Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Система освіти на правобережній Україні та закарпатті (друга половина XVIII століття)

Поиск

У першій половині XVIII ст. на Лівобережжі і в Слобідській Україні, що входили до складу Росії, рівень освіти був відносно високим.

У полках Лівобережжя існували полкові початкові школи, які відкривало саме населення за власні кошти.

На запорізьких землях функціонували, як і у попередньому столітті січова школа, школа при Самарській фортеці-монастирі і 16 парафіяльних шкіл при церквах. Розвиткові освіти і школи в Україні цього періоду сприяла діяльність мандрівних дяків.

На зразок Києво-Могилянської колегії (академії), були ство­рені колегії в Новгород-Сіверському, Чернігові, Харкові, Полтаві й Переяславі, в яких навчалися діти не лише духовенства й коза­цької старшини, а й міщан, козаків і селян.

З посиленням закріпачення селян і козаків, втратою Україною автономії (1775 р.) та зруйнуванням Січі полкові і запорізькі школи перестали існувати.

Діяльність мандрівних дяків мала місце на Лівобережній Україні до 1786 р., в якому "мандри" були заборонені. З цією ме­тою проведено перепис усіх церковних шкіл і вчителів у них. За реформою 1786 р. ці школи або закривалися, або перетворювали­ся у парафіяльні.

Особливо варто відзначити діяльність Головної Січової шко­ли (1754-1768). За характером навчання вона прирівнювалася до кращих братських шкіл. Тут вивчали піїтику, риторику, матема­тику, географію, астрономію, військову справу.

У школах приділяли достатню увагу патріотичному вихован­ню та музичній підготовці учнів. З них виходили кобзарі, сурма­чі, цимбалісти, скрипалі.

У 1738 р. в м.Глухові була відкрита школа співаків, в якій го­тували співаків для Петербурзької придворної капели. Тут навча­лося по 20 учнів. Вони вивчали нотну грамоту, гру на скрипці, гуслях, бандурі. Також з ними проводили хорові заняття. Щоріч­но 10 випускників направлялися до придворного хору, оркестру. Про­існувала співацька школа понад 40 років.

Особливо відомим у середині XVIII ст. стає Харківський ко­легіум. У Харківському колегіумі навчалися діти усіх верств на­селення. У колегіумі постійно переглядався зміст освіти, вводи­лися нові предмети для задоволення потреб у знаннях українсь­кого дворянства. Так, з 1765 р. започатковане вивчення францу­зької та німецької мов, поглиблюється курс математики. Вивча­ється інженерна справа, геодезія тощо. Проводиться загальноку­льтурна і естетична підготовка (література, музика, живопис, ар­хітектура). Якщо на першому етапі навчальний процес у Харків­ській колегії здійснювався за зразком колегії Київської (грамати­ка, поетика, риторика, філософія, богослов'я), то у другій пол. XVIII ст. він був перероблений за зразком планів Московського університету (математика, інженерна справа, геодезія, історія, географія, теологія, право, медицина).

Це зумовлювалося потребами розвитку на Україні промисло­вості і намаганнями дворянства та української старшини дати своїм дітям досконалу й широку освіту. У колегії навчалися представники різних станів, за винятком дітей кріпаків.

За шкільним Статутом 1786 р., в Україні почали відкриватися малі (у повітових містах) і головні (у губернських містах) народні училища. Головні (або чотирикласні) училища передбачали 6-річний термін, а малі (або двокласні) - 4-річний термін навчання. У 1783 р. були засновані перші училища у Києві й Чернігові. На початок 1801 р. в українських губерніях Російської імперії було 8 головних і 17 малих училищ.

На Правобережній Україні та в Східній Галичині, де панувала польська шляхта, подекуди існували "дяківські школи". Для покатоличення української людності насаджувалися уніатські шко­ли, а також школи духовних орденів - василіан, єзуїтів.

У 1789 р. на Правобережній Україні було дві окружні школи з семирічним терміном навчанням, 14 підокружних шкіл з шести­річним терміном навчання. На Буковині за часів панування Туре-ччинини шкіл майже не було. На Закарпатті існувало кілька цер­ковно-уніатських шкіл, в яких навчали грамоти. У 1744 р. в м. Мукачеві була відкрита богословська школа, а в 1766 р. були за­сновані початкові школи в Мукачеві, XV ст., пізніше - в Тячеві та Вишкові. Існували також Ужгородська гімназія (1646), рефор­маторська колегія (1540) і католицька гімназія в Мармарош-Сигеті (1730). У 80 рр. XVII ст. в Ужгороді було відкрито "нор­мальну школу", при якій з 1793 р. існувала вчительська семіна­рія. Всі ці школи були центрами денаціоналізації українського народу Закарпаття, їх змадяризування і покатоличення. Наприкі­нці XVIII ст. обов'язковою мовою навчання в школах Закарпаття стала угорська. Потребу в освіті рідною мовою закарпатські українці задовольняли приватним навчання своїх дітей.

Після першого поділу Польщі (1772) Австрія захопила Гали­чину. Спочатку тут було відкрито кілька церковнопарафіяльних шкіл, а з 1783р. у Львові було засновано російську духовну семі­нарію. Одночасно з цим йшло онімечення шкіл. Відкрита з 1784 р. гімназія при Львівському університеті була німецькою.

Загарбавши Буковину (1775), австрійський уряд і на цій тери­торії насаджував німецькі школи, забороняючи українські. У XVIII ст. здійснювалася поступова заборона українського слова. У 1720 р. Петро І своїм указом заборонив друкування українсь­ких книжок. Згодом, російська мова, за наполяганням царату, стає мовою викладання у всіх навчальних закладах. У 1769 р. Синод наказав вилучити всю літературу, написану українською мовою. За Катерини II для України настали ще тяжчі часи. Укра­їнська автономія була знищена, козацтво змінили гусарськими полками, козацька старшина отримала права російського дворян­ства, а селян-землеробів (які раніше були вільними) закріпачили. Українська старшина намагалася наслідувати іноземне вихован­ня, доручаючи виховувати дітей гувернерам французам або нім­цям.

Підкреслюючи свою показну турботу про освіту, Катерина її все робила, аби затримати її розвиток. Так, багато мандрівних


дяків, за її розпорядженням, направляли на військову службу. Інші змушені були обрати постійне місце проживання і потрапи­ли у кріпосну залежність. Посилення кріпосного права призводи­ло не лише затримало поширення освіти, а й призвело до зни­щення уже існуючих шкіл. У 1789 р. були закриті всі українські школи і заборонено викладання українською мовою у всіх навча­льних закладах.

Творчі завдання і реферат й

1. Спробуйте зобразити схему-малюнок життя, навчання і ді­яльності Сковороди (на карті-схемі Європи).

2. Народно-традиційні шляхи виховання Сковороди.

3. Гуманістичні засади виховання Сковороди.

4. Порівняльний аналіз освіти у Східній Україні І Галичині (кінець XVIII ст.).

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Поясніть положення Сковороди: "Виховання криється в природі самого народу, як вогонь і світло невидиме в кремені".

2. Які головні умови потрібні людині для щастя (за Сковоро­дою)?

. 3. Чому наш сучасник, академік Зязюн, називає теорію вихо­вання Сковороди "педагогікою серця"?

4. Який зв'язок між граматикою Смотрицького і російською граматикою Ломоносова?

Тест

1. У якому з колегіумів України Сковорода читав курс "Осно­ви християнської моралі?" а) Переяславському; б) Чернігівсько­му; в) Харківському.

2. Якою найпоширенішою формою послуговувався Г.Сковорода у викладі власних педагогічних поглядів? а) опові­данням; б) притчею; в) казкою.

3. Який з виховних принципів є центральним (стрижневим) у Г.Сковороди? а)науковості; б)системності в)народності.

4. У яких творах Г.Сковорода поставив завдання виховання особистості? а) "Благодарний Єродій"; б)" Сад божественні пі­сень"; в) "Убогий жайворонок".

5. Який вид викладацької діяльності був найпоширенішим у Г-Сковороди? а)індивідуальна робота з учнями; б)уроки серед природи; в)просвітницькі уроки серед простого люду.

6. Яка якість має домінувати, на думку Г.Сковороди, у вчи­тельській професії? а) спорідненість; б) терплячість; в) безкори­сливість.

7. Що є визначальним у моральному вихованні, за Г. Сковородою?

а) знання; б) мотиви; в) звички.

8. Який документ, розроблений Ломоносовим, надавав вели­ких демократичних прав керівництву та викладачам вищих на­вчальних закладів? а) регламент; б) статут; в) положення.

9. Чим зумовлюється прогрес людства, за переконанням Ло­моносова? а) революцією; б) розвитком техніки; в) розвитком науки і освіти.

10. У якому році в Україні російським царатом були закриті всі українські школи? а) 1769; б) 1789; в) 1775


ТЕМА XII



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 573; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.16.218.116 (0.007 с.)