Критерії ефективності організаційної діяльності та система показників

Оцінювання організаційної ефективності потребує точних економічних критеріїв. Однак єдиної і цілісної методології не створено і донині. Для оцінки організаційної ефективності необхідна сукупність параметрів ефективності, які відображають міру (ступінь) наближення організації до бажаного стану.

Парамери ефективності – найважливіші параметри функціонування системи, що дають змогу оцінити якість вирішення проблеми і досягнення поставлених перед системою цілей.

Формування критеріїв ефективності організації залежить від мети її створення. Залежно від кількості параметрів оптимізації виокремлюють монокритеріальний і полікритеріальний підхід. При монокритеріальному підході оптимізують (максимізують чи мінімізують) один з параметрів ефективності. При полікритеріальному підході здійснюють оптимізацію декількох параметрів ефекивності. Така оптимізація передбачає, що деякі із визначених параметрів можуть бути на прийнятному рівні (не нижче певної величини), зате інші повинні прямувати до максимуму чи до мінімуму. Полікритеріальний підхід може бути реалізованим через розрахунки різних комплексних критеріїв.

Адитивний критерій (А) визначають діленням на кількість показників ефективності (n) суми добутків окремих показників на коефіцієнти їх вагомості:

 

(10.2)

 

де А – адитивний критерій ефективності; i = 1, 2, 3… n – кількість часткових (окремих) показників ефективності; αі – вагомість і- того параметра ефективності, яка може суттєво змінюватися залежно від цілей організації та умов, у яких вона функціонує (сума їх дорівнює одиниці); bі – експертна оцінка і -того параметра ефективності за бальною системою.

Мультиплікативний критерій (М) розраховують множенням добутків окремих показників на коефіцієнти вагомості відповідних параметрів.

(10.3)

 

Недоліком критеріїв обох типів є те, що сам спосіб розрахунку передбачає можливість компенсувати низький рівень одних параметрів за рахунок надлишку інших. Загалом це неправильно, тому що різні характеристики системи не порівнються між собою. На практиці такий підхід можна використовувати лише у деяких часткових розрахунках (наприклад, для оцінки рейтингу менеджера чи стану огрганізації праці у якомусь підрозділі підприємства). Його застосування для опису стану всієї організації є некоректним.

Інший підхід до формування критеріїв полягає у тому, що одну частину параметрів ефекту (які потрібно поліпшити) відносять до чисельника, а іншу частину параметрів (які треба зменшити) – до знаменника. Такий критерій може бути застосованим з використанням обмежень або на величину критерію, або на величину чисельника чи знаменника. Найвідомішим критерієм цього типу є критерій “ефект/витрати”.

Ще один підхід полягає в тому, що один з параметрів ефективності максимізують чи мінімізують, а на інші накладають обмеження.

При формуванні критеріїв оцінки ефективності діяльності підприємства слід враховувати як економічну, так і соціальну ефективність.

Систему критеріїв, за якими можна оцінювати ефективність діяльності організації наведена у таблиці 10.1.

 

Таблиця 10.1 Система показників оцінки ефективності діяльності організації

Ознака класифікації	Зміст показника
Кількісні показники (економічні)	Загальні критерії ефективності	1. Темпи зростання загальних результатів діяльності (обсягів виробництва та реалізації продукції, суми валового прибутку, частки ринку і т.і.)
2. Рівень загальної рентабельності, ресурсовіддача, інтегральний показник ефективності
3. Коефіцієнти фінансової стійкості (автономії, мобільності, співвідношення власних і позикових коштів)
4. Коефіцієнти платоспроможності (коефіцієнти абсолютної, поточної та загальної ліквідності)

Продовження таблиці 10.1

Кількісні показники (економічні)	Часткові критерії ефективності	Показники ефективності використання трудових ресурсів	1. Товарообіг, прибуток на 1 працівника
2. Товарообіг, прибуток на 1 грн. ФОП
3. Темпи зростання продуктивності праці
4. Коефіцієнт співвідношення темпів зростання продуктивності праці і темпів зростання заробітної плати
5. Частка приросту обсягу виробництва в результаті зростання продуктивності праці
Показники ефективності використання основних фондів	1. Фондовіддача
2. Фондоємність
3. Фондоозброєність
4. Рентабельність основних фондів
Показники ефективності використання обігових коштів	1. Частка власних обігових коштів в обігових коштах
2. Частка товарних запасів в обігових коштах
3. Оборотність обігових коштах у разах і період обороту обігових коштів у днях обігу
4. Оборотність власних обігових коштів у разах і період обороту власних обігових коштів у днях
5. Рентабельність оборотних коштів
6. Товарооборотність
Показники ефективності використання витрат обігу	1. Витратовіддача
2. Витратоємність
3. Рентабельність витрат обігу
Показники ефективності використання торгової площі	1. Товарооборот на 1 кв.м. торговельної площі
2. Прибуток на 1 кв.м. торгової площі
Якісні показники (соціальні)	1. Підвищення рівня якості продукції та послуг
2. Стабільність персоналу організації
3. Поліпшення умов праці персоналу
4. Поліпшення системи соціальної мотивації
5. Високий авторитет керівника
6. Відсутність конфліктів
7. Поліпшення соціально-психологічного клімату у підприємстві

 

Таблиця ілюструє, що майже всі названі критерії спрямовані на оцінювання внутрішнього середовища організації. Але ж успіхи організації завжди оцінюються за обсягами її діяльності, що залежить не лише від здатності підприємства раціонально використовувати наявні ресурси, а й від його поведінки у зовнішньому середовищі. Ефективна організація спроможна змінювати його на свою користь. Водночас зовнішнє середовище може бути сприятливим і несприятливим для організації, тому необхідно говорити і про критерії глобальної ефективності економіки. Вони показують, як функціонування економічної системи (більшою мірою національної, але за умов її взаємодії із світовою) впливає на діяльність підприємств.

Отже, оцінювання організаційної ефективності слід здійснювати з урахуванням внутрішніх і зовнішніх аспектів її діяльності.