Тема: перебіг війни у 1943 Р.

Події кінця 1942-1943 рр. знаменували собою перехід стратегічної ініціативи до країн антигітлерівської коаліції — відбувся корінний перелом в ході Другої світової війни

 

Сталінградська битва і її значення

 

1 ЕТАП: 17 липня — жовтень 1942 р. (наступ німецьких військ, вихід їх до Волги і Північного Кавказу).

· 25 серпня 1942 р. нім. війська вийшли до західних око­лиць Сталінграду (війська 6-ї і 4-ї танкової армій). · А. Гітлер дав наказ авіації стерти місто з лиця землі (стратегічна помилка, бо радянські війська закріпилися в руїнах на вузькій смужці землі вздовж Волги і стояли на смерть). · Сталінградська битва перетворилася на символ бо­ротьби двох тоталітарних режимів, протистояння двох лідерів — А. Гітлера і Й. Сталіна. · Після впертих і безплідних спроб штурмом скинути ра­дянські війська у Волгу, німецьке командування в сере­дині жовтня дало наказ про перехід до оборони. · СРСР активно готувався до контрнаступу (йшло нарощу­вання випуску зброї за Уралом, накопичення резервів...)

 

 

· 19 листопада 1942 р. радянські війська силами трьох фронтів (Півд.-Західного — Ватутін, Степового — Єре­менко і Донського — Рокосовський) переходять у конт­рнаступ, внаслідок якого в оточенні під Сталінградом опинилося 330 тис. німецьких солдат і офіцерів. Спроба деблокади оточених силами військ Манштейна була зірвана. · 30 січня 1943 р. командуючий німецькими військами під Сталінградом фельдмаршал Паулюс підписав акт капі­туляції, · 2 лютого 1943 р. припинили опір останні оточені частини. · Загальні втрати Німеччини під Сталінградом: – 1,5 млн. чол., – 3,5 тис. танків і штурмових гармат, – 12 тис гармат і мінометів, – 3 тис. літаків.

ІІ ЕТАП: 19 листопада 1942 р. - 2 лютого 1943 р. (контрнаступ радянських військ, оточення і розгром нім-іт-рум-уг. угрупування на Волзі)

 

– початок корінного перелому в ході Другої світової війни; – стратегічна ініціатива на Східному фронті переходить до СРСР; – під впливом перемоги під Сталінградом ак­тивізується рух Опору в країнах Європи; – зростає міжнародний авторитет СРСР, зміцнюється антигітлерівська коаліція.

КУРСЬКА БИТВА (5 липня — 23 серпня 1943 р.): · Внаслідок контрнаступу радянських військ на південній ділянці фронту утворилася т.зв. "Курська дуга", де і розгорнулися го­ловні події літа 1943 р. · Німецьке командування запланувало нас­туп на Курській дузі (операція "Цита­дель") з метою оточення та ліквідації ра­дянських військ в цьому районі. · Радянське командування також готувало наступ на цій ділянці фронту, але перейшло до наміреної оборони, знекровило в обо­ронних боях кращі німецькі військові з'єд­нання та розгорнуло контрнаступ. · 5 серпня 1943 р. були визволені Орел і Бєлгород, 23 - Харків.

Розгром німецьких військ на Курській дузі

Висадка англо-амери-канських військ в Си-цилії. Капітуляція Італії

Третій рейх

Значення Сталінградської битви

 

 

Значення Курської битви – Завершився докорін­ний перелом в ході вій­ни: на вересень 1943 р. Червона Армія вихо­дить до Дніпра, до т.зв. "Східного валу".Роз­починається операція по визволенню Києва (6 листопада 1943 р. Київ було визволено) – Операція "Цитадель" була останньою вели­комасштабною насту­пальною операцією вермахту на Східному фронті. – В Курській битві були знищені кращі части­ни німецької армії. Втрати німецької армії склали 500 тис. чол., 1,5 тис. танків, 3,7 тис. літаків, 3 тис. гармат.

· На 10 травня 1943 р. було завер­шено розгром італо-німецьких військ в Північній Африці (Туніс). · Після цього англо-американські війська здійснюють висадку в Сицилії (10 липня 1943 р.). · Наближення союзницьких військ призвело до кризи фашистського режиму в Італії. Муссоліні був заарештований, новий уряд очолив маршал Бадольйо. · 8 вересня 1943 р. уряд Бадольйо підписує перемир'я з країнами антигітлерівської коаліції. · 9 вересня 1943 р. союзники ви­саджуються на півдні Італії, а ні­мецькі війська окупують промис­лово розвинену Північ, де ство­рюють маріонеткову державу "Італійську соціальну республі­ку" ("Сало") на чолі з визволе­ним із під арешту Муссоліні. Але тепер його влада трималася тіль­ки на силі німецької армії.

 

Тегеранська конференція: її рішення і значення

 

· 3 мстою подальшої координації зусиль 28 листопада - 1 грудня 1943 р. відбулася зустріч глав трьох дер­жав (США, СРСР та Великої Британії) у Тегерані. · На конференції було прийнято ряд важливих рішень:

 

– про відкриття другого фронту у Європі (планувалася операція на травень 1944 р. у Північній Франції);	– про узгодження операцій на 1944 р. в Східній та Західній і Південній Європі проти Німеччини;
– зобов'язання СРСР вступити у війну проти Японії після капітуляції Німеччини;
– питання післявоєнного уст­рою світу (облаштування Німеччини, доля Рурської і Саарської областей). Різні проекти щодо цього були у Рузвельта, Черчілля і Сталі­на.(н/д Рузвельт — поділити Німеччину на 5 регіональ­них держав, Рур і Саар під контроль Об'єднаних націй; Черчілль — утворення Прусії і із інших земель Дунай­ської федерації; Сталін - не розчленовувати Німеччину, а провести політику 3-х "Д" /демілітаризація, денацифі­кація, демократизація/)	– питання кордо­нів Польщі (щодо польсь­ко-радянсько­го кордону то Сталін наполя­гав на визнан­ня кордону 1939 р., який в цілому співпа­дав з "лінією Керзона", бо це дозволяло закріпити возз'єднання народів Украї­ни і Білорусії)
– Хоча Тегеранські переговори і не привели до прий­няття спеціального рішення про створення міжна­родної організації, але вони засвідчили наміри трьох великих держав до післявоєнного співробітництва.

 

 

 

 

Запитання та завдання______________________________________________

1. Визначте передумови корінного перелому в Другій світовій війні.

2. Розкрийте хід бойових операцій на радянсько-німецькому фронті в 1942-1943 рр. Чому битви під Сталінградом і на Курсь­ко-орловській дузі спричинили корінний перелом у ході Другої світової війни?

3. Назвіть перемоги, здобуті союзниками в інших регіонах світу.

4. Що свідчило про крах фашистського блоку в 1943 р.?

5. Визначте питання, що вирішувались на Тегеранській конфе­ренції глав урядів трьох держав?

 

 

ТЕМА: ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ

У ПОНЕВОЛЕНИХ КРАЇНАХ. РУХ ОПОРУ

Meтa встановлення окупаційного режиму – В тих країнах, які були окуповані Німеччиною, було встановлено т.зв. "новий порядок" — детально розроблена окупаційна політика з метою "перевиховання" населення, викорінення в Європі такого зла як: • "влади золота банкірів Сіті" (реально буржуазних відносин) • більшовицьких ідей ("комуністичної зарази"); • "гнилої демократії" (демократичних праві свобод, які і не сумісні з тоталітаризмом); • панування, домінування не германських "неповноцінних" націй (в першу чергу євреїв і слов'ян) – ЖОРСТОКІСТЬ ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ ("НОВОГО ПОРЯДКУ") ВИЗНАЧАЛАСЯ ЮРИДИМНИМ СТАТУСОМ КРАЇН ОКУПОВАНИХ, ЧИ ПІДКОНТРОЛЬНИХ НІМЕЧЧИНІ

В складі Німецького Рейху (Ельзас і Лотарингія, Австрія, Судетська область, За­хідна Польща, Сло­венія, Люксембург)

Напівколонії і колоніальні (Польща — Генерал-гу­бернаторство, і рейхскомісаріати "Україна" і "Остланд")

"незалежні держави" (Хорватія, Словакія)

Під протек­торатом Німеччини (Богемія, Моравія)

Держави з маріо­нетковими урядами (Франція, Данія, Норвегія, Бельгія, Голландія, (Сербія, Греція)

Юридичний статус окупованих територій

Окупаційний режим у поневолених країнах

 

Введення трудової по­винності для населення (від 14 до 65 років)

Економічне пограбування окупованих країн (націоналіза­ція власності євреїв і про­тивників ре­жиму, вивіз у Німеччину товарів, сировини, нового обладнання)

Використання людських ресурсів на примусових роботах (остарбайтерів) Найбільше — з України

Пограбування культурних цінностей (спецкоманди Розенберга) н/д з Парижу вивезли всі експонати Артилерій­ського музею у Фонтенбло, в Голландії були пог­рабовані цінні книгосхо­вища загальною вартістю 40 млн. марок

Проведення по­літики германі­зації окупова­них територій (н/д план "Ост" — виселення 65% українців, 75% білорусів, 85% поляків на Схід і заселення цих земель німцями)

Проведення політики етнічних чисток, ліквідації окремих народів (євреїв, циган, слов'ян). Знищення їх в таборах, ство­рення гетто, штуч­них голодоморів

Евтаназія (знищення психіч­но хворих людей) Медичні експери­менти на людях — неарійцях (в концтаборах, з метою пошуку но­вих медпрепаратів та методів ліку­вання)

Програма "Лебенсбьорн" — вивезення дітей, які народилися від німецьких солдатів до Німеччини, "щоб ні одна краплина арійської крові не залишилася за ме­жами рейху"

Проведення політики терору з метою "виховання" населення (створення спец. Зондеркоманд для розправ з місце­вим населенням, система за­ручників і масові екзекуції)

Елементи окупаційного режиму

 

 

Рух опору

Перемоги країн антигітлерівської коаліції

течії

Окупаційний режим

Рух опору

 

 

Наприк­лад	Демократична (національна)	Комуністична
Франція	"Вільна Франція" (Ш. де Голль)	Комуністичні партизанські загони
Польща	Армія Крайова (польський емігрантський уряд)	Армія Людова (при підтримці СРСР), Батальйони хлопске
Югославія	Загони "четників" (Михайлович)	НВАЮ (Й.Тіто)
Україна	"Поліська Січ" (Бульба-Боровець) ОУН-УПА (Р.Шухевич)	Радянські партизан­ські загони (УШПР — Строкач) Ковпака, Федорова та ін.
Італія	3агони гарібальдійців
Албанія	Переважаючим був вплив комуністів (НВАА)
Греція	Визвольна армія (ЕЛАС)	Національно-визвольний фронт (ЕАМ)

 

Форми боротьби

пасивні відмова від співробітництва з окупантами

 

Саботаж і зрив воєнних поставок (1944 р. — зрив мобілізації норвезької молоді на Східний фронт. Із 370 тис. чол., визначених для відправки на призовні пункти, з'явилося лише 300 чол.)

Диверсії, акти індивідуального терору та бойова діяльність партизанських загонів (у Норвегії — диверсія на заводі по виробництву важкої во­ди для атомної бомби, в Чехії — вбивство Гейдріха. тощо)

Повстання (повстання у Варшавському гетто в 1943 р.. Варшавське повстання в серпні 1944 р.. повстання в Парижі 1944 р.. Словацьке повстання літа-осені 1944 р. Празьке повстання весни 1945 р.)

Розвідка: збір і передача військово-політичної інформації союзникам — при наявності системи зв'язку (М. Кузнєцов - інформацію про операцію "Цитадель")

активні

 

 

Запитання та завдання______________________________________________

1. Розкрийте суть окупаційної політики агресорів. Що спільного і відмінного є у проведенні окупаційної політики німецьких, італійських та японських загарбників?

2. Визначте, які форми боротьби характерні для руху Опору. Які особливості національно-визвольного руху в окремих країнах?

3. Назвіть країни, в яких рух Опору носив масовий характер.

 

ТЕМА: ВОЄННІ ДІЇ У 1944 р.

Воєнні дії союзників (відкриття Другого фронту в Європі)

• Активізувалися бойо­ві дії союзників. їм вда­лося оволодіти Римом, хоча стратегічні про­мислові райони Північ­ної Італії продовжували утримувати німецькі окупаційні війська. • 6 червня згідно з Теге­ранськими домовленос­тями була проведена операція "Оверлорд" — відкрито Другий фронт на півночі Франції. Ус­пішному розвитку нас­тупу союзників сприяла їх військово-технічна перевага та активізація Руху Опору. • 15 серпня була прове­дена операція "Енвіл" - висадка на півдні Фран­ції, що привела до краху "режиму Віші" та сири яла відступу німецьких військ із Франції.

· Головнокомандувач — Д. Ейзенхауер, команду­вач сухопутними війська­ми — Б. Монтгомері. · Основні сили — десант · Тактика — захоплення плацдармів (5 окремих — Юта, Омаха, Гоулд, Джуна, Суорд).

· 1944 рік почався Корсунь-Шевченківською битвою, в результаті якої були створені передумови для визволення Правобережної України. · Весною-літом було проведено ряд операцій по визволенню України, в результаті яких було звільнено Крим (09.05), війська вийшли па кордон з Руму­нією. · Влітку-восени розгор­нувся загальний наступ ра­дянських військ (в т.ч. операція "Багратіон" 23.06-29.08.), внаслідок якого вся територія СРСР була звільнена та з війни були виведені Румунія (23.08.), Болгарія (09.09.) і Фінляндія (19.09.). · Радянські війська почали звільнення Польщі та бої на території Словаччини, Угорщини та Югославії

Німеччина

• Участь в операції брали 4 фронти: 1-й Прибалтійський, 1-й, 2-й і 3-й Білоруські. • Наступ розпочався 23 червня на широкій смузі фронту від Дніпра до Вісли. • В районі Вітебська-Бобруйська оточено 10 німецьких дивізій.

Наступальні операції Червоної Армії, виз­волення території СРСР

 

 

 

Тихоокеанський регіон

 

– На початку 1944 р. американці (група адмірала Німіца) провели успішну операцію по захопленню Маршалових островів, що дозволило їм перемістити свої сили на 2200 миль західніше Гавайських островів і отримати гам зручні стоянки для флоту, надійні бази для авіації. – Згодом жорстока боротьба розгорнулася за Маріанські острови:тільки за дна дня боїв 19-20 червня японці втрати­ли 640 літаків і ряд кораблів. До 10 серпня 1944 р. всі Марі­анські острови були здобуті американськими військами. – В той же час група генерала Макартура рухалася вздовж північного узбережжя Нової Гвінеї в напрямку Філіппін. – Японці спробували зупинити просування американців, але невдало: морська битва в районі Філіппінських ост­ровів 24-25 жовтня 1944 р. закінчилася розгромом япон­ського флоту і захопленням американцями всіх остро­вів Філіппінського архіпелагу,окрім острова Лусон.

 

– Після цього основні бази американського флоту і авіа­ції впритул наблизилися до головної лінії японських морських комунікацій. – Японія була вимушена для збереження зв'язку з Пів-денно-Східною Азією пробивати сухопутний коридор вздовж узбережжя Китаю; – Саме в цей період японське командування, втративши по­ловину флоту і більшу частину авіації, стало широко зас­тосовувати для боротьби з американським флотом спеці­альні літаки з льотчиками-смертниками "камікадзе"

 

– Збройна боротьба розгорнулася і на сухопутних фронтах Південно-Східної Азії. З території Бірми японці, подолавши високі гори, на початку квітня 1944 р. прорвалися в Індію. Але цей наступ закінчився поразкою: до серпня 1944 р. союзні війська витіснили їх з Індії і з Північної Бірми.

 

Запитання та завдання______________________________________________

1. Розкрийте основні напрямки наступальних операцій радянських військ в 1944 р. і оцініть їх наслідки.

2. Коли і як було відкрито «другий фронт» у Європі, які військові операції провели війська «другого фронту» в 1944 р.?

3. Охарактеризуйте роботу і рішення Кримської конференції.

4. Які події передували капітуляції Німеччини?

5. Прочитайте документ і визначте умови капітуляції.

6. Проаналізуйте роботу і рішення Потсдамської конференції.

7. За яких умов капітулювала Японія? Чи була необхідність засто­совувати атомну зброю?

8. Які наслідки мала Друга світова війна для людства?

 

ТЕМА: ЗАВЕРШЕННЯ ТА ПІДСУМКИ ВІЙНИ

Кримська (Ялтинська) конференція

 

 

4-11 лютого 1945 р. відбулася Кримська (Ялтинська) конференція, на якій було розглянуто ряд питань:

 

 

– про узгодження воєн­них операцій весни 1945 р. на Західному і Східному фронтах;	– про тимчасову окупа­цію Німеччини і Бер­ліну і поділ їх на зони між СРСР Великою Британією, США, Францією;
– про вступ СРСР у вій­ну проти Японії (не пізніше ніж через 2-3 місяці після капітуля­ції Німеччини і закін­чення війни у Європі);	– питання репарацій Німеччини (хоча конкретної домовленості не було досягнуто);
– про те, що після роз­грому Японії зберіга­ється статус-кво МИР: повертаються до СРСР півд. част. Сахаліну і Курильські о-ви; забезпечуються спільна експлуатація КВЖД і південно-маньчжурської залізниці Китаєм і СРСР	– польське питання (кордонів, коаліційного уряду);
– югославське питання (збереження монархії створення коаліційного уряду);
– про проведення уз­годженої політики щодо Німеччини піс­ля війни (демілітари­зації, денацифікації, демократизації, де­картелізації);	– про створення ООН (визначено час скли­кання Установчої Конференції в Сан-Франциско - 25 квіт­ня 1945 р.);
– була досягнута домовленість про членство України і Білорусії в ООН

 

 

Військова поразка та капітуляція Німеччини

 

– Ще 16 грудня 1944 р. нім. командування здійснило ос­танню відчайдушну спробу вирівняти ситуацію на За­хідному фронті (операція в Арденах "Вахта на Рейні"). Однак повністю використати фактор раптовості не вда­лося і вже 3 січня війська союзників перейшли у конт­рнаступ. – Щоб допомогти їм, радянське командування раніше від запланованого терміну розпочало Вісло-Одерську нас­тупальну операцію (12.01.-03.03.1545), в результаті якої радянські війська визволили Польщу і увійшли на територію Німеччини і зупинилися в 60 км. від Берліну. – В ході весняного наступу англо-американським військам вдалося оточити німецьке угрупування в Рурі (17.04.1945 р.), а радянські війська в ході Берлінської операції (16.04.-04.05.1945 р.) оточили і здобули штур­мом Берлін. – 25 квітня 1945 р. відбулася зустріч радянських та амери­канських військ на р. Ельбі. – В 0 годин 43 хв. за московським часом 9 травня (22 го­дини 43 хв. за центральноєвропейським часом 8 травня) 1945 р. в присутності представників командування військ антигітлерівської коаліції в Берліні був підписа­ний Акт про беззастережну капітуляцію німецьких військ. – 9 травня 1945 р. розгромом військ Шернера і визволен­ням Праги завершилася Празька операція 1945 р. — ос­тання операція Другої світової війни в Європі. ВІЙНА В ЄВРОПІ ЗАКІНЧИЛАСЯ.

 

Питанням повоєнного устрою Європи та долі Німеччини була присвячена Берлінська (Потсдамська) конференція, що проходила з 17 липня по 2 серпня 1945 р. На ній:

Берлінська (Потсдамська) конференція та її рішення

 

були прийняті рішення про створення РМЗС, яка повинна була підготувати мирні договори з Німеч­чиною та її союзниками;	частина терито­рії Німеччини передавалася у склад Польщі (по лінії Одер-Нейсе) та СРСР (Східна Прусія);
була визначена спільна політика щодо Німеччи­ни: її територія поділяла­ся на 4 зони окупації (в т.ч. Берлін); окупаційна політика здійснювалася на основі принципів "3-х Де" — демократизації, денацифікації та декар­телізації при забезпечен­ні знищення військового потенціалу країни;	було вирішено провести репат­ріацію громадян СРСР, що опини­лися на терито­рії Німеччини (військовополо­нених та остарбайтерів)
Німеччина визнавалася винною в розв'язанні війни і тому присуджува­лася до виплати репара­цій в сумі 20 млрд. $, з яких СРСР отримував право на 50%;	було вирішено провести міжна­родний трибу­нал над військо­вими злочинця­ми (в місті Нюрнберг);

 

 

 

Розгром Японії

 

– До 25 лютого 1945 р. йшли бої за Філіппінські острови, оволодіння якими давало можливість США відрізати японські війська в Індокитаї від метрополії. – Наблизившись до Японії, США розпочали десантні опе­рації на окремі острови Японського архіпелагу (19-26.03. — Іводзіма, з 01.04. по кінець 06. — Окінава), пе­ретворивши їх на військово-повітряні бази бомбарду­вальної авіації,з яких здійснюють нальоти на Японію. – Напередодні вступу СРСР у війну проти Японії США провели демонстративне випробування атомної зброї на цивільному населенні, скинувши атомні бомби на Хіросіму (06.08.1945 р.) та Нагасакі (09.08.1945 р.).По різ­них розрахунках кількість жертв коливається від 227 до 400 тис. чоловік. – СРСР, вступивши у війну проти Японії 9 серпня 1945 р., за 24 дні здолав опір Квантунської армії в Маньчжурії, відвоював південну частину острова Сахалін та Курильські острови. – Ліквідація військово-промислового потенціалу в Мань­чжурії сприяла поразці Японії у війні. Акт про беззастережну капітуляцію японським урядом було підписано 2 вересня 1945 на борту лінкора "Міссурі" в Токійській затоці.   ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ЗАВЕРШИЛАСЯ

Розгром Японії

 

 

– Головний підсумок війни — розгром союзниками зброй­них сил держав "вісі" та їх сателітів, що становили заг­розу подальшому існуванню світової цивілізації. • У війні брали участь 61 держава з населенням 1,7 млрд. осіб. До армій країн, що воювали, було призвано 110 млн. чол. • Бойові дії велися на загальні площі 22 млн. км^2 • У війні загинуло біля 65-67 млн. чол. • Прямі матеріальні втрати склали 4000 млрд. $. – Наслідки. • Друга світова війна дала могутній поштовх розвитку науки і техніки (радіолокація, атомна бомба, літаки з реактивними двигунами, ракети). • Війна дала поштовх соціальному, антиколоніально­му і визвольному руху, що, зрештою привело до па­діння колоніальних імперій і демократизації консти­туцій ряду європейських країн. • Відбулося посилення ролі у світі двох наддержав -США і СРСР Біполярність світу призвела до нев­тримної гонки озброєнь, що продовжувалася аж до самого краху СРСР – Головний урок війни. Сформувалося усвідомлення, що війну легше не допустити, ніж потім зупинити