Основні логістичні концепції та системи

1. Логістична концепція "just-in-time" – JIT ("точно своєчасно").

Ця концепція найбільш поширена у світі. Головним у концепції "точно своєчасно" є потенційне виключення запасів, матеріалів, компонентів та напівфабрикатів у виробничому процесі. Вважається, якщо визначено виробничий розклад, то можна так організувати процес, що усі матеріали та напівфабрикати зможуть надходити у потрібній кількості, в потрібне місце та в зазначений час для виробництва або для збірки готової продукції. Для цього потрібна оперативна передача даних між підрозділами та координація поста­чальників компонентів.

Концепція "just-in-time" з’явилася наприкінці 1950-х років, коли японська компанія TOYOTA та інші автомобілебудівні підприємства Японії почали активно використовувати систему KANBAN.

2. Система KANBAN у перекладі з японської означає "картка", "знак", "бірка" – а в більш широкому розумінні – який-небудь сигнал. Наприклад, якщо повернувся пустий контейнер – канбан – це сигнал для того, що його потрібно знову наповнити потрібною кількістю деталей або послати картку назад із докладнішою інформацією про деталь та її місцезнаходження. Призначення системи КАNВАN – управління потоком матеріалів, що забезпечує безперервне функціонування системи "точно своєчасно" [33, с.149].

У компанії TOYOTA це було досягнуто завдяки передачі інфор­мації в системі через спеціальні картки kanban, які містять інфор­мацію про кількість продукції, яка виробляється та використовується. Ці картки використовують всередині підприємства, а також між постачальниками. Вони прикріплюються до деталей або напівфабрикату.

Використання цієї концепції дозволяє покращити якість продукції, яку випускає підприємство, знизити собівартість вироб­ництва, зменшити страхові запаси, прискорити оберненість капіталу компанії.

3. Логістична концепція "Requirements/resource planning" – RP (планування потреб/ресурсів). Це найбільш популярна в світі логістична концепція, на основі якої розроблено та функціонують багато мікрологістичних систем, у тому числі системи MRP І /MRP ІІ.

4. Логістичні системи MRP І / MRP ІІ – "Materials / manufacturing requirements/resource planning" (системи планування потреб у матеріалах/виробничого планування потреб ресурсів).

Основними цілями MRP-систем є:

· задоволення потреб у матеріалах, компонентах та продукції для планування виробництва і доставки споживачам;

· забезпечення низьких рівнів запасів матеріальних ресурсів, напівфабрикатів та готової продукції;

· планування виробничих операцій, розкладів доставки, заку­півельних операцій.

У процесі реалізації цих цілей MRP-система забезпечує надходження планової кількості матеріальних ресурсів та запасів продукції в час, який використовується для планування. Система MRP починає свою роботу з визначення скільки та в який час необхідно виробити кінцеву продукцію. Далі система визначає час та необхідну кількість матеріальних ресурсів для задоволення потреб виробничого розкладу.

MRP ІІ – це ефективна планова техніка, яка дозволяє використо­вувати логістичну концепцію інтеграції функціональних сфер бізнесу при управлінні матеріальними потоками.

Перевагами MRP ІІ перед MRP І є якісне задоволення спожив­чого попиту завдяки зменшенню тривалості виробничих циклів, зменшенню запасів, кращій організації постачання та швидкій реакції на зміну попиту [7, с. 120].

5. Логістичні системи DRP І / DRP ІІ – "Distribution requirements/ resource planning" (системи планування розподілу про­дукції/ресурсів) є базовими мікрологістичними системами в дистрибуції.

Система DRP має схожий принцип роботи з системою MRP, але в каналах розподілу готової продукції. Система DRP складніша, тому що базується на споживчому попиті, який не може контролюватися компанією. Ця система планує та регулює рівні запасів на складах підприємства у власній товаровиробничій мережі збуту або у оптових посередників. Серед переваг системи DRP можна зазначити такі:

· зменшення логістичних витрат, пов’язаних із зберіганням та управлінням запасів готової продукції за рахунок координації постачань;

· зменшення запасів за рахунок точного визначення обсягу та місця постачань;

· скорочення складських приміщень за рахунок зменшення запасів;

· зменшення транспортних витрат за рахунок ефективного зворотного зв’язку з постачальниками;

· поліпшення координації між розподілом та виробництвом.

6. Логістична концепція "Lean production" (економне вироб­ництво) в останні роки отримала поширення в багатьох закор­донних підприємствах при організації виробництва та в операційному менеджменті.

Сутність цієї концепції виражається в поєднанні таких основних компонентів:

· висока якість;

· малі обсяги виробничих партій;

· низький рівень запасів;

· висококваліфікований персонал;

· гнучке обладнання.

Ця концепція називається так тому, що вимагає набагато менше ресурсів на відміну від масового – менше запасів, менше часу на виробництво, менше втрат від браку. Це відбувається за рахунок зменшення кількості операцій технологічного процесу, таких як: вхідний контроль якості МР, складування та очікування наступної операції. Девіз концепції "Lean production" – "усунути непотрібні операції". Ще одним елементом "Lean" – виробництва є використання "Pull systems" – "системи притягування", тобто: доставити точно ту кількість матеріалів, яка необхідна саме в даний час та в даному місці.

7. Логістична концепція "Demand-driven Techniques" – DDT (технологія реагування на попит) є модифікацією концепції RP з метою покращання реакції виробника на зміну споживчого попиту. Найбільш відомими є такі варіанти концепції:

ROP – "rules based reorder" (управління основним замовленням).

Ця концепція використовує одну з найдавніших методик конт­ролю та управління запасами, яка заснована на точках замовлення – "reorder point" та статистичних параметрах використовування продукції. ROP-концепція використовується для визначення та оптимізації рівнів страхових запасів для згладжування коливань попиту. На меті – визначення відхилення попиту, а ефективність кон­цепції залежить від його точності. Цей процес дуже складний, тому ROP-концепція раніше не була поширена, але сучасні інформаційні технології надали можливість для її застосування.

QR – "quick response" (швидке реагування) – це координація між роздрібним та оптовим продавцями. Мета – поліпшення просу­вання готової продукції в мережах збуту. Реалізація цієї концепції відбувається таким же чином, як і DDT-системи. Використовування концепції QR дозволяє зменшити запаси готової продукції до належ­ного рівня, але не нижче кількості, яка зможе швидко задовольнити споживчий попит та при цьому збільшити обіговість запасів.

CR – "continuons replenishment" (безперервне поповнення) – це модифікація QR-концепції, яка призначається для усунення необ­хідності замовлень на поповнення запасів готової продукції. Метою цієї концепції є поповнення запасів готової продукції у ритейлерів. Спочатку розраховуються необхідні потреби в кількості та в асортименті товару. Після цього досягається згода між постачаль­никами, оптовиками та ритейлерами на поповнення їх запасів готової продукції шляхом підписання зобов’язань по закупках.

CR-концепція здійснюється завдяки моніторингу, продажу у роздрібній торгівлі та передачі оперативної інформації про обсяги продажу та асортимент товарів оптовикам, а від них – виробникам. Виробники в свою чергу на основі інформації про продаж і прогноз попиту з високою періодичністю поповнюють запаси товарів у ритейлерів безпосередньо або через оптових посередників.

Для ефективної праці CR логістичних систем необхідне виконання двох основних вимог:

· по-перше, повинна бути забезпечена чітка інформація від ритейлерів про обсяги продажу, прогноз попиту та надійна система доставки в розподільчу мережу;

· по-друге, обсяги вантажних відправок повинні максимально відповідати вантажомісткості транспортних засобів.

AR – "automatic replenishment" (автоматичне поповнення запасів). Ця концепція краща від концепцій QR та CR, її стратегія забезпечує постачальників (виробників) готової продукції необхід­ними правилами для прийняття рішень за товарними категоріями. Категорія – це комбінація розмірів, кольорів та супутніх товарів, які представлені разом у певній торговій точці роздрібної мережі. При використанні цієї концепції постачальник може задовольнити потреби ритейлерів у товарній категорії шляхом усунення необхідності відслідковування одиничних продажів та рівнів запасів для товарів швидкої реалізації. AR-стратегія дозволяє також зменшити витрати ритейлерів, пов’язані з поділом запасів та забезпеченням надійності їх поповнення.

Логістичні стратегії QR, CR і AR більш спрямовані на задоволення потреб ритейлерів, але надають вигоду від інтеграції виробникам і оптовикам. Тому сприяють такі чинники:

- по-перше, інформаційні потоки, що відображають вимоги споживачів, процедури замовлень і графіки постачань, дають можливість усім ланкам логістичного ланцюга краще керу­вати запасами в дистрибуції, планувати поставки, швидше реагувати на зміну попиту споживачів;

- по-друге, взаємовідносини, що засновані на факторах часу і інформації, сприяють кращій координації партнерів в інте­грованій дистрибутивній мережі, поліпшенню їх оперативної ефективності, встановленню довготривалих, взаємовигідних партнерських зв’язків 1.4. Логістика як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства

Велика кількість логістичних концепцій дозволила багатьом підприємствам та компаніям стати головними у своїй галузі тому, що товари, які вони випускають, отримали конкурентні переваги. Вже багато років застосовують логістичний підхід у своєму бізнесі такі компанії, як Toyota Motors, ІВМ, Procter & Gamble, Electrolux, Whirlpool, Hewlett Packard, Xerox та інші. Ефективність логістичного управ­ління підтверджують дані, отримані під час опитування 1450 бізнесменів та наведені у праці спеціаліста з логістики Х. Петерса "Торгівля, виробництво та індустрія сервісу":

· обсяг запасів зменшується на 30–70%;

· продуктивність праці підвищується на 20–30%;

· собівартість продукції зменшується на 30%;

· витрати у сфері товарообігу зменшуються на 20%.

На думку спеціаліста з логістики Х. Штабенау, якщо нині транспортно-складські витрати у виробництві становлять до 15%, а у торгівлі – до 25% від загальних витрат, то при застосуванні логіс­тичного підходу до управління витрати можуть бути зменшені на 1/3, що дає можливість збільшити прибуток підприємства (рис. 1.1).

Ціннісний ланцюг, розроблений М. Портером (Michаel Porter), –це витрати на продукт (послуги) та його відмінності (диференціація), які забезпечують умови досягнення конкурентної переваги на логістичній підставі. Наведений вище рисунок ілюструє концепцію ціннісного ланцюга, який поділяє діяльність фірми на головні і підтримуючі ланки.

Основною метою логістичного менеджменту є сприяння виконанню стратегічних цілей підприємства та утворення конку­рентних переваг (рис. 1.2).

Логістична місія підприємства включає:

w покращання становища підприємства на ринку, тобто збіль­шення його частки, що залежить від ефективної про­позиції конку­рентоспроможного рівня обслуговування споживачів;

w застосування логістики зменшує витрати щодо виконання замовлень, витрат на їх обробку, перевезення та складування ван­тажів, управ­ління запасами, пакування та інше;

w досягнення різноманіття в сегментуванні ринку, змін в еконо­мічному навколишньому середовищі та ринкових вимогах, зростання ПІК (прибутку на інвестований капітал).

Для торговельних підприємств використання логістичного підходу в організації товароруху дозволяє узгоджувати дії всіх учас­ників процесу в інтересах кінцевого споживача товарів. Міжна­родний досвід свідчить, що використання логістичних систем забез­печує економію тільки на транспортних, складських і розподільчих опера­ціях у межах 30–40% витрат кінцевих користувачів продукції.

Ефективний логістичний менеджмент здатний зменшити загальні витрати, надаючи торговельному підприємству постійне лідерство щодо витрат на визначеному сегменті ринку.

Одночасний акцент на мінімальні ціни, високий рівень якості продукції та обслуговування споживачів у змозі позиціонувати торго­вельне підприємство як провідне на конкретному ринку.

Але логістика сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємств при дотриманні таких вимог: