Змістовий модуль 2. Основоположні передумови формування та розвитку ринкових відносин 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Змістовий модуль 2. Основоположні передумови формування та розвитку ринкових відносин



Тема 5. Форми організації суспільного виробництва. Товар. Гроші

План

1. Суспільний поділ праці.

2. Натуральне господарство та товарне виробництво.

3. Товар та його властивості.

4. Гроші, їх суть і функції.

 

¨Основні положення

Суспільний поділ праці – це складне багатоаспектне економічне явище, яке виявляється у співіснуванні різних видів конкретної праці та характеризується певною структурою суспільної організації виробництва. Представлений у часі, суспільний поділ праці виступає як процес. Його характер і результати зумовлені двома взаємопов’язаними, хоча й протилежними за змістом, тенденціями. Перша, з погляду розвитку продуктивних сил суспільства, відбивається у відокремленні нових сфер виробництва та їх спеціалізації відповідно до якісних змін у матеріальних засобах виробництва та господарських функціях виробників, змісті процесу праці, а також у суспільних потребах. Друга характеризується усуспільненням виробництва, формуванням складнішої системи господарських зв’язків і відповідної комбінації суспільного виробничого процесу, а отже, пов’язана із розвитком економічних відносин.

Суспільний поділ праці може бути класифікований за вертикальними рівнями народногосподарської структури; основними організаційно-економічними формами реалізації; сферами суспільного виробництва; видами. За вертикальними рівнями народногосподарської структури суспільний поділ праці можна зобразити як триповерхову піраміду, в основі якої знаходяться численні економічно самостійні суб’єкти господарського життя - підприємства та підприємці. Це рівень безпосереднього виробництва чи одиничний рівень суспільного поділу праці. Над ним розташована розгалужена надбудова (галузевий або частковий рівень). Верхній поверх становить невелика кількість господарських галузей, об’єднаних загальним рівнем суспільного поділу праці. Рівні суспільного поділу праці окреслюють вертикальну структуру виробництва та його організації в масштабах народного господарства. Ступінь деталізації техніко-економічних характеристик окремих видів праці зростає від вищого до нижчого рівня цієї структури. Основними організаційно-економічними формами реалізації, суспільного поділу праці є: спеціалізація виробництва, його кооперація, концентрація та комбінування.

Спеціалізація виробництва виражається у зростанні кількості самостійних виробництв, що відбувається завдяки їх техніко-економічному відокремленню і формуванню у них сталих внутрішніх зв’язків. Кооперація – це відносини зв’язку окремих виробників, обміну різними видами діяльності та продукцією.

Історично першим типом економічної організації виробництва було натуральне господарство, за якого люди виробляли продукти лише для задоволення власних потреб. Натуральне господарство було засновано на ручній універсальній праці, примітивних засобах виробництва. Законом його розвитку зазвичай біло просте відтворення. Концентрація виробництва як організаційно-економічна форма суспільного поділу праці виявляється в досягненні певного обсягу чи масштабу спеціалізованих підрозділів загальної кооперації виробництва. Комбінування виробництва є формою раціоналізації виробничої кооперації в межах окремих складних виробництв. Основною метою комбінування є найбільш ефективне використання всіх факторів виробничого процесу на підприємстві, створення безвідходних технологій.

Товарне господарство – це господарство, за яким продукти виготовлюються для продажу, а зв’язок між виробниками та споживачами є опосередкованим ринком. Умовою, необхідною для виникнення товарного виробництва є суспільний поділ праці. В історії суспільного поділу праці виділяють 3 етапи. Причиною товарного виробництва є економічна відокремленість виробників відносинами власності. Етапи розвитку товарного виробництва пов’язані із розвитком обміну, ринку. До моделей товарного виробництва відносять просте та розвинуте товарне виробництво.

Просте товарне виробництво – це дрібне виробництво індивідуальних ремісників і селян, що працюють на ринок. Воно було характерне докапіталістичним суспільствам.

Розвинута форма товарного виробництва – це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, заснований на великій приватній власності, найманій праці й машинній індустрії. Ця форма характерна для капіталістичного суспільства. У сучасних умовах зростає ступінь загальності товарного виробництва як у рамках національних господарств, так і у всесвітньому масштабі. Це зумовлено такими причинами: процесом подальшого поглиблення суспільного розподілу праці всередині національної економіки, що супроводжується виникненням нових галузей виробництв (електроніка, біотехнологія, космічна техніка, телекомунікації, інформатика та ін.); тенденцією розширення товарних відносин у сфері нематеріального виробництва, що спрямоване на задоволення інтелектуальних потреб людини; швидким зростанням чисельності населення, що викликає розширення ринку найманої праці; завдяки процесу інтернаціоналізації, розширенню всесвітніх економічних зв’язків товарне виробництво дедалі більше набуває всесвітнього характеру.

В умовах товарного виробництва продукт праці набуває форми товару. Товар – це продукт праці, який виготовляється не для власного споживання, а для обміну і реалізується шляхом купівлі продажу. Він обов’язково мусить мати споживну вартість. Обмін товарами може приймати різні форми, але у всіх випадках обмін – це дія, в результаті якої одна річ віддається в обмін на іншу. Кожен товар при обміні набуває мінової вартості, тобто здатності обмінюватися на інші речі у певній пропорції.

У сучасній неокласичній економічній теорії існують інші підходи до характеристики товару та його властивостей. Зокрема такі поняття, як «корисність», «цінність» та «рідкість» товару. Корисність у неокласиків, на відміну від споживчої вартості, поняття суб’єктивне, індивідуальне для кожної конкретної людини. Вона показує ступінь задоволення або приємності, які отримує конкретна людина від споживання того чи іншого товару або послуги. Цінність. Люди, купуючи ті чи інші товари, тим самим оцінюють ступінь їхньої корисності конкретно для себе. Неокласики оцінку ступеня корисності блага індивідом подають як цінність. Тому цінність для них категорія суб’єктивна. Цінність має лише те, що є цінним в очах покупця, чиї суб’єктивні оцінки і є основою для визначення виробленого блага як вартості. Поєднання вартості й цінності та їхнє суспільне визнання відбивається в ціні. Ціну можна вважати формою грошового вираження вартості й цінності товару. Ціна зумовлює можливість одночасного прояву інтересів виробників і споживачів. Рідкість – характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства. Більшу цінність мають ті блага, що обмежені, рідкісні порівняно з потребами в них.

З часів Аристотеля актуальним є питання про визначення співвідношень обміну або мінових вартостей. В економічній літературі є три основні підходи до визначення вартості товару. Перший заснований на використанні теорії трудової вартості К. Маркса. Другий – на використанні теорії граничної корисності. Третій був сформульований А. Маршаллом.

З рештою товари продаються за певною ціною, яку можна вважати формою грошового вираження вартості. Закон вартості є головним регулятором зв’язків між товаровиробниками і споживачами. Характерною рисою сучасного товарного виробництва є запровадження і удосконалення кредитних відносин.

Існує два підходи в дослідженні виникнення грошей – суб’єктивний (гроші виникли в результаті домовленості між людьми) та об’єктивний (гроші є результатом розвитку товарно-грошових відносин, в процесі якого із маси товарів був виділений один, за яким закріпилася роль грошового еквіваленту). Сучасні концепції грошей виходять з теорій, які зародилися у 17-18 ст. Це стосується металістичної, номіналістичної та кількісної теорії грошей.

Гроші – це особливий товар, що виконує роль загального еквіваленту. Існують металеві, паперові та ін. гроші та їх замінники. Для сучасного етапу еволюції грошей характерною є поява системи електронних грошей.

Гроші виконують ряд функцій. Класична політекономія виділяла 5 функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження, світових грошей. Сучасна економічна наука концентрує увагу на двох фундаментальних функціях: міри вартості та засоби обігу.

Грошовий обіг – це рух грошей, який обслуговує реалізацію товарів і послуг. Обіг грошей здійснюється на основі властивих йому законів. Одним з найважливіших є закон грошовогообігу, який передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об’єктивно зумовлена грошова маса. Порушення законів грошового обігу спонукає явище під назвою інфляція.

Форма організації грошового обігу, що історично склалася в кожній країні та законодавчо встановлена державою називається грошовою системою. Елементами грошової системи є грошова одиниця, масштаб цін, емісійна система, види грошових знаків, інститути грошової системи. Історично система обігу металевих грошей пройшла через біметалізм та монометалізм

IОсновні поняття

Суспільне виробництво. Натуральне господарство. Товарне господарство. Суспільний поділ праці. Економічне відокремлення виробників. Просте товарне господарство. Розвинуте товарне господарство. Товар. Послуга. Вартість. Корисність. Грошовий загальний еквівалент. Міра вартості. Засіб обігу. Засіб нагромадження. Засіб платежу. Паперові гроші. Банкнота. Чек. Кредитна картка. Електронні гроші. Грошова маса. Грошовий агрегат. Грошовий обіг. Рівняння Фішера. Ціна. Інфляція. Інфляція попиту та пропозиції. Дефляція. Емісія. Девальвація. Диференціація. Концентрація. Спеціалізація. Комбінування.

? Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні риси натурального и товарного господарства.

2. Які загальні риси і відмінності простого і розвинутого товарного виробництва?

3. Які форми суспільного виробництва знало людство?

4. За якими законами існує товарне виробництво?

5. Чим відрізняється цінність від корисності?

6. Як характеризує товар його рідкість?

7. Назвіть чинники від яких залежить попит на гроші.

8. Наведіть приклади того, як дебітори та кредитори реагують на інформацію про збільшення рівня інфляції в країні.

9. Наведіть приклад спеціалізації окремого виробника. Опишіть позитивні наслідки спеціалізації.

10. Що таке концентрація виробництва? Які чинники зумовлюють концентрацію виробництва? Наведіть приклади.

$Виберіть правильну відповідь

1. Поділ праці характеризується:

а) відокремленням різних видів діяльності;

б) відокремленням робітника від засобів виробництва;

в) об’єднанням різних видів трудової діяльності;

г) відокремленням предметів праці від засобів праці.

2. Однією з вирішальних передумов товарного виробництва та мінових відносин є:

а) поділ праці;

б) поява грошей;

в) прагнення до збагачення;

г) прагнення до розширення задоволення своїх потреб.

3. Диференціація представляє собою таку форму поділу праці, за якою:

а) має місце концентрація засобів виробництва та робочої сили;

б) відбувається розділення єдиного виробництва на самостійні види діяльності;

в) має місце розширення номенклатури продукції;

г) відбувається заміна універсальних знарядь праці на спеціалізовані.

4. Централізація капіталу передбачає:

а) розвиток шляхом інвестування частини прибутку;

б) збільшення розміру капіталу шляхом злиття та поглинання;

в) нарощування капіталу за рахунок амортизаційних відрахувань;

г) посилення ролі материнської компанії.

5. Натуральне господарство – це така форма організації економіки, за якої:

а) продукти праці виготовлюються для обміну на ринку;

б) існує замкненість виробництва;

в) продукти виготовлюються для споживання всередині господарства;

г) зв’язок між виробництвом та споживанням є прямим;

д) всі відповіді вірні;

є) вірні відповіді б), в), г).

6. Функцію міри вартості виконують:

а) металеві гроші;

б) ідеальні гроші;

в) реальні гроші;

г) кредитні гроші.

7. Дохід, який отримує кредитор за позичені гроші, називається:

а) процентна ставка;

б) норма процента;

в) процент;

г) дивіденд.

8. Виникнення кредитних грошей пов’язане з функцією грошей:

а) як міри вартості;

б) як засобу обігу;

в) як засобу платежу;

г) як засобу нагромадження.

9. Абсолютну ліквідність мають:

а) термінові вклади;

б) цінні папери;

в) готівка;

д) нерухомість;

є) коштовності.

10. Теорія, яка вважає гроші продуктом державної волі – це:

а) металева;

б) номіналістична;

в) кількісна.

?Практичні завдання

Завдання 1

Установіть відповідність між економічними категоріями та їх визначеннями (табл. 5.1, табл. 5.2).

 

Таблиця 5.1

1. Корисність А Можливість використовувати актив в якості засобу платежу та зберігати при цьому його номінальну вартість
2. Величина пропозиції Б Сумарна корисність, отримана від споживання всього блага
3. Суспільно необхідний робочий час В Форма суспільного виробництва, за якої продукт виготовлюється в замкненими господарськими одиницями з орієнтацією на внутрішнє споживання
4. Загальна корисність Г Витрати інтелектуальної, нервової, м’язової та іншої енергії
5. Величина попиту Д Здатність товару обмінюватися на інші товари
6. Гранична корисність Е Властивість блага задовольняти потреби
7. Споживна вартість Є Робочий час окремого товаровиробника
8. Абстрактна праця Ж Здатність товару задовольняти потреби
9. Натуральне господарство З Кількість товарів та послуг, яку споживачі згодні та в змозі придбати при будь-якій ціні з усіх можливих
10. Індивідуальний робочий час І Величина часу, що витрачена при середньому рівні умілості та інтенсивності та на виробництво основної маси товарів
11. Мінова вартість К Кількість товарів та послуг, яку виробники згодні виготовити та запропонувати на ринку за будь-якою ціною із усіх можливих
12. Ліквідність Л Корисність, отримана від споживання ще 1-єї частини блага
13. Товарне виробництво М Форма суспільного виробництва, за якої продукти виготовлюються для обміну шляхом купівлі – продажу

 

Таблиця 5.2

1. Золотий стандарт А Спеціалізація людей на виготовленні певних видів продукції
2. Бартер Б Продукт праці, виготовлений для обміну
3. Натуральне господарство В Кількість грошей, яку платять або отримують за товар або послугу; міра вартості
4. Товарне виробництво Г Форма виробництва, в якій традиції та звичаї визначають реальне використання обмежених ресурсів
5. Поділ праці Д Спосіб організації грошового обігу, закріплений законом
6. Товарні гроші Е Результат виробництва
7. Продукт Є Ціна товару, виражена у певній кількості іншого товару
8. Товар Ж Ціна товару, виражена в грошах
9. Міра вартості З Здатність товару задовольняти певну потребу людини
10. Стандарт І Будь-який предмет, котрий звичайно приймають продавці за свої товари та послуги
11. Споживна вартість К Форма виробництва, в якій обмежені ресурси використовують для виготовлення продуктів для обміну на ринку
12. Засіб обміну Л Припинення виконання золотом функцій грошей
13. Гроші М Обмін продукту безпосередньо на інший продукт
14. Монометалізм Н Гроші, які мають внутрішню вартість
15. Демонетизація золота О Функція грошей, за допомогою якої визначають ціни всіх інших благ
Продовження Таблиці 5.2
16. Ціна П Функція грошей-посередників між продавцем і покупцем
17. Абсолютна ціна Р Рух грошей між економічними суб’єктами
18. Відносна ціна С Грошова система, у якій за золотом і сріблом законодавчо закріплена роль грошей
19. Грошова система Т Грошова система, основу якої становить лише один метал
20. Грошовий обіг У Золотий монометалізм в урізаній формі після 2 світової війни
21. Біметалізм Ф Грошова система, що передбачає в обігу золоті монети

Завдання 2

Вирішіть задачі:

1. Розрахуйте граничну корисність товару та поясніть закон спадної граничної корисності (табл. 5.3).

 

Таблиця 5.3

Кількість товару Загальна корисність (TU) Гранична корисність (MU)
 
 
 
 
 
 

 

2. Ціна товару X дорівнює 1,5 грн, а товару Y — 1 грн. Якщо спожи­вач оцінює граничну корисність товару Y у 30 ютілів, прагне досяг­ти найбільшого задоволення від покупки товарів Х і У, яку він повинен прийняти граничну корисність товару X?

 

3. Ситуація на грошовому ринку країни А характеризується такими даними: невеликі строкові вклади – 1836 млрд. у. о., крупні строкові вклади – 835, чекові склади – 574, ощадні вклади - 434, готівка – 210 млрд. у. о. Визначте величину агрегатів М1, М2,М3.

 

4. Визначте рівень інфляції, якщо в попередньому році фізичний обсяг виготовлення товарів та послуг в поточних цінах збільшився по відношенню до попереднього року на 7.5%.

 

Завдання 3

Які функції виконують гроші в перерахованих нижче економічних операціях:

а) повернення взятої раніше позички;

б) оплата товару в магазині;

в) оплата комунальних платежів;

г) виплата відсотків по позичці;

д) внесення грошей на ощадний вклад;

е) покупка доларів;

ж) гроші покладені в сейф?

 

Завдання 4

Складіть ряд з перерахованих активів у порядку убування їхньої ліквідності: золото, акція, казначейський вексель, банківський вексель, облігація, банкнота, цінні папери уряду, будинок, споруда, банківське обладнання, офісні меблі.

 

Завдання 5

Робота з твердженнями та цитатами

1. Уважно розгляньте такі твердження:

а) у замкнутій економічній одиниці ведеться виробництво готового продукту та його споживання;

б) трудовий процес базується на традиціях, звичаях, примусово встановлених господарських зв’язках у межах окремої спільності;

в) виробництво засноване як на індивідуальній праці власника, так і на використанні їх найманої праці;

г) виробництво ведеться з використанням малопродуктивних знарядь праці, які не дають додаткового продукту, поверх необхідного для споживання самих виробників;

д) виготовлена продукція належить власнику і призначена для вільної реалізації на ринку;

е) економічна еволюція відбувається дуже повільно, окремі вдосконалення можуть відбуватися століттями;

ж) швидкий економічний прогрес суспільства є наслідком високих темпів зростання продуктивності праці і динамічного розширення асортименту продукції.

Яка твердження, на Ваш погляд, характеризує ознаки натурального господарства і товарного господарства і в чому їх принципові різниці?

 

2. Поясність вислів «Все, що виконує функції грошей, є грошами».

 

3. Відтворіть міркування А. Сміта про працю і корисність як двох альтернативах субстанції вартості. Чому Адам Сміт зробив вибір на користь праці як міри вартості всіх товарів? Розкрийте парадокс А. Сміта «вода-алмази».

 






Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 410; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.158.251.104 (0.013 с.)