Розробити рекомендації для вчителів по оптимізації спілкування з підлітками

Рекомендації психолога по спілкуванню з підлітками:
1. Вміти слухати підлітка.
2. Непомітно вторгатися в коло його неформальних відносин, постаратися ізолювати його від лідера групи.
3. Забезпечити можливість зайняти гідне місце в колективі (через доручення, заохочення найменших успіхів, пошук і розвиток здібностей).
4. Виявляти і підтверджувати свою довіру до підлітка, довіривши відповідальне доручення або виступ від імені колективу.
5. Дати можливість самому підлітку шефствувати над молодшими з такою ж долею.
6. Знати стан здоров'я дитини, помічати ознаки стомлюваності.
7. На проступок треба реагувати мірою покарання, але покарання має завершувати конфлікт, а не створювати його.
8. Спілкування з підлітком повинно носити заспокійливий характер.
9. Підхід до аналізу поведінки підлітків не повинен носити оціночний характер, потрібно знаходити позитивні, негативні моменти вчинків і пропонувати альтернативні способи поведінки.
10. Формувати нормативність поведінки через приклад ставлення батьків до підлітка і один до одного.
11. Побудова навчальної діяльності на уроках має відображати облік індивідуальних відмінностей, що допоможе знизити напруженість учнів, які відчувають незадоволеність з приводу навчальних труднощів.
12. Навчальна діяльність повинна сприяти розвитку умінь думати абстрактно і гіпотетично, повинна відповідати постійно мінливих потреб підлітків.
13. У взаємодії необхідно уникати надмірного фізичного і психологічного тиску на підлітків.
14. Сприяти розумінню і прийняттю підлітками фізичних змін.
15. У повсякденному житті пропагувати цінність фізичного здоров'я, занять спорту, правильного харчування, необхідності дотримання особистої гігієни.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ класному керівнику по роботі з «важкими» підлітками
1. Ясно сформулювати підростаючому людині його права і обов'язки, обмежити коло видів діяльності (які йому дозволені і доступні) і відповідальність за них. Наполягати на дотриманні прийнятих «правил гри», самим дотримуватися їх в тих випадках, коли іншій стороні цього не вдається. Бути терплячим і пам'ятати, щоб позбутися від небажаних звичок, тільки через багато місяців.
2. У конфліктних ситуаціях не намагатися здобути перемогу будь-якою ціною - ми теж маємо право змінювати погляди, ми не гарантовані від помилок, де в чому можемо і поступитися.
3. Діяти тільки тактичним маневром і ніколи - прямою атакою. Вислуховувати все, не реагуючи негайно ж, і тільки потім, вибравши відповідний момент, без роздратування висловити свою думку вносить поправки в почуте. Розкривати причини неправильних поглядів підлітка, показувати, в чому помилковість його міркуванні, і таким шляхом розвивати і направляти його розумовий процес, забезпечуючи необхідними джерелами.
4. Бути самокритичними, принциповими, намагатися настільки зміцнити довіру молодої людини, щоб він ділився з нами своїми можливими неприємностями.
5. Не ставити на підлітка хрест, адже його загострене самолюбство і соціальна поза виникли саме внаслідок попередніх соціальних збоїв, які постійно нагадують про себе і підживлюють небажану поведінку.
6. Не намагатися загнати підлітка в кут, поставити в скрутне становище. Чи не вдаватися до фізичного покарання.
7. Вимагаючи щось від підлітка, не можна торгуватися.
8. Намагатися дотримуватися принцип А. С. Макаренка: чим більше ми поважаємо людини, тим вище наші вимоги до нього.
9. Вміти сміятися. Розкривати підліткам особливості їх особистості та прийнятні для них риси нашої особистості.
10. У приватних розмовах посилювати цілеспрямовану життєву орієнтацію підлітків і розвивати їх ідеал Я.

Спілкуючись з ПІДЛІТКОМ, ПАМ'ЯТАЙ:
1. Розмову з підлітком потрібно починати з дружнього тону.
2. При першій зустрічі з підлітком намагайтеся його не критикувати.
3. У процесі спілкування з підлітком проявляйте до нього щирий інтерес.
4. Кращим словом, котрі володіють підлітка до спілкування, є його ім'я.
5. Діалог з підлітком треба починати з тих питань, думки за якими збігаються.
6. У процесі спілкування намагайтеся вести діалог на рівних.
7. Намагайтеся ініціативу спілкування тримати в своїх руках.
8. Умійте дивитися на речі очима підлітка.
9. Спілкуючись з підлітком, намагайтеся розвивати в собі готовність до педагогічної імпровізації.

 

26.Скласти короткий план-конспект виступу на батьківських зборах на тему: «Роль сімейних конфліктів у виникненні агресивності у дітей підліткового віку».

1. Провідні чинники, що сприяють виникненню агресивних реакцій у підлітків.

2. Узагальнені показники негативного впливу сім’ї на психічний розвиток підлітка та становлення його агресивності.

3. Основні напрями психологічної допомоги сім’ям агресивних підлітків.

1. Найбільш чітко агресія виявляється у підлітковому віці, що зумовлено неврівноваженістю й незбалансованістю фізичного, психофізіологічного та психічного розвитку підлітка; нестійкістю та гетерохронністю виникнення і розвитку основних новоутворень підліткового віку, невизначеністю психологічного статусу “дитина-дорослий”, бажанням самоствердитися, посісти своє місце у структурі соціальних відносин, а також уразливістю й чутливістю до впливів, що зачіпають особистість підлітка та сферу його особистісно значущих потреб та сенсів. Усе це спонукає до виявлення агресії як своєрідного способу захисту й адаптації.

Провідними чинниками, що сприяють виникненню агресивних реакцій у підлітків, є: характеристики спрямованості й самосвідомості особистості (низький рівень сформованості моральних уявлень, неадекватні самооцінка та рівень домагань), індивідуально-психологічні (емоційна нестабільність, високий рівень особистісної тривожності, низький рівень розвитку інтелекту, несформованість навичок самоконтролю поведінки та функцій прогнозування її наслідків) і соціально-психологічні (статус підлітка у колективі однолітків, низький рівень соціальної адаптації, несприятливий емоційний мікроклімат у сім’ї, характер і система виховання, вплив засобів масової інформації та комп’ютерних ігор тощо) передумови функціонування особистості, які можна об’єднати у відповідний симптомокомплекс особливостей підлітків, схильних до агресивних реакцій.

2. Можна виділити основні узагальнені показники несприятливого впливу сім’ї на психічний розвиток підлітка і його особистості взагалі й формування високого рівня агресивності й закріплення агресії зокрема. До них можна віднести: авторитарність батьків і велику психологічну дистанцію між поколіннями, фізичне і психологічне насильство, що практикується в сім’ї; фрустрацію соціогенних потреб, актуальних для підліткового віку; ігнорування інтересів дитини й змін у її розвитку, пов’язаних з появою психологічних новоутворень, жорсткий тотальний контроль, так само як і безконтрольність; відсторонення батьків від процесу виховання і педагогічного керівництва поведінкою підлітка. Негативний вплив справляє наявність психологічних бар’єрів емоційного, оцінного та смислового характеру, значна кількість конфліктів, демонстрація деструктивних, агресивних моделей поведінки. Важливою умовою розвитку і закріплення агресії є фрустрація потреби у прихильності, визнанні, любові й захисті з боку дорослих, а також наявність ситуацій постійного застосування покарань, особливо фізичних. Г. Еберлейн підкреслює, що агресивність дитини є не що інше, як її розпач у пошуку любові й визнання.

3. З огляду на потужний виховний потенціал сім’ї, який може мати різну валентність, слід підкреслити важливість розроблення програм надання психологічної допомоги сім’ям з агресивними підлітками. Такі програми мають включати в системі роботу з батьками та підлітками, спрямовану на оптимізацію дитячо-батьківських відносин, навчання гнучкості й толерантності учасників сімейної взаємодії.

Ефективність програм психологічної допомоги агресивним підліткам визначається можливістю підвищення психологічної компетентності батьків, розвитком соціальної компетентності підлітків, системою заходів, спрямованих на оптимізацію дитячо-батьківських відносин.

Психологічна допомога агресивним підліткам заснована на комплексному підході й включає адресні заходи для суб’єктів дитячо-батьківських відносин. Робота з батьками має складатися з таких компонентів:

1)інформування педагогів і батьків про індивідуально-психологічні особливості агресивного підлітка;

2)навчання розпізнавання власних негативних емоційних станів, що виникають у процесі спілкування з агресивними дітьми, а також прийомів регуляції психічної рівноваги;

3)навчання батьків навичок “ненасильницького” спілкування: “активного” слухання; виключення оцінності у спілкуванні; висловів “Я-повідомлень” замість “Ти-повідомлень”, виключення загроз і наказів, роботи з інтонацією;

4)відпрацювання навичок позитивної взаємодії батьків з агресивними підлітками через рольові ігри;

5)допомога сім’ї у виробленні єдиних вимог і правил виховання для забезпечення єдності й послідовності виховних впливів;

6)відмова від покарань як основного методу виховання, перехід до методів переконання і заохочення;

7)включення агресивного підлітка в роботу різних секцій, гуртків, студій за інтересами.

Спроби допомогти зсередини сім’ям, що мають проблеми, мусять робитися, насамперед, у рамках підходів сімейної терапії. Ймовірно, найбільш послідовним із цих підходів є терапія всіх поколінь сім’ї, відповідно до того, що допомогти сім’ї, яка має проблеми, можна лише тоді, коли всі члени сім’ї будуть залучені до процесу змін.

 

 

27. Скласти короткий план-конспект теоретичної частини семінару «Соціальна дезадаптованість дитини»

1. Поняття соціальної дезадаптації.

2. Ознаки та причини соціальної дезадаптації.

3. Типи соціальної дезадаптації.

4. Порушення взаємостосунків дитини та дорослого як першопричина соціальної дезадаптації. Психологічна корекція відхилень у поведінці дітей і підлітків.

1) Соціально дезадаптована поведінка є наслідком порушення процесу соціалізації індивіда. Соціалізація – це процес входження дитини в соціальне середовище, засвоєння нею традицій, моралі, цінностей, норм поведінки, стереотипів спілкування – всього того, що становить культуру людства. Процес входження дитини в соціальне середовище під керівництвом дорослого називається вихованням, яке являє собою комплекс впливів, що забезпечують виховання індивіда. Якщо дитина не засвоює позитивний соціальний досвід, не може адаптуватися до зразків поведінки і вимог вихователів, то процес соціалізації порушується, а поведінка дитини стає неадаптованою, не коригованою. В практиці виховання соціально дезадаптованих дітей називають ще такими термінами - недисципліновані, педагогічно занедбані, важковиховувані з відхиленнями поведінки, схильні до правопорушень тощо. Термін важковиховуваність по своїй семантиці відображає сутність процесу соціальної дезадаптації особистості, яка формується. Важковиховуваність є наслідком недостатнього засвоєння позитивного соціального досвіду.

2) У вітчизняній та зарубіжній психології існує низка концепцій, кожна з яких розглядає відхилення у поведінці дитини як наслідок досить різноманітних причин важковиховуваності: генетичних (спадковість), фізіологічних (наприклад, ускладнення процесу пологів, поганий стан здоров’я, що перешкоджає нормальному розвитку), соціальних (занедбаність, наслідування неадекватних форм поведінки батьків) тощо.

Соціальна дезадаптація характеризується наступними ознаками: відсутність навичок спілкування, неадекватна оцінка себе в системі спілкування, високі вимоги до оточуючих, емоційна неврівноваженість, установки, що перешкоджають спілкуванню, тривожність і страх спілкування, замкнутість. Зовнішні форми поведінки важковиховуваних дітей усім відомі: вони безвідповідально ставляться до навчання, конфліктують з однокласниками, а то й з педагогами, не виконують вимог дорослих, пропускають уроки, а інколи здійснюють і більш серйозні проступки – тікають з дому, заподіюють крадіжки, хуліганство, зловживання алкоголем чи наркотиками і т. ін. Установлені основні проблеми підлітків з дезадаптивною поведінкою: емоційна нестабільність, низький рівень самоконтролю, суперечливість самооцінки і рівня домагань, деформація ціннісно-нормативних уявлень (системи внутрішньої регуляції, референтних орієнтацій).

Викладене дає змогу зробити висновки: основними факторами що визначають соціальну адаптацію є: · рівень соціальної готовності дитини до школи; · стиль і методи виховання в сім’ї; · стиль спілкування вчителя з учнями.

28.Скласти план психологічного заходу для старшокласників на тему: «Мотивація до створення сімї та народження дітей»

Мета:

• формувати і зміцнювати позитивні ціннос­ті та переконання учнів стосовно майбутнього;
• виховувати риси позитивного цільного характеру для повноцінних міжособистісних стосунків та здорового життя;
• розвивати самопізнання.

Обладнання: мультимедійний проектор, ноутбук, інди­відуальний роздатковий матеріал для інтерактивних вправ, друковані матеріали для групових вправ.
Епіграф: «Terra incognita» («Невідома земля»)
Хід роботи
Вступне слово психолога.

Народна мудрість говорить: «Життя прожити – не поле перейти». Яке воно – наше життя? Минуле, сучасне, майбутнє…Для когось – колосиста пишна нива, для інших – перепахане рілля, або взагалі – пустеля. Кожен із нас озирається на прожиті роки, замислюючись над завтрашнім днем – малює картину власного життя.
Отже, сьогодні наша розмова піде про майбутнє, про невідому землю, яка майорить десь на горизонті та відкривається перед нашими очима. Рушаймо в путь, terra incognita чекай на нас!

 

1. Прийняття правил роботи в групі.

Почнемо, як завжди, з прийняття, а точні – уточнення, правил роботи в нашій групі на сьогоднішньому занятті. А саме:

• активність;
• правило «піднятої руки»;
• говори «тут і зараз»;
• доброзичлива, відкрита атмосфера;
• не критикуй!
• вимкнений мобільний телефон.

 

1. Очікування учнів. Вправа «Дерево емоцій»

Мета: визначити очікування, з якими учасники тренінгу прийшли на заняття.
На паперових «яблучках» учні записують свої сподівання, надії, очікування від тренінгу і по черзі клеять їх на дерево, намальоване на ватмані.
Знайомство учасників. Вправа «Заява»

Мета: самопізнання і самовираження за допомогою метафоричних засобів.
Учням по черзі необхідно заявити про себе: це може бути оголошення в газеті або усне повідомлення у вигляді реклами.

 

1. Вправа «Циферблат життя»

Обладнання: циферблати годинника, вирізані з паперу.
А зараз пропоную помалювати. На отриманих вами паперових циферблатах напишіть цифри, які позначатимуть не час, а роки вашого життя. Спочатку ми народились – ставимо цифру «0», потім росли, дорослішали – стрілка рухалась від цифри до цифри, і зараз зупинилася на позначці, рівній вашому нинішньому віку. Малюємо далі стільки позначок, скільки б хотіли років прожити. Проте не забувайте, що дуже головне не скільки ти прожив, а як ти це зробив. Якими ви бачите себе чере 5 та 10 років? Продовжить фразу «Через 5(10) років я хочу бути…» Відповіді запишіть на зворотній стороні годинника. Отже, у кого які плани 7на майбутнє?
Учні зачитують свої варіанти.

 

1. Килим ідей «Кроки до успіху»

Мета: навчити учнів конкретних прийомів для успішної діяльності.
Психолог пропонує об’єднатися дітям в чотири групи «Піведь», «Північ», «Захід», «Схід». Кожна група записати свої ідеї стосовно питання: «Що ж допомагає досягнути успіху в житті?»
По закінченню вправи - захист роботі та обговорення результатів.

 

1. Вправа-енергізатор «Аукціон»

Мета: навчити робити правильний вибір, розпоряджатися своїм життям, часом, енергією, можливостями.
Обладнання: слайди з відповідними лотами, «у.о.»
В попередній вправі ми з вами спробували визначити, що треба робити та дотримуватись для того, щоб досягти в житті успіху. Проте не варто забувати про те, що дуже часто на нашому життєвому шляху зустрічаються альтернативи, серед яких ми повинні зробити вибір і, бажано, правильний. Тому переходимо до наступної вправи-енергізатора – «Аукціон».

Кожен із учасників отримує по 18 у.о. Чому 18? Відповім: «Це вік повної самостійності особистості». І, як юнак може розпоряджатися своїм вибором, так і я даю вам змогу витрачати ці у.о. на те, що вам більш до вподоби. Отже, перед вами поставлена задача: «Витратити, або заощадити». Але пам’ятайте, перш ніж зробити свій вибір, двічі подумайте, проте і «задніх пасти» не треба, ви можете залишитись ні з чим. До вашої уваги 10 пар лотів.

 

 

1-а пара
Гарний, просторий будинок (1 у.о)	Нова суперсучасна модель авто(1 у.о)
2-а пара
Повністю оплачений відпочинок будь-де на двох (2 у.о)	Повна гарантія того, що ви з майбутнім чоловіком/дружиною проживете щасливо все життя(2 у.о)
3-а пара
Ви станете популярним у вашій компанії протягом двох років (2 у.о)	Один справжній друг на все життя (2 у.о)
4-а пара
Хороша освіта (2 у.о)	Прибутковий бізнес (2 у.о)
5-а пара
Здорова сім’я (3 у.о)	Всесвітня слава (3 у.о)
6-а пара
Змінити будь-яку рису вашої зовнішності (1 у.о)	Бути все життя задоволеним собою (2 у.о)
7-а пара
Можливість робити все, що забажаєте і коли забажаєте протягом 5 років (2 у.о)	Пошана і любов до вас тих, кого ви цінуєте (2 у.о)
8-а пара
Чиста совість (2 у.о)	Вміння досягати успіху в усьому, чого бажаєте (2 у.о)
9-а пара
Диво,здійснене заради людини, яку кохаєте (2 у.о)	Можливість знову пережити будь-які події минулого(2 у.о)
10-а пара
Сім додаткових років життя (3 у.о)	Безболісна швидка смерть, коли прийде час (3 у.о)

- А тепер скажіть мені будь ласка, чи шкода вам того чого не придбали?
- Чи хотіли ви щось змінити?
Можете зробити наступний висновок: не треба поспішати з передчасними діями, проте в той же час, не треба зволікати.

 

 

1. Вправа «Скріпа»

Мета: показати наглядно наслідки неправильних рішень, дати зрозуміти можливість почати все спочатку.
Обладнання: скріпа на кожного учасника тренінгу.
Всі ми знаємо що наші вникни тією чи іншою мірою впливають та змінюють нас. А от яким чином і в який бік залежить від самих нас. Все це можна сказати про вплив нашої поведінки та способу життя та здоров’я. Яким чином приходять ці зміни я наглядно продемонструю вам за допомогою справи «Скріпа».

Кожному з вас надано звичайну канцелярську скріпку, у вас 10 секунд для того, щоб розігнути її та зробити якомога рівнішою. Продемонструємо результати, усі справились, молодці. Проте розслаблятися ще зарано. Я пропоную вам за той же період часу – 10 секунд – відновити скріпку і надати їй вихідну позицію та попередньому вигляду. Тепер подивимось у кого це вийшло найбільш вдало.
А зараз пропоную відповісти на запитання:
- Чи можна сказати що скріпи виглядають так само, як і на початку вправи?
- Що важче розгинати чи згибати скріпку?
- Чому навчає нас приклад зі скріпкою?
Кожне рішення, яке приймаємо в житті так чи інакше змінює нас. Незважаючи на минулі помилки, ми вже сьогодні маємо змогу розпочати все спочатку, та жити за іншими правилами.

 

1. Очікування. Вправа «Дерево емоцій»

Мета: визначити емоційний стан учасників наприкінці тренінгу.
Кожен учасник заняття підходить до свого стікера-«яблучка», що розташоване на дереві, зачитує свої очікування, які були записані на початку тренінгу. Якщо побажання справдилися, психолог замінює стікер на справжнє яблуко та вручає його учню.

 

1. Підбиття підсумків. Вправа-гармонія «Жовта валіза»

Мета: одержання зворотного зв’язку від групи, підвищення само оцінювання, самопізнання, можливість зробити приємне іншій людині.
Обладнання: валіза, намальована на папері жовтого кольору.
От і наближається до логічного завершення наше тренінгове заняття. Я дякую всім за те, що були активними, біли цікавими та захопливими. І на останок в нас лишилася маленька вправа – гармонія, яка носить назву «Жовта валіза». Чому жовта? Жовтий – колір сонця, позитивного настрою та відмінного самопочуття. І саме в цю, наповнену приємними почуттями валізу, ви з вами поскидаємо все, що знадобиться нам потому. А щоб згадувати нашу зустріч біло приємно, давайте кожному в його валізу напишемо теплі побажання.

Наприкінці нашої зустрічі, мені хотілося б згадати один крилатий латинський вираз: «Я зробив усе, що міг, нехай хто може, зробить краще». Нехай це стане кредом вашого життя і керівництвом до щасливого майбутнього.

Я дякую вам всім за увагу та співпрацю. Впевнена, що всі ми сьогодні заслуговуємо на гучні дружні оплески.

 

29. Скласти план психологічного заходу для студентів на тему: «Самовдосконалення як психологічна потреба особистості»

……..