ТОП 10:

Основні елементи системи управління організацією



Підприємство, як самокерована система являє собою, з одного боку, елемент загального ринкового організму, з іншого – самостійну одиницю з власним внутрішнім середовищем, здібну до ефективної діяльності і розвитку в умовах конкуренції.

Структура – обов'язковий атрибут всіх існуючих систем, оскільки саме вона придає їм цілісність і забезпечує роботу всіх елементів. Система визначається складом її елементів і зв'язків між ними, що характеризують її структуру (будову). Система управління поділяється на дві головні підсистеми: керуючу і керовану. Керуюча підсистема виконує функції управління господарською діяльністю (рис.1.2), керована підсистема здійснює різноманітні процеси виробництва, до неї входять лінійні і функціональні підрозділи підприємства.

 

Загальні (властиві управлінню будь-якою організацією)   Конкретні (специфічні) (відображають специфіку діяльності організації)  
Планування   Управління фінансами  
Організації Управління персоналом  
Управління працею та заробітною платою  
Мотивації  
Контролю Управління товарними запасами та ін.  

Рис. 1.2 Функції менеджменту

 

Склад елементів і зв'язки між ними складають основу структури системи. Структура відбиває найбільш істотні, стійкі зв'язки між елементами системи і їх групами, що забезпечують основні властивості системи. Студентам слід зауважити, що питання про склад і структуру системи управління підприємством дотепер залишається до кінця на вирішеним. Вивчення літератури з менеджменту показує наявність різних підходів, з різним ступенем деталізації структурних елементів.

Представники школи соціальних систем основними системними елементами управління підприємствами вважали мету, структуру, завдання, технологію і кадри (рис 1.3)

 

 

Рис.1.3 Взаємозв'язок системних елементів управління підприємством

 

Перевагою даного підходу є те, що в центрі системи управління стоїть мета, як вихідний момент процесу управління, що визначає всі інші елементи. Разом з тим, недоліком даного підходу до структури системи керування є відсутність виділення суб'єкта й об'єкта управління, а також їхнього зв'язку з зовнішнім середовищем підприємства, що не відбиває особливостей системи управління підприємством як відкритої системи.

Однією з найбільш популярних у 80-і роки концепцій системного підходу є теорія “7-С”, розроблена дослідниками, що працювали з консультаційною фірмою “Мак-Кинзи”. Відповідно до цієї концепції, тільки ті організації можуть ефективно функціонувати і розвиватися, у яких менеджери можуть підтримувати у гармонійному стані систему, що складається з семи компонентів: стратегія, структура, технології, штат, стиль, кваліфікація, розділені цінності.; зміна кожної з яких з необхідністю вимагає відповідної зміни інших шести.

Використання системного підходу в управлінні підприємствами торгівлі дозволяє в системі управління на рівні основної ланки виділити сім взаємозалежних і взаємодіючих внутрішніх підсистем: технологічну, технічну, організаційну, науково-технічну, економічну, інформаційну, соціальну.

Технологічна підсистема являє собою певний склад основних і допоміжних торгово-технологічних процесів у магазинах, на складах, у підприємствах харчування (з виділенням їхніх фаз і стадій), послідовне і якісне виконання яких забезпечує нормальний хід процесу продажу товарів і обслуговування покупців. Вона містить також відповідні правила і норми виконання кожної операції. Технологічна підсистема, з погляду впливу на розвиток підприємства, є визначальною.

Технічна підсистема обумовлена структурою і змістом технологічної підсистеми, окремі її частини періодично поновлюються в міру фізичного і морального старіння.

Організаційна підсистема на основі технологічної і технічної підсистем забезпечує раціональне використання устаткування, предметів праці, виробничих площ, трудових і матеріальних ресурсів.

Соціальна підсистема характеризує використання людського фактора на підприємстві, систему кадрової політики і мотивації діяльності працівників підприємства.

Інформаційна підсистема, використовуючи різноманітну інформацію, як специфічний ресурс виробництва, служить вихідною базою всіх підсистем. Вона створює необхідні умови і передумови для прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень.

І, нарешті, економічна підсистема виражає єдність господарських процесів і зв'язків у безупинному русі виробничих фондів, їхньому кругообігу. Вона дуже впливає на всі інші підсистеми, ефективність їхньої дії, функціонування і, у свою чергу, випробує на собі вплив інших підсистем.

 

Тема 2: Управлінські моделі

 

1. Базові принципи системного підходу і постулати класичної теорії управління як основа моделі управління підприємством.

2. Моделі управління підприємством:

2.1. модель обліково-аналітичної системи;

2.2. модель функціонування підприємства;

2.3. модель організаційно-розпорядницької системи;

2.4. цільова функція управління і програма розвитку підприємства.

3. Основні види і цілі організаційних перетворень

4. Необхідність коригування моделі управління підприємством







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.188.251 (0.007 с.)