Поєднання навчання 3 продуктивною працею Томаса Мора Й томазо кампанелли

Думка про виховання молодого покоління в процесі трудової діяльності була вперше висловлена англійським гуманістом То-масам Мором (1478-1535). Він був англійським письменником утопічного соціалізму. У творі "Золота книга про найкращий люд і про новий острів "Утопія^ намалював картину ідеального сус­пільного ладу, де була відсутня приватна власність, панувала сус­пільна організація виробництва і розподілу. У змальованій Т.Мором картині держава піклується про освіту і виховання своїх

громадян. Навчання є загальним для дітей обох статей, ведеться рідною мовою.

Поряд з елементарною освітою учням-утопійцям даються та­кож знання з музики, діалектики, науки числа і виміру, а також астрономії. Молодь виховується в дусі гуманістичної моралі, фі­зичного розвитку, підготовки до трудової діяльності. Землеробст­во вивчається теоретично в школі і практично на полях. Люди, які займаються наукою, звільнені від фізичної праці, а ті, які не ви­правдовують покладених надій, повертаються до землеробства і ремесел. Все доросле населення Утопії може на дозвіллі займати­ся наукою і мистецтвом в спеціально відведених для цього міс­цях.

Т.Мор проголошує принципи загального навчання, рівнопра­вної освіти для обох статей, висловлює думку про організацію самоосвіти, підкреслює велику роль праці у вихованні дітей, впе­рше висловлює думку про знищення протилежності між фізич­ною та розумовою працею.

Ще одним представником утопічного соціалізму був італійсь­кий мислитель Томмазо Кампанелла (1568-1639). У творі ^Рес­публіка Сонця" чи "Місто Сонця" показав ідеальний суспільний лад, при якому люди живуть на засадах повної політичної і еко­номічної рівності. Приватна власність і гроші відсутні. Всі члени суспільства зобов'язані займатись сільськогосподарською і ремі­сничою працею не більше чотирьох годин на день. Найздібніші займаються наукою і мистецтвом. Готуючись до трудової діяль­ності, діти спочатку відвідують різні майстерні, а потім долуча­ються до громадської праці. Навчання розпочинається з двох ро­ків із застосуванням наочності. Стіни "Місто Сонця" розписані картинами, на яких зображені різні галузі знань і ремесел. Гуля­ючи зі своїм наставниками вздовж стін, маленькі діти засвоюють алфавіт і вчаться говорити, потім, граючись, оволодівають навча­льними предметами. На восьмому році життя діти приступають До активного і свідомого навчання. Виховним керівником держа­ви є вчений Сонце (метафізик), його помічники - Мон (могут­ність), Сін (мудрість). Мор (любов).

ГУМАНІСТИЧНІ ІДЕЇ ОСВІТИ Й ВИХОВАННЯ (Ф.РАБЛЕ, Е.РОТТЕРДАМСЬКИЙ, М. МОНТЕНЬ).

Епоха Відродження зробила великий крок вперед, але гума­нізм цієї епохи був обмеженим, буржуазно-аристократичним, об­слуговуючи ідеї обмеженого кола осіб - верхівки суспільства. Гуманісти не виступали проти експлуатації селян, не захищали їх права на освіту, тому що вважали простих людей робочою силою країни, а культура залишалась доступною тільки заможному на­селенню. Що стосується релігії, то вона і церква, як і раніше, продовжували впливати на школу і виховання дітей.

У школі має панувати дух доброзичливого ставлення до дітей, для яких перебування тут повинно приносити радість. Необхідно так поставити викладання, щоб дітям було цікаво. Слід викорис­товувати ігри і розваги для виховання дітей. У справі виховання будь-яке насильство шкідливе, не досягаючи мети, воно прини­жує дитину і прищеплює їй рабську психологію. Завдання освіти - допомогти учневі виробити власні переконання.

Франсуа Рабле (1494-1553), великий французький письмен­ник-гуманіст, один з найвидатніших представників педагогічної думки епохи Відродження. В своєму романі "Гаргантюа і Пан-тагрюель" він піддав критиці схоластичне навчання, показав його порожність і нікчемність. Виклав свою систему виховання, в якій показав навчання, засноване на вільному інтересі та активності дитини. Джерелом знань служать не тільки книги, а й вивчення | природи шляхом безпосереднього спостереження, бесіди, які І збуджують дитячу думку, а також широке знайомство з оточую-1 чим життям. Ф. Рабле пропонує давати дітям універсальні знання] (мови, математику, астрономію, природознавство, історію, право, | фізичне виховання). Важливою складовою частиною різнобічне-1 го виховання він вважав мистецтво.;|

Еразм Роттердамський (1466-1536) також належить до пе-| дагогів-гуманістІв. Народився в Роттердамі, в молодості декілька| років провів у монастирі. Освіту отримав в Девентері. Бшьшу| частину життя провів в подорожах, був у Франції, англії, Італії^ Німеччині, Нідерландах, Швейцарії. Його головні роботи: памф-| лети "Християнський государ", '"Скарга миру", "Похвала глупо-^ тГ\ 'Трубі вчителі", "Домашні бесіди" та ін. У памфлеті "Похвача глупотГ Еразм Роттердамський змалював жахливу картину тогочасного життя народу, піддавши гострій критиці стан освіти, навчання, виховання дітей і молоді у багатьох країнах Єв­ропи. Він вимагав реформ, які б сприяли розвитку справжньої освіти і виховання. Е. Роттердамський піддавав нищівній критиці всі верстви феодального суспільства, гостро критикував священ­нослужителів, їх неуцтво і розбещеність.

М.Монтень (1533-1592) народився в багатій освіченій купе­цькій сім'ї. Стверджував, що всі релігії, в тому числі і християн­ська, являють собою вигадку людей і спрямовані на те, щоб три­мати в покорі народ. Вони завжди приносили людям шкоду, про­вокуючи в них такі якості, як фанатизм та нетерпимість. М.Монтень виступає за справжню науку, яка вивчає не книги, а речі, не займається пустими роздумами, а спирається на досвід і надприродне, розумне пояснення фактів. Вважав, що освіта пови­нна розвивати розум учнів, самостійність їх думок, критичне ста­влення до будь-яких поглядів і авторитетів. Саме основне, на ду­мку М.Монтеня, прищепити смак і любов до наук. Наставник має виховувати в дітях критичне ставлення до матеріалу, який вивча­ється, а також до самого себе. Поряд з розвитком розуму найваж­ливішим завданням, він важав, є виховання високих моральних якостей дітей. Для того, щоб виконати це завдання, потрібне спі­лкування з оточуючим світом - зустрічі з різними людьми, подо­рожі в чужі країни.

Учень повинен вчитися "у всякого, кого б він не зустрів - пас­туха, каменяра, перехожого; треба використати все і взяти від кожного по його можливостях". Так писав М.Монтень у своєму знаменитому творі "Досліди". М.Монтень різко виступав проти християнської аскетичної етики, вимагав, щоб учням викладалась філософія, наповнена життєлюбством і оптимізмом.

Творчі завдання і реферати

1. Загальні тенденції виховних систем у Середньовіччі (порі­вняльний аналіз).

2. Традиційні засади виховання селянських дітей у Середньо­віччі.

3. Аналіз загальноосвітніх систем Середньовіччя і Відро­дження.

4. Прогресивні виховні тенденції у педагогіці епохи Відро­дження.

5. Підготуйте хронологічну схему виникнення європейських університетів.

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. У чому полягає обмеженість всіх виховних станових сис­тем Середньовіччя?

2. Доведіть обмеженість школи Середньовіччя у принципах і організації навчання.

3. Обґрунтуйте принципову помилку у вихованні майбутнього лицаря.

4. Перерахуйте всі обов'язкові навчально-наукові звання в університеті (у виховному напрямку).

Тест

1. Який аспект умінь був не обов'язковим у лицарському ви­хованні в епоху Середньовіччя: а) грати у шахи, б) володіти зброєю, в) полювати, г) уміння співати вірші і співати, д) чита­ти і писати.

2. У якій середньовічній школі зміст оволодіння загальною освітою був найбільш повним: а) приходській, б)гільдійській, в)цеховій, г)соборній, д) монастирській.

3. Середньовічний учень із роду феодалів офіційно мав на­ймення:

а) студент, б) паж, в) джура, г) козачок.

4. Автор "Будинку радості" епохи Відродження: а) Т. Мор; б) Р. Оуен; в) Т. Кампанелла; г)В. да Фельтре; д) М. Монтень.

5. Від якого слова, в перекладі з латинської мови, походить слово "університет"? а) світський, б) навчати, в) місце, де вчаться, г) сукупність, д) освіченість.

6. Виберіть той факультет, на якому вчилися студенти універ­ситетів Середньовіччя: а) математичний, б) артистичний, в) астрономічний, г) природничий.

1. Визначальним у вихованні в епоху Відродження був прин­цип:

а) авторитаризму; б) деспотизму; в) народності; г) гуманіз­му; д) культуровідповідності. '

ТЕМА III