ТОП 10:

ТЕМА: ОСОБЛИВОСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ТА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В 1950-х — 2001 р.



План Маршалла та відбудова економіки Європи
– Офіційний автор — Дж. Кетлетт Маршалл — на­чальник Генштабу США. – Проголошений 5 червня 1947 р. і погоджений із представниками найкрупніших монополій та банків. – Мета — надання допомоги постраждалим під час війни європейським країнам.  
Внаслідок реалізації "плану Маршалла": • було здійснено швидке відновлення економіки країн Західної Європи на принципах розвитку ринкових відносин; • відбулася стабілізація їхнього внутрішнього становища; • посилились інтеграційні процеси. Але поступово цей план став перетворюватися у програму надання допомоги військового характе­ру і як наслідок: відбувається післявоєнний роз­кол Європи, формування військово-політичного блоку західних держав, розгортання "холодної війни", посилення залежності західноєвропей­ських держав від США.  
– До 1951 р. європейським країнам за планом Маршалла була надана допомога в обсязі 17млрд. $ (1,5% ВВП США). Це - продукти, одяг, паливо; промислове обладнання; сировина і товари.  
– Ці країни повинні були, провівши підрахунки стану економіки і зруйнувань, скласти заявки на амери­канську допомогу. – Але ця допомога здійснювалася на основі таких умов: • відмова від націоналізації промисловості, • надання свободи приватному підприємництву, • одностороннє зниження митних тарифів на імпорт американських товарів, • виведення комуністів із складу уряду, • обмеження торгівлі з країнами соціалістичної орієнтації.  
– Відмовились від участі у плані СРСР Албанія. Болгарія. Угорщина, Польща. Румунія,Чехословаччина, Фінляндія. – Прийняли участь у плані 16 країн: Велика Брита­нія, Франція, Італія, Португалія, Ірландія, Греція, Нідерланди, Ісландія, Бельгія, Люксембург, Швей­царія,Туреччина, Австрія. Данія, Швеція. Норвегія, Югославія.  

 

 


Інтеграційні процеси у Європі у другій пол. XX століття
Воєнна інтеграція Політична інтеграція Економічна інтеграція
– 1948 р. — створення Оборонної Орга­нізації За­хідноєвро­пейського Союзу — З Є С (уві йшли Бенілюкс, Велика Британія, Франція) — – В 1949 р. утворення НАТО — військово-політичного сою­зу під егі­дою США (спочатку увійшло 12 країн). – 1952 р. — угода про ство­рення "європейської ар­мії", як опори НАТО; – 5 травня 1949 р. -утворення Ради Євро­пи (міжна­родної мі­журядової організації, до якою увійшли 23 країни), головні ор­гани якої: МЗС, Пар­ламентська Асамблея, при Раді ді­ють Комі­сія з прав людини і ТД. – О Б С Є (виникла в результаті нарад з пи­тань безпе­ки і співро­бітництва в Європі — 1-ша відбула­ся у Гельсін-кі в 1975 р.) – 1951 р. — створення ЄОВС (Європейське об'єд­нання вугілля і сталі). – 1957 р. — створення Євроатому (співробітництво країн у галузі ядерних дос­ліджень і використання атомної енергії); – В 1957 р. створено ЄЕС – Європейська Економіч­на Спільнота ("Спільний ринок") з метою усунення всіх обмежень в торгівлі, ліквідації перешкод для вільного переміщення "осіб, капіталів і послуг", уніфікації податкових сис­тем, створення валютного союзу. – 1967 р. - злиття ЄОВС, Євроатому і ЄЕС в ЄС (Європейський союз). – З 1988 р. розробка про­екту нового договору про ЄЄ (обговорювався тричі: в 1989-1990-х рр. на сесіях Євроради). – В 1992 р. було підписано Маастріхтський догові р, що передбачав створення ЄС як економічного, ва­лютного і політичного со­юзу в три етапи (зараз — останній). – Органи ЄС: • Рада Міністрів, • Європарламент, • Євроеуд.  
         

До нової Європи

 


Зміцненню інтеграційних процесів у Європі сприяло запро­вадження з 1 січня 2001 р. спільної грошової одиниці - євро і значне розширення ЄС. 1 травня 2004 р. до ЄС було прийнято десять нових країн, серед яких 3 колішні республіки СРСР (Ес­тонія, Латвія, Литва), 5 держав, на території яких до початку 90-х років панували комуністичні режими (Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина), а також Кіпр і Мальта. Ви­ник найбільший у світі економічний та політичний союз, який зараз включає 25 країн з 450 млн. населення. З розширенням Євросоюзу було остаточно ліквідовано Ялтинсько-Потсдамську систему повоєнного устрою у Європі. Ведуться переговори про подальше розширення ЄС і вже визначено на найближчі роки ряд країн-кандидатів (Болгарія і Румунія).

 

Запитання та завдання______________________________________________

1. Назвіть основні причини зародження руху за об'єднання Європи.

2. В які економічні організації об'єдналися країни Західної Європи? Коли вони виникли?

3. Як ви розумієте поняття «Спільний ринок»?

4. Що свідчить про розширення і поглиблення інтеграції європейських країн у 70-80-х роках?

5. Охарактеризуйте Маастрихтський договір про Європейський Союз.

6. Складіть хронологічну таблицю, яка відображає процес розши­рення Європейського Союзу.

 

TIMA: ВЕЛИКА БРИТАНІЯ У 2-й ПОЛОВИНІ XX ст.

ВнутрішняПолітика Лейбористських та консервативних урядів у 40-70-х рр.  
– В 1945-1951 рр. лейбористський уряд К.Етлі • Здійснив націоналізацію Анг­лійського банку, вугільної промисловості, залізничного транспорту, електроенерге­тики, газової промисловості, внутрішнього водного тран­спорту, ряду авіакомпаній, ра­діо та телекомунікацій (щоб забезпечити ефективне фун­кціонування тих галузей н/г, які після війни стали збитко­вими). При цьому всі власни­ки націоналізованих підпри­ємств отримали від уряду компенсацію. • Поширив сферу державного регулювання економіки (че­рез роздачу монополіям вій­ськових замовлень, фінансу­вання програм розвитку і нау­кових досліджень, регулю­вання імпорту-експорту та вивозу капіталу). • Запровадив нову систему со­ціального страхування (вип­лата держдопомоги по безро­біттю, хворобі, втраті працез­датності, на народження та виховання дитини, пенсій по старості). • Розгорнув масштабну прог­раму житлового будівництва. • Запровадив національну службу охорони здоров'я (безкоштовну).  
1945-1951 рр. К. Етлі (л) 1951-1955 рр. У. Черчілль (к) 1955-1957 рр. Л. Іден (к) 1957-1961 рр. Г.Макміллан (к) 1961-1964 рр. А.Д. Хьюм (к) 1964-1970 рр. Г.Вільсон (л) 1970-1974 рр. Е. Хіт(к) 1974-1976 рр. Г. Вільсон (л) 1976-1979 рр. Д. Каллаген (л)  

 


1945-1951 рр. К. Етлі (л) 1951-1955 рр. У. Черчілль (к) 1955-1957 рр. Л. Іден (к) 1957-1961 рр. Г.Макміллан (к) 1961-1964 рр. А.Д. Хьюм (к) 1964-1970 рр. Г.Вільсон (л) 1970-1974 рр. Е. Хіт(к) 1974-1976 рр. Г. Вільсон (л) 1976-1979 рр. Д. Каллаген (л) Але втілення в життя цих прог­рам вимагало значних видатків. На поч. 50-х рр. це викликало фі­нансово-економічні труднощі. – Уряди консерваторів У Черчілля, А. їдена, Г. Макміллана, А.Д. Хьюма (1951-1964 рр.), Е. Хіта (1970-1974 рр.) в своїй внутрішній політиці робили більший акцентна індивідуалізм, заохочення приватної ініціативи, провели часткову денаціоналіза­цію. Але рішучої відмови від курсу К. Етлі не відбулося. – Лейбористські уряди II Вільсона (1964-1970, 1974-1976 рр.) та Д. Каллагена (1976-1979 рр.) в своїй соціально-економічній політиці попали в "зачароване коло": націоналізація, розширення соціальних програм, прогресивне оподаткування, погіршення економічної ситуації, темпи реформ уповільнюються, згортання соціальних програм, обмеження росту заробітної плати. На додаток, загострення ситуації в Ольстері: в 6 графств Північної Ірландії були введені англійські війська. Між ними і Ірландською республіканською армією — ІРА (таємною екстремістською організацією католиків) розпочинається кровопролитне збройне протистояння.  

 

– При лейбористах (1945-1951 рр.) • американці отримали право розмістити на англійській території ядерну зброю; • покладено початок деколо­нізації (незалежність отри­мали Індія, Пакистан, Цей­лон) і з 1947 р. в офіційних документах термін " Британ­ська імперія" замінюється терміном "Британська спів­дружність"; • Велика Британія дотриму­ється принципу атлантизму (пріоритети англосаксон­ської єдності — Англії і США — по відношенню до Європи).   Зовнішня політика лейбористських та консервативних урядів у 40-70-х рр. Ліквідація Британської колоніальної імперії  
1945-1951 рр. К. Етлі (л) 1951-1955 рр. У. Черчілль (к) 1955-1957 рр. Л. Іден (к) 1957-1961 рр. Г.Макміллан (к) 1961-1964 рр. А.Д. Хьюм (к) 1964-1970 рр. Г.Вільсон (л) 1970-1974 рр. Е. Хіт(к) 1974-1976 рр. Г. Вільсон (л) 1976-1979 рр. Д. Каллаген (л)  
– При консерваторах (1951-1964 рр.) • Велика Британія не зраджує принципам атлантизму; • однією із перших заявляє про небезпеку крайнощів "холодної війни" і виступає з ініціативою нормалізації від­носин з СРСР; • триває еволюція Британ­ської колоніальної імперії у Співдружність (на поч. 60-х рр. незалежність отримали британські колонії в Африці, Південно-Східній Азії та на Близькому Сході).  

 

– При лейбористах (1964-1970, 1974-1979 рр.). особливо в умовах міжнародної розрядки • Велика Британія поглиблює економічні, культурні зв'яз­ки із СРСР та іншими соціа­лісти ч н и м и країн а м и; • в 1975 р. Г Вільсон від імені Великої Британії підписує Заключний акт Наради у Хельсінкі. І тільки в період 1970-1974 рр. коли при владі були консерва­тори, відбулося певне загос­трення стосунків із СРСР (через шпигунство) 1945-1951 рр. К. Етлі (л) 1951-1955 рр. У. Черчілль (к) 1955-1957 рр. Л. Іден (к) 1957-1961 рр. Г.Макміллан (к) 1961-1964 рр. А.Д. Хьюм (к) 1964-1970 рр. Г.Вільсон (л) 1970-1974 рр. Е. Хіт(к) 1974-1976 рр. Г. Вільсон (л) 1976-1979 рр. Д. Каллаген (л)
Велика Британія і "Спільний ринок" В 50-ті рр. Велика Британія надавала перевагу більш тіс­ним відносинам із США, а не участі в європейській інтег­рації (н/д в 1950 р. відмовилася увійти в Європейське об'єднання вугілля і сталі, в 1957 р. не брала участі у створенні ЄЕС — Європейського економічного співтовариства, "Спільного ринку"). – Тільки в 60-рр., коли стало очевидним, що євроінтеграція має свої переваги, В. Британія спробувала увійти в ЄЕС. Але двічі — у 1963 і 1967 рр. президент Франції III. де Голль накладав вето (заборону) на її прийняття. – Лише у 1973 р. Велика Британія була допущена в ЄЕС, але на досить жорстких умовах  

 

 

1979-1990 рр. М. Тетчер (к) 1990-1997 рр. Д. Мейджор (к)   "Тетчеризм"  
Внутрішня політика      
– В 1979 р. прем'єр-міністром Великої Британії від Кон­сервативної партії стає Маргарет Тетчер (з достатнім політичним досвідом — з 1959 р. обиралася до парла­менту, з 1967 р. входила до числа провідних "тіньових" міністрів, з 1975 р. — лідер Консервативної партії). – Вона мала чітку програму дій щодо лікування "англій­ської хвороби", тобто проблеми хронічного падіння темпів економічного розвитку країни.  
– В основу її політики (що пізніше отримала назву — "тетчеризм") була покладена монетарна теорія еко­номіста М. Фрідмана (відмова від глобального держав­ного регулювання економіки, пріоритет антиінфляційної політики, активізація природних, ринкових ме­ханізмів економіки). – При цьому М.Тетчер перетворила монетаризм в ціліс­ну соціально-політичну структуру. • Було скорочено позики з боку держави бізнесові; встановлено жорсткий контроль за ростом грошо­вої маси в обігу; скасовано контроль держави за ці­нами і зарплатою, щоб подолати інфляцію. • Радикально змінено структуру держбюджету — че­рез відхід від прямого і прогресивного оподаткуван­ня приватних осіб і підприємців на користь непря­мих податків. • Обмежено державні витрати — на промисловість, комунальне і дорожнє господарство, розвиток куль­тури і освіти. • Взято курс на повну ліквідацію держсектору в еко­номіці. • У 80-ті рр. було різко обмежено права тред-юніонів (н/д оголошені поза законом усі види страйків солі­дарності).  
Зовнішня політика
  – Тісні партнерські відносини і США (особливо в період президентства Р Рейгана). – Поліпшення радянсько-британських відносин після приходу до влади в СРСР у 1985 р. М. Горбачова. – Зміцнення взаємозв'язків серед Бри­танської Співдружності; активна участь у європейській інтеграції. – Жорстка політика щодо країн "тре­тього світу" (н/д Фолклендський конфлікт з Аргентиною 1982 р.).    
Етапи здійснення "тетчерівської революції": I — 1979-1982 рр. — початковий, коли "тетчеризм" пройшов випробовування на міцність; II — 1983-1987 рр. — етап рішучого наступу "тетчеризму"; III — 1987-1990 рр. — новий наступ неоконсерваторів, який закінчився кризою в партії та уряді, відставкою М. Тетчер.   – Політику М.Тетчер в певній мірі продовжив Д.Мейджор, але суспільство потребувало більш чітких гарантій з боку держави.
Результати і наслідки політики "тетчеризму" Реформи кабінету М. Тетчер позитивно позначилися на загальному ході економіч­ного розвитку Великої Британії: країна подолала затяжну кризу і без всякого сум­ніву перестала бути "хворою людиною Єв­ропи "(скорочується інфляція, відбуваєть­ся модернізація промисловості, зростає продуктивність праці, середній рівень при­бутків зріс на 30%).  
       

 

 

1997-… рр. Т.Блер (л)


Сучасне становище країн
– В 1997 р. на виборах перемогу здобули лейбористи на чолі з Т. Блером. Реформувавши партійну програму (відкинули традиційні соціалістичні принципи), лей­бористи почали відстоювати засади ринкової еконо­міки і багатоманітність форм власності. Уряд Т.Блера зміг найти спільну мову з великим бізнесом. Але при цьому уряд Т.Блера здійснює реформи у га­лузі освіти, охорони здоров'я, соціального забезпе­чення.  
– Досягнуто певних компромісів у вирішенні Ольстерської проблеми: ІРА відмовилася від терористичних акцій, а британська влада гарантувала правову реабі­літацію партії Шин Фейн.  
– Велика Британія перетворилася у більш активного учасника світових і європейських інтеграційних процесів.  

– Українсько-британські відносини В 1992 р. Велика Британія і Україна встановили дипломатичні стосунки. В 1995 р. Президент України Л. Кучма відвідав з офіційним візитом Велику Британію, а в 1996 р. прем'єр-міністр Ве­ликої Британії Дж. Мейджор — Україну. Поки що потенціал економічного, полі­тичного і культурного англо-українського співробітництва в значній мірі не реа­лізований.

 

Запитання та завдання______________________________________________

1. Які економічні і соціальні реформи провів лейбористський уряд К. Еттлі?

2. Охарактеризуйте економічний і соціальний розвиток Великої Британії в 50-70-ті роки.

3. У чому суть «проблеми Ольстеру»?

4. Проаналізуйте соціально-економічну політику уряду М. Тетчер і визначте її наслідки для Великої Британії.

5. Які причини перемоги лейбористської партії на виборах у 1997 р.?

6. Складіть таблицю «Двопартійна система Великої Британії в другій половині XX ст.» за схемою:

Роки перебування при владі Назва партії Прем'єр-міністр
     

7. Дайте характеристику зовнішньої політики Великої Британії в повоєнний період.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.24.192 (0.007 с.)