Які види роботи з учнями та вчителями Ви могли б за пропонувати для оптимізації педагогічної взаємодії.

Які види роботи з учнями та вчителями Ви могли б за пропонувати для оптимізації педагогічної взаємодії.

Взаємна активність вихователів і вихованців у педагогіці позначається термінами педагогічна взаємодія, педагогічне співробітництво, педагогічне партнерство. Взаємодія - це своєрідне втілення зв'язків, взаємин між людьми, котрі, вирішуючи спільні завдання, взаємо впливають, доповнюють один одного і досягають успіху в розв'язанні поставлених завдань. Природно, що змін зазнають і суб'єкти, і ті об'єкти, на які спрямована взаємодія. Разом - означає не сумарно, а взаємодоповнюючи.

Форми роботи можуть бути різними — індивідуальною, груповою і фронтальною. Вибір конкретної форми зумовлюється різними чинниками: завданням виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями школярів, об'єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями та ін.

За критерієм використання джерел і засобів виховного впливу на особистість форми роботи поділяють на: словесні (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі та ін.); практичні (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси тощо); наочні (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.). Усі вони взаємопов'язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види роботи, в яких одночасно використовують словесні, практичні, наочні форми. Наприклад, колективні творчі справи (КТС).

Методами групової психологічної роботи з учнями та вчителями використовують - психологічне навчання, психогімнастичні вправи, елементи групової психокорекції (психодрама, ділова гра, аналіз конкретних ситуацій, проективний малюнок), окремі психодіагностичні процедури, виконання і аналіз домашніх завдань, ведення "щоденника рефлексії", релаксаційні вправи, складання програм індивідуального самовдосконалення тощо. Широке використання методичних прийомів обумовлене прагненням активного засвоєння учнями досвіду взаємодії, зокрема, у конфліктних ситуаціях.

 

2. Визначити методики АСПН, які можна використати з метою діагностики особливостей самооцінки особистості.
Самооцінка - відношення до себе, рівень самосприйняття.

Малюнки: Я-реальне, Я-ідеальне; як мене бачать батьки, як я бачу себе; я в службовій ситуації; мої бажання, мої можливості; я жінка серед жінок, я жінка серед чоловіків; я іду назустріч біді (бачимо наскільки захищена). Проективні: монолог від предмета, вибір місця (на кораблі); діагностики очікувань. Психодрама, рольова гра («барани на містку». Спостереження за тим. хто найактивніший).

ЗАПРОПОНУВАТИ СТАНДАРТИЗОВАНІ ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ МЕТОДИКИ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ, СХИЛЬНИХ ДО ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ.

Методики на розвиток комунікативних навичок підлітка

Групова дискусія "Спілкування без слів" (10 хв.)

Питання для обговорення: що знаєте про невербальне спілкування? Коло ви стикалися з ним у своєму житті? Коли найбільше яскраво виявлялося? Чи були труднощі в розумінні такої інформації. При передачі? Які почуття викликало у вас таке спілкування?

„Картина двох художників”

Мета: формування уміння працювати в парах; розвиток навички спільної діяльності, емпатії.

Інструкція. Учасники парами, тримаючись за один олівець, не домовляючись, повинні намалювати будь-яку картину.

АНКЕТА ВИВЧЕННЯ ТОВАРИСЬКОСТІ (модифікація В. Кан-Калика)

Мета: виявити рівень товариськості в підлітків.

Інструкція: необхідно відповісти на запропоновані питання «так» (+) чи «ні» (—).

1. Чи відчуваєте ви потребу в спілкуванні з людьми?

2. Чи хочеться вам бути в колективі, чи, навпаки, відчуваєте задоволення, перебуваючи на самоті?

3. Чи є у вас прагнення, зустрівши на вулиці знайомого, поговорити з ним?

4. Чи багато у вас хороших знайомих?

5. Як ви гадаєте, чи отримують ваші знайомі задоволення від спілкування з вами?

6. Чи легко ви знайомитеся?

7. Чи буває у вас так, що від постійного спілкування хочеться побути на самоті, але через певний період часу ви знову відчуваєте потребу в спілкуванні з людьми?

8. Чи думаєте ви про своїх однокласників у вільний від навчання час?

9. Чи виникає у вас під час канікул потреба в спілкуванні з однокласниками?

10.Чи впливає майбутній процес спілкування з однокласниками на ваше самопочуття протягом дя?

11. Для вас має значення те, як вас зустрічають однокласники перед початком занять?

12. Чи можете ви легко перебороти роздратування стосовно недисциплінованих дітей.

13. Чи переживаєте ви, коли стосунки з класом не складаються?

14. Чи виникає у вас потреба поговорити з однокласниками, якщо ви просто зустрічаєте їх на вулиці?

15. Якщо ви розсердилися на учня, чи довго триває ваше роздратування?

Обробка й інтерпретація результатів:

— кожна відповідь «так» оцінюється в 1 бал;

— підрахувати загальну суму балів;

— від 0 до 5 балів — низький рівень товариськості; від 6 до 10 — середній; від 11 до 15 — високий.

 

МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ САМОКОНТРОЛЮ В СПІЛКУВАННІ (М. Снайдера)

Мета: визначити рівень комунікативного контролю в підлітків (це допоможе скорегувати ті чи інші небажані реакції підлітків у процесі спілкування).

Інструкція: уважно прочитайте десять пропозицій, які описують реакції на деякі ситуації. Кожну ситуацію оцініть як правильну (П) чи неправильну (Н) щодо вас.

1. Мені здається важким мистецтво наслідувати звички інших людей.

2. Я, мабуть, зміг би прикинутися дурником, щоб привернути увагу чи потішити навколишніх.

3. З мене міг би вийти непоганий актор.

4. Іншим людям іноді здається, що я переживаю щось більш глибоко, ніж це є насправді.

5. У колі однолітків я рідко виявляюся в центрі уваги.

6. У різних ситуаціях і з різними людьми я часто поводжуся зовсім по-різному.

7. Я можу відстоювати тільки те, в чому повністю переконаний.

8. Щоб процвітати в справах і мати успіху стосунках із людьми, я намагаюся бути таким, яким мене хочуть бачити.

9. Я можу бути доброзичливим із людьми, які мені не подобаються.

10. Я не завжди такий, яким здаюся.

Обробка й інтерпретація результатів:

— відповідь «Н» на питання 1,5,7 і «П» на всі інші оцінюються 1 балом;

— підрахувати загальну суму балів;

— від 0 до 3 балів — низький комунікативний контроль;

• від 4 до 6 — середній;

• від7до 10 — високий.

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГАРНОГО СПІВРОЗМОВНИКА

Ведучий пропонує учасникам список рис характеру особистості, які необхідні для ефективного спілкування.

Наприклад:

Доброзичливість — здатність не тільки відчувати, але й показувати своє добре ставлення до людей, виявляти повагу й симпатію до них, уміння приймати їх навіть тоді, коли не схвалюєш їхні вчинки; готовність підтримати інших.

Природність — здатність бути самим собою в контактах із навколишніми, не приховувати своє ставлення до різних проблем і людей.

Відкритість — готовність відкрити іншим свій внутрішній світ, переконаність у тому, що це сприяє встановленню добрих стосунків із навколишніми; вміння розкривати свої думки та почуття.

Товариськість — здатність легко входити в спілкування з іншими людьми.

Оптимістичність — бадьоре й життєрадісне світовідчуття, при якому людина в усьому прагне побачити світлі сторони, вірить у майбутнє, в успіх.

Справедливість — здатність діяти неупереджено, відповідно до істини.

Самовладання — здатність і звичка людини контролювати свої почуття та бажання.

Емпатія — вміння поставити себе на місце іншого, емоційно реагувати на переживання інших людей.

Обробка й інтерпретація результатів:

Кожна дитина самостійно визначає, наскільки перераховані вище якості в неї виявляються за такою шкалою:

• «5»—у більшості випадків;

• «4» — завжди;

• «З» — може виявлятися або ні;

• «2» — рідко;

•«1»— взагалі не виявляється.

Інтерпретація:

— від 8 до 16 балів —у вас майже відсутні необхідні якості;

— від 17 до 31 — вас можна назвати середнім співрозмовником;

— від 32 до 40 — ви максимально маєте якості гарного співрозмовника.

Вправа «Оживи картину»

Мета: розвивати в підлітків уміння розпізнавати емоційний стан людини. Це вміння допоможе їм організувати процес спілкування так, щоб його учасники почували себе комфортно.

Кожна дитина отримує репродукцію художника. Наприклад, В.Л.Боровиковський «Портрет дипломата В.С.Лошкарьова», Д.П.Левицький «Портрет полковника Є.Г.Пальменбаха», І.Ю.Рєпін «Портрет М.П.Шевцової», В.О.Сєров «Портрет СІ.Мамонтова», В.А.Тропінін «Портрет Н.А. Смоленської».Дитина повинна проаналізувати портрет, звернути увагу на міміку й жести, зробити висновок про емоційний стан людини.

 

Як більш складне завдання, можна попросити дітей спробувати ввійти в образ людини зображеної на портреті, прийняти її позу, вираз обличчя, сказати кілька реплік від її імені.

Вправа «Бій ораторів»

Визначається тема, наприклад: «Ідеальна людина», «Інтелігент сьогодні — який він?», «Що означає бути принциповим?», «Жити з гідністю — це як?», «Що таке гарний смак?», «Про смаки не сперечаються — чи згодні ви з цим?», «Кого ви вважаєте героєм нашого часу?», «Що таке совість?» тощо. Потім кожен вибирає тему, яка йому сподобалася йому, і виголошує 3—5-ти хвилинну промову. Причому в промові можна використовувати ідеї попереднього оратора, сперечатися з ним, погоджуватися, ставити запитання тощо.

Дискусія-змагання

Всі учасники розбиваються на дві команди. Вибирається жюрі, що визначає критерії оцінювання: доказовість, логіку, чіткість формулювань, коректність виступаючих, здатність чітко дотримуватися теми. Предметом дискусії може бути як серйозна, такі жартівлива тема. Вести дискусію може сам учитель. Наприкінці гри жюрі повідомляє результати, коментує їх, потім відбувається колективне обговорення.

Рольова гра

Необхідно об’єднатися в пари (мовець, слухач). Завдання складається з двох частин, що дозволяє співрозмовникам мінятися ролями.

Мовець розповідає слухачеві про свої труднощі у спілкуванні з людьми, звертаючи увагу на складності, зв’язані з особистісною специфікою (образи, сумніви, невдоволення, злість тощо). Той, хто слухає намагається якомога ретельніше дотримуватися принципів гарного слухача й допомагає мовцю більш повно викладати свої думки. Бесіда триває 5 хв. Потім відбувається процес обговорення бесіди за участю ведучого.

 

11 ДІАГНОСТИКА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКА В ЕМОЦІЙНО_ВОЛЬОВІЙ ТА КОМУНІКАТИВНІЙ СФЕРІ

1. Методика вивчення емоційно-афективної сфери З.Карпенко

2. Тест на визначення рівня тривожності Р.Теммл, М.Доркі, В.Амен

3. Кольоровий тест Люшера

4. Анкета визначення рівня тривожності дошкільника

Комунікативна сфера

· Діагностика готовності дітей до школи

· Діагностика готовності до навчання в школі дітей шестирічного віку Н.Гільбух Т.Ілляшенко А.Обухівська

· Тест «Рівень психосоціальної зрілості» С.Банкова

· Реверсійний тест Аке В. Етфельд

· Тестові методики вивчення психофізіологічних особливостей учнів школи І ступеня. Готовність до школи у 3-х частинах

МОТИВАЦІЙНА СФЕРА

· Тест «Кольорових виборів» Л.Собчик

· Проективна методика «Продовж казку» Л.Дюсс модифікація Л.Кондратенко

· Методика «Навчальна мотивація» М.Гінзбург

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СФЕРА

· Тест Векслера

· Тест Кеттелла

· Визначення оригінальності і гнучкості побудови графічного образу П.Торенс

 

Вправа «Позитивне мислення»

Мета: виявити позитивні аспекти конфлікту, розвивати вміння керувати власними емоціями та протистояти стресам.

Форма: робота у парах.

Хід вправи: Конфлікти можуть викликати гнів, ненависть, ворожість, можуть призводити до насильства. Деякі конфлікти закінчуються у залах суду або навіть війнами. Проте конфлікти мають потенціал численних несподіваних позитивних результатів.

Зараз кожен учасник звернеться до наступного зі словами: «Конфлікт – це погано...». Той, до кого зверталися, відповідає: «Так, це погано, але...» й намагається назвати якийсь позитив у конфлікті. Невеличкі підказки: (слайд презентації):

«Що є позитивного у конфлікті?»

· Конфлікти показують проблеми, які мають бути вирішені.

· Конфлікти звертають увагу на те, що нам треба змінюватися.

· Конфлікти розкривають наші прагнення і бажання.

· Конфлікти з’ясовують, хто ми є, якими є наші цінності, а також допомагають нам зрозуміти іншу людину.

· Конфлікти послаблюють нудьгу, звертають увагу на нові цілі, стимулюють інтерес.

 

17. Розробити анкету для оцінки результативності фахової практики студентів-психологів.

1. Де Ви проходили практику?

2. Що, на Вашу думку, є головним у підготовці практичного психолога?

3. Чи була практика корисною для вас як для майбутнього психолога? Відповідь обґрунтуйте.

4. Чи принесли Ви користь організації, службі, конкретній людині; якщо так, то яку, в якій мірі? Яку роботу ви виконували?

5. Які форми, методи вашої роботи були найбільш продуктивними?

6. Чи були у Вас труднощі в роботі під час психологічної виробничої практики? Якщо труднощі були, то які саме?

7. Чи змінилося Ваше уявлення про про професію психолога? Якщо змінилося, то в чому саме?

8. Як Ви думаєте, яких професійних якостей Вам бракує?

9. Чи сприяють умови практики Вашому професійному зростанню? Поясніть такий вплив.

10. Чи задоволені Ви організаційними і змістовними аспектами практики?

11. Чи задоволені Ви своєю практикою? Чому?

12. Як Ви думаєте, в якому напрямку Вам потрібно удосконалюватися, щоб стати професійним психологом?

13. Чи задоволені Ви програмою практики? Що, на Вашу думку, можна в ній змінити?

14. віші пропозиції стосовно вдосконалення роботи, яку проводить установа, де Ви проходили практику?

15. Ким і де у професійному відношенні Ви бачите себе в майбутньому. після закінчення університету?

 

18. Розробити короткий план-конспект профорієнтаційного заняття з клієнтами центру зайнятості населення.

Професійна орієнтація населення є вагомим чинником, що впливає на формування, збереження та розвиток трудового потенціалу країни. Профорієнтаційні послуги мають перманентний характер для будь-якої людини, яка займається трудовою діяльністю, і може набути актуальності не тільки в момент першого вибору професії, але й в ситуації, коли є необхідною зміна виду професійної діяльності. Йдеться про дорослу людину, яка вже має професію, досвід трудової діяльності, певні набутки: як теоретичні знання, так і практичні навички, уміння, сформований індивідуальний стиль роботи. Для такої людини професійна орієнтація має вигляд переорієнтації і вимагає розробки нових форм, засобів тощо відповідно до запиту споживачів профорієнтаційних послуг. На даний момент комплексне надання цих послуг здійснюється переважно в державній службі зайнятості.

План-конспект:

1. Познайомитися з клієнтами, що звернулися до центру зайнятості за профорієнтацією;
2. Провести психодіагностику, можна комп’ютерну діагностику на визначення типу темпераменту, схильностей до тих або інших професій (ДДО);
3. Обробити результати та представити їх досліджуваним;
4. Підготувати та представити інформацію про сфери діяльності або професії, які найбільше підходять досліджуваним;
5. Представити інформацію про роботу, яка пропонується зараз і найбільше підходить досліджуваному за результатами психодіагностики.

19. План наукового семінару. Складається з двох частин: теоретична і практична.

У теоретичній частині семінару розглянуто питання:

1) роль соціально-психологічної компетентності вихователя в ефективній організації навчально-виховного процесу;

2) науково-методичні аспекти та нормативно-правові засади організації роботи вихователів;

3) аналіз діяльності вихователя, з урахуванням чинника соціально-психологічної компетентності.

У практичній частині семінару, розглянуто питання формування позитивного соціально-психологічного клімату педагогічного колективу навчально-виховного закладу.

По закінченню семінару запропоновано добірку нормативно-правових документів та практичних матеріалів, які допоможуть підвищити та розвинути соціально-психологічну компетентність вихователів.

 

20. Структуроване інтерв'ю. Для цього типу інтерв'ю HR-менеджер заздалегідь розробляє спеціальні питання, щоб отримати інформацію про компетенцію співробітника, його відповідність вимогам посади з урахуванням специфіки і стратегії підприємства.

Інтерв'ю по компетенція. Мета такого інтерв'ю – зібрати поведінкову інформацію про претендента в ситуаціях, що мають відношення до майбутньої роботи. Питання будуються таким чином, що припускають розгорнену відповідь.

CASE-інтерв'ю. Цей тип інтерв'ю припускає серію стандартних питань-завдань, на які кожен претендент дає свою відповідь. Фактично – це опис деякої гіпотетичної ситуації з подальшим питанням, адресованим претенденту.

Стрес-інтерв'ю. На практиці такий тип співбесіди використовується досить рідко, в крайньому випадку, фахівці з кадрів дозволяють собі декілька питань «провокаційного» характеру. Стрес-інтерв'ю практикують в тих випадках, коли робота передбачається нестандартна, пов'язана з підвищеними емоційними, фізичними або інтелектуальними навантаженнями.

1. Розкажіть трохи про себе. (Які Ваші обов'язки на нинішній роботі?)

2. Чому Ви обрали таку роботу (компанію, освіту)?

3. Приведіть серйозні доводи: можливості росту, корисний досвід тощо.

4. Чи одержували Ви інші пропозиції про роботу?

5. Чи не перешкодить Ваше особисте життя роботі, пов'язаної з роз'їздами й ненормованим робочим днем?

6. Які Ваші сильні сторони?

7. Які Ваші слабкі сторони?

8. Чому Ви хочете одержати саме цю роботу? Чому нам варто Вас найняти?

9. Чому Ви пішли з попередньої (вирішили перемінити місце) роботи?

10. Як Ви представляєте своє положення через п'ять (десять) років?

11. На яку заробітню плату Ви розраховуєте?

12. Що б Ви хотіли довідатися ще?

13. Якщо Ви одержите цю роботу, якими будуть Ваші перші кроки?

14. Які Ваші найбільші досягнення?

15. Яким, на Вашу думку, повинен бути начальник?

Також можуть використовуватись додаткові питання, це залежить від специфіки роботи та поведінки самого претендента на роботу.

 

Як на мене,

1)визначити джерело конфліктів

2)провести профілактичну і роз’яснювальну роботу

3)спільне для всього колективу завдання (гра, організація заходу, суботник і т.д.)

4)провести анонімне анкетування «Переваги і недоліки нашого колективу»

5)врахувавши зауваження з анкети – усунути недоліки.

6) хвилинки релаксації і перерви

Та ін.. можна придумать))

Які види роботи з учнями та вчителями Ви могли б за пропонувати для оптимізації педагогічної взаємодії.

Взаємна активність вихователів і вихованців у педагогіці позначається термінами педагогічна взаємодія, педагогічне співробітництво, педагогічне партнерство. Взаємодія - це своєрідне втілення зв'язків, взаємин між людьми, котрі, вирішуючи спільні завдання, взаємо впливають, доповнюють один одного і досягають успіху в розв'язанні поставлених завдань. Природно, що змін зазнають і суб'єкти, і ті об'єкти, на які спрямована взаємодія. Разом - означає не сумарно, а взаємодоповнюючи.

Форми роботи можуть бути різними — індивідуальною, груповою і фронтальною. Вибір конкретної форми зумовлюється різними чинниками: завданням виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями школярів, об'єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями та ін.

За критерієм використання джерел і засобів виховного впливу на особистість форми роботи поділяють на: словесні (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі та ін.); практичні (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси тощо); наочні (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.). Усі вони взаємопов'язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види роботи, в яких одночасно використовують словесні, практичні, наочні форми. Наприклад, колективні творчі справи (КТС).

Методами групової психологічної роботи з учнями та вчителями використовують - психологічне навчання, психогімнастичні вправи, елементи групової психокорекції (психодрама, ділова гра, аналіз конкретних ситуацій, проективний малюнок), окремі психодіагностичні процедури, виконання і аналіз домашніх завдань, ведення "щоденника рефлексії", релаксаційні вправи, складання програм індивідуального самовдосконалення тощо. Широке використання методичних прийомів обумовлене прагненням активного засвоєння учнями досвіду взаємодії, зокрема, у конфліктних ситуаціях.

 

2. Визначити методики АСПН, які можна використати з метою діагностики особливостей самооцінки особистості.
Самооцінка - відношення до себе, рівень самосприйняття.

Малюнки: Я-реальне, Я-ідеальне; як мене бачать батьки, як я бачу себе; я в службовій ситуації; мої бажання, мої можливості; я жінка серед жінок, я жінка серед чоловіків; я іду назустріч біді (бачимо наскільки захищена). Проективні: монолог від предмета, вибір місця (на кораблі); діагностики очікувань. Психодрама, рольова гра («барани на містку». Спостереження за тим. хто найактивніший).