Тема 16. Соціальна політика та добробут

План

1.Теорія суспільного добробуту.

2. Рівень та якість життя.

3. Соціальна політика.

 

¨ Основні положення

Теорія суспільного добробуту є сукупністю положень, на основі яких досягається високий рівень життя всього суспільства та формулюються критерії для визначення якості життя населення. Внесок у розвиток теорії суспільного добробуту зробили А. Сміт та Д. Рікардо, А. Маршалл, В. Парето, Г. Седжвік, А. Пігу, К. Віксель, Дж. Б’юкенен, Дж. Стіглер, Дж. Б’юкенен та інші. Одним із найважливіших напрямків розвитку теорії суспільного добробуту є добір та вдосконалення системи показників для оцінки рівня суспільного добробуту в окремо взятій країні. Основна складність полягає у багатоаспектності добробуту та доборі відповідних показників. До основних показників для оцінки добробуту суспільства відносять: показники доходів населення; рівень розподілу доходів між окремими групами населення; показники особистого споживання; - показники бідності населення; показники економічної активності населення; показники культурно-освітнього рівня населення; показники оцінки стану здоров’я населення; демографічні показники; показники соціального забезпечення населення; показники оцінки житлових умов населення; показники соціальної напруги у суспільстві.

Рівень життя — це соціально-економічна категорія, яка відображає ступінь розвитку і задоволення фізичних, духовних і соціальних потреб населення, а також умови в суспільстві для розвитку і задоволення цих потреб.

Рівень життя характеризується кількісною і якісною визначеністю. В розвинутих країнах його регулювання здійснюється на основі концепції якості життя. Вона виступає основоположною ідеєю поліпшення життя населення, що базується на відповідній системі принципів та понять і передбачає стратегію та тактику їх реалізації. Концепція якості життя характеризується трудовою установкою, тобто рівень життя передусім пов’язується з працею, економічними можливостями людини. Вона включає і політичні можливості, і взаємозв’язки людини з навколишнім середовищем. Тобто визначається весь комплекс умов і факторів, що характеризують рівень задоволення потреб людини і відповідності реальних можливостей очікуваним. Серед показників цієї концепції важливе місце посідає індекс якості життя, що характеризує рівень освіти і медичного обслуговування, ступінь зайнятості населення, його платоспроможність та доступ до політичного життя. Він пов’язаний з такими інтегральними показниками, як індекс людського розвитку, індекс інтелектуального потенціалу суспільства, людський капітал на душу населення, коефіцієнт життєздатності населення, індекс розвитку людського потенціалу.

Центральне місце серед факторів, що визначають рівень життя, належить доходам, їх величині і диференціації. Саме доходи членів суспільства, домогосподарств є головним показником їх добробуту. Дохід визначає матеріальне і духовне життя людей, можливість відпочинку, освіти, підтримання здоров’я, задоволення духовних потреб. Дохід – це кількість грошових коштів, благ чи послуг, отриманих індивідом, юридичною особою або економікою в цілому за певний період часу. Це ті матеріальні блага, які є в розпорядженні осіб і використовуються ними для задоволення своїх потреб. Ототожнення рівня життя населення лише з рівнем грошових доходів є помилкове. Це зумовлено такими чинниками: матеріальне наповнення доходів; різний рівень цін у різних країнах; особливості менталітету; величина перерозподілу доходів; рівень соціального захисту; рівень забезпечення суспільними благами; стан екологічного середовища; безпека праці та існування тощо.

Соціальна політика це діяльність держави щодо створення та регулювання соціально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості та соціально-політичної стабільності у країні; система правових, організаційних, регулятивно-контрольних заходів держави з метою узгодження цілей соціального характеру із цілями економічного зростання. Метою соціальної політики в соціальній, демократичній державі є загальний добробут, у тому числі забезпечення мінімально необхідного рівня соціального захисту різних категорій населення. До об’єктів соціальної політики відноситься, передусім все населення і зокрема його окремі категорії: громадяни похилого віку, безробітні, інваліди, ветерани війни, пенсіонери, багатодітні сім’ї, малозабезпечені сім’ї, самотні батьки, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, бездомні громадяни та безпритульні діти тощо. До суб’єктів соціальної політики в першу чергу належить держава, яка залишається основним і найважливішим джерелом її формування та розвитку. Основними напрямами соціальної політики є наступні: політика в сфері доходів населення, яка передбачає встановлення соціальних стандартів життя, параметрів життєвого рівня, забезпечення зростання заробітної плати; політика зайнятості та охорони праці, яка передбачає законодавче встановлення засобів охорони праці, видів і форм соціального страхування, забезпечення повної продуктивної зайнятості населення, запобігання безробіттю; соціальний захист, що передбачає визначення та встановлення параметрів пенсійного забезпечення та інших видів соціального страхування, соціальної допомоги, соціального обслуговування, а також соціальних пільг і гарантій; демографічна політика, яка передбачає стимулювання репродуктивного зростання населення, державну допомогу сім’ї, регулювання міграційних процесів; політика розвитку соціальної сфери: культурна, мовна, релігійна, молодіжна, рекреаційна політика, охорона здоров’я, у сфері освіти, науки, тощо. Такі напрями можна також віднести до гуманітарної політики.

IОсновні поняття

Факторні доходи населення. Перерозподіл національного доходу. Споживання. Заощадження. Нагромадження. Соціальне розшарування. Крива Лоренца. Коефіцієнт Джині. Індекс Гувера. Рівень життя. Індекс розвитку людини. Соціальний захист населення. Добробут. Політика в сфері доходів. Демографічна політика. Гуманітарна політика.

? Питання для самоконтролю

1. За допомогою яких методів держава регулює рівень зайнятості?

2. Перерахуйте основні джерела доходів населення. Від яких факторів залежить їх величина?

3. З якою метою і як населення використовує свої доходи?

4. Яким чином пов’язані споживання і заощадження? Як держава може регулювати їх величину?

5. Розкрийте сутність проблеми соціального розшарування.

6. Охарактеризуйте показники соціального розшарування.

7. Що розуміють під рівнем життя? Від яких чинників він залежить?

8. Які показники характеризують рівень життя? Як їх розраховують?

9. Що називають соціальним захистом населення? З якою метою його забезпечують?

10. Перерахуйте основні напрями соціального захисту населення.

$Виберіть правильну відповідь

1.Головною формою доходів населення вважається:

а) заробітна плата;

б) доходи від власності;

в) трансферти;

г) відповіді немає.

2. Значна нерівномірність у розподілі доходів між окремими сім’ями спричиняє:

а) соціальну напруженість у суспільстві;

б) зубожіння більшості населення країни;

в) безконтрольний розподіл доходів, посилення їх нетрудових джерел, послаблення мотивації праці;

г) усі відповіді правильні.

3. В аспекті соціального захисту населення, зокрема тих його категорій, які об’єктивно не можуть заробити в умовах ринку для забезпечення нормального життя, держава реалізує:

а) економічну політику на підтримку підприємництва;

б) програми зайнятості працездатного населення;

в) соціальні програми за рахунок держбюджету та ін. джерел;

г) структурну та антикризову політику в економіці.

4. Як соціальна гарантія забезпечення нормальних умов відтворення робочої сили держава встановлює:

а) верхню обмежувальну величину зарплати;

б) не регулює доходи населення в умовах ринку;

в) мінімум заробітної плати;

г) межі отримання нетрудових доходів.

5. Бюджет прожиткового мінімуму відображає:

а) обсяг і структуру споживання окремих товарів;

б) розвиток охорони здоров’я, культури, відпочинку і т.д.;

в) ступінь розвинутості суспільних фондів споживання;

г) гранично допустиму нижню межу споживання.

6. Сучасна економічна теорія за основу виміру суспільного добробуту приймає оптимум В. Парето, який вважав, що:

а) приріст суспільного добробуту, викликаний перерозподілом доходів, має рацію, коли ті, хто зазнав збитків, добровільно схвалять ці зміни;

б) найкращим і справедливим варіантом рівня життя суспільства є високий добробут усіх людей;

в) добробут країни досягає максимуму тоді, коли будь-які зміни у розподілі доходів не погіршують добробуту жодного із членів суспільства;

г) втручання держави у перерозподіл доходів недоцільне, бо знижує стимули до підприємницької діяльності одних і породжує споживацькі настрої в інших людей.

7. До показників якості життя можливо віднести:

а) стан екології;

б) рівень доходів;

в) умови праці;

г) здоров’я;

д) вірні а), в) і г);

е) всі відповіді вірні.

8. Підвищення фіксованих виплат по мірі зростання вартості життя – це:

а) компенсація;

б) адаптація;

в) індексація.

9. Соціальними партнерами є:

а) держава;

б) профспілки;

в) підприємці;

г) всі відповіді вірні.

10. До функцій соціальної політики не відносяться:

а) формування системи соціального захисту;

б) створення умов для зростання добробуту;

в) стимулювання економічного зростання;

г) всі відповіді вірні.

?Практичні завдання

 

Завдання 1

На основі даних наведених у таблиці 16.1. побудуйте криву Лоренца; чітко позначте точки на кривій Лоренца, через які ви її будували.

 

Таблиця 16.1

Групи родин, по 20%	Нижча	Друга	Третя	Четверта	Вища
Доходи, %

 

Завдання 2

Визначте зміну реальних доходів, якщо за темпом інфляції у 50% на місяць номінальні доходи зросли за два місяці у 2 рази.

 

Завдання 3

Дослідіть індекс якості життя – the quality-of-life index (нова назва –індекс де потрібно народитися – the where-to-be-born index), який щорічно розраховується The Economist Intelligence Unit та заповніть таблицю 16.2.

 

Таблиця 16.2

Країна	Індекс якості життя
Україна
Росія
Грузія
Молдова
Польща
Білорусь

 

За результатами таблиці порівняйте індекс якості життя у представлених країнах, виявіть основні тенденції в динаміці індексу. Визначте основні напрямки покращення якості життя в зазначених країнах.

 

Завдання 4

Робота з твердженнями та цитатами

1. «Чим нижче коефіцієнт Джини, тим більшою мірою ми можемо стверджувати, що розподіл доходів здійснюється в умовах досконалої конкуренції». Ви згодні з цим твердженням? Аргументуйте свою відповідь.

 

«Якщо науково-технічна революція веде до впровадження працезберігаючих технологій, у результаті чого скорочуються робочі місця й, відповідно, положення тих, хто виявився без роботи, погіршується, то ми повинні визнати, що НТР несумісна із критерієм поліпшення добробуту за Парето». Ви згодні із цим висловленням?