Світогляд Я. А. Коменського та- його завдання виховання особистості

Світогляд Коменського був суперечливим. За релігійними по­глядами він - протестант. В питаннях теорії пізнання, що спосте­рігається у ряді його робіт, він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношенні Коменський - сенсуа­ліст. Він стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф.Бекона, Я.Коменський заперечує можливість думки, знання, ідеї. Він стверджує, що розум є тільки "їаЬиІа газа", або "чиста дошка", де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все.

Дидактичні праці Я.Коменського, і, в першу чергу, "Велика дидактика", побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. До цього методу він звертається також у підручниках "Видимий світ у ма­люнках", "Відкриті двері до мов" і деяких інших. Сенсуалістич­ний характер світогляду Коменського лежить в основі його вчен­ня про наочність.

"Пансофія" Коменського визначила вимоги всебічної і систе­матичної освіти і пізнання. Його ідея "всіх учити всьому" випли­ває Із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, про­стий народ повинен отримати доступ до знань.

У відповідності з потребами часу виховання розглядалось як найважливіший засіб підготовки людини до діяльного, практич­ного життя, до пізнання реального світу. Коменський виходив із положення, що цілі і задачі виховання повинні витікати із пі­знання людини.

Великий дидакт бачив у дитині майбутнього діяча, мудреця і з великою повагою та турботою ставився до його особистості.

У відповідності з основною метою виховання Коменський виділяє суттєві елементи виховання: створити людину, яка знає всі речі, яка є володарем речей і самої себе, яка є такою, що себе і все підводить до Бога, джерела всіх речей, яка має здорове тіло. На думку вченого, цьому відповідає: наукове виховання; добро­чесність чи моральність, релігійність, фізичне виховання.

ПРИНЦИП ПРИРОДОВІДПОВІДНОСТІ, ВІКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ТА СИСТЕМА ШКІЛ (ЗА КОМЕНСЬКИМ)

Коменський розробив періодизацію і систему шкільної осві­ти. Все життя дитини він розбив на чотири вікових періоди по 6 років у кожному. І для окремого періоду пропонується своя шко­ла: дитинство - від народження до б-ти років - материнська школа; отроцтво - від 6-ти до 12-ти років - школа рідної мови;

юність - від 12-ти до 18-ти років - латинська школа чи гімназія;

змужнілість - від 18-ти до 24-х років - академія чи університет.

В системі Коменського першим ступенем навчання є мате­ринська школа - це сім'я, де протікає життя дитини від наро­дження до 6-ти років. Вихованню дітей цього віку він присвятив роботу під назвою "Материнська школа". Головним призначен­ням цієї школи він вважав захист дитини від шкідливих впливів, а також створення твердої основи для всієї системи наступного навчання і виховання. Тут визначався зміст, організація, методи виховання дітей в сімї і обов'язки батьків. Головний обов'язок батьків полягає в тому, щоб турбуватися про здоров'я дітей, по­чинаючи з процесу зачаття, для чого жінка повинна саме в цей період піклуватися про своє здоров'я, щоб не зашкодити майбут­ній дитині. Великого значення в материнській школі він надавав

грі.

Коменський пропонував у цьому віці здійснювати необхідний розумовий розвиток дитини. В той час панувала точка зору, що дитина від народження наділена такою ж душею, інтелектуаль­ними якостями та іншими здібностями, що й доросла людина. При цьому не брались до уваги вікові особливості духовного роз­витку дитини. Коменський висуває в своїх роботах принцип при-родовідповідності, згідно з яким в навчальному процесі необхід­но враховувати вікові особливості дитини.

Другим ступенем в системі освіти і виховання Коменського є школа рідної мови, котра, на його думку, повинна бути в кожній общині, кожному населеному пункті. Навчання на цьому етапі повинно проводитись рідною мовою, причому учитися повинні всі діти обох статей, незалежно від станів, віросповідань і націо­нальності.

Третім ступенем навчання, запропонованим Коменським, бу­ла латинська школа чи гімназія. На його думку, це повинна бу­ти всезагальна школа, де навчалися б юнаки незалежно від їх майнового і станового положення. Такі гімназії повинні бути від­криті в кожному місті і складатися з б чи 7 класів. Тут, крім "се­ми вільних мистецтв" (граматика, діалектика, риторика, арифме­тика, геометрія, музика і астрономія), пропонувалось вивчати фі­зику, географію, історію і мораль.

Кожному з 6-ти класів гімназії давалась своя назва, і кожен клас включав історію як предмет і підпорядковував її викладання вивченню основної науки. Так, наприклад, 1-й клас - граматич­ний. 2-й клас - фізичний, де передбачалось вивчати історію при­родознавства. 3-й клас - математичний, де повинна була вивча­тись історія мистецтв разом з історією різних винаходів. 4-й клас - етичний. В ньому повинні були вивчатись історія моралі І най­кращі приклади добра. 5-й клас - діалектичний, передбачав для вивчення звичаї різних народів. 6-й клас - риторичний, предме­том вивчення якого повинна бути загальна історія, тобто історія всієї землі і головних народів.

Встановлюючи таку послідовність вивчення основ наук, Ко­менський виходив із своїх філософських поглядів, а також із тео­рії сенсуалізму і був на той час педагогом-новатором.

Академія і подорож (18-24 р.) є останнім, вищим ступенем навчання в системі Коменського. Це вік змужнілості чи зрілості. В часи Коменського академія мала 3 традиційних факультети:

богословський, юридичний і медичний. Великого значення нада­валось забезпеченню вищої школи того часу висококваліфікова­ними вченими, необхідною літературою, приділялась велика ува­га комплектуванню добре підготовленими студентами. В систему занять, поряд з лекціями, входила обов'язково система самостій­ної роботи студентів, а також подорожі, які сприяють розширен­ню знань. До того ж подорожі вважались обов'язковою частиною вищої освіти.

КЛАСНО-УРОЧНА СИСТЕМА КОМЕНСЬКОГО. ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ

У "Великій дидактиці''¹ Я.Коменський не тільки розробив чіт­ку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її прин­ципів, таких як: наочність; свідомість і активність; послідов­ність і систематичність знань; міцне оволодіння знаннями і на­вичками. Природно, що керуючись відчуттями, як основою пі­знання, вчений основним у навчанні визначав наочність.

В історії педагогіки відомо багато форм організації навчаль­но-виховного процесу. Необхідно зазначити, що поняття "урок" в цій системі з'явилось порівняно пізно. На ранніх етапах організа­ції навчання надавалась перевага індивідуальній формі роботи з учнями. Така форма навчання проіснувала до XVIII ст., а в де­яких країнах і до XIX ст. Я.Коменський детально вивчив досвід навчання з урочної системи, а також дав теоретичне обґрунту­вання класно-урочної системи шкільного навчання і сформулю­вав її основоположні принципи. Тому в історії педагогічної дум­ки він вважається творцем класно-урочної системи навчання.

Я.Коменський гостро критикував існуючий в той час індиві­дуальний метод як єдину форму навчання в школі. Він вважав катастрофічним для дітей становище, коли навчання в школі продовжувалось "із сходу сонця і до заходу". В роботі "Закони добре організованої школи" він визначив основні правила органі­зації навчання, які не втратили свого значення до нашого часу.

Загалом, в організації навчання у Я.Коменського досить чітко простежується принцип демократизму спільного навчання хлоп­чиків і дівчаток (школа рідної мови), бідних і багатих. Йому та­кож належить виділення у навчальному році чвертей, а також уроку, як основної навчальної форми.

ПІДРУЧНИКИ Я.А.КОМЕНСЬКОГО

Підручники того часу не відповідали педагогічній системі Я.Коменського ні за змістом, ні з методичної точки зору. Його підручники містять багатий навчальний матеріал, в них вміщені цікаві вправи для засвоєння граматики, відомості з природознав­ства. Найбільшою популярністю серед вчителів та учнів користу­вались "Видимий світ у малюнках" та "Відкриті двері до мов і всіх наук".

"Видимий світ у малюнках" - це свого роду ілюстрована ди­тяча енциклопедія первісних знань. Вона містить 150 коротких статей, ілюстрованих малюнками. Тут вміщені дані про природу, діяльність людини, суспільне життя. В цьому підручнику Я.Коменський першим серед педагогів виявив турботу про те, щоб діти одночасно пізнавали слова і речі. Суттєво, що всі коро­тенькі оповіді для дітей не лише проілюстровані, але і чітко сис­тематизовані. Звичайно, дитяче пізнання вчений розпочинає зі знайомства, з рослинним і тваринним світом. Завершує ж цей процес він дитячим знайомством з тодішнім світом професій, ре­меслами і суспільним життям. Цікавим є той факт, що "ОгЬіа русїиз" використовувався батьками, вчителями Західної Європи протягом 250 років. Високо оцінив цей твір у XIX ст. великий К.Ушинський.

У тяжкий період втрати національної незалежності чеського народу Я.Коменський намагався допомогти своїй вітчизні шля­хом поліпшення системи навчання і виховання молоді. Темою його книги "Материнська школа" стало виховання дітей в сімї. Він видає також ще ряд книжок, з яких діти черпали свої знання. Це "Новий метод мов", в якому педагог застосував до конкретної методики вивчення свої загальнопедагогічнІ принципи і узагаль­нив три найважливіших положення паралельного вивчення речей і слів, зробив навчання суворо послідовним, проголосив перехід від легкого до важкого у навчанні. Були видані також "Фізика", "Астрономія", "Школа-гра", а також 8 шкільних п'єс, де Комен-ський широко використовував метод драматизації навчального матеріалу. Вийшов у світ збірник дидактичних творів видатного педагога.