Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Цю систему в літературі називають ще як систему «періодичного поповнення». Замовлення здійснюються в чітко визначений час, між якими утворюються рівні інтервали, наприклад, 1 раз у місяць, 1 раз у тиждень, 1 раз у 14 днів і т.д. Період, що розділяє два замовлення на виготовлення або придбання, чітко встановлено, а обсяг замовлення є змінним. Визначити інтервал між замовленнями можна з урахуванням оптимального розміру замовлення. Розрахунок інтервалу часу між замовленнями можна зробити за формулою:

, (10)

де N – кількість робочих днів у році, дні; S – потреба в продукті, який замовляють, шт.; –оптимальний обсяг замовлення, шт.

Отриманий результат часу може бути скоригований на основі експертних оцінок. Наприклад, при отриманому розрахунковому результаті чотири дні можливо використати п’ять днів, щоб проводити замовлення один раз у тиждень.

Величина замовлення в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями розраховується за формулою:

 

, (11)

де РЗ – величина замовлення, шт.; МБЗ – максимально бажане замовлення, шт.; ПЗ – поточне замовлення, шт.; ОС – очікуване споживання за час поставки, шт.

Графічна ілюстрація функціонування системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями наведена на рис. 3

Перевагою даної системи є відсутність необхідності вести систематичний облік запасів на складах логістичної системи. Недолік полягає в необхідності робити замовлення іноді на незначну кількість матеріальних ресурсів, а за умови прискорення інтенсивності споживання матеріалів (наприклад, через зростання попиту на готову продукцію) виникає небезпека використання запасу до настання моменту чергового замовлення, тобто виникнення дефіциту.

Система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення застосовується в таких випадках:

– умови постачання дозволяють варіювати розмір замовлення;

– витрати на замовлення і доставку порівняно невеликі;

– втрати від можливого дефіциту порівняно невеликі.

На практиці за даною системі можна замовляти один із багатьох товарів в одного і того ж постачальника, товари, на які рівень попиту відносно сталий, малоцінні товари і т.д.

Контроль стану запасів за цією системою здійснюється через однакові періоди за допомогою інвентаризації залишків.

За результатами перевірки складають замовлення на поставку нової партії товару.

Розмір партії товару визначається як різниця між максимальною передбачуваною нормою запасів і фактичною.

Оскільки для виконання замовлення потрібен певний період, розмір замовлюваної партії збільшується на розмір очікуваних витрат на цей період.

Розмір замовлюваної партії

Р = З мах – (З факт – З t),

де З t — запас, який буде використаний протягом розміщення і виконання замовлення.

7.8. Управління запасами "точно в строк"

Наиболее распространенной в мире логистической концепцией является концепция «точно в срок» (just-in-time, JIT), которую еще называют концепцией «0 запаса».

С логистических позиций концепция «точно в срок» основывается на организации снабжения без каких-либо ограничений относительно требования минимума запасов, где потоки материальных ресурсов тщательно синхронизируются с потребностью в них, которая задается производственным расписанием выпуска готовой продукции. Подобная синхронизация достигается координацией двух логистических сфер – поставок и производства.

Система поставок «точно в срок» – это система организации снабжения, которая основана на синхронизации процессов доставки материальных ресурсов в необходимом количестве и на тот момент, когда звенья логистической системы в них нуждаются, с целью минимизации расходов, связанных с формированием запасов.

Внедрение и распространение концепции JIT привело к смене традиционного подхода к снабжению (табл. 1)

Таблица 1

Факторы	Концепция JIT	Традиционный подход
Запасы	Все усилия необходимо направлять на их устранение. Страховые запасы отсутствуют.	Защищают производство от ошибок прогнозирования и ненадежности поставщиков. Большинство запасов – страховые.
Объем закупок материальных ресурсов	Размер заказа покрывает только текущую потребность. Закупки осуществляются мелкими партиями с частыми поставками.	Закупка осуществляется крупными партиями с нечастыми поставками.
Поставщики	Рассматриваются как партнеры. Отношения только с надежными поставщиками. Сотрудничество носит характер длительных хозяйственных связей и строится на долгосрочных контрактах. Небольшое количество поставщиков.	Как правило, большое количество поставщиков, между которыми искусственно поддерживается конкуренция.
Выбор способа транспортировки	Основная цель – обеспечение надежности соблюдения сроков доставки. График доставки составляет потребитель.	Основная цель – обеспечение низкой цены на транспортировку. График доставки составляет поставщик.
Качество продукции	Цель – отсутствие дефектов продукции. Процесс приемного контроля качества у потребителя сокращенный или вообще отсутствует. Эту функцию берет на себя поставщик.	Допускается небольшое количество дефектов (до 2%). Контроль качества осуществляется продавцом, который несет за него ответственность.

Внедрение концепции «точно в срок» имеет как положительные, так и отрицательные стороны. Ее преимущества:

– сокращение запасов на всех стадиях логистического цикла;

– сокращение складских площадей;

– высокая пропускная способность;

– активное участие и повышенная мотивация работников;

– высокая прибыль и продуктивность логистической системы;

– высокое качество обслуживания;

– высокая гибкость логистической системы;

– своевременная доставка.

К недостаткам системы «точно в срок» относят:

– низкие запасы делают любые сбои в работе логистической системы критическими;

– для введения системы могут потребоваться большие изменения, которых сложно достигнуть на практике.

Опыт показывает, что стратегия JIT не универсальна и применяется не всегда. Ее реализацию сдерживают такие важные факторы, как неудовлетворительное качество продукции, нарушение сроков поставок и оплаты за товар, ошибки и сбои в передаче информации между заказчиком и поставщиком. Успех в реализации стратегии зависит также от количества и территориальной дислокации поставщиков, уровня их ответственности при выполнении договорных обязательств. Поэтому огромные расходы, связанные с реализаций метода закупок «точно в срок», эффективны только в стабильно работающих экономических системах при условии долгосрочных хозяйственных связей.