Мета: виявити рівень товариськості в підлітків.

Інструкція: необхідно відповісти на запропоновані питання «так» (+) чи «ні» (—).

1. Чи відчуваєте ви потребу в спілкуванні з людьми?

2. Чи хочеться вам бути в колективі, чи, навпаки, відчуваєте задоволення, перебуваючи на самоті?

3. Чи є у вас прагнення, зустрівши на вулиці знайомого, поговорити з ним?

4. Чи багато у вас хороших знайомих?

5. Як ви гадаєте, чи отримують ваші знайомі задоволення від спілкування з вами?

6. Чи легко ви знайомитеся?

7. Чи буває у вас так, що від постійного спілкування хочеться побути на самоті, але через певний період часу ви знову відчуваєте потребу в спілкуванні з людьми?

8. Чи думаєте ви про своїх однокласників у вільний від навчання час?

9. Чи виникає у вас під час канікул потреба в спілкуванні з однокласниками?

10.Чи впливає майбутній процес спілкування з однокласниками на ваше самопочуття протягом дя?

11. Для вас має значення те, як вас зустрічають однокласники перед початком занять?

12. Чи можете ви легко перебороти роздратування стосовно недисциплінованих дітей.

13. Чи переживаєте ви, коли стосунки з класом не складаються?

14. Чи виникає у вас потреба поговорити з однокласниками, якщо ви просто зустрічаєте їх на вулиці?

15. Якщо ви розсердилися на учня, чи довго триває ваше роздратування?

Обробка й інтерпретація результатів:

— кожна відповідь «так» оцінюється в 1 бал;

— підрахувати загальну суму балів;

— від 0 до 5 балів — низький рівень товариськості; від 6 до 10 — середній; від 11 до 15 — високий.

 

МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ САМОКОНТРОЛЮ В СПІЛКУВАННІ (М. Снайдера)

Мета: визначити рівень комунікативного контролю в підлітків (це допоможе скорегувати ті чи інші небажані реакції підлітків у процесі спілкування).

Інструкція: уважно прочитайте десять пропозицій, які описують реакції на деякі ситуації. Кожну ситуацію оцініть як правильну (П) чи неправильну (Н) щодо вас.

1. Мені здається важким мистецтво наслідувати звички інших людей.

2. Я, мабуть, зміг би прикинутися дурником, щоб привернути увагу чи потішити навколишніх.

3. З мене міг би вийти непоганий актор.

4. Іншим людям іноді здається, що я переживаю щось більш глибоко, ніж це є насправді.

5. У колі однолітків я рідко виявляюся в центрі уваги.

6. У різних ситуаціях і з різними людьми я часто поводжуся зовсім по-різному.

7. Я можу відстоювати тільки те, в чому повністю переконаний.

8. Щоб процвітати в справах і мати успіху стосунках із людьми, я намагаюся бути таким, яким мене хочуть бачити.

9. Я можу бути доброзичливим із людьми, які мені не подобаються.

10. Я не завжди такий, яким здаюся.

Обробка й інтерпретація результатів:

— відповідь «Н» на питання 1,5,7 і «П» на всі інші оцінюються 1 балом;

— підрахувати загальну суму балів;

— від 0 до 3 балів — низький комунікативний контроль;

• від 4 до 6 — середній;

• від7до 10 — високий.

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГАРНОГО СПІВРОЗМОВНИКА

Ведучий пропонує учасникам список рис характеру особистості, які необхідні для ефективного спілкування.

Наприклад:

Доброзичливість — здатність не тільки відчувати, але й показувати своє добре ставлення до людей, виявляти повагу й симпатію до них, уміння приймати їх навіть тоді, коли не схвалюєш їхні вчинки; готовність підтримати інших.

Природність — здатність бути самим собою в контактах із навколишніми, не приховувати своє ставлення до різних проблем і людей.

Відкритість — готовність відкрити іншим свій внутрішній світ, переконаність у тому, що це сприяє встановленню добрих стосунків із навколишніми; вміння розкривати свої думки та почуття.

Товариськість — здатність легко входити в спілкування з іншими людьми.

Оптимістичність — бадьоре й життєрадісне світовідчуття, при якому людина в усьому прагне побачити світлі сторони, вірить у майбутнє, в успіх.

Справедливість — здатність діяти неупереджено, відповідно до істини.

Самовладання — здатність і звичка людини контролювати свої почуття та бажання.

Емпатія — вміння поставити себе на місце іншого, емоційно реагувати на переживання інших людей.

Обробка й інтерпретація результатів:

Кожна дитина самостійно визначає, наскільки перераховані вище якості в неї виявляються за такою шкалою:

• «5»—у більшості випадків;

• «4» — завжди;

• «З» — може виявлятися або ні;

• «2» — рідко;

•«1»— взагалі не виявляється.

Інтерпретація:

— від 8 до 16 балів —у вас майже відсутні необхідні якості;

— від 17 до 31 — вас можна назвати середнім співрозмовником;

— від 32 до 40 — ви максимально маєте якості гарного співрозмовника.

Вправа «Оживи картину»

Мета: розвивати в підлітків уміння розпізнавати емоційний стан людини. Це вміння допоможе їм організувати процес спілкування так, щоб його учасники почували себе комфортно.

Кожна дитина отримує репродукцію художника. Наприклад, В.Л.Боровиковський «Портрет дипломата В.С.Лошкарьова», Д.П.Левицький «Портрет полковника Є.Г.Пальменбаха», І.Ю.Рєпін «Портрет М.П.Шевцової», В.О.Сєров «Портрет СІ.Мамонтова», В.А.Тропінін «Портрет Н.А. Смоленської».Дитина повинна проаналізувати портрет, звернути увагу на міміку й жести, зробити висновок про емоційний стан людини.

 

Як більш складне завдання, можна попросити дітей спробувати ввійти в образ людини зображеної на портреті, прийняти її позу, вираз обличчя, сказати кілька реплік від її імені.

Вправа «Бій ораторів»

Визначається тема, наприклад: «Ідеальна людина», «Інтелігент сьогодні — який він?», «Що означає бути принциповим?», «Жити з гідністю — це як?», «Що таке гарний смак?», «Про смаки не сперечаються — чи згодні ви з цим?», «Кого ви вважаєте героєм нашого часу?», «Що таке совість?» тощо. Потім кожен вибирає тему, яка йому сподобалася йому, і виголошує 3—5-ти хвилинну промову. Причому в промові можна використовувати ідеї попереднього оратора, сперечатися з ним, погоджуватися, ставити запитання тощо.

Вправа «Рольове обговорення»

Ведучий роздає аркуші, де зазначається та роль, у якій мають виступити учасники гри. Наприклад: «філософ», «поет», «активний громадський працівник», «ерудит», «скептик» тощо. Пояснюється, що кожен має висловити внутрішню позицію, суть тієї чи іншої ролі. Предметом обговорення може бути будь-який художній твір чи кінофільм. Після 10—15 хв дискусії навколишні мають визначити, хто в якій ролі виступав.

Дискусія-змагання

Всі учасники розбиваються на дві команди. Вибирається жюрі, що визначає критерії оцінювання: доказовість, логіку, чіткість формулювань, коректність виступаючих, здатність чітко дотримуватися теми. Предметом дискусії може бути як серйозна, такі жартівлива тема. Вести дискусію може сам учитель. Наприкінці гри жюрі повідомляє результати, коментує їх, потім відбувається колективне обговорення.

Рольова гра

Необхідно об’єднатися в пари (мовець, слухач). Завдання складається з двох частин, що дозволяє співрозмовникам мінятися ролями.

Мовець розповідає слухачеві про свої труднощі у спілкуванні з людьми, звертаючи увагу на складності, зв’язані з особистісною специфікою (образи, сумніви, невдоволення, злість тощо). Той, хто слухає намагається якомога ретельніше дотримуватися принципів гарного слухача й допомагає мовцю більш повно викладати свої думки. Бесіда триває 5 хв. Потім відбувається процес обговорення бесіди за участю ведучого.

 

11 ДІАГНОСТИКА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКА В ЕМОЦІЙНО_ВОЛЬОВІЙ ТА КОМУНІКАТИВНІЙ СФЕРІ

1. Методика вивчення емоційно-афективної сфери З.Карпенко

2. Тест на визначення рівня тривожності Р.Теммл, М.Доркі, В.Амен

3. Кольоровий тест Люшера

4. Анкета визначення рівня тривожності дошкільника

Комунікативна сфера

· Діагностика готовності дітей до школи

· Діагностика готовності до навчання в школі дітей шестирічного віку Н.Гільбух Т.Ілляшенко А.Обухівська

· Тест «Рівень психосоціальної зрілості» С.Банкова

· Реверсійний тест Аке В. Етфельд

· Тестові методики вивчення психофізіологічних особливостей учнів школи І ступеня. Готовність до школи у 3-х частинах

ДІАГНОСТИКА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКА в мотиваційній та інтелектуальній сфері

МОТИВАЦІЙНА СФЕРА

· Тест «Кольорових виборів» Л.Собчик

· Проективна методика «Продовж казку» Л.Дюсс модифікація Л.Кондратенко

· Методика «Навчальна мотивація» М.Гінзбург

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СФЕРА

· Тест Векслера

· Тест Кеттелла

· Визначення оригінальності і гнучкості побудови графічного образу П.Торенс