Необхідність коригування моделі управління підприємством

 

На практиці всі зазначені моделі будуються в інтерактивному режимі при постійному узгодженні і коректуванні їхніх параметрів. Так, наприклад, на етапі формування системи управління має місце ланцюжок ітерацій:

1) опис об'єкта управління (розробка моделі об'єкта, виділення параметрів спостереження і управління);

2) опис цілей і критеріїв ефективності функціонування об'єкта;

3) проектування і створення системи управління об'єктом.

Надалі з метою розвитку і підтримки адекватності системи управління умовам функціонування, що змінюються, проводиться коригування системи управління. Приведений вище ланцюжок втрачає лінійність і трансформується в адаптивну циклічну систему, що самокоректується.

Необхідність коригування системи управління може бути обумовлена:

1. зворотним зв'язком, тобто впливом результатів функціонування об'єкта управління (зокрема, розбіжністю нормативних і фактичних параметрів об'єкта);

2. необхідністю перегляду цілей, методів і процесів, реалізованих системою управління;

3. розвитком програмно-технологічних засобів і прогресивних методів управління.

Коригування системи управління спочатку реалізується на рівні моделі управління і зводяться до удосконалення "четвірки" МОАС- МФП-МОРС-ЦФУП (табл.2.2).

Таблиця 2.2 Причини коригування і приклади коригувальних елементів

Коригування моделі управління Коригування МОАС Коригування МФП Коригування МОРС Коригування ЦФУП Причини коригу-вання Утрата модел-лю адекватнос-ті через: зміни в об'єкті управ-ління і/або зовнішньому середовищі; ре-зультати реалі-зації керуючого впливу Утрата модел-лю адекватнос-ті через: зміни в об'єкті управ-ління і/або зовнішньому середовищі; зміну методу / технології управління Утрата модел-лю адекватнос-ті через: зміни в об'єкті управ-ління і/або зов-нішньому сере-довищі; резуль-тати спостере-ження - оцінки "входу"системи Утрата моделлю адекватності через: зміни в об'єкті управлін-ня і/або зовніш-ньому середови-щі; зміну пріо-ритетів розвитку Приклади коригу-вальних елементів 1) мета моделі, точка зору на модель; 2) параметри спостереження (параметри "входу"); 3) частота відстеження параметрів 1) мета моделі, точка зору на модель; 2) ступінь деталізації; 3) стандарт моделювання; 4) мова (нотація) моделі 1) мета моделі, точка зору на модель; 2) параметри управління (регулювання) 1) коригування цілей (за зміс-том, кількістю, нормативним значенням, пріоритетністю, часом); 2) ресурсне за-безпечення цілей; 3) функціональ-на залежність від параметрів об'єкта

Функція коригування системи управління реалізується:

1) безпосередньо системою управління, що самокоректується (самоорганізується) у відповідь на зміни умов функціонування;

2) стороннім експертом (в окремих випадках власником).

Зовнішнє втручання, як правило, необхідне, якщо частина системи управління реалізована у виді програмно-технологічного комплексу, за визначенням не здатного до самоорганізації.

"Четвірка" МОАС-МФП-МОРС-ЦФУП утворить логічно завершену безліч моделей, що відбивають всі основні аспекти управління підприємством як складною системою. Строге дотримання цієї структури гарантує, що всі рішення, знайдені в рамках моделі управління (за схемою "від загального до часного"), не будуть суперечити один одному.

Тема 3. Діагностика управління організацією

1. Діагностика управління підприємства: сутність і основні етапи.

2. Види діагностики.

3. Методи проведення діагностичних досліджень.

4. Процес діагностики систем управління.

 

Діагностика управління підприємства: сутність і основні етапи

Вивчаючи це питання студенту потрібно добре засвоїти, що діагностика стану підприємницької діяльності є одним з найважливіших елементом функціональної підсистеми системи економічного управління. Діагностика необхідна для вироблення стратегії і тактики підприємства.

Діагностика – це система методів, прийомів і методик проведення досліджень для визначення цілей функціонування суб'єкта, що хазяює, способу їхнього досягнення, виявлення проблем і варіантів їхнього рішення.

Предмет діагностування - техніко-економічний і фінансовий рівень розвитку підприємства.

Об'єкт діагностування - господарські процеси і явища в рамках підприємства.

У залежності від ступеня деталізації дослідження стану підприємства діагностика може проводитися поверхово з метою виявлення тенденцій зміни стану або заглиблено, коли встановлюються їхні причини. У цьому зв'язку розрізняють:

1) Експрес - діагностику - формальну оцінку близькості стану підприємства до банкрутства на основі регулярного обчислення відповідних коефіцієнтів і даних балансу, при цьому переслідуються наступні цілі:

- виявити тенденції зміни стану підприємства;

- дати оцінку глибини його неспроможності;

- провести аналіз фінансового обороту, що забезпечує господарську діяльність.

2) Проблемну діагностику – всебічну і глибокою оцінку поточного стану підприємства, виявлення причин його погіршення й очікуваних тенденцій розвитку.

У процесі експрес діагностики розраховуються й оцінюються такі індикатори неплатоспроможності, як структура балансу і його динаміка. За підсумками діяльності підприємства розглядаються структури активів (з оцінкою їхньої ліквідності) і пасивів, визначаються співвідношення власних і притягнутих засобів, а також співвідношення окремих статей активів і пасивів. При цьому розраховуються наступні показники:

- коефіцієнт поточної ліквідності;

- коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами;

- коефіцієнт відновлення платоспроможності;

- коефіцієнт утрати платоспроможності;

На додаток до перерахованих показників у процесі експрес діагностики аналізуються наступні показники:

· оцінюється перевищення суми поточних зобов'язань над оборотними активами;

· характеризується природа збитків, при цьому об'єктом аналізу є надходження, витрати і їхня різниця;

· визначаються наслідки вивільнення основних засобів з- за скорочення обсягів виробництва.

На відміну від експрес- діагностики, що є універсального і прийнятною для будь-якого підприємства, проблемна діагностика являє собою творче дослідження і може виконуватися лише аналітиками з високою кваліфікацією. Вона націлена на виявлення причин фінансового «нездоров'я» суб'єкта, що хазяює, і шляхів їхнього усунення. Виходячи з того, яка концепція покладена в основу оздоровлення підприємства, вона вирішує ряд задач:

Ø Визначення сильних і слабких сторін підприємства на підставі об'єктивної оцінки сформованого фінансового і техніко-економічного стану;

Ø Аналіз витрат виробництва, оцінка співвідношень між витратами і результатами;

Ø Оцінка достатності фінансових ресурсів;

Ø Виявлення шляхів підвищення економічності використання матеріальних ресурсів;

Ø Оптимізація оподатковування за допомогою аудита обліку і звітності підприємства;

Ø Усунення причин зменшення обсягу виробництва в результаті дослідження виробничих можливостей і т.д.

Студент повинен знати, що діагностика підприємства включає наступні етапи:

1. Формування інформаційної бази для діагностування;

2. Визначення контрольних цифр, що характеризують діючі стратегічні цілі, місію підприємства, або норм, еталонних значень, з якими будуть порівнювати показники фактичного стану підприємства;

3. Аналіз фінансового стану підприємства на певний момент часу з метою визначення результативності й оцінки вдалості розміщення капіталу;

4. Аналіз техніко - економічного стану підприємства з метою оцінки технічного рівня ресурсів підприємства й ефективності їхнього використання;

5. Виявлення факторів, що обумовлюють досягнутий стан підприємства;

6. Прогнозування очікуваних тенденцій розвитку підприємства у визначених умовах.

 

Види діагностики

Діагностика діяльності підприємства заснована на комплексному вивченні процесу і результатів техніко-економічного розвитку підприємства і виявленні основних причинно-наслідкових зв'язків.

Вона припускає дослідження сукупності технологічних, соціально-економічних, правових, екологічних і інших процесів формування, побудови і функціонування системи керування, виявлення принципів побудови організаційної структури підприємства, оцінку ефективності застосовуваних методів інформаційного, математико-технічного і кадрового забезпечення.

Діагностика діяльності підприємства включає ряд основних напрямків:

1 – розробка методики аналізу виробничо-господарського, комерційного, соціального й іншого видів діяльності підприємства;

2 – виявлення основних прийомів аналізу стану і використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

3 – установлення шляхів підвищення ефективності суб'єкта, що хазяює, на основі комплексного техніко-економічного аналізу;

4 – оцінка фінансового стану і погрози банкрутства, оцінка фінансового ризику;

5 – оцінка економічних результатів роботи підприємства з позиції конкурентноздатності його продукції, рівня рейтингу підприємства, його діючої активності і для репутації;

6 – оцінка виробничих результатів діяльності підприємства;

7 – оцінка витрат на виробництво і реалізацію продукції. Оцінка використання матеріальних ресурсів і стан їхніх запасів. Стан і використання основних фондів;

8 – оцінка екологічних наслідків діяльності підприємства;

9 – оцінка використання трудових ресурсів і результатів соціального розвитку підприємства;

10 – оцінка ефективності роботи підприємства й основних факторів, неї визначальних.

Виходячи з особливостей змісту і методики проведення діагностики, здійснюється класифікація видів діагностики.

Таблиця 3.1 Класифікація видів діагностики

Ознака класифікації	Вид діагностики
1. За об'єктом	§ Структурна, § функціональна, § організаційна
2. За періодичністю проведення	§ Систематична, § епізодична
3. За формою оцінки результатів	§ Кількісна, § якісна
4. За особливістю методики проведення	§ Статистична, § факторна, § експертна

Структурна діагностика припускає декомпозицію досліджуваного об'єкта і поліпшення структурних характеристик його елементів.

Функціональна – досліджує процес функціонування, тобто діяльності підприємства.

Організаційна – дозволяє оцінити стан підприємства в цілому, виходячи зі ступеня досягнення поставлених цілей. Вона дозволяє виявити проблемні моменти в робочому процесі і підготувати рекомендації з оптимізації діяльності підприємства.

Кількісна діагностика припускає визначення кількісних характеристик техніко-економічного стану підприємства. Ціль кількісної діагностики складається у вимірі і порівнянні результатів господарської діяльності у встановленій кількісній мері впливу різних факторів.

Якісна діагностика заснована на якісних порівняльних оцінках техніко-економічного стану підприємства і її метою є виявлення особливостей даного стану підприємства і його внутрішніх взаимозависимостей.

Статистична – заснована на дослідженні закономірностей розвитку підприємства шляхом застосування статистичних і економіко-математичних методів. Завершується ця діагностика інтерпретацією отриманих результатів, формулювань теоретичних і практичних висновків і пропозицій.

Факторна – заснована на визначенні і детальній оцінці кожної причини, кожного фактора, припускає застосування факторного аналізу.

Експертна – заснована на застосуванні комплексу логічних і математичних процедур, спрямованих на одержання від фахівців інформації, її аналіз і узагальнення.