Вибір типу складу та системи складування товарів

Підприємство при забезпеченні складською площею насамперед розглядає питання володіння складом. Існують дві основні альтер­нативи:

w придбання складів у власність;

w використання складів загального користування (СЗК).

Вибір між такими варіантами або їх комбінація є однією з найголовніших проблем у складуванні.

Комбінація власного складу та СЗК особливо приваблива та економічно виправдана, якщо підприємство реалізує свою продукцію в бага­тьох регіонах і при сезонному попиті на товар. Це рішення повинне бути спрямоване на пошук компромісу.

Усі варіанти мають пере­ваги та недоліки. При виборі одного з них вирішальною є умова мінімуму витрат.

Територіальне розміщення складів та їх кількість повинні визна­чатися потужністю матеріальних потоків, їх раціональною організа­цією, попитом на ринку збуту, розмірами регіону збуту, концентра­цією в ньому споживачів, відносним розташуванням постачальників і покупців, особливостями комунікаційних зв’язків та інше.

При збільшенні кількості складів у системі транспортні витрати і вартість нереалізованої вигоди від продажу зменшуються, але водночас відбувається збільшення витрат на управління запасами і витрат на складування (рис. 8.1).

На рис. 8.1 показано залежність окремих логістичних витрат від кількості складів у логістичній системі.

Раціональна система складування товарів вибирається в такому порядку:

§ визначається місце складу в логістичному ланцюзі та його функції;

§ визначається загальна спрямованість технічної оснащеності склад­ської системи (механізована, автоматизована);

§ визначаються завдання розробки системи складування;

§ вибираються елементи кожної складської підсистеми;

§ створюються комбінації вибраних елементів усіх підсистем;

§ здійснюється попередній вибір конкурентоспроможних варіантів з усіх технічно можливих;

§ проводиться техніко-економічна оцінка кожного конкуренто­спроможного варіанта;

§ здійснюється альтернативний вибір раціонального варіанта.

Види складування. Вид складування передбачає вибір техніч­ного обладнання, на якому складується вантаж, та форму розміщення його в просторі складського приміщення. Розміщення технологічного обладнання повинне забезпечувати максимальне використання площі та висоти складу.

Обробка інформації. Логістичний процес на сучасних складах, і насамперед автоматизованих складах, повинен передбачати наяв­ність систем керування інформаційними потоками, які здійснюють:

s управління прийманням і відправкою вантажів;

s управління запасами на складі;

s обробку документації, що надходить;

s підготовку супровідних документів при відправці вантажів.

Логістичний процес на складі

Логістичний процес на складі вимагає повної узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і фізичного розподілу замовлень. Практично логістика на складі охоплює всі основні функ­ціональні сфери, що розглядаються на мікрорівні (рис. 8.2).

Функціонування складових логістичного процесу повинне розглядатися у взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід дасть змогу не тільки чітко координувати діяльність служб складу, але й буде основою планування та контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.

Основним принципом раціонального складування є ефективне використання обсягу зони зберігання. Передумовою цього є вибір опти­мальної системи складування і складського устаткування. Облад­нання для зберігання повинне відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу.

Процес складування і зберігання включає: розміщення товарів на зберігання, забезпечення для зберігання відповідних умов, контроль за наявністю запасів на складі за допомогою інформаційної системи.

Оптимальна система складування передбачає раціональність технологічного процесу на складі. Основною умовою є мінімальна кількість операцій з переробки вантажу. Саме тому потрібно формувати складську вантажну одиницю на стандартному (1200 ´ 800 мм²) піддоні (палеті) методом пакетування, що надає такі переваги:

· товари добре зберігаються;

· зменшуються витрати на складування, переробку вантажів, транспортування;

· підвищується рівень механізації та автоматизації транспортно-складських операцій.

Класифікація складів

Однією з основних ознак класифікації складів є характер виконуваних ними функцій. Залежно від цього склади поділяються на сортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні, накопичувальні. Найпоширенішим видом складів є сортувально-розподільчі, які мають значну питому вагу у складському товарообороті.

Транзитно-перевалочні склади в основному призначені для перевідправлення товарів з районів виробництва до пунктів споживання різними видами транспорту. Ці склади виконують роль перевалочних пунктів, забезпечуючи вивантаження товарів, що прибули на одному з видів транспорту, приймання їх за масою та кількістю місць, сортування згідно з місцем призначення та навантаження на інший вид транспорту.

та склади змішаного зберігання.

Універсальні склади використовуються для зберігання й складської обробки однієї з груп товарів.

Вузькоспеціалізовані склади використовують для зберігання товарів одного виду, як правило, простого асортименту, але таких, які вимагають особливого режиму зберігання на комбінованих складах.

Неспеціалізовані склади на відміну від попередніх видів призначені для зберігання й проведення різних технологічних операцій з двома-трьома чи декількома групами товарів, не пов'язаних між собою єдністю споживчого призначення 9 склади гастрономічних, м'ясних, рибних та інших товарів).

На складах змішаного зберігання складські операції виконують з основними видами продовольчих та непродовольчих товарів.

Важливою ознакою класифікації складів є їх технічна побудова, що визначає режим зберігання товарів. За цією ознакою склади поділяються на загальнотоварні та спеціальні.

Загальнотоварні склади призначені для зберігання й складської обробки товарів, які не потребують дотримання спеціальних умов зберігання.

Спеціальні склади призначені для зберігання товарів, фізико-хімічні особливості яких потребують створення спеціальних конструкцій будівель чи технологічних пристроїв. Як правило, спеціалізовані склади поділяються на такі основні типи: немеханізовані, механізовані, комплексно-механізовані, автоматизовані, автоматичні.

Немеханізованими є складами з ручною вантажопереробкою, механізовані ж є складами, що мають дільниці з локально механізованими технологічними операціями за умов ручного укладання та комплектування продукції.

Комплексно-механізованими є склади з механізованою вантажопереробкою, що відбувається протягом усього технологічного циклу.

Автоматизованими є комплексно-механізованими складами чи їх дільниці, що мають автоматизовану систему пошуку та розміщення вантажів (АСПРВ), програмно-керований працетехнічний чи автооперативний комплекс (ПКРАК), експлуатуємий у людинно-максимальному режимі, чи комплекс устаткування з локальними системами автоматизованого управління, оснащений електронною автоматикою.

Автоматичні склади є програмно-керованими автоматизованими складами, що експлуатуються в автоматизованій системі управління технологічним процесом (АСУПТ) за допомогою ЕОМ без безпосередньої участі людини, тобто склади-автомати з технологією, що не потребує участі людини.

Важливим елементом класифікації складів є їх поверхневість та висота приміщень. Відповідно до цього розрізняють одноповерхові низьковисотні склади (їх робоча висота сягає 7,2 м), середньовисотні склади (їх висота становить від 7,2 до 12,6 м), висотні склади (їх висота становить понад 12,6 м) та багатоповерхові склади. Залежно від транспортних умов, зокрема враховуючи розміщення поблизу залізничних чи водних шляхів, склади відповідно називають прирейковими (вони розташовані біля магістральних залізничних шляхів або мають під'їзні шляхи), склади при пристанях (розташовані на річкових пристанях, які мають причали), портові (розташовані у морських портах), неприрейкові (внутрішньоміські) склади (є такими складами, що не мають безпосереднього зв'язку з транспортними шляхами).