Вкажіть основні шляхи вдосконалення виховної роботи з батьками в процесі розвитку дитини.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вкажіть основні шляхи вдосконалення виховної роботи з батьками в процесі розвитку дитини.



Завд в табл: 7,8, 41,42,44

Чому при перевірці виконання домашнього завдання треба уникати запитань, які передбачають цілком точно відтворений учнями того, що викладав учитель, чи того, що зафіксовано о підручнику ?мова

Є цілий ряд видів роботи, які погребують саме точною витворення навчального матеріалу ( декламування віршів, формування визначень, формули, теореми, історичні дати, іноземні слова ). Крім того, точне відтворення навчального матеріалу сприяє розвитку довільної нам'яті, привчає учнів до логічності і чіткості викладу за підручниковим еталоном, а також частково сприяє розвиткові правильного мовлення в учня ( недарма ж у схоластичних навчальних закладах, які давали добру класичну освіту, налапалося такого важливого значення механічному заучуванню матеріалу ). Поряд з цим механічне засвоєння знань ( зубріння ) збіднює творчу уяву учня, гальмує розвиток у нього асоціативної пам'яті, найголовніших мислительських операцій. Тому захоплюватись « допитуванням» учнів за змістом підручника "від а до я" часто не тільки не доцільно, а й шкідливо.

Перевірка домашнього завдання обмежена тільки репродуктивними методиками, примітивізуватиме учня, а за одно знижуватиме його інтерес до навчання, яке здаватиметься йому одноманітне.

Що таке іменник? Доведіть, що іменник є самостійною частиною мови.
Якими членами речення може виступати іменник? Придумайте і запишіть кілька речень, в яких би іменник виступав різними членами речення.
Що таке спільний рід іменника? Наведіть приклади іменників, які належать до спільного роду.
Чи правда, що іменники можуть писатися з прийменником не як разом так і окремо? Доведіть що у наведених реченнях не з іменником вжито правильно: у нас нема зерна неправди за собою. Треба вигравати не битви, а долю. Не було б щастя, так нещастя помогло.
Що таке невідмінювані іменники? Провідміняйте іменники: окуляри, таксі, ніч. Що особливого у відмінюванні цих слів?

Чому при перевірці виконання домашнього завдання треба уникати запитань, які передбачають цілком точно відтворений учнями того, що викладав учитель, чи того, що зафіксовано о підручнику ?література

Є цілий ряд видів роботи, які погребують саме точною витворення навчального матеріалу ( декламування віршів, формування визначень, формули, теореми, історичні дати, іноземні слова ). Крім того, точне відтворення навчального матеріалу сприяє розвитку довільної нам'яті, привчає учнів до логічності і чіткості викладу за підручниковим еталоном, а також частково сприяє розвиткові правильного мовлення в учня ( недарма ж у схоластичних навчальних закладах, які давали добру класичну освіту, налапалося такого важливого значення механічному заучуванню матеріалу ). Поряд з цим механічне засвоєння знань ( зубріння ) збіднює творчу уяву учня, гальмує розвиток у нього асоціативної пам'яті, найголовніших мислительських операцій. Тому захоплюватись « допитуванням» учнів за змістом підручника "від а до я" часто не тільки не доцільно, а й шкідливо.

Перевірка домашнього завдання обмежена тільки репродуктивними методиками, примітивізуватиме учня, а за одно знижуватиме його інтерес до навчання, яке здаватиметься йому одноманітне.

Поема «Євшан-зілля» М.Вороного

питання спрямовані на точну відповідь Трансформація
1. Звідки М.Вороний взяв ідею написання поеми «Євшан-зілля»? Проаналізуйте джерела поеми «Євшан-зілля».
2. Що наказав половецький хан своєму гудцеві? Перекажіть епізод, коли хан відправляє співця в дорогу.
3. Чи захотів повертатися половецький син додому коли судець дав йому понюхати євшан-зілля? Опишіть емоції, які виникли у молодого половця після того, як він понюхав євша-зілля.
4. Що таке євшан-зілля? Проаналізуйте символіку поеми? Чому автор за основний символ взяв зілля Євшану?
5. Назвіть рослини-символи України Чи є на вашу думку вУкраїні такі рослини-символи, які б могли мати таку ж чарівну силу як і євшан-зілля

Як уникнути того, щоб повторення змісту навчального матеріалу не стало «мачухою» учіння ? ( за В.О. Сухомлинським ).

Народна педагогіка твердить, що повторення - мати навчання. Але на думку Сухомлинського, нерідко буває так, що добра мати стає злою мачухою. Це трапляється коли учень змушений протягом дня чи кількох днів зробити те. що робилося тижнями й місяцями, наприклад, повторити матеріал, що вивчався протягом 10-12 й більше уроків. Між іншим ця проблема набула особливості актуальності у період перехідних реформ у сучасній школі зокрема жорстокого запровадження тематичних атестацій з усіх навчальних предметів.

У книзі " Сто порад учителеві " В Сухомлинський подає ряд цікавих рекомендацій, як педадагогічно правильно організувати повторення :

- враховувати специфіку предмета і конкретного матеріалу ( повторити кілька параграфів фізики і кілька параграфів з історії не одне і теж. тому за наявності великої кількості повторюваного матеріалу слід чітко визначити учням, що саме потрібно повторювати ):

- при повторенні доцільно за основу брати виконання практичних завдань. Додаємо від себе, що ці завдання повинні бути диференційованими, кількарівневими і враховувати індивідуальні можливості учнів ;

- при комплексному повторенні педагог радить застосувати прикладні завдання виготовити модель і симетричної фігури, фізичного приладу, історичну або літературну каргу, таблицю, підготувати інсценізацію тощо

- формувати в учнів уміння виділяти головне в матеріалі, усно і письмово складати його план, тези і контакт .

- під час вивчення теми учитель повинен загострювати увагу на ключових, вузлових питаннях ( скажімо, формули, цитати і давати учням записувати на спеціальній сторінці зошита ).

Творче осмислення вчителем цих порад допоможе йому раціонально організувати уроки тематичного повторення та атестації, запобігти перетворенню навчання у складну, непривабливу і виснажливу працю.

Розкрити основні ідеї В. О. Сухомлинського, які стосуються виховання гуманізму у дітей та обґрунтувати їх актуальність в роботі із сучасними школярами.

Дуже важливо, щоб з дитинства в людини було духовне життя в світі моральних цінностей - святинь нашої ідеології, нашої Батьківщини, нашої історії, нашого народу. Суть духовного життя маленького громадянина повинна бути в захопленні, одухотворенні красою людини й красою ідеї, у прагненні стати справжнім патріотом, справжнім борцем. Той, хто живе в світі моральних цінностей з малих років почуває себе сином Батьківщини. Велику роль у етичному вихованні відіграє усвідомлення і переживання вдячності інших людей. презирство до невдячності - благородне почуття, яке треба виховувати з малих років. Повага, шанування старших поколінь - закон нашого життя. Поважати старших треба тому, що вони мудріші, духовно багатші за тебе. Повага до старших тим сильніша, чим глибше осмислюється і переживається недопустимість вчинків, невихованість почуттів. Додержання 10 заповідей вважається в колективі справою честі й гідності, порушення - ганьбою й моральним невіглаством.

Берегти матір - значить піклуватися про чистоту джерела, з якого ти пив з першого свого подиху, й питимеш до останньої миті свого життя.

"Суть виховання я вбачаю в тому, щоб кожен вихованець загартовував свою волю і силу духу, виявляв себе в активному прагненні до добра, в рішучості досягти ідеалу добра, щоб то не було." "Виховання моральної свободи нерозривно пов'язано з культурою бажань, на основі яких формуються високоморальні потреби."

Детально охарактеризуйте одну із сучасних технологій навчання

План лекції-диспуту

Організаційна частина.

Вступне слово вчителя, у якому він визначає тему, мету і завдання уроку-семінару, важливість матеріалу, який викладатиметься, підсумовуватиметься.

План

-Погляди лінгвістів ХІХ століття на походження української мови

-Погляди науковців ХХ століття на походження української мови

-Концепція О.Шахматова.

-Основні положення концепції походження української мови Ю.Шевельова.

-Новаторський погляд на походження української мови.

Питання для обговорення.

1.Опозиції М.П.Погодін – М.О.Максимович; О.І.соболевський – П.Г.Житецький: хто прави, а хто помляється?

2.Висловіть свої погляди щодо твердження О.Шахматова про існування «спільноруської прамови».

3.Висловіть своє «за» чи «проти» щодо новаторського підходу О.В.Царука.

17. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення між предметного семінару з гуманітарних дисциплін.

Урок-семінар – це урок, під час якого вчитель використовує елементи позаурочної форми навчання – семінару, який властивий переважно навчальному процесу у вишах. Його специфічними рисами є підготовка учнями зв’язних розповідей-повідомлень з наперед визначених у плані проблем, попердня робота з додатковими літературними джерелами. Така форма навчання вимагає значно вищого за завичайний рівня опрацювання та осмислення учнями навчального матеріалу, надання їм більшої самостійності і свободи творчого підходу до використовуваного матеріалу.

Як правило, уроки-семінари проводяться у старших класах з предметів, з яких програмою на одне заняття дозується велика кількість матералу, переважно після вивчення великих тем.

Міжпредметні семінари передбачають обговорення і повідомлення доповідей, підготовлених на основі матеріалів різних предметів, які комплексно висвітлюють обрану тему

Організація уроку-семінару вимагає певної методики підготовки і проведення:

І. Підготовчий етап.

- попереднє визначення вчителем теми, мети і завдань семінару, формулювання основних і додаткових питань з теми;

- розподіл завдань між учнями з врахуванням їх індивідуальних можливостей;

- підбір і рекомендація літератури;

- проведення групових та індивідкальних консультацій;

- перевірка конспекту.

ІІ. Проведення семінару

Тема: Історико-культурний процес 70-90 рр ХІХ століття. Національно-визвольний рух.Літературний процес70-90 рр. ХІХ ст. в Україні. Валуєвський циркуляр. Емський указ. Підсумковий огляд.

Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів про особливості історико-культурних умов розвитку літературного процесу 70-90 рр. ХІХ ст., розвитку українського драматургії, поезії, прози. Розвивати навички підготовки і обговорення самостійних повідомлень значного обсягу, опрацювання рекомендованої літератури. Виховувати інтерес і пошану до історії рідного краю , до літературного слова, духовної спадщини народу.

План уроку-семінару.

Організаційна частина.

Вступне слово вчителя, у якому він визначає тему, мету і завдання уроку-семінару, важливість матеріалу, який викладатиметься, підсумовуватиметься.

Актуалізація опорних знань

Заслуховування індивідкальних повідомлень на такі теми:

-Реформи 60-70-х рр.. ХІХ століття.

-Український національно-визвольний рух д.п. ХІХ століття.

-Діяльність українських громад та громадівський рух в Україні. Діяльнсть братства тарасівців.

- Посилення цензури на українську мову та літературу: Валуєвський Циркуляр та Емський указ

Обговорення доповідей учнями класу, розгортання дискусії з конкретних питань.

-Умови розгортання національно-визвольного руху.

-Наступ російського царизму на український національно-визвольний рух

-Політика обмеження національну-культурного розвитку України: мова, література тощо.

Підведення підсумків уроку-семінару, відзначення учнів, які брали найактивнішу участь.

18. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення семінару-конференції з літератури рідного краю.

Урок-семінар– це урок, під час якого вчитель використовує елементи позаурочної форми навчання – семінару, який властивий переважно навчальному процесу у вишах. Його специфічними рисами є підготовка учнями зв’язних розповідей-повідомлень з наперед визначених у плані проблем, попердня робота з додатковими літературними джерелами. Така форма навчання вимагає значно вищого за завичайний рівня опрацювання та осмислення учнями навчального матеріалу, надання їм більшої самостійності і свободи творчого підходу до використовуваного матеріалу.

Як правило, уроки-семінари проводяться у старших класах з предметів, з яких програмою на одне заняття дозується велика кількість матералу, переважно після вивчення великих тем.

Різновидом між предметного семінару є семінар-конференція, який проводять з метою підведення підсумків довготривалої дослідної роботи. Такі конференції можуть бути присвячені актуальним проблемам художньої літератури та історії.. тощо.

Організація уроку-семінару вимагає певної методики підготовки і проведення:

І. Підготовчий етап.

- попереднє визначення вчителем теми, мети і завдань семінару, формулювання основних і додаткових питань з теми;

- розподіл завдань між учнями з врахуванням їх індивідуальних можливостей;

- підбір і рекомендація літератури;

- проведення групових та індивідкальних консультацій;

- перевірка конспекту.

ІІ. Проведення семінару

Тема: Тернопільська організація Національної спілки письменників України

План семінару-конференції.

1.Організаційна частина.

Вступне слово вчителя, у якому він визначає тему, мету і завдання уроку-семінару, важливість матеріалу, який викладатиметься, підсумовуватиметься.

Заслуховування індивідуальних доповідей.

-Передумови виникнення та діяльність ТОНСПУ

-Безкоровайний Є.І.,Андрусяк Богдан Олексійович

-Герман Олег Михайлович ,Костів-Гуска Ганна Михайлівна

-Дігай Тетяна Іванівна ,Сорока Петро Іванович

2Обговорення доповідей учнями класу, Підведення підсумків конференції шляхом обговорення узагальнюючих питань.

-Стан діяльності ТОНСПУ

-Стан видавничої діяльності обласної організації НСПУ

-Молоді письменника та організація.

3Підведення підсумків уроку-семінару, відзначення учнів, які брали найактивнішу участь.

19. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення уроку-семінару.

Урок-семінар – це урок, під час якого вчитель використовує елементи позаурочної форми навчання – семінару, який властивий переважно навчальному процесу у вишах. Його специфічними рисами є підготовка учнями зв’язних розповідей-повідомлень з наперед визначених у плані проблем, попердня робота з додатковими літературними джерелами. Така форма навчання вимагає значно вищого за завичайний рівня опрацювання та осмислення учнями навчального матеріалу, надання їм більшої самостійності і свободи творчого підходу до використовуваного матеріалу.

Як правило, уроки-семінари проводяться у старших класах з предметів, з яких програмою на одне заняття дозується велика кількість матералу, переважно після вивчення великих тем.

Організація уроку-семінару вимагає певної методики підготовки і проведення:

І. Підготовчий етап.

- попереднє визначення вчителем теми, мети і завдань семінару, формулювання основних і додаткових питань з теми;

- розподіл завдань між учнями з врахуванням їх індивідуальних можливостей;

- підбір і рекомендація літератури;

- проведення групових та індивідкальних консультацій;

- перевірка конспекту.

ІІ. Проведення семінару

Пропонуємо таку методику проведення уроку-семінару в 10 класі.

Тема: Літературний процес 60-90 рр. ХІХ ст. в Україні. Підсумковий огляд.

Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів про особливості літературного процесу 60-90 рр. ХІХ ст., розвитку українського драматургії, поезії, прози. Розвивати навички підготовки і обговорення самостійних повідомлень значного обсягу, опрацювання рекомендованої літератури. Виховувати інтерес і пошану до літературного слова, духовної спадщини народу.

План уроку-семінару.

1Організаційна частина.

Вступне слово вчителя, у якому він визначає тему, мету і завдання уроку-семінару, важливість матеріалу, який викладатиметься, підсумовуватиметься.

Актуалізація опорних знань – індивідуальні відповіді учнів з наперед означеними проблемами:

-Чому в 60-90 рр. тема селянського побуту поступово трансформувалася в тему селянської боротьби?

-Який герой стає найпопулярнішим і літературі цього періоду?

-Який вид літератури стає панівним і чому?

-Як літературний процес був пов'язаний у цей час з розвитком мистецтва?

-Які найхарактерніші особливості літератури 60-90 рр.?

Заслуховування індивідуальних повідомлень на такі теми:

Маловідомі сторінки діяльності театру корифеїв і його вплив на розвиток української драматургії;

Образ селянина у творчості І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного;

Спроба порівняльного аналізу;

Каменяр: стиль життя і поетичний символ.

Обговорення доповідей учнями класу, розгортання дискусії з конкретних питань.

Підведення підсумків уроку-семінару, відзначення учнів, які брали найактивнішу участь.

20. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення уроку-рольової гри з української мови у 5 класі.

Одним із важливх стимулів до навчання може бути навчальна гра. Як стверджують психологи, гра є одним з основних видів діяльності людини. Більше того, у житті учнів дошкільнят вона займає провідне місце, згодом змінюючись навчальною діяльністю. Елементи рольової ргри варто застосовувати і в 5-6класах, оскільки це є своєрідним переходом від молодшої школи до середньої. Пропонуємо план уроку-рольової гри на тему: Поняття про розмовний, науковий, художній стилі мовлення (повторення і поглиблення).(передбачається, що учні попередньо підготувались до уроку.)

Тип рольової гри – «Зліт спеціалістів». Відповідно до обраної теми вчитель розподіли ролі між учнями відповідно до спеціалізації: спеціалісти з питань розмовного стилю, наукового та художнього. Формуються невеликі групи. У кожній групі є 2 лідери та їх помічники-асистенти. Голова засідання почергово дає слово кожному з уасників, які характеризують свій стиль. В кінці уроку група журналістів задає запитання спеціалістам. На закінчення голова засідання робить висновки.

Мета: поглибити знання учнів із теми розмовний, науковий та художній стилі мовлення, розвивати навички акторської гри, , вміння переконувати; виховувати почуття толерантності та поваги до інших.

Тип уроку: урок-рольова гра»Зліт спеціалістів»

Хід уроку:

1Організаційна частина.

Вступне слово вчителя.

Нагадування правил проведення рольової гри

Відкриття засідання

Вступне слово голови засідання(про важливість обраної для засідання теми)

2Основна частина засідання

Виступи спеціалістів з конкретної проблеми

Прес-конференція

3Заключна частина засідання

Голова комісії підводить підсумки

Заключне слово вчителя.

4Повідомлення домашнього завдання.

Запитання журналістів:

1)чи може вживатися науковий стиль у художньому чи розмовному стилях?

2)Розмовний стиль важко вирізняти серед інших… наведіть приклати слів цього стилю.

3)Чи лише у художній літературі можна зустріти художній стиль? Чи існує художній стиль в усному мовленні?

21. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення уроку-рольової при з української літератури у 6 класі.

"фолькльорна експедиція" та ін.

Під час гри учні переконуються, що можна багато дізнатися цікавого, якщо матеріал вивчати не тільки з підручника, а й користуватися додатковою літературою.Пропонуємо вступний урок-рольову гру до теми: народна обрядова творчість. Гра має такий вигляд: учні діляться на 4 групи відповідно до кількості циклів календарно-обрядової творчості. Заздалегідь їм задається завдання: пошук календарно-обрядових пісень різних циклів. У кожній групі є керівник експедиції, який узагальнює всю зібрану інформацію.

Тема уроку: Народно-обрядова творчість: календарно-обрядові пісні.

Мета уроку:знайомство з українською календарно-обрядовою творчістю; розвиток акторських вмінь, вмінь переконувати інших; виховати повагу до інших.

Тип уроку: урок-рольова гра «Звіт форклорної експедиції»

Хід уроку

1Організаційна частина.

Всупне слово вчителя-голови засідання(відкриття засідання)

2Основна частина засідання:

Виступи збирачів у такому порядку: зимовий, весняний, літній, осінній цикли.

Представлення зібраного матеріалу(прослуховування аудіо записів пісень або живе виконання)

Керівник кожної групи-експедиції робить висновки по своєму циклі.

2Підведення підсумків

Учасники засідання задають один одному запитання, якиі їх цікавлять(при необхідності вчитель допомагає дати правильну відповідь)

Голова засідання робить заключне слово.

Повідомлення домашнього завдання.

Питання для обговорення.

1)З якої місцевості забраний той чи інший матеріал?

2)Хто був інформаторами під час експедицій?(джерело)

3)Які мотиви переважають в піснях конкретного циклу?

Див 40

Клас

Вересень

1 вересня – день знань

«Свято української мови»

Жовтень

Читацька конференція «Українські народні думи»

(учні виступають з доповідями, повідомленнями стосовно даної теми)

Листопад

Зустріч з письменником рідного краю(Петро Сорока )

Грудень

Вечір запитань та відповідей(у підготовці та проведенні беруть участь і самі учні)

Зустріч із головним лікарем району, перегляд фільму про правила поводження на льоду, та застерегти себе від відмороження.

Січень

Читацька конференція.

«Книга, яка мене найбільше вразила»

(протягом канікул учні читали художні твори на вибір,і діляться враженнями)

Лютий

Інсценізація поеми Лесі Українки «Давня казка»

Березень

«Думи мої , думи мої…»

Конкурс на найкраще виразне читання віршів Тараса Шевченк

Квітень

Вечір запитань та відповідей

Події 16 століття.(образ Роксолани)

Зустріч із відомим істориком, який ознайомить учнів з відомостями щодо реальної постаті – Роксолани.

Травень

Тиждень української мови.

«Українська мова – велике духовне надбання нашого народу»

47.Складіть розгорнутий план-схему виступу на батьківських зборах на тему: " Особливості виховання дітей підліткового віку ".

Складіть розгорнутий план - схему виступу на батьківських зборах на тему « Особливості виховання дітей підліткового віку.» .

I. Вступна частина.

1.Привітання з батьками, налагодження контактного мікроклімату.

2.Формулювання теми, мети і ключових проблем виступу

II. Констатуюча частина.

1.Формулювання психолого-педагогічного терміна "важкий перехідний вік".

2.Окреслення анатомо-фізіологічних змін, які відбуваються в організмі підлітка: інтенсивний ріст, підвищений обмін речовин, різке посилення діяльності залоз внутрішньої секреції, статеве дозрівання.

3. Розповідь про акселерацію, пояснення її причин і впливу на виховний процес, зв'язку її з життєвим інфантилізмом сучасних підлітків.

4.Наголошення на винятковій ролі підліткового періоду у формуванні особистості.

5.Визначення психологічних характеристик підліткового віку: загострені емоції і почуття, прагнення до самостійності і самоствердження, конфліктність у стосунках з дорослими, особливо з батьками, колективізм і конформізм у стосунках з ровесниками.

6.З'ясування основних причин педагогічної занедбаності підлітків: неблагополучні умови життя і виховання у сім'ї, недоліки її в організації вільного часу дітей, негативний вплив найближчого оточення.

III. Рекомендації і поради батькам.

1.Запорука успішного виховання підлітка у сім'ї - взаємна повага, дружба і любов між подружжям, взаємодопомога всіх членів сім'ї, їх довіра і співробітництво.

2.Наголошення на вирішальній ролі особистого прикладу батьків у сім'ї, небезпечності необмеженої і неконтрольованої любові до дітей, підміни батьківського авторитету авторитарністю виховання, ігнорування батьками вікових змін в організмі і характері дитини.

3.Зосередження уваги батьків на формуванні духовного світу підлітка, його моральних ідеалів, використанні при цьому засобів народної педагогіки, звичаїв і традицій, тактовному керівництві читацькими і глядацькими інтересами, прищепленні любові до праці, забезпеченні в дома різних її видів: самообслуговування, певних навичок у приготуванні їжі, догляду за молодшими і допомога старшим, заохоченні занять спортом.

4.Порада ознайомлювати дітей з наслідками правопорушень, пояснювати небезпечність шкідливих звичок, до яких схильні підлітки (вживання алкоголю, куріння, наркоманія і токсикоманія).

IV. Запрошення батьків до обміну думками, розбір типових ситуацій поведінки підлітка у сім'ї.

V. Рекомендація вчителем педагогічної літератури з даної проблеми.

Клас

Тема: Складносурядне речення.

Мета: усвідомити і засвоїти теорет. відомості про складносурядне речення: структурно-граматичні ознаки, інтонаційні, пунктуаційні і стилістичні особливості; виробити практичні уміння і навички; розпізнавати ССР різних типів у тексті; розмежовувати ССР і прості реч., ускладнені однор. Членами; конструювати ССР з різними смисловими відношеннями; використовувати їх у зв’язному мовленні.

Етапи конференції:

І .Організаційна частина.

ІІ.Актуалізація опорних знань: типи складних речень, відношення між частинами простих речень, типи зв’язків між простими реченнями у складному.

ІІІ. Повідомлення теми, мети конференції.

ІV. Питання, які відносяться на конференцію:

Клас

Вересень

1 вересня – день знань

«Свято української мови»

Жовтень

Читацька конференція «Українські народні думи»

(учні виступають з доповідями, повідомленнями стосовно даної теми)

Листопад

Зустріч з письменником рідного краю(Петро Сорока )

Грудень

Вечір запитань та відповідей(у підготовці та проведенні беруть участь і самі учні)

Зустріч із головним лікарем району, перегляд фільму про правила поводження на льоду, та застерегти себе від відмороження.

Січень

Читацька конференція.

«Книга, яка мене найбільше вразила»

(протягом канікул учні читали художні твори на вибір,і діляться враженнями)

Лютий

Інсценізація поеми Лесі Українки «Давня казка»

Березень

«Думи мої , думи мої…»

Конкурс на найкраще виразне читання віршів Тараса Шевченк

Квітень

Вечір запитань та відповідей

Події 16 століття.(образ Роксолани)

Зустріч із відомим істориком, який ознайомить учнів з відомостями щодо реальної постаті – Роксолани.

Травень

Тиждень української мови.

«Українська мова – велике духовне надбання нашого народу»

83. Складіть план засідань батьківського комітету випускного класу на увесь навчальний рік

Велику роль у співпраці батьків учнів і класного керів­ника відіграє батьківський комітет класу. Від злагодже­ності та відповідальності роботи цього комітету зале­жить атмосфера класного колективу, взаємини батьків один з одним, спілкування дорослих і дітей.

Добре організований батьківський комітет може вико­нувати в класі різні функції, однією з яких є допомога в організації навчально-виховного процесу: наприклад, організація конкурсів на кращий щоденник або зошит; рейдів-перевірок дбайливого ставлення учнів до свого портфеля, підручників чи письмового приладдя.

Ще одна важлива функція батьківського комітету кла­су — допомога класному керівникові в позакласній роботі. Насамперед — організація та

Засідання батьківського комітету відбуваються два-три рази па чверть, однак за певних умов зустрічі можуть бути частішими.

Чітка та злагоджена робота батьківського комітету кла­су приносить неабияку користь. Школярі завжди раді тому,'що їхні батьки присутні на уроках і позакласних заходах, спільних святах і походах, пишаються участю батьків у житті класу.

ПЛАН:

Серпень Зустріч батьківських комітетів класів на засі­данні піклувальної ради навчального закла­ду. Обговорення проблем, які потребують розв'язання в новому навчальному році

Обговорення проблем планування роботи бать­ківського комітету класу в новому навчальному році

Вересень Організація І проведення батьківських зборів — зустрічі з учителями, які викладають у 9-му кла­сі, за темою «Трудноші програм і шляхи надан­ня допомоги учням у підготовці до іспитів»

Жовтень Участь батьківського комітету у відвідуванні проблемних родин. Аналіз цієї ситуації з клас ним керівником, обговорення вжитих для розв'язання проблеми заходів

Батьківські збори «Роль родини в подоланні шкідливих звичок дітей»

Листопад Участь батьківського комітету в підготовці та проведенні конференції з представниками вищих навчальних закладів за темою «Куди піти навчатися?»

Грудень Підготовка та проведення новорічного балу учнів у стінах школи

Січень Звіт батьківського комітету за підсумками робо­ти за півріччя на засіданні піклувальної ради

Лютий Участь у лижному зоряному поході учнів 9-х класів

Березень Організація і проведення Дня відкритих дверей у 9-х класах (відвідування уроків, позакласних заходів). Батьківські збори за його підсумками

Квітень Зустріч з адміністрацією школи з питань орга­нізації та підготовки класу до державних іспитів

Травень Підсумкові батьківські збори: обговорення питань підготовки та проведення державних іспитів

Червень Організація й обговорення питань чергування батьків на іспитах, проведення урочистої части­ни випускного бал

84. Розробити і обгрунтувати план практичного заняття з батьками учнів на тему: “Обмін досвідом виховання в сім’ї засобами народних традицій”

Практичне заняття з батьками – одна з форм батьківських зборів, найкраще їх провести у формі круглого стола. Перед цим батькам дано завдання підготувати виступ на тему даного заняття. Вчитель також ретельно готується. Можна організувати виставку творів дітей про сім’ю, сімейні традиції, святкування народних свят у сім’ї.

План:

1Вступне слово вчителя.

2Питання, які розглядаються.

Народні традиції.

Значення традицій в житті кожного народу.

Звичаї, традиції українців та представників інших націй, які мешкай на території України.

3Виступи батьків щодо досвіду виховання в сім’ї засобами народних традицій.

4Анкетування батьків з теми :”Сімейні традиції у моїй сім’ї”.

5Заключне слово вчителя.

85. Запропонуйте план підготовки та методику проведення екскурсії як виховної роботи.

Екску́рсія — форма виховної роботи, колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, святих місць та ін. з метою позитивного виховного впливу на дітей чи формування у них певні моральних якостей.

Календарні плани екскурсій складають на півріччя, їх затверджує керівництво школи. Теми екскурсій визначені в програмах виховання.

Підготовка екскурсії відбувається в такій послідовності:

1) Детальне ознайомлення з об'єктом екскурсії. Визначення тих частин об'єкту, твору мистецтва, які безпосередньо становлять інтерес стосовно даної;

2) Визначення екскурсовода на час проведення екскурсії. Ідеальним випадком потрібно вважати випадок, коли екскурсію веде сам учитель. Але на обєктах великого масштабу і значення ерудиції вчителя може бути недостатньо. Тому, як правило, в таких випадках екскурсію проводить працівник об’єкта (музею, храму, природного заповідника), з яким заздалегідь проведена узгоджувальна бесіда щодо мети екскурсії і рівня підготовленості учнів;

3) Визначення і вивчення маршруту, яким здійснюватиметься переміщення учнів з школи до об'єкта екскурсії;

4) Проведення бесіди з учнями, під час якої учням повідомляється тема і мета екскурсії. Учні одержують питання, на які потрібно знайти відповідь під час екскурсії.

5) У визначений час учні збираються в школі і під керівництвом вчителя вирушають до об'єкта екскурсії. Бажано, щоб учителю допомагав хтось із старших учнів, або інший вчитель. З огляду на це особливий інтерес в організаційному плані становлять комплексні екскурсії, коли учнів ведуть декілька вчителів.

Під час екскурсії учні:

- спостерігають об'єкти, твори мистецтва, пейзажі і слухають пояснення екскурсовода;

- ведуть записи по ходу розповіді і спостереження;

- ведуть збір ілюстративних матеріалів для оформлення звітності.

6) Після екскурсії обов'язково проводиться узагальнююче підсумкове заняття. Учні діляться враженнями, дають відповіді на питання, які вчитель поставив перед екскурсією. Оформляється письмовий звіт про екскурсію.

Виготовляються стенди-висновки з матеріалами, одержаними під час екскурсії.

Вчитель обов'язково узагальнює результати екскурсії.

86. див 87. Запропонуйте план та методику проведення семінарського заняття з мови за результатами творчих робіт.Семінарські заняття є ефективною формою організації навчальних занять, з якими органічно поєднуються лекції.

Семінар(від лат. "зетіпагішп" - "розсадник", переносно - "школа") – це особлива форма навчальних практичних занять, яка полягає у самостійному
вивченні студентами за завданнями викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наступним оформленням навчального матеріалу у вигляді рефератів, доповідей, повідомлень тощо.

Основними дидактичними цілями їх проведення є:
- забезпечити педагогічні умови для поглиблення і закріплення знань студентів з основ даного курсу, набутих під час лекцій та у процесі вивчення навчальної інформації, що виноситься на самостійного опрацювання;
- спонукати студентів до колективного творчого обговорення найбільш
складних питань навчального курсу, активізація їх до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування у них навичок самоосвіти;
- оволодіння методами аналізу фактів, явищ і проблем, що розглядаються та формування умінь і навичок до здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності.

Мета: - навчальна (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);
- розвивальна(розвиток логічного мислення учнів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);
- виховна (патріотичне виховання, виховання економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо);
- діагностично-корекційну (контроль за якістю засвоєння учнями навчального матеріалу, виявлення прогалин його засвоєнні та їх подолання) та ін.

Алгоритм підготовки до семінарського заняття:
1. проаналізуйте тему заняття, подумайте над його дидактичними цілями і основними проблемами, які винесені на обговорення;
2. опрацюйте рекомендовану навчальну, наукову та методичну літературу, при цьому обов'язково конспектуйте і занотовуйте прочитане, виписуйте те, що, на ваш погляд, сприятиме ефективному проведенню семінарського заняття;
3. намагайтеся сформулювати свою думку з кожного питання і обґрунтовуйте свої міркування;
4. запишіть запитання, які виникли у вас під час підготовки до проведення семінарського заняття, зверніться за консультацією до викладача-методиста



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 152; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.234.191.202 (0.013 с.)