Вибір теми і формулювання мети.

Домінуючою метою будь-якого заходу, проведеного в системі профтехосвіти, є формування і розвиток професійно важливих якостей. На етапі ціле-полягання необхідно пов'язати цю мету з іншими цілями виховання (інтелектуального, фізичного, естетичного розвитку й ін.), поставити конкретні виховні задачі з їх реалізації.

Одним із важливих джерел цілеполягання виховного заходу є соціальна ситуація періоду, у якому воно здійснюється. Ця ситуація обумовлена суспільними подіями в місті, селі, країні, у світі, державними святами, ювілейними датами, народним календарем, національними традиціями, обрядами, подіями в житті навчального закладу тощо.

Другим джерелом є рівень сформованості і розвитку в учнів необхідних професійно важливих якостей і властивостей особистості.

Третім - загальна спрямованість роботи навчально-виховного закладу на визначений період. Узяті в одне ціле, ці джерела забезпечують виховному заходові життєздатність, актуальність, педагогічну доцільність, спрямованість. На етапі цілеполягання педагог вирішує три важливі задачі.

1. Сприяє доцільному виборові соціальної ситуації, що повинна: забезпечити

- живу, творчу, різноманітну діяльність вихованців;

- задовольнити інтереси і захоплення учнів;

- забезпечити їхню максимальну активність, ініціативність, самостійність;

- створити умови для гнучкості і широти маневрів;

- забезпечити розмаїтість, оригінальність, яскравість виховного заходу.

2.Ставить діагноз рівню вихованості колективу й окремих учнів. При цьому:

- домагається, щоб в аналізі і самоаналізі вихованості брали участь усі члени колективу;

- учить учнів аналітичній діяльності, здійсненню таких розумових операцій, як аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення.

У результаті повинні бути чіткі відповіді на питання: Яким є колектив? Який рівень розвитку у даному напрямку виховання він має? Що необхідно досягти в процесі виховного заходу? Якою системою виховних впливів можна досягти запланованого результату?

3. Формулює мету і конкретні задачі виховного заходу. При цьому:

- серед виховних задач, що вирішуються в процесі виховної справи, він виділяє головну ланку, через яку реалізує всі інші задачі;

- домагається осмислення конкретних задач виховного заходу всіма її учасниками.

Після цілепокладання і вибору форми виховного заходу необхідно підібрати засоби, що реалізують домінуючу мету, тобто підібрати засоби професійної спрямованості заходу. Під засобами професійної спрямованості ми будемо розуміти комплекс впливів на учня ПТНЗ даного заходу, що дозволить сформувати і розвинути ті або інші професійно важливі якості.

До засобів професійної спрямованості можна віднести:

1. Зміст ігор, що дозволять виявити професійні навички. Наприклад, у «Дні іменинника» (додаток 1) запланована гра «Мозаїка». Суть гри в наступному:3-6 учасникам видаються конверти, у яких знаходиться зображення знаряддя виробництва, схема обробки вузла, для групи швейного профілю – модель одягу. Зображення розрізають на фрагменти, що представляють собою неправильні геометричні фігури. Задача - за 1 хвилину зібрати зображення. Перемагає той, хто без помилок збере мозаїку.

2. Зміст конкурсів з професії. Наприклад, у конкурсі «Кращий за професією» (додаток 1) практичний тур може перебувати з виконання конкурсантами того самого завдання (збір вузла за інструкційною картою). При цьому всі учасники працюють на однаковому устаткуванні, забезпечені однаковими матеріалами, знаходяться в однакових санітарно-гігієнічних умовах. Для учнів швейних професій, що навчаються на 1 курсі, можна запропонувати конкурс «Хто швидше пришиє ґудзик». При цьому буде оцінюватися не тільки швидкість виконання завдання, але і дотримання технічних умов, техніка безпеки (уміння працювати з наперстком і т. ін.)

3. Рішення виробничих задач із використанням засобів і предметів праці. У грі «Брейн-ринг» можна один із турів присвятити рішенню практичних задача бо завдань. Наприклад, видати учасникам початкові умови обробки вузла або вироби. І поставити задачу: знайти способи зменшення витрат на обробку за рахунок використання більш досконалого устаткування, за рахунок удосконалювання методів обробки.

2. Зміст питань, що задаються учнями фахівцям тієї або іншої галузі промисловості, що запрошуються для зустрічі з учнями. Можна оголосити заздалегідь конкурс на краще питання. Гість визначає краще питання і нагороджує переможця.

3. Зміст кіно- і відеофільмів, що мають професійну спрямованість, і їхнє подальше обговорення.

4. Повідомлення історичних даних про розвиток виробництва.

5. Розповідь про життя і діяльність видатних людей праці і т.д.

Планування заходу.

Даний етап повинний забезпечити розробку програми діяльності колективу відповідно до визначеної мети. Від якості планування залежить успіх виховної справи.

Важливою умовою педагогічної ефективності цього етапу є колективний характер планування. У плануванні заходу повинний взяти участь весь колектив.

Упорядкування плану, програми майбутньої діяльності - справа непроста і відповідальна. Формуванню в учнів конструктивних умінь і навичок сприяє спеціальна робота педагога, спрямована на:

- осмислення змісту майбутньої діяльності, виділення її етапів, окремих дій;

- самостійне визначення задач, методів і способів їхній вирішення;

- уточнення умов досягнення наміченого результату;

- повідомлення учням методики організації і проведення заходів.

Мета, передбачуваний хід і плани проведення деяких заходів, таких як конкурс «Кращий за професією», класна година «Кривий Ріг - місто моє», гра «Поле чудес» і деяких інших наведених в додатку 1.

Організація заходу.

Протягом останніх років передова педагогічна практика накопила цінний досвід, який необхідно враховувати при організації виховних заходів.

1. Виховання є тривалою кропіткою працею, що перебуває з буденних справ.

2. Високі моральні якості базуються на простих. Наприклад, для виховання громадянськості необхідно, щоб в учня були сформовані навички піклуватися про інших, виконувати обов'язки перед людьми, відповідати за свої слова, дії.

3. У взаємовідносинах вихователя і вихованця повинна бути єдність поваги і вимогливості. Віра в можливості дитини, розуміння сильних і слабких його сторін.

4. Віра у творчі сили вихованців, старання їх розвити, несумісні з «начальницької» командною вимогливістю дій.

5. Етап організації діяльності учнів є «школою організації», у якій формуються організаторські здібності, уміння і навички вихованців.

Досвід роботи кращих класних керівників показує, що:

- для створення широкого діапазону організаторської діяльності вихованців необхідно в процесі колективного планування розширити діапазон різних форм роботи школярів;

- кожний учасник справи виконує одну функцію, що найбільше відповідає його можливостям і бажанням;

- при одержанні доручення, завдання, що вимагає організаторської діяльності, учень повинний чітко уявляти його мету, умови і вимоги реалізації;

- всі організатори виховного заходу одержують обґрунтований і детальний інструктаж;

- у процесі взаємодії з вихованцями педагог сприяє створенню реальної організаторської позиції учнів, тобто ситуації, що об'єктивно жадає від них активної організаторської діяльності;

- педагогу варто підтримувати упевненість вихованців у тому, що вони досягнуть успіху, глибоко вірити в їхні можливості, терпляче відноситися до помилок;

- необхідно спеціально учити учнів правилам організаторської роботи.

Здійснення заходу.

Якщо виховний захід добре організований і підготовлений, то можна сподіватися, що він успішно здійсниться. На цьому етапі вихователь стежить за ходом реалізації програми виховного заходу, виконуючи диспетчерські функції. Він спостерігає за колективом у цілому й окремими його учнями, їхньою активністю, ініціативністю, самостійністю, самоствердженням, пам'ятаючи про те, що виховна справа розвиває у вихованців визначені якості. Намагається ство­рити умови для вільного висловлення своїх думок і почуттів, виконання дій. Водночас уважно стежить за розвитком подій, не допускає, щоб вони набули небажаного напрямку.

Аналіз проведеного заходу

Колективний аналіз виховного заходу проводиться з метою виявлення причин успіхів і невдач. На даному етапі необхідно проаналізувати кожний етап організації і проведення заходу. У процесі аналізу варто виявляти зв'язок між явищами, шукати залежності, знаходити причини і слідства.