Організація занять зі стройової підготовки

Підготовка до занять

 

Найважливішим елементом педагогічної діяльності командира, що забезпечує високоякісне вирішення завдання стройового навчання і виховання, є загальна і безпосередня підготовка до проведення занять.

Загальна підготовка включає:

вивчення керівних документів, що визначають завдання, зміст і організацію навчального процесу;

знання наказів, директив, організаційно-методичних вказівок, програм, тематичних планів.

Це дає можливість командиру бачити кінцеву мету навчання, уявити загальний об’єм знань, навиків і вмінь, виділити головне, і таким чином, забезпечити цілеспрямованість у вивченні предмета.

Безпосередня підготовка включає:

усвідомлення змісту майбутнього заняття, визначення його місця у підготовці особового складу підрозділів і аналіз результатів попереднього заняття з цієї теми;

визначення основної навчальної мети і конкретних навчально-виховних завдань;

визначення структури заняття, його основних питань, визначення часу, необхідного для його вивчення, а також підбір відповідного матеріалу для забезпечення заняття;

вибір прийомів навчання з окремих частин заняття (при відпрацюванні питань заняття за елементами);

підготовку матеріального забезпечення заняття;

розробку плану-конспекту заняття;

підготовку до заняття сержантів (помічників керівника).

План-конспект – це модель майбутнього заняття, яка визначає характер спільної діяльності тих, хто навчає і тих, хто навчається. Разом з тим конспект дає можливість командиру активно виявити свої педагогічні здібності.

Для правильного проведення заняття одних, навіть глибоких теоретичних знань командиру недостатньо. Йому потрібно систематично підвищувати методичну майстерність. Основними формами підвищення методичної майстерності зі стройової підготовки є показні, інструкторсько-методичні заняття та інструктажі, які проводяться у ході навчально-методичних зборів, у дні командирських занять сержантів і за планом командира в порядку підготовки до занять. Крім того, знання командирів, їх навики і вміння удосконалюються на всіх заняттях, які проводяться із військовослужбовцями та самостійно.

Основними організаторами занять зі стройової підготовки є командири підрозділів і частин. Вони зобов’язані всебічно знати дійсний стан стройового вишколу своїх підлеглих і приймати необхідні заходи щодо її покращання. З цією метою вони особисто проводять з підрозділами показні заняття для офіцерів та інструкторсько-методичні заняття з офіцерами, прапорщиками і сержантами, на яких показують організацію і методику їх проведення.

 

Показні заняття

 

Показні заняття з метою досягнення єдності поглядів на організацію і методику навчання проводяться у масштабі батальйону, частини з найбільш складних тем або окремих питань, з яких потрібно надати єдині настанови.

Показні заняття можуть мати різноманітну направленість. Одні – носять виключно методичну направленість, і головна увага на них приділяється тому, як командир повинен вчити підлеглих. Офіцери засвоюють найбільш доцільні методи підготовки військовослужбовців з даної теми і наочно і переконуються, чого можна добитися у відведений програмою термін. Інші – мають за мету продемонструвати результати навчання або показати, чого треба досягти у ході проведення того чи іншого заняття. Для такого заняття підрозділ готується завчасно. Зразковий показ і пояснення дозволять тим, хто навчається, засвоїти послідовність роботи керівника заняття і передові методи підготовки особового складу.

 

Інструкторсько-методичні заняття

 

Одним із основних методів стройового навчання є тренування, ефективність яких залежить передусім від особистої підготовки і методичної майстерності командирів, що проводять заняття. З метою підвищення методичної майстерності командирів перед відпрацюванням нової теми доцільно проводити з ними інструкторсько-методичні заняття. Керівниками таких занять, як правило, є: із сержантами – командир роти, з офіцерами – командир батальйону. На інструкторсько-методичних заняттях, на відміну від показних, офіцери, прапорщики і сержанти беруть участь у відпрацюванні стройових прийомів у якості тих, хто навчається, і виступають у ролі керівників занять.

На інструкторсько-методичних заняттях перевіряються знання офіцерами, прапорщиками і сержантами положень Стройового статуту та їх уміння практично виконувати ті стройові прийоми, яким вони будуть навчати підлеглих. У той же час їм показується методика навчання з даної теми. Тому інструкторсько-методичні заняття проводяться за три-п’ять днів до заняття з особовим складом.

Інструкторсько-методичні заняття рекомендується проводити у такій послідовності:

керівник заняття перевіряє зовнішній вигляд офіцерів (прапорщиків, сержантів), знання ними статутних положень в обсязі теми, що відпрацьовується, проводить стройовий розрахунок і формує відділення (взвод) з учасників занять;

із сформованим відділенням (взводом) керівник проводить заняття, звертаючи особливу увагу на методику навчання стройових прийомів, зразкове виконання прийомів тими, хто навчається, та на помилки, які найчастіше зустрічаються в їх діях;

після того як ті, хто навчається, будуть зразкового виконувати стройові прийоми і засвоять методику навчання, командир переходить до тренування офіцерів (прапорщиків, сержантів) з проведення занять; для цього він по черзі з учасників призначає керівника занять, який відпрацьовує з ними один із стройових прийомів, застосовуючи показні методи навчання;

після закінчення занять керівник проводить розбір, на якому дає оцінку кожному учаснику за особисту стройову і методичну підготовку, вказує порядок підготовки до майбутніх занять і що треба зробити до їх початку.

 

Інструктажі

 

Інструктаж керівників занять, які мають відбутися, починається з перевірки ними знань методичних вказівок, програми бойової підготовки, статутних положень, змісту теми і навчальних питань, що відпрацьовуються, порядку складання плану-конспекту і розподілу навчальних годин. На інструктажі особлива увага звертається на техніку показу виконання стройових прийомів, дій та на практичне тренування. Найбільш широкого розповсюдження цей метод набув при підготовці сержантів до проведення занять.

Інструктаж проводиться, як правило, на плацу (майданчику) заздалегідь, щоб сержанти після інструктажу мали можливість усунути відмічені командиром недоліки та якісно підготуватися до майбутніх занять.

Інструктаж вигідно відрізняється від інших форм і методів методичної підготовки сержантів до занять і має чималу кількість переваг:

його можна проводити як індивідуально, так і з групою сержантів;

він відрізняється оперативністю, дозволяє швидко, практично негайно відреагувати на відмічені недоліки, нові завдання, що виникли;

інструктаж недовгочасний і триває всього 15-20 хвилин, протягом яких сержантам даються найнеобхідніші поради і рекомендації з усунення виявлених раніше чи тільки що помічених недоліків;

на відміну від інших форм і методів навчання інструктаж носить цілеспрямований характер; він завжди проводиться в конкретній обстановці за завданнями, що вирішуються.

На інструктажі дається можливість більш повно враховувати специфіку завдань, що вирішуються, відділенням, рівень підготовки і методичної майстерності командирів, досвід їх роботи і практичні навики.

Підготовка сержантів до чергового заняття зі стройової підготовки проводиться, як правило, в години самостійної підготовки самостійно або під керівництвом одного з командирів взводів.

 

Заняття в роті

 

Перед виходом на заняття командир роти, прийнявши рапорт від командира першого взводу про готовність особового складу роти до занять, виводить роту на місце занять. До місця занять рота виходить похідним строєм з піснею або під барабан. Прибувши до місця занять, командир роти вишиковує роту в розгорнутий двошеренговий стрій. Потім оголошує тему, мету заняття і навчальні питання, вказує кожному взводу місце для заняття і наказує командирам взводів розвести взводи за місцями занять. При виході взводів у вказані місця кожний командир взводу вказує місце для заняття кожному відділенню. Командири відділень розводять відділення за місцями. Коли всі підрозділи займуть свої навчальні місця, командир роти подає команду: “ До проведення заняття – ПРИСТУПИТИ”.

Командири відділень, вийшовши на середину строю, починають заняття з повторення раніше вивчених прийомів, а потім приступають до вивчення нового прийому і тренування. Розучування нового стройового прийому (дії) командир відділення починає з показу його в цілому, а потім за елементами в повільному і уставному темпі. Закінчивши показ і встановивши, що ті, хто навчається, зрозуміли прийом, командир відділення приступає до розучування стройового прийому з підлеглими спочатку за елементами в повільному темпі, а потім в цілому. Коли прийом розучений, за вказівкою командира взводу відділення приступає до тренування попарно і самостійно.

Для проведення тренування за командою командир відділення стає в центрі стройового майданчика, а по його периметру з інтервалом чотири кроки вишиковує військовослужбовців відділення. Помітивши помилку у виконанні прийому одним із військовослужбовців, командир підходить до нього, і знаходячись поруч з ним, тренує (навчає) його, а решта особового складу відділення в цей час продовжує тренування самостійно. Якщо в ході тренування одну й ту ж помилку допускають декілька військовослужбовців, командир припиняє тренування відділення і знову показує прийом, після чого тренування продовжуються.

При проведенні тренування парами військовослужбовці (в парі) по черзі виступають у ролі командира. Командир відділення контролює дії військовослужбовців, переходячи від однієї пари до іншої, виправляє допущені ними помилки.

Командир взводу, слідкуючи за діями командирів відділень і військовослужбовців, що навчаються, по черзі надає їм допомогу в навчанні та усуненні допущених ними помилок. Слабо підготовлених військовослужбовців він може викликати до себе і особисто навчати правильному виконанню стройового прийому або дії.

Командир роти, переходячи від взводу до взводу, контролює хід заняття, правильність навчання, дає рекомендації командирам взводів і відділень як краще усунути помилки, які допускають військовослужбовці. При необхідності надає допомогу одному з командирів взводів (відділень) у проведенні занять.

При переході до тренування під барабан командир роти стає в центрі плацу, викликає до себе барабанщика і, подаючи йому команди, керує тренуванням. У цьому випадку командири взводів і відділень слідкують за діями тих, хто навчається, і усувають допущені ними помилки по ходу тренування.

У кінці занять командир відділення вказує кожному військовослужбовцю, що і в який термін доопрацювати, а також дає вказівки щодо підготовки до чергового заняття.

Командир взводу під час проведення розбору відмічає краще відділення і військовослужбовців, підводить підсумки змагання.

Командир роти проводить розбір з усім особовим складом та окремо з офіцерами, прапорщиками і сержантами. На загальному розборі він вказує ступінь відпрацювання прийому (дії), що вивчається, у взводах, підводить підсумки змагання і дає вказівки щодо удосконалення виконання цього прийому в повсякденному житті. При проведенні розбору з офіцерами, прапорщиками, сержантами командир роти відмічає позитивне у проведенні заняття і недоліки, допущені при навчанні, та дає вказівки з підготовки до наступного заняття.

 

 

Розділ 2