Тема: Педагогічне спостереження в практиці роботи інженера-педагога

Практичне заняття №1-2

Тема: Педагогічне спостереження в практиці роботи інженера-педагога

Мета: Ознайомитись з основними поняттями і навчитися застосовувати методи педагогічного спостереження в практиці роботи інженера-педагога в системі професійно-технічної освіти.

План

1. Порівняльний аналіз педагогічних методів вивчення особистості учнів ПТНЗ в процесі попереднього знайомства і повсякденного спостереження.

2. Практикум з розробки програми педагогічного спостереження.

3. Ознайомлення з щоденником педагогічних спостережень і порядком його ведення.

4. Індивідуальне творче завдання №1. Роз'яснення про порядок його виконання й оформлення.

Література

ОСНОВНА:

1. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник / Н.Г.Ничкало, В.О.Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.: За ред. Н.Г.Ничкало. — К.: Вища школа, 1992. — С- 126.

2. Методика воспитательной работы: Учеб пособие для студенов пед. интов / Ю.П. Азаров, Л.М. Байтенова и др.; Под ред. Л.И.Рувинского. М.: Просвещение, 1989.— С.316-333.

3. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1997. - 304 с.

 

ДОДАТКОВА:

4. Введение в научное исследование по педагогике: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под. ред. В.И.Журавлева. — М.: Просвещение,1988. —С. 62-77.

5. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. Таллин. «Валгус», 1980. — С. 76-88.

6. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования. Под редакцией М.Г. Коваленко. Минск, "Вышэйш. школа", 1977.—С.241-144.

1. Проведення порівняльного аналізу педагогічних методів вивчення особистості учнів ПТНЗ в процесі попереднього знайомства і повсякденного спостереження

Наукове педагогічне дослідження - це процес формування нових педагогічних знань, один із видів пізнавальної діяльності, спрямований на відкриття об'єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку.

Викладачі і майстри виробничого навчання, ставлячи вимоги до учнів, повинні добре знати умови їхнього життя, особливості характеру, інтереси і схильності. Тільки з урахуванням цього робота з групою з вирішення навчально-виховних задач буде ефективною.

Система вивчення учнів ПТНЗ включаєпопереднє ознайомлення з ними і повсякденне їхнє вивчення.

Попереднє ознайомлення передбачає:

- знайомство з особистими справами учнів;

- особисті зустрічі з учнями до початку навчального року (у ряді училищ майстри залучають їх для надання допомоги училищу у підготовці до нового навчального року, проводять з ними бесіди);

- бесіда з учнями в приймальній комісії (який фах бажає придбати, участь в роботі гуртків, у самодіяльності, суспільні навантаження в школі, улюблені предмети);

- зустріч із батьками учнів, якщо є така можливість, із метою з'ясування застосованих методів виховання, індивідуальних особливостей, схильностей учнів.

Повсякденне вивчення учнів робиться в процесі:

- навчання;

- суспільно-корисної продуктивної праці;

- відношень учнів з педагогічним, учнівським і виробничим колективами;

- дозвільної діяльності;

- взаємовідносини з батьками.

Під час вивченні особистості учнів ПТНЗ майстер виробничого навчання і класний керівник користуються різними методами і прийомами. Чим різноманітніші методи вивчення, тим повніше можна пізнати учнів.

Методи педагогічного дослідження - це сукупність прийомів педагогічних і конкретних дослідницьких процедур, узятих у логічній послідовності, що забезпечують одержання достовірного знання, досягнення конкретних наукових результатів. Методи педагогічних досліджень поділяються на теоретичні, емпіричні і методологічні.

Найбільш широко під час дослідження проблем професійної педагогіки використовуються методи емпіричного рівня дослідження. Емпіричні методи виявляють нові факти науки і на підставі їх узагальнення формуються емпіричні закономірності. Емпіричне дослідження спрямоване безпосередньо на досліджуваний педагогічний об'єкт (явище, процес) і спирається на дані спостереження та експерименту.

Вивчаючи учнів ПТНЗ, використовуються такі педагогічні методи вивчення особистості учня:

- спостереження;

- бесіди;

- анкетування;

- педагогічний консиліум;

- узагальнення незалежних характеристик;

- тестування;

- педагогічний експеримент;

- моделювання ситуацій.

Коротка характеристика педагогічних методів вивчення учнів.

Метод педагогічного спостереження - спеціально організоване сприйняття педагогічного процесу в природних умовах. Розрізняють спостереження безпосереднє й опосередковане, відкрите і закрите, безупинні і дискретне (переривчасте).

Метод бесіди - усне спілкування в довільній формі з одним або кількома людьми. Для успішного проведення бесіди дослідник повинний заздалегідь підготувати питання і розташувати їх у необхідній послідовності. Під час бесіди питання можуть задавати як дослідник випробуваному, так і навпаки.

Метод анкетування використовується для одержання інформації про типовість тих або інших явищ навчально-виховного процесу. Анкети бувають:

- відкриті і закриті;

- іменні й анонімні.

Вимоги, яких необхідно дотримуватися при упорядкуванні анкет.

1. Підбирати питання, що найбільше точно характеризують явища і дають надійну інформацію.

2. Використовувати як прямі, так і непрямі питання.

3. Формульоване питання не повинне містити підказок.

4. Заборона на використання двозначних питань.

Метод тестування - метод вивчення особистості шляхом застосування тестів. Суть методу полягає у використанні стандартизованих завдань, за якими проводяться випробування, що застосовуються для визначення тих або інших сторін особистості і її потенційних можливостей.

Метод педагогічного консиліуму передбачає колективне обговорення інженерно-педагогічними працівниками результатів вивчення учнів ПТНЗ на основі визначеної програми. Оцінюються ті або інші якості особистості, виявляються причини можливих відхилень у формуванні особистості, підбираються засоби подолання недоліків.

Метод педагогічного консиліуму може як ретельно готуватися, так і виникати спонтанно. Під час організації консиліуму необхідно продумати мету обговорення, склад учасників консиліуму, намітити передбачувані висновки, способи формування суспільної думки.

Метод узагальнення незалежних характеристик передбачає узагальнення відомостей про учня, отриманих іншими методами, зіставлення цих відомостей із своїми матеріалами про особистість вихованця.

Метод моделювання ситуацій - це спеціально організовані педагогічні умови з метою виявлення або формування в процесі життєдіяльності системи відповідних відношень.

Умови реалізації методу моделювання ситуацій:

1) необхідно формувати тільки позитивний досвід суспільної поведінки учнів;

2) ситуації повинні бути спрямовані на виявлення позитивних якостей особистості учнів;

3) забороняється моделювати педагогічні ситуації з метою виявлення негативних якостей особистості.

У цьому виявляються гуманістичні основи педагогіки взагалі і педагогіки зокрема.

Метод педагогічного експерименту - це науково поставлений досвід організації педагогічного процесу в точно врахованих умовах. Залежно від мети експерименту розрізняють:

- констатуючий експеримент - визначення вихідних даних для подальшого дослідження (наприклад, початковий рівень знань і умінь учнів з якогось розділу програми). Дані цього виду експерименту використовуються для подальших досліджень;

- навчальний, за яким навчання проводиться з уведенням нового чинника (новий матеріал, нові засоби, прийоми, форми навчання) і визначається ефективність застосування;

- контролюючий, за допомогою якого через якийсь проміжок часу після навчального експерименту визначається рівень знань, умінь і навичок учнів за матеріалами навчального експерименту;

- порівняльний, за яким в одному класі (групі) робота ведеться за одним матеріалом (методом), в іншому класі (групі) - за іншим матеріалом (методом).

У процесі проведення експерименту повинні бути експериментальні і контрольні групи. На відміну від педагогічного спостереження педагогічний експеримент дозволяє:

1) відокремити досліджуване явище від інших;

2) цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців;

3) повторювати деякі педагогічні явища приблизно в таких же умовах.

Практичне заняття 3-4

Тема: Планування виховної роботи в навчальній групі ПТНЗ

Мета: актуалізувати основні поняття і навчитися планувати виховну роботу в навчальній групі ПТНЗ.

План

1. Аналіз процесу планування, організації і контролю виховної роботи в ПТНЗ.

2. Ознайомлення з особливостями взаємодії майстра виробничого навчання і класного керівника в процесі планування виховної роботи навчальної групи ПТНЗ.

3. Практикум з складання плану виховної роботи для навчальної групи ПТНЗ.

4. Індивідуальне творче завдання №2. Роз'яснення про порядок його виконання та оформлення.

ЛІТЕРАТУРА:

ОСНОВНА:

4. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник / Н.Г.Ничкало, В.О.Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.: За ред. Н.Г.Ничкало. — К.: Вища школа, 1992. — С.П9- 126.

5. Методика воспитательной работы: Учеб пособие для студенов пед. интов / Ю.П. Азаров, Л.М. Байтенова и др.; Под ред. Л.И.Рувинского. М.: Просвещение, 1989.— С.316-333.

6. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1997. - 304 с: іл.

7. Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №21,2001, с. 11-17

8. Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах у 2001/02 навчальному році // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №22, 2001, с. 15-26.

 

ДОДАТКОВА:

1. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования. Под редакцией М.Г. Коваленко. Минск, "Вышэйш. школа", 1977.—С.241-144.

2. Киричук Е.И., Стахневич В.И. Организация свободного времени учащихся профтехучилищ. — К.: «Вища школа», 1983. — С.84-94.

 

1. Аналіз процесу планування, організації і контролю виховної роботи в ПТНЗ

Зміст виховної роботи в ПТНЗ ніде не регламентовано. Планування виховної роботи є творчим процесом і неможливо рекомендувати єдину, назавжди однозначну структуру плану. Це б стримувало розвиток ініціативи педагогічного пошуку. Головне в плані повинно бути чітке визначення мети і задач виховання, шляхи їх реалізації. Для того, щоб домогтися системності в роботі, необхідний комплексний підхід до планування й об'єктивний облік з боку дирекції ПТНЗ.

На початку навчального року заступник директора з навчально-виховної роботи складає річний розгорнутий перспективний план виховної роботи. Цей план передбачає наступні питання:

- перелік усіх гуртків, що функціонують у навчальному закладі, і прізвища керівників;

- забезпечення гуртків устаткуванням, дидактичними матеріалами і посібниками;

- розклад занять кожного гуртка з позначенням постійного місця його роботи;

- графік проведення індивідуальної роботи;

- графік проведення масових форм роботи:

- склад учасників і відповідальних за підготовку і проведення кожного з цих заходів.

Контроль за виконанням спланованої виховної роботи здійснює дирекція ПТНЗ. Контроль доцільно здійснювати таким чином:

- вивчати документацію з виховній роботи з учнями;

- контролювати планування усіх форм дозвільної діяльності учнів, що здійснюється в навчальних закладах;

- систематично відвідувати позанавчальні заняття, проведені в ПТНЗ;

- спостерігати й аналізувати виховні заходи;

- вивчати рівень зацікавленості учнів, виявлений під час проведення виховної роботи;

- обговорювати на педагогічній раді, методичних об'єднаннях результати контролю здійснюваного дирекцією профтехучилища;

- залучати громадськість і громадські організації до контролю за проведенням усіх форм позакласної роботи;

- здійснювати науково-методичне керівництво педагогічним колективом профтехучилища.

 

2. Ознайомлення з особливостями взаємодії майстра виробничого навчання і класного керівника в процесі планування виховної роботи навчальної групи ПТНЗ

Інженерно-педагогічний колектив (ІПК) профтехучилища складається з двох великих категорій інженерно-педагогічних працівників: майстрів виробничого навчання і викладачів теоретичного навчання.

Головною особливістю виховного процесу в системі профтехосвіти є те, що педагогічне керівництво навчальною групою здійснюють два педагоги: майстер виробничого навчання і класний керівник. І тільки чітка, цілеспрямована система їхніх педагогічних впливів і вимог може забезпечити цілісне виховання особистості, формування в неї професійно важливих і соціально значимих якостей.

Одним з основних принципів професійного навчання є принцип професійної спрямованості загальноосвітніх і загальнотехнічних дисциплін. У ПТНЗ існує тісний зв'язок між загальною і професійною освітою. І на перше місце в процесі навчання виступає формування професійно важливих якостей особистості, підготовка кваліфікованих фахівців для народного господарства.

При навчанні в ПТНЗ домінує, як правило, практична підготовка над теоретичною і, як наслідок, майстер виробничого навчання має більший виховний вплив на учнів, ніж класний керівник.

У цих умовах майстер виробничого навчання і класний керівник, вирішуючи різні виховні задачі, взаємодоповнюють один одного.

Виховні задачі можна розділити на три групи:

1 група - задачі, спільні для двох педагогів.

2 група - задачі професійного виховання, на рішення яких спрямовані основні зусилля майстра виробничого навчання.

3 група - задачі, у рішенні яких велику роль відіграє класний керівник.

 

Зміст виховних задач

 

Група задач	Зміст виховних задач
1 група	Планування виховної роботи в групі. Виховання колективізму й готовності до взаємодопомоги. Формування відповідальності перед колективом (за результати праці, навчання, виконання суспільних доручень). Проведення роботи з профілактики правопорушень. Організація виховної роботи з учнями «групи ризику». Підтримка тісного контакту із сім'ями учнів. Підтримка учнів до активної участі в суспільній роботі.
2 група	Формування позитивного відношення до праці з обраного фаху. Виховання працелюбності, відповідального ставлення до праці. Залучення учнів до гуртків технічної творчості, розвиток у них раціоналізаторських здібностей. Вимога від учнів дотримання встановленого ритму й режиму, здійснення контролю відвідування.
3 група	Формування в учнів умінь в галузі самоосвіти. Розвиток суспільної активності учнів, активізація діяльності органів самоврядування.

У деяких випадках взаємодія між майстром виробничого навчання і класного керівника не дають належних результатів через відсутність взаєморозуміння. Це викликано такими причинами:

1. Педагоги по-різному сприймають особистість учня, дотримуються різних, часом протилежних, поглядів на перспективи його розвитку.

2. Взаємодія з партнером виявляється неможливою, коли він прагне затвердити свій авторитет за допомогою засобів, що суперечать нормам педагогічної етики.

3. «Розрив» у спільній діяльності утворюється через відсутність у педагогів знань про способи здійснення поставленої мети.

4. Спільна діяльність стає безперспективною і заходить у безвихідь, коли педагоги втрачають стратегічні цілі роботи з учнями.

5. Співробітництво педагогів блокується, коли всі невдачі і розбіжності вони переводять у план особистих відношень і починають вести один з одним «позиційну» боротьбу.

Таким чином, виховна робота в навчальній групі ПТНЗ буде здійснюватись більш успішно за наступних умов:

- дотримання принципу єдності педагогічних вимог;

- педагогічні впливи педагогів будуть здійснюватися цілеспрямовано;

- забезпечення високого рівня міжособистісних взаємовідносин між інженерно-педагогічними працівниками.

3. Практикум з складання програми плану виховної роботи для навчальної групи ПТНЗ

План виховної роботи для навчальної групи ПТНЗ складається класним керівником і майстром виробничого навчання. Цей план погоджується з річним розгорнутим перспективним планом виховної роботи навчального закладу. Після затвердження плану класним керівником, майстром виробничого навчання й активом групи (староста, профорг) документ затверджує заступник директора з навчально-виховної роботи. Перший екземпляр залишається у заступника директора з НВР, другий - зберігається у класного керівника.

Виховна робота в навчальній групі ПТНЗ проводиться у таких напрямках:

1.Заходи щодо підвищення ефективності і якості навчання.

2 Правове виховання.

3.Патріотичне виховання.

4.Організація дозвілля учнів.

5.Робота з активом групи.

6.Фізкультурно-масова і спортивно-оздоровча робота.

7.Робота з батьками.

8.Індивідуальна робота з учнями.

9.Інші заходи.

Коротка характеристика напрямків виховної роботи, наявних у плані виховної роботи навчальної групи ПТНЗ.

Заходи щодо підвищення ефективності і якості навчання. Даний напрямок покликаний адаптувати учнів до навчання в даному навчальному закладі, зацікавити в навчанні й одержанні професії, тим самим підвищити стійкість отриманих знань, умінь і навичок.

Правове виховання. Вимагає від інженерно-педагогічних працівників продуманої, цілеспрямованої роботи з формування у учнів правових знань і правових ідей, що мають практичну цінність і які повинні перейти в правові переконання. Робота з попередження порушень норм моралі.

Патріотичне виховання покликане сформувати громадянина, патріота, що знає традиції й історію свого народу, місця, де він живе, що шанує закони і державну символіку своєї країни.

Організація дозвілля учнів. За допомогою різних заходів, проведених у вільне від навчання, роботи і виконання різного роду обов'язків час, формувати світогляд учнів, всебічно розвивати майбутніх професіоналів.

Робота з активом групи проводиться на всіх етапах процесу навчання і виховання. Вона містить у собі: організацію і проведення виховних заходів, надання допомоги відстаючим у навчанні, контроль за виконанням обов'язків та ін.

Фізкультурно-масова і спортивно-оздоровча робота здійснює пропаганду здорового і повноцінного способу життя, попередження шкідливих звичок, заохочення до занять спортом.

Робота з батьками повинна полягати у просвітительській, інформаційній і виховуючій функціях. Батьки можуть виступати в якості одного з достовірних джерел незалежної характеристики учня. Інженери-педагоги повинні ділитися з батьках про останні досягнення сучасних педагогів.

Індивідуальна робота з учнями перебуває в проведенні індивідуальних бесід, у проведенні «Години довіри» та ін.

Інші заходи відносяться до числа тих заходів, що не підпадають ні під одне з перерахованих напрямків.

При упорядкуванні плану виховної роботи навчальної групи необхідно дотримуватися наступних вимог:

1. При плануванні виховної роботи необхідно враховувати принцип професійної спрямованості виховання.

2. План складається за тематичними ознаками, а для зручності користування надалі, після затвердження, усі заходи можна розташувати за календарною ознакою.

3. Кожний захід повинний бути педагогічно доцільним. Не припустимі заходи заради «розваги».

4. Враховуються ступені насиченості плану заходами. Щотижня в групі повинно проводитися не менше одного і не більш двох виховних загальноучилищних або загальногрупових виховних заходів.

5. При складанні плану враховуються особливості, потреби й інтереси учнів.

6. Планування здійснюється з врахуванням науково обґрунтованих принципів виховання.

7. Використання різних форм виховної роботи з навчальною групою ПТНЗ і батьками учнів.

8. План складається з врахуванням державних свят і вихідних днів.

Практичне заняття №5

План

1. Сутність методів виховання, застосовуваних у професійній педагогіці.

2. Сутність принципів виховання особистості учня ПТНЗ.

3. Практикум з рішення педагогічних ситуацій, що виникають в умовах ПТНЗ.

4. Індивідуальне творче завдання №3. Роз'яснення про порядок його виконання й оформлення.

 

ЛІТЕРАТУРА:

ОСНОВНА:

9. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник / Н.Г.Ничкало, В.О.Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.: За ред. Н.Г.Ничкало. — К.: Вища школа, 1992. — С.П9- 126.

10. Методика воспитательной работы: Учеб пособие для студенов пед. интов / Ю.П. Азаров, Л.М. Байтенова и др.; Под ред. Л.И.Рувинского. М.: Просвещение, 1989.— С.316-333.

11. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1997. - 304 с: іл.

12. Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №21,2001, с. 11-17

13. Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах у 2001/02 навчальному році // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №22, 2001, С. 15-26.

 

ДОДАТКОВА:

3. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования. Под редакцией М.Г. Коваленко. Минск, "Вышэйш. школа", 1977.—С.241-144.

4. Киричук Е.И., Стахневич В.И. Организация свободного времени учащихся профтехучилищ. — К.: «Вища школа», 1983. — С.84-94.

Метод заохочення й осуду.

Заохочення - метод, що сприяє розвитку і закріпленню позитивних рис у характері і поводженні учнів, посилює впевненість, бадьорість, гарний настрій і готовність до роботи.

Засоби реалізації методу заохочення - схвалення, похвала, подяка, преміювання, нагородження.

Осуд - це негативна оцінка вчинків і дій вихованців.

Крайня форма осуду — покарання. Засобами реалізації даного методу можуть виступати попередження, зауваження, догана, виклик учня до директо­ра, на педраду, позбавлення премії, осуд, виключення з училища.

ЗРАЗОК ВІДПОВІДІ

 

План відповіді	Відповідь
1.Контент – аналіз педагогічної ситуації	1.Класний керівник дізнався про глузування над тіткою Шурою. 2.На уроці звернувся з проханням до встати хлопців, у яких загинули або були поранені на фронті рідні або близькі люди. 3.Розповів про подвиг тітки Шури. 4.Хлопці шанують тітку Шуру.
2.Поступове порівняння, застосовуваних методів і принципів виховання з науково-обґрунтованими методами і принципами теорії виховання	Методи виховання
1. Метод особистого і позитивного прикладу.	1.Застосовується. Наведено приклад із життя сімей учнів.
2.Метод переконання.	2.Розповідь про фронтовий подвиг прибиральниці переконала хлопців, що ця жінка гідна поваги.
3.Метод привчання і вправи.	3. Не застосовуються.
4.Метод заохочення і покарання.	4.Присоромивши учнів, викладач тим самим покарав їх, звернувши увагу на негідну поведінку. Метод заохочення не застосовується.
	Принцип виховання:
	1.Принцип професійної спрямованості виховання.	1.Не відбивається.
	2.Пріоритетного виховання загальнолюдських якостей і властивостей особистості.	2.Своєю бесідою з учнями викладач виховує в них повагу до ветеранів Великої вітчизняної війни, до літніх людей, любов до рідних і близьких.
	3.Зв’язку виховання з життям і працею	3. Не відбивається.
	4.Виховання особистості в колективі і через колектив.	4.Бесіда проводилася в присутності всіх учнів.
	5. Поєднання вимогливості до учня з повагою його особистості.	5.Викладач у доступній формі, без приниження учнів, показав, що так відноситися до літньої людини не можна.
	6.Опори у вихованні на позитивне.	6.Привівши приклад із життя сімей учнів, викладач зробив ставку на те, що хлопці люблять своїх дідусь і бабусь. І з такою ж любов’ю будуть відноситися і до прибиральниці.
	7.Облік вікових особливостей і індивідуальних якостей.	7.Можна припустити, що саме ці методи впливу будуть найбільше ефективними у впливі на цих учнів. У цьому віці хлопці прагнуть створити собі кумир, тому вчитель і розповів про героїчне минуле тітки Шури.
	8.Планомірності, узгодженості і наполегливості у виховній роботі.	8.Не відбивається.
3.Усунення, що порушуються науково-обґрунтованих методів і принципів виховання (якщо має місце)	Методи виховання: 1. 2. 3. Принципи виховання: 1. 2. ... ... 8.	Способи усунення порушень: 1. 2. 3. Способи усунення порушень: 1. 2. 3.
Висновки:	Порушення в жданій ситуації відсутні.
4. Удосконалення прийнятих педагогічних рішень.	Методи виховання: 1. Метод особистого і позитивного прикладу. 2.Метод переконання. 3.Метод привчання і вправи. 4.Метод заохочення і покарання.	Способи удосконалення. В індивідуальній бесіді переконати учнів у необхідності вибачитися перед тіткою Шурою. Провести класну годину на тему: “Щоб пам’ятали...”.Запросити тітку Шуру на даний захід. При підготовці і проведенні зустрічі запропонувати учням підготувати розповіді про своїх родичів, що воювали в роки ВВВ. Організувати і провести похід “По місцях бойової слави”, відвідати історичний музей. До організації і проведення всіх заходів залучати “провинних”.

 

Висновок: Дії педагога були доцільні, тому, що застосовані методи виховного впливу були реалізовані без порушень. Викладач дотримувався науково - обґрунтованих принципів виховання.

 

4. Індивідуальне творче завдання № 3.

Практичне заняття 6-7.

План

1. Організація і проведення виховного заходу.

2. Вимоги, запропоновані для позакласних виховних заходів.

3. Етапи організації і проведення виховного заходу.

4. Зразкова структура сценарію виховного заходу.

5. Критерії оцінки якості проведення позакласного виховного заходу в ПТНЗ.

6. Індивідуальне творче завдання №4. Роз'яснення про порядок його виконання й оформлення.

ЛІТЕРАТУРА:

ОСНОВНА:

1. Васильев И.Б. Професиональная педагогика: конспект лекций для студентов инженерно-педагогических специальностей. — Харьков. - 151с.

2. Иванов И.П. Энциклопедия коллективных творческих дел. — М., 1989.

3. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1997. - 304с: іл, С.135-149.

4. Лозовая В.И., Камьышанченко Е.Н., Москаленко П.Г., Троцко А.В. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических вузов. Издательство Белгородского госуниверситета,1997. - 284с, С. 63-79, 95-149.

5. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання (навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів) - Харків, 1997. - 338с, С.68-159.

6. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 2-е вид., — 1999. 350с, С.318-335.

7. Ткачова Н. Майбутнім майстрам виробничого навчання — знання і вміння з правового виховання учнів / Професійно-технічна освіта №2 - 1999р.,С.28-30.

8. Бутузова О.Г. Методические рекомендации по организации проведення конкурса професионального мастерства учащихся профессиональных образовательных учреждений - М.: Изд. ИРПО, 1994, 37с.

Планування заходу.

Даний етап повинний забезпечити розробку програми діяльності колективу відповідно до визначеної мети. Від якості планування залежить успіх виховної справи.

Важливою умовою педагогічної ефективності цього етапу є колективний характер планування. У плануванні заходу повинний взяти участь весь колектив.

Упорядкування плану, програми майбутньої діяльності - справа непроста і відповідальна. Формуванню в учнів конструктивних умінь і навичок сприяє спеціальна робота педагога, спрямована на:

- осмислення змісту майбутньої діяльності, виділення її етапів, окремих дій;

- самостійне визначення задач, методів і способів їхній вирішення;

- уточнення умов досягнення наміченого результату;

- повідомлення учням методики організації і проведення заходів.

Мета, передбачуваний хід і плани проведення деяких заходів, таких як конкурс «Кращий за професією», класна година «Кривий Ріг - місто моє», гра «Поле чудес» і деяких інших наведених в додатку 1.

Організація заходу.

Протягом останніх років передова педагогічна практика накопила цінний досвід, який необхідно враховувати при організації виховних заходів.

1. Виховання є тривалою кропіткою працею, що перебуває з буденних справ.

2. Високі моральні якості базуються на простих. Наприклад, для виховання громадянськості необхідно, щоб в учня були сформовані навички піклуватися про інших, виконувати обов'язки перед людьми, відповідати за свої слова, дії.

3. У взаємовідносинах вихователя і вихованця повинна бути єдність поваги і вимогливості. Віра в можливості дитини, розуміння сильних і слабких його сторін.

4. Віра у творчі сили вихованців, старання їх розвити, несумісні з «начальницької» командною вимогливістю дій.

5. Етап організації діяльності учнів є «школою організації», у якій формуються організаторські здібності, уміння і навички вихованців.

Досвід роботи кращих класних керівників показує, що:

- для створення широкого діапазону організаторської діяльності вихованців необхідно в процесі колективного планування розширити діапазон різних форм роботи школярів;

- кожний учасник справи виконує одну функцію, що найбільше відповідає його можливостям і бажанням;

- при одержанні доручення, завдання, що вимагає організаторської діяльності, учень повинний чітко уявляти його мету, умови і вимоги реалізації;

- всі організатори виховного заходу одержують обґрунтований і детальний інструктаж;

- у процесі взаємодії з вихованцями педагог сприяє створенню реальної організаторської позиції учнів, тобто ситуації, що об'єктивно жадає від них активної організаторської діяльності;

- педагогу варто підтримувати упевненість вихованців у тому, що вони досягнуть успіху, глибоко вірити в їхні можливості, терпляче відноситися до помилок;

- необхідно спеціально учити учнів правилам організаторської роботи.

Здійснення заходу.

Якщо виховний захід добре організований і підготовлений, то можна сподіватися, що він успішно здійсниться. На цьому етапі вихователь стежить за ходом реалізації програми виховного заходу, виконуючи диспетчерські функції. Він спостерігає за колективом у цілому й окремими його учнями, їхньою активністю, ініціативністю, самостійністю, самоствердженням, пам'ятаючи про те, що виховна справа розвиває у вихованців визначені якості. Намагається ство­рити умови для вільного висловлення своїх думок і почуттів, виконання дій. Водночас уважно стежить за розвитком подій, не допускає, щоб вони набули небажаного напрямку.

Аналіз проведеного заходу

Колективний аналіз виховного заходу проводиться з метою виявлення причин успіхів і невдач. На даному етапі необхідно проаналізувати кожний етап організації і проведення заходу. У процесі аналізу варто виявляти зв'язок між явищами, шукати залежності, знаходити причини і слідства.

Хід заходу

Підготовчий етап.

1. Робота з підготовки приміщення для проведення заходу. Відповідальні і виконавці.

2. Підготовка необхідного оснащення й устаткування.

3. Розподіл ролей серед учасників.

Основна частина.

1. План проведення заходу.

2. Відповідний до плану опис ходу заходу

Заключна частина.

1.Підведення підсумків.

Приклади оформлення сценаріїв виховних заходів, проведених у навчальних групах ПТНЗ, наведено в додатку 2, 3.

Додаток 1.

Мета передбачу вальний хід і плани заходів, які проводяться з учнями ПТНЗ.

Форми і теми, що рекомендуються для позакласних виховних заходів	Напрямки виховання	Мета заходу	Передбачуваний хід і план проведення заходу
Конкурс “Кращий за професією”	Заходи щодо підвищення ефективності і якості навчання.	1.Поліпшення навчально-виховного процесу в ПТНЗ. 2.Стимулювання сумлінного відношення до навчання. 3.Формування знань і умінь з конкретної професії, (фаху). 4.Вивчення передового виробничого досвіду. 5.Підвищення інтересу до обраної професії. 6.Розвиток творчих здібностей учнів. 7.Демонстрація професійної ерудиції учнів.	Підготовчий етап. 1.Розробка умов проведення конкурсу. 2.Розробка критеріїв оцінки робіт. 3.Розробка завдань з теоретичного і практичного турів, а також творчого завдання. 4.Затвердження конкурсних завдань. 5.Підготовка матеріально-технічної бази проведення конкурсу. 6.Підготовка однотипних робочих місць для учасників конкурсу. 7.Добір і інструктаж членів суфійської групи. 8.Підготовка приміщення для проведення конкурсу. 9.Визначення порядку підведення підсумків і визначення переможців конкурсу. Основна частина. 1.Проведення теоретичного туру конкурсу (за допомогою тестових завдань)

Гра “поле чудес” на тему: “Історія моєї професії”.	Заходи, щодо підвищення ефективності і якості навчання.	1.Поліпшення навчально-виховного процесу ПТНЗ. 2.Стимулювання сумлінного відношення до навчання. 3.Формування інтересу до історії своєї професії, (фаху), знаряддя праці, людей даної професії, (фаху). 4.Підвищення інтересу до обраної професії. 5.Демонстрація професійної ерудиції учнів. 6.Формування умінь з самостійного пошуку історичних подій, пов’язаних з професією (фахом). 7.Формування умінь з постановки і вирішення нестандартних задач. 8.Розширення кругозору учнів. 9.Формування уміння працювати з літературою.	Підготовчий етап. 1.Розробка умов проведення гри “Поле чудес”. 2.Розробка критеріїв оцінки виступу гравців. 3.Вибір принципу формування команд (за допомогою жереба, за номерами у журналі, за розігруванням карток з П.І.Б. учасників на ігровому барабані). 4.Затвердження конкурсних завдань. 5.Підготовка матеріально-технічної бази для проведення гри (виготовлення ігрового барабана, дзиги, карток завдань, табло). 6.Підготовка помешкання для проведення гри. 7.Визначення порядку підведення підсумків і виявлення переможців гри. 8.Добір номерів художньої самодіяльності для “рекламних пауз”(це може бути реклама навчального закладу, професії, (фаху), навчальної групи, знарядь праці і т.д.) Основна частина. 1.Формування трійок учасників. 2.Перший тур. 3.Гра з глядачами. 4.Рекламна пауза. 5.Другий тур. 6.Гра з глядачами. 7.Рекламна пауза. 8.Третій тур. 9.Гра з глядачами. 10.Рекламна пауза. Заключна частина. 1.Підведення підсумків гри.
Примітка: До складання завдань можна залучати і самих учнів. Заздалегідь оголосивши конкурс на