

1. Визначте суть «рейганоміки» і охарактеризуйте її результати.

2. Які зовнішньополітичні програми визначила адміністрація Р. Рейгана?

3. Порівняйте економічну політику республіканців у 80-х та де­мократів у 90-х роках і визначте, в чому їх спільність і відмінність.

4. Охарактеризуйте громадянське та культурне життя української діаспори в США.

 

...-1948 р. М.Кінг (ліберал.) 1948-1957 рр. Л. Сен-Лоран (ліберал.) 1957-1963 рр. Д. Дифенбейкер (консерват.) 1963-1968 рр. Л. Пірсон (ліберал.) 1968-1979 рр. П.Е, Трюдо (ліберал.) 1979 р. Д. Кларк (конеерват.) 1980-1983 рр. П.E. Трюдо (ліберал.) 1984-1993 рр. Б. Малруні (консерват.) 1993-... Ж. Кретьен (ліберал.)

Динаміка політичного життя

ТЕМА: КАНАДА У 2-й ПОЛОВИНІ XX ст.

Політичне життя визначається протистоянням двох партій: ліберальної і консервативної, при цьому більшу частину часу при владі знаходилася ліберальна партія. При ній:

в 1947 р. було прийнято закон про канадське громадянство

в 1964 р. затверджено сучасний канадський прапор

в 1949 р. Верховний суд Канади отри­мав статус вищої апеляційної інстанції

В 1982 р. розпочато конституційну реформу з метою вста­новлення повного суверенітету Канади, у березні 1982 р. англійський парламент схвалив рішення про припинення своїх повноважень щодо домініону Канади, 17 квітня 1982 р. канадський парламент приймає нову конституцію (доповнено про демократичні права і свободи, про зв'язок між федеральним урядом і провінціями).

 

Головною проблемою політичного життя Канади 2-ї пол. XX ст. стає Квебекська проблема. Її суть: – у Канаді проживає 44% англомовного населення і 28% франкомовного, більша частина франкомовного населення живе у провінції Квебек (82% населення провінції); – Провінція економічно розвинута, але існує багато проб­лем (н/д: безробіття і саме серед франкомовного насе­лення, позиції в бізнесі утримує англомовне населення); – ділова мова — англійська, що загрожує насильницькій асиміляції франкомовного населення; – у 1968 р. була створена Квебекська партія, яка ставить мету виходу Квебеку із Канади, створюється Фронт визволення Квебеку, який проводить терористичні акти проти урядовців і англомовного населення; – у 1980 р. було проведено 1-й референдум (40% проголо­сувало за вихід із Канади); – Канадський уряд іде на поступки, веде більш гнучку по­літику — запроваджується двомовність у провінції, і не більше; – Через те у 1982 р.. коли йшли святкування Конституції (а там не було вказано про рівноправність франко-канадців з англо-канадцями), у Квебеку були приспущені прапори в знак трауру: – В 1995 р. було проведено 2-й референдум (49,4% прого­лосувало за вихід із Канади), але виникли проблеми — індіанці та ескімоси, які живуть у Квебеці, загрожують виділити свої резервації у випадку виходу провінції із складу Канади

Проблема Квебеку

Багата на корисні копалини (нафту, газ, нікель, уран), через те лідируючі галузі промисловості — це нафтова, газова, лісова;

Має високий рівень ефективності с/г (наприклад, може прохарчувати 100 млн. чол., тобто в 4 рази більше ніж населення Канади на поч. 90-х рр.);

Має тісні економічні зв'язки з США: 70% експорту припадає на США, відбувається економічна інтеграція — створення НАФТА (домовленість про вільну торгівлю між Канадою, США і Мексикою);

Але існує нерівномірність розвитку між процвітаючими західними провінціями (Альберта, Британська Колумбія) і бідними східними (Нью-Брансвік, Нова Шотландія);

Канада входить у велику "сімку" економічно розвинених держав і має великі потенційні можливості для подальшого економічного розвитку (2% світового виробництва).

Особливості економічного розвитку

 

 

Міжнародне становище і зовнішня політика Канади 2-ї пол. XX ст.

– Але в той же час прово­диться достатньо незалеж­на політика: • у 60-ті рр. вивела свої вій­ська із ядерних сил МАТО; • підтримує стосунки з Ку­бою (на відміну від США); • у 70-80-х рр.. співпрацює із соціалістичними країна­ми, більш інтенсивно, ніж американці; • у 90-х рр. (активніше, ніж США) підтримує нові не­залежні держави, які ви­никли у Східній Європі (в першу чергу — Україну, 2.12.1991 р. визнала неза­лежність України);

– Зберігається високо ступінь воєнно-політичної інтегра­ції (США і Канади, наприклад: · в 1946 р. підписа­но американо-канадську угоду про військове співро­бітництво: · в 1958 р. — ство­рено об'єднане ко­мандування ППО — НОРАД – Канада є спів засновницею НАТО (підтримувала дії США у Кореї та В'єтнамі).

– Особливу роль в Канаді відіграє українська діаспора — 3% населення, найбільше проживає в провінціях Онтаріо, Альберта і Монітора, в місті Вінніпег — 65 тис,Торонто — 62 тис. – В Канаді є пам'ятники М. Шашкевичу, І. Франку, Т. Шевченку, Лесі Українці. В. Стефанику, жертвам голодомору, Чорнобилю, писанці. – 47% української діаспори — православні, 32% — греко-католики, 21% — римо-католики.

 

 

Запитання та завдання______________________________________________

1. Які соціально-економічні і політичні передумови спричинили ліквідацію залишків колоніального становища Канади?

2. Проаналізуйте політику лібералів і консерваторів у 40-80-ті роки і визначте, у чому полягають відмінності.

3. Проаналізуйте проблему Квебеку. Які причини її виникнення?

4. У чому суть і значення конституційної реформи 1982 p.?

5. Порівняйте економічний розвиток Канади у 80-ті та 90-ті роки. У чому ви бачите відмінності?

6. Охарактеризуйте громадсько-політичне і культурне життя українців в Канаді.

ТЕМА: ВІДНОВЛЕНІ ТА НОВІ

НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ

Формування пострадянського простору

8 грудня 1991 р. на зустрічі лідерів Білорусі (С.Шушкевич), Росії (Б.Єльцин). України (Л.Кравчук) в Біловезькій Пущі було визнано факт припинення існу­вання ЄРЄР і утворення нових незалежних держав. 21 грудня 1991 р. в Алма-Аті відбулася зустріч лідерів нових незалежних держав колишнього ЄРЄР (за винят­ком Грузії і Прибалтійських держав), в ході якої було підписано Декларацію (на підтримку Біловезької угоди) про утворення СНД (Співдружності незалежних дер­жав). Грузія приєдналася до СНД у 1994 р.   Країни СНД уклали між собою договори про дружбу і співробітництво, підписали (крім України і Молдови) т.зв. Ташкентський договір про воєнне співробітництво. Посилюється вплив ЄврАзЕС (Євразійського еконо­мічного співтовариства), в якому домінуючу роль відіг­рає Росія. Ряд країн СНД мають тісні економічні стосунки, нап­равлені на створення зони вільної торгівлі та забезпе­чення стабільності в регіоні в межах організації ГУУАМ (утворилася в 1997 р в складі Грузії. України, Узбекиста­ну, Азербайджану, Молдови: в 2002 р. із організації вий­шов Узбекистан).   Але в силу відсутності узгоджених поглядів на суть, завдання і структуру СНД на сьогоднішній день так і не вдалося сформувати дійового міждержавного механізму. Співпраця держав СНД звелася в основному до практи­ки періодичних зустрічей глав молодих держав, взаємні контакти між якими, безумовно, важливі та корисні.

 

Соціально-економічний розвиток країн Балтії (Литва, Латвія, Естонія)

Країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія) відмовились від участі в СНД і розподілу спадку Радянського Союзу

Домоглися виводу колишніх радянських (російських) військ

Орієнтуються в своїй політиці на Скандинавію та Західну Європу

В 90-ті рр. було проведено ряд економічних перетворень, серед яких ключове — приватизація державного майна (власність — нерухомість поверталась колишнім власникам чи їх нащадкам)

Однак в ім'я збереження домінуючого статусу корінного населення при побудові політичних систем були обмежені політичні права "прийшлого" російськомовного населення

Але порівняно високий рівень життя не робить їх становище нестерпним і не призводить до національних конфліктів. Н/д у Литві на сьогоднішній день (2002 р.) середня заробітна плата становить 400$ на місяць, при цьому ціни на продукти харчування і товари народного споживання нижчі, ніж, наприклад, в Україні

 

 

Соціально-економічний і політичний розвиток країн СНД
Білорусь	Молдова
Із самого початку керів­ництво Білорусі орієнту­валося на Росію, але не поспішало з ринковими реформами, сподіваю­чись здійснити їх еволю­ційним шляхом, без так званої "шокової терапії". Внаслідок повільних ре­форм, що призвели до падіння виробництва, ви­никає ностальгія за "ста­рими добрими радян­ськими часами". На цій хвилі в прези­дентських виборах 1994 р. перемогу здобу­ває О. Лукашенко з програмою встановлен­ня жорсткого держав­ного контролю за еко­номічною діяльністю, наведення порядку в соціально-політичних від­носинах та інтеграції з Росією. О. Лукашенко встанов­лює режим особистої влади, при цьому приду­шує опозицію. 8 грудня 1999 р. підписує Союзний договір з Росією (ймовір­но претендуючи на роль союзного лідера).	Утворення Молдови одра­зу було ускладнено зброй­ним конфліктом. Сепара­тистську позицію зайняли російськомовне Придніс­тров'я та гагаузька общи­на на півдні країни. В 1993 р. були самопроголошені Придністровська та Гагаузька республіки з метою недопущення входження їх територій до Румунії в разі можли­вого приєднання до неї Молдови (бо в перші ро­ки незалежності в сус­пільстві існували сильні настрої па користь об'єд­нання з етнічно близькою Румунією) Це викликало збройний конфлікт, який тривав з 1992 по 1997 рік. Активну участь у його згортанні ві­діграла 14-а російська ар­мія (ген. Лебідь). Терито­ріальна цілісність Молдо­ви була збережена Після політичної кризи 1999 р. в країні відбулося посилення впливу лівих. Зараз (на 2002 р.) прези­дентом країни є лідер ко­муністів М. Вороній

 

Соціально-економічний і політичний розвиток країн СНД
Закавказзя	Середня Азія
Напружено розвивались події в Закавказзі. Зброй­ний конфлікт між Азербай­джаном та Вірменією із-за НКАО (Нагорно-Карабахська авт.. обл.) в 1988-1994 рр. привів до консолідації населення держав навколо своїх лідерів. В Азербайджані після серії переворотів до влади по­вернувся Г.Алієв. Наявність нафти дозволяє цій країні вести достатньо самостійну політику. В Грузії націоналістична політика президента З.Гамсахурдії викликала сепара­тистські виступи в Півден­ній Осетії та Абхазії, а та­кож привела до активізації внутрішньої опозиції. В 1992 р. розпочинається гро­мадянська війна між при­хильниками З.Гамсахурдії та прибічниками Е.Шеварднадзе (який пропонував більш помірковану націо­нальну політику). На к. 1994 р. (після смерті З.Гам­сахурдії, врегулювання Аб­хазького конфлікту при участі Росії) ситуацію в кра­їні було стабілізовано. Во­сени 1995 р. Е.Шеварднадзе був обраний президентом.	Казахстан, Киргизія, Узбекистан, Туркменія мають багато схожого: • йде відновлення патерналістсько-кла­нової системи влади з опорою на націо­нальні та релігійні традиції (іслам); • демократизація вис­тупає декоративним фактором і є проти­вагою зростаючому впливу мусульман­ського духовенства. • показники економіч­ного добробуту цих держав визначають­ся наявністю або від­сутністю в їх надрах нафти, газу та інших природних ресурсів. Виключенням є Таджи­кистан, в якому довгий час йшла громадянська війна (між колишньою державно-партійною елітою та ісламськими фундаменталістами). Ісламісти зазнали по­разки значною мірою завдяки втручанню Ро­сії. Але і на сьогодніш­ній день (2002 р.) в кра­їні зберігається напру­жена ситуація.

 

Запитання та завдання______________________________________________

1. Визначте основні тенденції в проведенні реформ у постра­дянських державах.

2. Які відмінності існують між окремими державами у здійсненні демократичних перетворень і економічних реформ? Назвіть країни, які досягли найбільших успіхів у реформуванні суспільства в пострадянський період.

3. Визначте, в яких пострадянських країнах відбувалися збройні конфлікти. В чому причини їх виникнення і які наслідки вони спричинили?

4. Які основні тенденції намітилися у відносинах між країнами СНД? Чи є перспективи подальшого розвитку СНД? Обґрун­туйте, чому ви так думаєте.

 

 

РОЗВИТКУ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ

СТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК

В ПЕРІОД 1945-2002 рр.

– Більшість країн отримали незалежність в др. пол. XX ст. внаслідок краху колоніалізму (не останню роль в цьому відіграла "холодна війна" між супердержавами СРСР і США, які сприяли здобуттю незалежності ок­ремих країн, реалізуючи свої інтереси). Однак, отри­мавши незалежність, ці країни намагалися уникнути беззастережного слідування за супердержавами, щоб не бути втягнутими у глобальний конфлікт. – Перед цими країнами постала головна задача: подо­лання відставання від західноєвропейських країн (в першу чергу — в економічній сфері; відмінності в полі­тичній сфері і культурі не сприймалися ними як відста­вання по відношенню до західноєвропейських стандар­тів; більше того, робилися спроби їх зберегти і закон­сервувати, як національні особливості).
Але відразу у цих країнах виникають такі проблеми як:
• демографічні (в др. пол. XX ст. вони вступили в ту стадію демографічного розвитку, яку пройшли країни Європи і Північ­ної Америки у XIX ст.; за 1950-1989 рр. кількість населення Азії зростає з 1,326 млрд. чол. до З млрд., Африки з 224 млн. чол. до 626 млн., Ла­тинської Америки — з 164 млн. до 441 млн. чол.);	• зростання кіль­кості міського населення за ра­хунок руйнуван­ня сільського ук­ладу (але біль­шість із них про­живали в трущо­бах навколо міст, частина здійсню­вала спроби про­никнути у Європу як нелегали);
• порушен­ня еколо­гічної рівноваги (через аг­рарне перенаселення, ро­зорюван­ня додат­кових зе­мель, еро­зія Ґрунтівтощо);	• безробіття і відносно низькі зарплати;
• проблеми розвитку освіти (щоб подолати відсталість краї­ни, потрібні кваліфіковані кад­ри, а у держави коштів на освіту не вистачає);
• соціально-політична нестійкість(в умовах перехідного пе­ріоду, коли нове вступило в про­тиріччя із традиційним укладом, ці країни перетворилися в справ­жній "булькаючий казан").