Одиночна стройова підготовка

 

Стройова підготовка – справа сугубо практична. Тут кожний прийом потрібно відпрацьовувати багаточисельними тренуваннями, які не припиняються і в подальшому, інакше при його виконанні будуть втрачені набуті раніше навики, чіткість виконання.

Одиночна підготовка є найбільш відповідальним розділом стройового навчання. Навчання одиночній підготовці, як правило, здійснює безпосередньо командир відділення. Він особисто проводить заняття з відділенням і відповідає за індивідуальну підготовку кожного військовослужбовця. Тематику заняття з одиночної підготовки командир відділення бере із ротного розкладу занять.

У години самостійної підготовки командир відділення вивчає статутні положення і команди, складає план-конспект, виходячи з вказівок командира взводу, використовує методичні посібники зі стройової підготовки, удосконалює техніку виконання стройових прийомів і дій, що відпрацьовуються на заняттях, контролює підготовку особового складу до занять.

Заняття з вивчення стройових прийомів на місці необхідно проводити у розімкнутому строї, а під час руху – на збільшених дистанціях, з тим, щоб командиру відділення чітко були видні помилки і неточності в діях кожного військовослужбовця. Одиночна стройова підготовка повинна проводитися на спеціально обладнаному майданчику або на стройовому плацу.

Навчання військовослужбовців стройовим прийомам зі зброєю проводиться такими ж самими методами, що і без зброї. При цьому на початку кожного заняття командир відділення повинен оглянути зброю, щоб вона не була заряджена, та перевірити справність кріплення ременя.

 

СТРОЙОВІ ПРИЙОМИ І РУХ БЕЗ ЗБРОЇ

 

Для успішного засвоєння основних положень Стройового статуту і вмілих дій у різних строях необхідно в першу чергу знати всі елементи строю, порядок виконання команд, обов’язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю.

Навчання військовослужбовців стройовій підготовці потрібно починати з вивчення у години самостійної підготовки вимог ст.25 і 26 Стройового статуту Збройних Сил України, які військовослужбовець повинен знати напам’ять та завжди чітко і точно виконувати.

Шикування, рух, зміна напрямку та інші дії підрозділів і частин видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ у пішому порядку без матеріальної частини проводяться за командами, наказами і розпорядженнями. Тому вивчення стройової підготовки командир повинен починати з роз’яснення військовослужбовцям, що управління строями здійснюється командами та розпорядженнями, які подає командир голосом, сигналами та особистим прикладом, і які передаються за допомогою технічних та рухомих засобів.

Команди та розпорядження можуть передаватися колоною через командирів підрозділів (старших машин) і спостерігачів.

Команди поділяються на підготовчу та виконавчу, проте можуть бути лише виконавчі.

Підготовча команда подається чітко (виразно), гучно і протяжно, щоб ті, хто знаходяться в строю, зрозуміли, яких дій вимагає від них командир.

За підготовчою командою військовослужбовці, які перебувають в строю, приймають стройове положення, під час руху переходять на стройовий крок, а поза строєм повертаються в бік начальника і приймають стройове положення.

Виконавча команда подається після паузи гучно, уривчасто і чітко. Така команда здійснюється негайно і точно.

З метою привернути увагу окремого військовослужбовця або підрозділу в підготовчій команді, у разі потреби, називається підрозділ або військове звання військовослужбовця. Наприклад: “Взвод – СТІЙ”; “Друге відділення, кроком – РУШ”; “Рядовий Ващенко, кру-ГОМ” і т.д.

Гучність голосу під час подання команди змінюється залежно від ширини і глибини строю, рапорт віддається чітко, без різкого підвищення голосу.

На закінчення командир пояснює, що для припинення виконання прийому (дії), подається команда “ВІДСТАВИТИ”. За цією командою приймається положення, яке було до виконання прийому.

 

Строї

На першому занятті зі стройової підготовки потрібно показати елементи строю, дати статутні визначення, розповісти про призначення елементів строю та основних команд з управління строєм.

Стрій – визначене Стройовим статутом Збройних Сил України розміщення військовослужбовців, підрозділів і частин для їх спільних дій у пішому порядку або на машинах (мал.1).

Шеренга – стрій, у якому військовослужбовці розміщені один біля одного на одній лінії.

 

 

Вказавши на стрій, командир говорить: “Стрій, в якому ви зараз стоїте, є розгорнутий одношеренговий стрій”, після чого пояснює, показує та дає визначення: флангу і фронту строю, тильному боку строю, інтервалу, ширині строю та глибині строю.

Фланг – правий (лівий) край строю. Під час поворотів строю назви флангів не змінюються.

Фронт – бік строю, до якого військовослужбовці повернені обличчям, а машини – лобовою частиною.

Тильний бік строю – бік, протилежний фронту.

Інтервал - відстань по фронту між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами.

Командиру необхідно підкреслити, що у зімкнутому строю військовослужбовці в шеренгах розміщені по фронту один від одного з інтервалом на ширину долоні між ліктями.

Дистанція – відстань у глибину між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами

Ширина строю – відстань між флангами.

Глибина строю – відстань від першої шеренги (військовослужбовця, що стоїть попереду) до останньої шеренги (військовослужбовця, що стоїть позаду), а під час дій на машинах – відстань від першої лінії машин (машини, що стоять попереду) до останньої лінії машин (машини, що стоять позаду).

Двошеренговий стрій – стрій, у якому військовослужбовці однієї шеренги розміщені за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (витягнутої руки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, що стоїть попереду). Шеренги поділяються на першу та другу. Після повороту строю назви шеренг не змінюються.

 

	Перша шеренга Повний ряд Неповний ряд Друга шеренга

Ряд – два військовослужбовці, що стоять у двошеренговому строю один за одним. Якщо за військовослужбовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, такий ряд називається неповним; останній ряд завжди має бути повним.

Після повороту двошеренгового строю кругом військовослужбовець неповного ряду самостійно стає у першу шеренгу.

Чотири чоловіки і менше завжди шикуються в одну шеренгу. Для того, щоб показати розімкнутий стрій, командир розмикає двошеренговий стрій і пояснює, що у розімкнутому строю військовослужбовці в шеренгах розміщені по фронту один від одного з інтервалами на один крок або з інтервалами, які визначає командир.

Далі командир ставить тим, хто навчається, питання для перевірки засвоєння пройденого матеріалу. Якщо ті, хто навчається, засвоїли положення розгорнутого строю і його елементи, командир переходить до тренування.

В ході тренування, якщо ті, хто навчається, правильно виконують команди, командир приступає до показу та пояснення похідного строю.

Похідний стрій - стрій, у якому підрозділ вишикуваний у колону або підрозділи в колонах вишикувані один за одним на дистанціях, установлених Статутом або командиром. Похідний стрій застосовується для пересування підрозділів, проходження урочистим маршем або з піснею та в інших необхідних випадках.

 

 

 

Командир шикує тих, хто навчається, в колону, пояснює, що колона – це стрій, у якому військовослужбовці або підрозділи (машини) розміщені один (одна) за одним (одною) на дистанціях, установлених Статутом або командиром. Колони можуть бути вишикувані по одному, по два, по три, по чотири та більше військовослужбовців.

Колони застосовуються для шикування військовослужбовців, підрозділів і частин у розгорнутий або похідний стрій.

Називаючи елементи похідного строю, командир дає їх визначення.

Напрямний – військовослужбовець (підрозділ, машина), що рухається на чолі строю у визначеному напрямку. За напрямним має переміщуватися решта військовослужбовців (підрозділів, машин).

Замикаючий – військовослужбовець (підрозділ, машина), який рухається останнім у колоні.

Лінійний – військовослужбовець, призначений для позначення лінії шикування підрозділів і частин, а також лінії проходження урочистим маршем.

Для наочності під час показу елементів строю доцільно вишикувати одне з відділень перед строєм взводу (роти) і показати на ньому всі елементи строю.

Після показу похідних строїв та їх елементів командир перевіряє засвоєння, задає контрольні питання.

 

Стройове положення

Починаючи заняття, командир знайомить військовослужбовців з елементами стройового положення шляхом його зразкового показу. При цьому під час показу військовослужбовці повинні бачити командира спереду і збоку. Потім командир відділення розповідає і показує, в яких випадках застосовується стройове положення, і звертає особливу увагу на правильне прийняття стройового положення під час віддання й отримання наказу, при зверненні військовослужбовців один до одного. Закінчивши показ, командир розмикає відділення та дає можливість військовослужбовцям прийняти стройове положення, а сам перевіряє кожного, хто навчається, домагаючись усунення допущених ними помилок. Далі командир приступає до розучування стройового положення за елементами.

 

 

 

 

Якщо більшість військовослужбовців відділення допускає помилки, командир приступає до практичного вивчення прийому за допомогою підготовчих вправ. Для цього військовослужбовці відділення у розімкнутому одношеренговому строю стають на лінію стройового майданчика. Командир відділення показує першу підготовчу вправу – “Розвертання носків по лінії фронту на ширину стопи”. Дає можливість військовослужбовцям протягом двох-трьох хвилин виконати цю підготовчу вправу, а сам стежить за положенням носків ніг. Після цього командир приступає до тренування.

Виконання цієї підготовчої вправи здійснюється за командою “Носки звести, роби – РАЗ, носки розвести, роби – ДВА” і т.д.

При поданні команди, командир відділення слідкує за шириною розведення носків та вказує на помилки, які допускають військовослужбовці. Спочатку вправа декілька разів виконується під загальну команду, потім командир відділення перевіряє виконання вправи кожним військовослужбовцем. Після цього він наказує ще раз приступити до самостійного тренування. Виконувати вправу потрібно по декілька разів і тільки після цього перевіряти, чи відхилились носки від лінії. Під час самостійного тренування командир відділення і командир взводу перевіряють по черзі кожного з тих, хто навчається, і добиваються усунення тих помилок, які були допущені.

Після одиночного тренування командир відділення може перейти до попарного тренування, для чого проводить розрахунок у відділенні на перший та другий і подає команду: “Перші номера ліво-РУЧ, а другі право-РУЧ”, потім “Перші номера перевіряють, другі виконують – до попарного тренування ПРИСТУПИТИ”, а сам стежить за тренуванням, виправляє помилки, які вони допускають, і періодично змінює тих, хто тренується та контролює.

Далі командир відділення показує другу підготовчу вправу – підняття грудей з поданням тіла трохи вперед, втягненням живота, розвертанням плечей і опусканням рук так, щоб вони були збоку стегон. Ця вправа відпрацьовується у тій послідовності, що й попередня. Командир роз’яснює військовослужбовцям, що починаючи цю вправу, необхідно зробити глибокий вдих і в такому положенні затримати грудну клітину, зробити видих і продовжувати дихання з піднятими грудьми. Піднявши груди, тіло необхідно трохи подати вперед, живіт втягти, плечі розвернути. При цьому руки опустити так, щоб кисті, повернені долонями всередину, були збоку стегон, а напівзігнуті пальці торкалися стегна. Щоб перевірити правильність подання тіла трохи вперед, необхідно стати на носки, а потім не змінюючи нахилу тіла, опуститися на всю ступню.

 

Розучування цієї підготовчої вправи проводиться за командою “Груди підійняти, живіт втягнути, плечі розвернути, тіло трохи подати вперед, роби – РАЗ, прийняти попереднє положення, роби – ДВА”. Вправа виконується до тих пір, поки кожний з тих, хто навчається, у відділенні (обслузі, екіпажі) не відчує різниці положення тіла при правильному стройовому положенні від положення у вільному стані.

Для показу різниці цих положень необхідно використовувати дзеркало або розташувати одну шеренгу проти другої, а потім подати команду “Перші номери – стояти вільно, другі номери – груди підійняти”. Ця ж команда повторюється для перших номерів, а другі номери стоять у положенні “вільно”.

При відпрацюванні другої підготовчої вправи командир відділення показує як треба тримати голову у стройовому положенні. Щоб перевірити правильність положення голови, необхідно прийняти стройове положення і, не опускаючи голови, подивитися вниз перед собою. При правильному положенні голови військовослужбовець повинен бачити на плацу саму найближчу крапку в двох-трьох кроках від себе, будь-яке інше положення голови буде неправильним. Командир звертає увагу військовослужбовців на те, що при правильному стройовому положенні груди завжди знаходяться трохи попереду підборіддя.

Відпрацювавши підготовчі вправи, командир відділення (обслуги, екіпажу) приступає до тренування всіх елементів стройового положення в цілому, для чого подає команди “СТАВАЙ”, “СТРУНКО” або інші команди, наприклад: “Два кроки вперед (назад), кроком – РУШ”, “Рядовий Петренко. Крок вперед, кроком – РУШ” і т.д.

Для перевірки правильного виконання стройового положення необхідно в ході тренування наказати військовослужбовцям піднятися на носки. Якщо стройове положення було прийнято правильно, то всі військовослужбовці відділення легко, без нахилу вперед виконують команду. Можна також перевірити правильність виконання стройового положення підняттям носків. Командир подає команду “Підняти носки, роби – РАЗ”. Ті, хто прийняв стройове положення правильно, носки підняти не зможуть.

Навчивши приймати стройове положення за розподілом, командир тренує підлеглих у виконанні прийому в цілому, для чого подає команди, наприклад: “Відділення, в одну шеренгу – СТАВАЙ”, або “Відділення – СТРУНКО”. Ті, хто навчається, приймають стройове положення, а командир стежить за їх діями та домагається усунення помилок, які вони допустили.

Після того як військовослужбовці навчаться приймати стройове положення, командир вчить їх виконувати команди “Вільно” і “Заправитись”. Перед командою “Заправитись” завжди подається команда “Вільно”.

За командою “Вільно” слід послабити в коліні праву або ліву ногу, але не можна зрушувати з місця, треба бути уважним і не розмовляти.

За командою “Заправитись”, не залишаючи свого місця в строю, потрібно поправити зброю, обмундирування та спорядження; у разі потреби вийти із строю – звернутися за дозволом до безпосереднього начальника; можна розмовляти й курити тільки з дозволу старшого командира.

Закінчивши показ і пояснення виконання цих команд командир приступає до навчання. З цією метою командир проводить різні шикування, для чого подає команди, наприклад: “Відділення – РОЗІЙДИСЬ”, “Відділення, в одну шеренгу – СТАВАЙ”, “Вільно”, “Заправитись” і т.д.

За командою “Ставай” військовослужбовці займають своє місце у строю, приймають стройове положення, а командир проходить перед строєм і перевіряє його виконання. Коли командир буде впевнений, що ті, хто навчається, прийняли стройове положення правильно, подає команду “Вільно” і стежить за їх виконанням.

Зробивши зауваження тим, хто неправильно виконує команду “Вільно”, подає цю команду декілька разів для тренування, потім вчить виконувати команду “Заправитись”. Неодноразово подаючи команди “Ставай”, “Вільно”, “Заправитись”, командир домагається правильного і чіткого їх виконання. В подальшому навики у виконанні стройового положення та діях за командами “Вільно” і “Заправитись” удосконалюються на всіх заняттях.

У кінці заняття командири підрозділів повинні дати оцінку кожному військовослужбовцю за виконання стройового положення. З цією метою командир відділення перевіряє та оцінює виконання стройового положення у кожного військовослужбовця.

Під час навчання курсантів після відпрацювання стройового положення необхідно надати їм практику в навчанні підлеглих.

Повороти на місці

Командир відділення роз’яснює, що повороти на місці виконуються одиночними військовослужбовцями на всіх заняттях, при підході до начальника та відході від нього, а також при поверненні у стрій і підрозділами, як на заняттях, так і під час шикування та руху.

Навчання поворотам на місці починається після відпрацювання стройового положення, тому що тільки на його основі можна правильно засвоїти ці прийоми. При цьому спочатку необхідно відпрацювати повороти праворуч, ліворуч (на ¼ кола) і кругом (на ½ кола), а потім повороти півоберта праворуч, півоберта ліворуч (¹/₈ кола).

Для навчання поворотам на місці командир строїть відділення по периметру стройового майданчика (в одну шеренгу з інтервалом чотири кроки), виходить на середину строю і показує поворот в цілому у встановленому темпі.

Показуючи прийом за розподілом, командир пояснює, що повороти виконуються за командами: “Кру-ГОМ” – на півкола, “Ліво-РУЧ” – на чверть кола, “Півоберта ліво-РУЧ” – на одну восьму кола і проводяться в бік лівої руки на лівому підборі й на правому носку; “Право-РУЧ” і “Півоберта право-РУЧ” – у бік правої руки на правому підборі й на лівому носку.

Всі повороти виконуються на два рахунки: на “раз” військовослужбовці повертаються у визначений бік, зберігаючи правильне положення корпусу та не згинаючи ніг у колінах, переносять вагу тіла на ногу, що попереду, на “два” – найкоротшим шляхом приставляють другу ногу.

Для чіткого і точного повороту на місці необхідно перенести вагу тіла на ту ногу, вбік якої буде виконуватися поворот, з одночасним ривком корпусу вбік повороту і сильним упором на носок протилежної ноги, зберігаючи стійке положення тіла. Після цього командир показує прийом у повільному темпі з одночасним роз’ясненням порядку дій за підготовчою і виконавчою командах. Поворот праворуч розучується за розподілом на два рахунки.

Після показу прийому за розподілом, командир відділення командує: “Право-РУЧ, за розподілом, роби – РАЗ, роби – ДВА”.

 

 

 

Командир відділення слідкує за тим, щоб ті, хто навчається, на перший рахунок різко повернулись в сторону правої руки на правому підборі і на лівому носку, зберігаючи положення корпусу, як і при стройовому положенні, не згинаючи ніг у колінах, переносячи вагу тіла на ногу, що попереду. Підбор ноги, що стоїть ззаду і носок ноги, що попереду, повинні бути розвернуті так, щоб після закінчення повороту носки були розвернуті на ширину ступні. Положення рук таке, як і при стройовому положенні.

При неправильному або нечіткому виконанні елемента за рахунком “раз” подається команда “Відставити”.

На рахунок “роби – ДВА” найкоротшим шляхом приставити ліву ногу, не згинаючи її у коліні.

 

Після вивчення з відділенням повороту праворуч за розподілом, командир починає розучування його в цілому. Для цього він подає команду “Право-РУЧ” і супроводжує її підрахунком уголос “РАЗ, ДВА”.

Вивчення прийому можна продовжувати лічбою уголос тих, хто навчається, або під барабан.

Під час вивчення повороту необхідно звернути увагу на те, щоб він виконувався не тільки за допомогою ніг, а й за допомогою різкого руху корпусом в сторону повороту з дотриманням усіх правил стройового положення.

Після закінчення тренування з виконання повороту праворуч, командир відділення спочатку показує в цілому, а потім за розподілом поворот ліворуч. Поворот ліворуч також виконується на два рахунки.

За командою “Ліво-РУЧ, за розподілом, роби – РАЗ” військовослужбовці повинні повернутися на лівому підборі й на правому носку, перенести вагу тіла на ліву ногу, зберігаючи правильне положення корпусу, не згинаючи ніг у колінах і не розмахуючи руками під час повороту. На рахунок “роби – ДВА” праву ногу треба найкоротшим шляхом приставити до лівої так, щоб підбори були разом, а носки розвернуті на ширину ступні.

Після показу і пояснення повороту ліворуч у такій же послідовності проводиться тренування з виконання цього повороту.

Вивчивши з відділенням поворот ліворуч, командир переходить до вивчення повороту кругом. Він показує прийом в цілому, потім за розподілом на два рахунки. Далі командир відділення пояснює, що поворот кругом виконується за командою “Кру-ГОМ” так, як і поворот ліворуч, з тією лише різницею, що розворот корпусу робиться на 180^о.

За командою “Кру-ГОМ, за розподілом, роби – РАЗ” треба різко повернутися на лівому підборі й правому носку, не згинаючи ніг у колінах, перенести вагу тіла на підбор лівої ноги, подавши корпус трохи вперед. Під час повороту кругом також не дозволяється розмахування руками навколо корпусу.

На рахунок “роби – ДВА” треба найкоротшим шляхом приставити праву ногу до лівої так, щоб підбори були разом, а носки розвернуті на ширину ступні.

Добившись правильного виконання прийому за розподілом, командир відділення переходить до тренування з виконання повороту кругом в цілому.

Під час навчання повороту кругом командир відділення повинен уважно стежити за тим, щоб військовослужбовець завчасно не зривав з місця ногу, що стоїть позаду, а при повороті не допускав хитання корпусом та розмахування руками.

Тренування у поворотах праворуч, ліворуч, кругом проводяться самостійно, попарно та у складі відділення до повного засвоєння.

Якщо військовослужбовець виконує поворот або його елемент неправильно, командир відділення подає команду “Відставити”, вказує на помилки і подає команду на повторення.

Якщо військовослужбовець повторює помилку, то командир відділення виводить його зі строю, показує йому помилку, подає команди, навчає його і усуває в процесі виконання команди всі неправильні дії.

Військовослужбовці, які в цей час знаходяться у строю, виконують прийом за командами командира разом з тим, хто навчається. Після закінчення навчання військовослужбовця, який допустив помилку, командир відділення наказує йому стати в стрій і викликає для навчання чергового військовослужбовця зі строю.

Під час виконання поворотів на місці характерні такі помилки: передчасний поворот корпусу за підготовчою командою, згинання ніг у колінах, розмахування руками при повороті, нахил голови вниз, опускання грудей або випинання живота, відхилення корпусу назад, поворот не на підборі, а на всій ступні, при повороті кругом неповний розворот, приставляння ноги не найкоротшим шляхом і при цьому хитання корпусу.

У ході навчання командир удосконалює свій стройовий вишкіл, тому він, коли подає команди особовому складу, сам зразково виконує прийом.

Під час занять з курсантами навчальних частин, з метою розвинення у них командирських і методичних навиків доцільно ставити їх по черзі у роль того, хто навчає.

 

Рух стройовим кроком

 

Стройовий крок є одним з найбільш складних і важких із засвоєння стройових прийомів, виконання якого потребує від тих, хто навчається, особливої зібраності, підтягнутості, чіткості, погодженого руху рук і ніг.

Стройовий крок застосовується під час проходження підрозділів урочистим маршем; при виконанні ними військового вітання під час руху; при підході військовослужбовця до начальника та відході від нього; при виході зі строю та поверненні на місце, а також під час занять зі стройової підготовки.

Послідовність навчання руху стройовим кроком рекомендується така:

тренування з руху руками;

тренування з позначення кроку на місці;

тренування з руху стройовим кроком на чотири рахунки;

тренування з руху стройовим кроком на два рахунки;

тренування з руху стройовим кроком у сповільненому темпі (із швидкістю 50-60 кроків за хвилину);

тренування з руху стройовим кроком у статутному темпі за розміткою стройового майданчика;

загальне тренування з руху стройовим кроком по плацу без розмітки;

прийом заліків.

Після розповіді про застосування стройового кроку, командир приступає до його розучування з особовим складом відділення. Навчання руху стройовим кроком, як і кожний новий прийом, потрібно починати із зразкового показу і пояснення.

 

Розучувати стройовий крок рекомендується за елементами з використанням підготовчих вправ.

Командир відділення показує рух стройовим кроком в цілому, потім за розподілом першу підготовчу вправу – рух руками, а після цього подає команду “Рух руками, роби – РАЗ, роби – ДВА”. На рахунок “роби – РАЗ” військовослужбовці повинні зігнути праву руку у лікті, проводячи нею рух від плеча біля тулубу так, щоб кисть руки піднялася вище пряжки поясу на ширину долоні й на відстані долоні від тулуба до рівня ліктя; одночасно ліву руку відвести назад до упору в плечовому суглобі. Пальці рук повинні бути напівзігнуті, а лікоть правої руки злегка підняти. На рахунок “роби – ДВА” військовослужбовці повинні провести рух лівою рукою вперед, а правою, починаючи від плеча, назад до упору в плечовому суглобі.

Після кожного рахунку командир затримує положення рук військовослужбовців і виправляє допущені ними помилки. Якщо більшість військовослужбовців відділення виконують прийом неправильно, він подає команду “Відставити”, а якщо помилки допускає тільки один військовослужбовець, подає команду, наприклад, “Рядовий Петренко – ВІДСТАВИТИ”.

Після розучування підготовчої вправи для рук за розподілом за командами командира можна перейти до навчання під рахунок самих військовослужбовців або під барабан. Для ускладнення цієї вправи в подальшому до неї додається позначення кроку на місці.

 

Позначення кроку на місці здійснюється за командою “На місці, кроком – РУШ”. За цією командою крок слід позначати підніманням та опусканням ніг, причому ногу піднімати на 15-20 см від землі й ставити її на землю від передньої частини стопи на всю підошву; руками здійснювати рухи в такт кроку.

Для відпрацювання підготовчої вправи для рук з кроком на місці командир відділення подає команду “Рух руками з кроком на місці, роби – РАЗ, роби – ДВА”. Під час тренування особлива увага звертається на правильні рухи й положення рук.

Після засвоєння правильного положення рук кроком на місці командир відділення приступає до вивчення наступної підготовчої вправи – рух стройовим кроком за розподілом на чотири і на два рахунки.

Командир відділення показує підготовчу вправу за розподілом на чотири рахунки, розмикає відділення на чотири кроки, повертає його праворуч і подає команду “Стройовим кроком, за розподілом на чотири рахунки, кроком – РУШ”. Після команди “РУШ” рахує: “РАЗ, два, три, чотири; РАЗ, два, три, чотири” і т.д. Рахунок “раз” промовляється гучно.

За підготовчою командою “Кроком” слід подати корпус трохи вперед, перенести вагу тіла більше на праву ногу, зі збереженням стійкості. За виконавчою командою “Руш” і по рахунку “раз” почати рух з лівої ноги, повним кроком з витягнутим уперед носком (при цьому стопа паралельна землі) на висоту 15-20 см від землі й поставити її твердо на всю стопу, водночас піднімаючи другу ногу і підтягуючи її на півкроку вперед до п’ятки лівої ноги. Одночасно з кроком військовослужбовці роблять рух правою рукою вперед, а лівою назад до упору в плечовому суглобі й стоять на лівій нозі з опущеними руками, права нога пряма, носком майже біля самої землі. На рахунок “два, три, чотири” роблять видержку, усуваючи в цей час допущені помилки.

 

 

За наступним рахунком “раз” повторюється рух з правої ноги, а на рахунок “два, три, чотири” знову видержка і т.д.

Після відпрацювання підготовчої вправи на чотири рахунки командир відділення повторює цей же рух на два рахунки, для чого подає команду “Стройовим кроком, за розподілом на два рахунки, кроком – РУШ” і рахує: “раз, два; раз, два” і т.д. На рахунок “раз” виконується крок вперед, на рахунок “два” – видержка.

Якщо військовослужбовці відділення допускають помилки, потрібно повторити ще раз вправу на чотири рахунки. Потім командир відділення приступає до вивчення руху стройовим кроком із швидкістю 50-60 кроків за хвилину з подальшим нарощуванням швидкості до 110-120 кроків за хвилину. Для усунення помилок рекомендується з повного темпу руху стройовим кроком знову перейти до руху за розподілом на чотири або два рахунки. У ході тренування відділення з виконання прийому в цілому необхідно суворо видержувати швидкість руху 110-120 кроків за хвилину.

Командир відділення знаходиться в середині стройового майданчика, подає необхідні команди. Якщо він помічає загальну помилку, то зупиняє відділення, повертає його ліворуч і показує, як треба робити, після чого продовжує тренування. Якщо грубу помилку допускає тільки один військовослужбовець, командир відділення відводить його на крок у бік, становиться поруч з ним і на ходу виправляє помилку.

Навчання за розподілом та в цілому може проводитися за командами і на рахунок командира, самостійно на рахунок військовослужбовців, а також під барабан.

Під час руху стройовим кроком необхідно добитися, щоб військовослужбовці не хитались із боку вбік. Причина хитання – неправильна постава ніг під час руху: замість того, щоб ставити ноги внутрішньою частиною стопи по осі руху, ставлять їх у сторони, при цьому центр ваги тіла з кожним кроком зміщується то праворуч, то ліворуч.

Якщо військовослужбовець під час руху начебто підплигує, йому необхідно вказати на його помилку і зажадати, щоб він переносив вагу тіла з ноги на ногу рівномірно, а не ривками. Не можна допускати під час руху заносу однієї ноги за другу.

У подальшому перейти до тренування руху стройовим кроком у строю відділення (взводу).

Після закінчення навчання руху стройовим кроком командир відділення приймає заліки від кожного з тих, хто навчається.

Курсантам може бути рекомендовано тренування під свій рахунок. Призначення курсантів по черзі командирами відділень буде сприяти виробленню командного голосу та методичних навиків.

Перед вивченням поворотів під час руху доцільно відпрацювати рух кроком і бігом, зміну швидкості руху, припинення руху.

Нормальна швидкість руху кроком - 110-120 кроків за хвилину. Довжина кроку - 70-80 сантиметрів. Нормальна швидкість руху бігом – 160-180 кроків за хвилину. Довжина кроку – 80-90 сантиметрів.

Рух бігом починається за командою “Бігом – РУШ”.

Під час руху з місця за підготовчою командою корпус трохи подати вперед, руки напівзігнути, лікті трохи відвести назад; за виконавчою командою почати біг з лівої ноги, руками вільно рухати вперед і назад у такт бігу.

Навчання бігу починається з показу і засвоєння його техніки у повільному темпі.

Під час показу бігу командир звертає увагу на положення корпусу і рух руками, поштовх ногою, винос її вперед і постановку на землю. Після показу ті, хто навчається, за командою командира біжать у колоні по одному навколо стройового майданчика, додержуючи дистанцію чотири-шість кроків. Командир знаходиться в центрі й спостерігає за їх бігом і виконанням окремих елементів техніки бігу, вказує на помилки і вимагає їх усунення.

Для переходу під час руху з кроку на біг за підготовчою командою руки напівзігнути, лікті трохи відвести назад. Виконавча команда подається одночасно з поставленням лівої ноги на землю. За цією командою правою ногою слід зробити крок і з лівої ноги почати рух бігом.

Для переходу від бігу на крок подається команда “Кроком – РУШ”. Виконавча команда подається одночасно з поставленням правої ноги на землю. За цією командою слід зробити ще два кроки бігом і з лівої ноги почати рух кроком.

Позначення кроку (бігу) на місці здійснюється за командою “На місці, кроком (бігом) – РУШ” (під час руху – “НА МІСЦІ”). Командир перед строєм показує крок на місці в цілому і за розподілом з поясненням: крок на місці позначається підніманням та опусканням ніг, причому ногу піднімати на 15-20 сантиметрів від землі й ставити її на землю від передньої частини стопи на всю підошву (під час бігу – на передню частину стопи); руками здійснювати рухи в такт кроку. Після цього командир відділення приступає до навчання.

 

 

Навчання кроку на місці проводиться за розподілом на два рахунки. “Роби – РАЗ” – підняти ліву ногу на 15-20 сантиметрів від землі, правою рукою здійснити рух так, щоб кисть піднялася вище пряжки поясу на ширину долоні й на відстані долоні від тулуба; лівою рукою назад до упору в плечовому суглобі.

На рахунок “Роби – ДВА” ліву ногу поставити на землю з передньої частини стопи на всю підошву. Руки опустити, кисті збоку і посередині стегон.

Повторюючи команду, відпрацьовуються поперемінно положення правої і лівої ноги (руки). При цьому особлива увага звертається на положення рук і додержування стройового положення. Якщо військовослужбовець під час виконання прийомів допускає помилки, то навчання треба продовжувати до усунення відмічених недоліків.

Тренування проводиться за командою “На місці, кроком – РУШ”. Для переходу з кроку на місці на рух кроком одночасно з поставленням лівої ноги на землю (під час кроку на місці) подається команда “ПРЯМО”. За цією командою зробити правою ногою ще один крок на місці і з лівої ноги почати рух повним кроком.

За командою “На місці бігом – РУШ” військовослужбовець виконує біг на місці.

За командою “ПРЯМО”, яка подається одночасно з поставленням лівої ноги на землю, треба зробити правою ногою ще один крок на місці й з лівої ноги почати рух повним бігом.