Лекція 6. Контрольні роботи з фізики, їх типи

У практиці викладання фізики поряд з усною перевіркою знань учнів широко застосовується письмова перевірка. Письмова перевірка знань має такі особливості: вона об’єктивніша усної перевірки, вимагає від учнів більшої точності у вираженні своїх знань і повної самостійності, дозволяє легше здійснити рівність міри виявлення знань учнів, сприяє розвитку навичок письмової мови і дає економію часу (перевіряються знання всіх учнів класу, збільшується число перевірок).

Одним з видів письмової перевірки знань з фізики є контрольні роботи. Вони дозволяють не тільки виявити фактичні знання, але і визначити рівень засвоєння різними за успішністю групами учнів.

Контрольні роботи є засобом поточної, тематичної і підсумкової перевірки знань. Для поточної перевірки знань проводяться короткочасні контрольні роботи (розраховані на 15—20 хв). Їхньою метою є перевірка знань учнів по поточному матеріалу, розуміння ними фізичної суті виучуваного матеріалу. У такі контрольні роботи включаються нетрудомісткі розрахункові задачі, якісні питання і задачі, а також нескладні експериментальні завдання (вимірювання довжин, зважування тіл, визначення коефіцієнта тертя, фокусної відстані лінзи і т.п.).

Наведемо, як приклад, питання поточної контрольної, роботи з теми 8 класу «Питома теплоємність. Розрахунок кількості теплоти».

1. Теплоємність чайника 185 Дж/°С. Що це значить?

2. Яка кількість теплоти необхідно для нагрівання від 151 до 25 °С води, що наповняє басейн ємністю 1000 м³?

3. Алюмінієву і срібну ложки однакової маси опустили в окріп. Чи однаковою стала їхня температура? Чи однакову кількість теплоти вони одержали від води? Відповідь пояснити.

Поточні контрольні роботи з фізики можна провести у формі фізичного диктанту. Для цього необхідно скласти контрольний текст у вигляді системи питань логічно не закінчених фраз, що учні повинні дописати. Наприклад, диктант, запропонований з метою перевірки засвоєння учнями 9 класу графічного зображення рівнозмінного руху, може мати наступний зміст.

 

		Рис. 1.

 

 

 

1. Тіло, графік швидкості руху якого показаний на рис. 1, має початкову швидкість...

2. Прискорення цього тіла дорівнює...

3. Рівняння швидкості руху тіла має вид...

4. Переміщення тіла за 4 с дорівнює...

5. Рівняння руху тіла має вид...

У ряді випадків поточні контрольні роботи можна проводити з використанням засобів програмованого контролю. Для цього потрібно підібрати систему питань з даної теми і після кожного питання записати 3—5 правдоподібних відповідей, серед яких одна правильна, інші неточні, неповні чи неправильні. Учень повинен відповісти на запитання і назвати правильну, на його думку, відповідь.

Перевірку контрольних робіт можна здійснити за допомогою карток із шифром, перфокарт, трафаретів, а також комп’ютерних програм.

Після вивчення великих тем і розділів курсу фізики (наприклад, «Закони збереження», «Основи молекулярно-кінетичної теорії», «Геометрична оптика» і т.п.) проводяться підсумкові контрольні роботи. Вони є засобом тематичної і підсумкової перевірки знань учнів і спрямовані на осмислення структури і внутрішньої логіки всієї теми, на виявлення засвоєння узагальнених знань. У підсумкові контрольні роботи включаються порівняно складні (але посильні) обчислювальні, графічні і якісні задачі, а також питання теоретичного характеру. Завдання контрольної роботи повинні бути різними за характером і ступенем складності. Це дозволить виявити рівні засвоєння навчального матеріалу всіма учнями класу. Зміст завдань може відповідати трьом рівням засвоєння знань, яких учні досягають у процесі вивчення фізики.

1-й рівень — знання основних положень теорії, фактів, законів, означень понять, формул, одиниць вимірювання фізичних величин та ін. (наприклад: «Що ви знаєте про дифузію?», «чи зміняться молекули води при перетворенні її в пару?»).

2-й рівень — уміння застосовувати формальні знання в найпростіших, знайомих учням умовах (наприклад: «Як пояснити виникнення сили пружності при видовженні шнура?»).

3-й рівень - уміння застосовувати знання у видозміненій ситуації, у нових, незнайомих ситуаціях, що вимагає деякої самостійної переробки знань (наприклад: «У шахту опускається рівноприскорено баддя, маса якої 280 кг. У перші 10 з вона проходить 35 м. Чому дорівнює вага бадді при рівноприскореному спуску?»).

У зміст контрольної роботи можуть включатися комбіновані задачі, що вимагають знання декількох тем і розділів курсу фізики, а також різні додаткові задачі для тих учнів, що швидко справилися з основним завданням.

Наведемо приклад одного із шести варіантів підсумкової контрольної роботи з теми 9 класу «Застосування законів динаміки».

1. Залізнична дрезина, що рухається рівномірно, починає гальмувати і зупиняється. Зобразити графічно залежність швидкості і прискорення від часу. Силу гальмування вважати постійною.

2. Кран піднімає гранітну плиту об’ємом 0,4 м³ із дна
ріки. Визначити натяг троса на початку підйому, якщо прискорення при цьому 0,2 м/с². Густина граніту 2,6·10³ кг/м³.

3. Визначити прискорення бруска при русі на похилій площині, якщо кут нахилу 30°, а коефіцієнт тертя 0,2. Якої швидкості набув брусок, якщо спуск відбувався протягом 2 с?

У практиці викладання фізики контрольні роботи найчастіше проводяться за тими темами, у яких вивчаються кількісні зв'язки між величинами, і значно рідше — по темах, у яких розглядається лише якісна картина явищ. Завдання контрольних робіт з таких тем можуть включати схеми установок, опис явищ і їхнє пояснення і т.п. Так, у контрольну роботу з теми 8 класу «Електромагнітні явища» можна включати завдання на визначення напрямку сили, що діє на провідник зі струмом у магнітному полі; на виявлення умов виникнення і визначення напрямку індукційного струму; опис пристроїв електромагнітних приладів і т.п.

Підсумкові контрольні роботи можна проводити з використанням програмованих завдань. Зміст і методика їхнього проведення добре і повно викладені в роботах В. Г. Розумовського й А. Е. Гуревича.

Контрольну роботу варто перевірити до наступного уроку, на якому проводиться аналіз допущених помилок. При перевірці роблять зауваження на полях зошита, хибні рішення підкреслюють і наприкінці виставляють оцінку.

При оцінці контрольних робіт рекомендується керуватися наступними критеріями оцінки знань з фізики, з огляду на допущені учнями помилки і недоліки.

Грубими є помилки, які свідчать, що учень: не засвоїв основні фізичні теорії і закони або не вміє застосовувати їх при розв’язуванні задач різних типів; не знає формул, графіків, схем чи не вміє застосовувати їх до розв’язувань задач; не знає одиниць фізичних величин чи не вміє користуватися ними; до грубих помилок належать також неправильно сформульовані питання задачі чи неправильні пояснення ходу її розв’язування, незнання прийомів розв’язування задач, аналогічних раніше вирішеним у класі, а також помилки, що свідчать про неправильне розуміння умови задачі чи тлумачення рішення.

Негрубими помилками є: неточність креслення, графіка, схеми; пропуск чи неточне написання найменування одиниць фізичних величин; вибір нераціонального ходу розв’язку.

До недоліків належать: нераціональні записи при обчисленнях, нераціональні прийоми обчислень, перетворень і розв’язувань задач; окремі погрішності у формулюванні питання чи відповіді; окремі помилки обчислювального характеру; недбале виконання записів, креслень, схем, графіків.

Оцінки «12, 11, 10» ставляться за роботу, виконану цілком без помилок і недоліків.

Оцінки «9, 8, 7» ставляться за роботу, виконану цілком, але при наявності в ній не більш однієї негрубої помилки й одного недоліку чи не більш двох-трьох недоліків.

Оцінка «6, 5, 4» ставиться в тому випадку, якщо учень правильно виконав не менш 2/3 усієї роботи чи допустив: не більш однієї грубої помилки і двох недоліків, чи не більш однієї грубої й однієї негрубої помилки, або не більш двох-трьох негрубих помилок, чи одну негрубу помилку і три недоліки,

Оцінка «3, 02» ставиться, коли число помилок і недоліків перевершує норму, при якій може бути виставлена позитивна оцінка, або якщо правильно виконано менш 2/3 усієї роботи.

Оцінка «01» ставиться, якщо учень зовсім не виконав роботу.

У контрольній роботі не тільки виставляється оцінка, але і даються рекомендації, як учню поліпшити знання з даного питання. При аналізі роботи виділяються типові помилки, які допущені багатьма учнями, і даються відповідні роз'яснення.