Побудуйте модель проблемної ситуації та опишіть її на матеріалі з мови. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Побудуйте модель проблемної ситуації та опишіть її на матеріалі з мови.



Проблемна ситуація на уроці - не такий вид навчальної ситуації, який містить у собі певну суперечність між призначеними для вивчення фактами і явищами, яку потрібно розв'язати.

Пізнавальна діяльність учнів під керівництвом учителя в проблемній ситуації проходить такі етапи:

-аналіз проблемної ситуації і усвідомлення проблеми;

-пошук і формулювання гіпотези;

-перевірка гіпотези.

Розпочинаючи роботу над темою "Дієвідміни", висвітлюємо через епідіаскоп матеріал диктанту "Тиша": гон... ш, плач...мо і т.д. Учням пропонується встановити на місці пропусків необхідні букви. Розв'язати завдання виявилось нелегко, бо в його основі лежить внутрішня суперечність альтернативними написанням, букв е // її, е // ї. Перше завдання учнів - знайти цю суперечність тобто сформулювати проблему. Джерелом проблемності виступало в цьому випадку інтелектуальне утруднення. Учні, яким потрібно угледіти проблему справляються (в силу середньої складності завдання здебільшого швидко. При потребі поділяємо клас па кілька груп за рівнем готовності для розв’язання проблемних ситуацій:

1) з підказкою вчителя або учня консультанта

2) за аналогією або допоміжними джерелами.

3) за інтуїцією.

З’ясувавши суть внутрішньої суперечності колективно або індивідуально за вказаними рівнями, учні звіряють свої спостереження у фронтальному експерименті добирають інші дієслова в особових формах.

Другий етап роботи пошук гіпотези для відповіді-пояснення на запитання-дилему: чим викликана різниця в написанні особових закінчень дієслів. Проводили їх (щоб зекономити час) фронтально (задля цікавості використовували скриньки для "голосування"). Версії були досить різні: дві групи зміни дієслів, два їх види, два типи, два способи... Ці версії спростовують самі ж учні, пригадуючи, що більшість з них позначають у дієслова зовсім інші поняття. Група "шукачів за аналогією" пригадає, що за специфічними - особливостями зміни іменники об'єднуються у відміни. А тоді вже група "шукачів за інтуїцією" вийшла на термін "дієвідміни".

Але визначення терміна - то лише частка справи у формулюванні гіпотези, яка, передусім, повинна включати пояснення критеріїв розподілу дієслів на дві дієвідміни. Інтуїтивно мислячі учні, звичайно ж, "промацали" всі особові форми і встановили, що "лакмусовим папірцем"у проблемі є закінчення 3-ї особи множини. Частина дітей, зрозуміло, потребувала підказки. Загалом же учні неминуче прийшли до формулювання гіпотези, що й становить підручникове правило.

Перевіряючи гіпотезу її співвіднесенням з кожним конкретним прикладом, учні звернули увагу на написання слова розколеться і за порадою вчителя (але самостійно, а не фронтально) вдалися до диференціації за неозначеною, формою, збагативши, таким чином, формулювання гіпотези. Остаточно редакцію гіпотези школярі перевірили за підручником.

16. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення лекції-диспуту з мови у старших класах.

Навчальна лекція – передбачає усний виклад навчального матеріалу, який

характеризується великим об’ємом, складністю логічних побудов, сконцентрованістю розумових образів, доведень і узагальнень (часто розглядається як форма організації навчання). Лекція триває, як правило, весь урок, інколи – два. Предметом шкільної лекції здебільшого є опис складних систем, явищ, об’єктів, процесів, наявних між ними зв’язків і причиново-наслідкових залежностей. Очевидно, що лекція доречна лише в старших класах, коли учні вже мають необхідний для сприймання і осмислення матеріалу лекцій рівень підготовки. В лекції застосовуються такіприйомиусного викладу: підтримка уваги, активізація мислення слухачів, переконання, аргументація, доведення, класифікація, систематизація.

Основні умови ефективного проведення лекції: створення конкретного плану, повідомлення учням теми, мети і завдань, логічний і послідовний виклад змісту лекції, проблемність та емоційність викладу, гнучке управління розумовою діяльністю учнів, запис основних положень, використання наочності, поєднання лекції з семінарськими і практичними заняттями.

Диспут – метод навчання, суть якого полягає в цілеспрямованому співставленні різних поглядів на наукову чи суспільну проблематику з метою формуваня в учнів оціночних суджень, зміцнення світоглядних позицій. Основною функцією цих методів є функція стимулювання пізнавального інтересу; допоміжними функціями є навчальна, розвивальна, виховна і контрольно- корекційна. Важливими умовами ефективності цих методів є попередня і ґрунтовна підготовка учнів як у змістовому, так й у формальному аспектах; наявність необхідних знань з теми, умінь висловити свої думки і позицію; однозначне формулювання запитань тощо. Результати використання дискусії чи диспуту дозволяють одержати об’єктивну інформацію про глибину і систему знань, особливості мисленя учнів, допомагають визначити перспективи подальшої роботи.

Лекція-диспут. Протягом занять відбуваються не лише відповіді на окремі запитання теми, але й вільний обмін думками між лектором та аудиторією в інтервалах між логічними поділами лекційного матеріалу.

Лекція-бесіда може перетворитись в лекцію-диспут, і, так би мовити, природнім шляхом, і в результаті запланованих дій лектора. Одна з функцій лектора – короткий виступ на початку зустрічі, але потім йде не просто розмова -діалог зі слухачами (курсантами, студентами), а полемічна бесіда. Функції лектора передбачають таку постановку питань, яка веде до зіткнення думок і, відповідно, до пошуку аргументів, до поглибленого аналізу проблем, що розглядаються. В цьому випадку методична майстерність лектора включає не лише вміння читати лекцію-монолог, відповідати на питання, вести бесіду, але й навички організації спору і вмілого керування ним. Тему дискусії потрібно обирати і розробляти попередньо. Але однієї потенційної дискусійності недостатньо. Тема повинна надавати можливість учасникам дискусії прийти до кінцевого результату, до істини

Тема: Походження української мови.

План лекції-диспуту

Організаційна частина.

Вступне слово вчителя, у якому він визначає тему, мету і завдання уроку-семінару, важливість матеріалу, який викладатиметься, підсумовуватиметься.

План

-Погляди лінгвістів ХІХ століття на походження української мови

-Погляди науковців ХХ століття на походження української мови

-Концепція О.Шахматова.

-Основні положення концепції походження української мови Ю.Шевельова.

-Новаторський погляд на походження української мови.

Питання для обговорення.

1.Опозиції М.П.Погодін – М.О.Максимович; О.І.соболевський – П.Г.Житецький: хто прави, а хто помляється?

2.Висловіть свої погляди щодо твердження О.Шахматова про існування «спільноруської прамови».

3.Висловіть своє «за» чи «проти» щодо новаторського підходу О.В.Царука.

17. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення між предметного семінару з гуманітарних дисциплін.

Урок-семінар – це урок, під час якого вчитель використовує елементи позаурочної форми навчання – семінару, який властивий переважно навчальному процесу у вишах. Його специфічними рисами є підготовка учнями зв’язних розповідей-повідомлень з наперед визначених у плані проблем, попердня робота з додатковими літературними джерелами. Така форма навчання вимагає значно вищого за завичайний рівня опрацювання та осмислення учнями навчального матеріалу, надання їм більшої самостійності і свободи творчого підходу до використовуваного матеріалу.

Як правило, уроки-семінари проводяться у старших класах з предметів, з яких програмою на одне заняття дозується велика кількість матералу, переважно після вивчення великих тем.

Міжпредметні семінари передбачають обговорення і повідомлення доповідей, підготовлених на основі матеріалів різних предметів, які комплексно висвітлюють обрану тему

Організація уроку-семінару вимагає певної методики підготовки і проведення:

І. Підготовчий етап.

- попереднє визначення вчителем теми, мети і завдань семінару, формулювання основних і додаткових питань з теми;

- розподіл завдань між учнями з врахуванням їх індивідуальних можливостей;

- підбір і рекомендація літератури;

- проведення групових та індивідкальних консультацій;

- перевірка конспекту.

ІІ. Проведення семінару

Тема: Історико-культурний процес 70-90 рр ХІХ століття. Національно-визвольний рух.Літературний процес70-90 рр. ХІХ ст. в Україні. Валуєвський циркуляр. Емський указ. Підсумковий огляд.

Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів про особливості історико-культурних умов розвитку літературного процесу 70-90 рр. ХІХ ст., розвитку українського драматургії, поезії, прози. Розвивати навички підготовки і обговорення самостійних повідомлень значного обсягу, опрацювання рекомендованої літератури. Виховувати інтерес і пошану до історії рідного краю , до літературного слова, духовної спадщини народу.

План уроку-семінару.

Організаційна частина.

Вступне слово вчителя, у якому він визначає тему, мету і завдання уроку-семінару, важливість матеріалу, який викладатиметься, підсумовуватиметься.

Актуалізація опорних знань

Заслуховування індивідкальних повідомлень на такі теми:

-Реформи 60-70-х рр.. ХІХ століття.

-Український національно-визвольний рух д.п. ХІХ століття.

-Діяльність українських громад та громадівський рух в Україні. Діяльнсть братства тарасівців.

- Посилення цензури на українську мову та літературу: Валуєвський Циркуляр та Емський указ

Обговорення доповідей учнями класу, розгортання дискусії з конкретних питань.

-Умови розгортання національно-визвольного руху.

-Наступ російського царизму на український національно-визвольний рух

-Політика обмеження національну-культурного розвитку України: мова, література тощо.

Підведення підсумків уроку-семінару, відзначення учнів, які брали найактивнішу участь.

18. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення семінару-конференції з літератури рідного краю.

Урок-семінар– це урок, під час якого вчитель використовує елементи позаурочної форми навчання – семінару, який властивий переважно навчальному процесу у вишах. Його специфічними рисами є підготовка учнями зв’язних розповідей-повідомлень з наперед визначених у плані проблем, попердня робота з додатковими літературними джерелами. Така форма навчання вимагає значно вищого за завичайний рівня опрацювання та осмислення учнями навчального матеріалу, надання їм більшої самостійності і свободи творчого підходу до використовуваного матеріалу.

Як правило, уроки-семінари проводяться у старших класах з предметів, з яких програмою на одне заняття дозується велика кількість матералу, переважно після вивчення великих тем.

Різновидом між предметного семінару є семінар-конференція, який проводять з метою підведення підсумків довготривалої дослідної роботи. Такі конференції можуть бути присвячені актуальним проблемам художньої літератури та історії.. тощо.

Організація уроку-семінару вимагає певної методики підготовки і проведення:

І. Підготовчий етап.

- попереднє визначення вчителем теми, мети і завдань семінару, формулювання основних і додаткових питань з теми;

- розподіл завдань між учнями з врахуванням їх індивідуальних можливостей;

- підбір і рекомендація літератури;

- проведення групових та індивідкальних консультацій;

- перевірка конспекту.

ІІ. Проведення семінару

Тема: Тернопільська організація Національної спілки письменників України

План семінару-конференції.

1.Організаційна частина.

Вступне слово вчителя, у якому він визначає тему, мету і завдання уроку-семінару, важливість матеріалу, який викладатиметься, підсумовуватиметься.

Заслуховування індивідуальних доповідей.

-Передумови виникнення та діяльність ТОНСПУ

-Безкоровайний Є.І.,Андрусяк Богдан Олексійович

-Герман Олег Михайлович ,Костів-Гуска Ганна Михайлівна

-Дігай Тетяна Іванівна ,Сорока Петро Іванович

2Обговорення доповідей учнями класу, Підведення підсумків конференції шляхом обговорення узагальнюючих питань.

-Стан діяльності ТОНСПУ

-Стан видавничої діяльності обласної організації НСПУ

-Молоді письменника та організація.

3Підведення підсумків уроку-семінару, відзначення учнів, які брали найактивнішу участь.

19. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення уроку-семінару.

Урок-семінар – це урок, під час якого вчитель використовує елементи позаурочної форми навчання – семінару, який властивий переважно навчальному процесу у вишах. Його специфічними рисами є підготовка учнями зв’язних розповідей-повідомлень з наперед визначених у плані проблем, попердня робота з додатковими літературними джерелами. Така форма навчання вимагає значно вищого за завичайний рівня опрацювання та осмислення учнями навчального матеріалу, надання їм більшої самостійності і свободи творчого підходу до використовуваного матеріалу.

Як правило, уроки-семінари проводяться у старших класах з предметів, з яких програмою на одне заняття дозується велика кількість матералу, переважно після вивчення великих тем.

Організація уроку-семінару вимагає певної методики підготовки і проведення:

І. Підготовчий етап.

- попереднє визначення вчителем теми, мети і завдань семінару, формулювання основних і додаткових питань з теми;

- розподіл завдань між учнями з врахуванням їх індивідуальних можливостей;

- підбір і рекомендація літератури;

- проведення групових та індивідкальних консультацій;

- перевірка конспекту.

ІІ. Проведення семінару

Пропонуємо таку методику проведення уроку-семінару в 10 класі.

Тема: Літературний процес 60-90 рр. ХІХ ст. в Україні. Підсумковий огляд.

Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів про особливості літературного процесу 60-90 рр. ХІХ ст., розвитку українського драматургії, поезії, прози. Розвивати навички підготовки і обговорення самостійних повідомлень значного обсягу, опрацювання рекомендованої літератури. Виховувати інтерес і пошану до літературного слова, духовної спадщини народу.

План уроку-семінару.

1Організаційна частина.

Вступне слово вчителя, у якому він визначає тему, мету і завдання уроку-семінару, важливість матеріалу, який викладатиметься, підсумовуватиметься.

Актуалізація опорних знань – індивідуальні відповіді учнів з наперед означеними проблемами:

-Чому в 60-90 рр. тема селянського побуту поступово трансформувалася в тему селянської боротьби?

-Який герой стає найпопулярнішим і літературі цього періоду?

-Який вид літератури стає панівним і чому?

-Як літературний процес був пов'язаний у цей час з розвитком мистецтва?

-Які найхарактерніші особливості літератури 60-90 рр.?

Заслуховування індивідуальних повідомлень на такі теми:

Маловідомі сторінки діяльності театру корифеїв і його вплив на розвиток української драматургії;

Образ селянина у творчості І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного;

Спроба порівняльного аналізу;

Каменяр: стиль життя і поетичний символ.

Обговорення доповідей учнями класу, розгортання дискусії з конкретних питань.

Підведення підсумків уроку-семінару, відзначення учнів, які брали найактивнішу участь.

20. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення уроку-рольової гри з української мови у 5 класі.

Одним із важливх стимулів до навчання може бути навчальна гра. Як стверджують психологи, гра є одним з основних видів діяльності людини. Більше того, у житті учнів дошкільнят вона займає провідне місце, згодом змінюючись навчальною діяльністю. Елементи рольової ргри варто застосовувати і в 5-6класах, оскільки це є своєрідним переходом від молодшої школи до середньої. Пропонуємо план уроку-рольової гри на тему: Поняття про розмовний, науковий, художній стилі мовлення (повторення і поглиблення).(передбачається, що учні попередньо підготувались до уроку.)

Тип рольової гри – «Зліт спеціалістів». Відповідно до обраної теми вчитель розподіли ролі між учнями відповідно до спеціалізації: спеціалісти з питань розмовного стилю, наукового та художнього. Формуються невеликі групи. У кожній групі є 2 лідери та їх помічники-асистенти. Голова засідання почергово дає слово кожному з уасників, які характеризують свій стиль. В кінці уроку група журналістів задає запитання спеціалістам. На закінчення голова засідання робить висновки.

Мета: поглибити знання учнів із теми розмовний, науковий та художній стилі мовлення, розвивати навички акторської гри, , вміння переконувати; виховувати почуття толерантності та поваги до інших.

Тип уроку: урок-рольова гра»Зліт спеціалістів»

Хід уроку:

1Організаційна частина.

Вступне слово вчителя.

Нагадування правил проведення рольової гри

Відкриття засідання

Вступне слово голови засідання(про важливість обраної для засідання теми)

2Основна частина засідання

Виступи спеціалістів з конкретної проблеми

Прес-конференція

3Заключна частина засідання

Голова комісії підводить підсумки

Заключне слово вчителя.

4Повідомлення домашнього завдання.

Запитання журналістів:

1)чи може вживатися науковий стиль у художньому чи розмовному стилях?

2)Розмовний стиль важко вирізняти серед інших… наведіть приклати слів цього стилю.

3)Чи лише у художній літературі можна зустріти художній стиль? Чи існує художній стиль в усному мовленні?

21. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення уроку-рольової при з української літератури у 6 класі.

"фолькльорна експедиція" та ін.

Під час гри учні переконуються, що можна багато дізнатися цікавого, якщо матеріал вивчати не тільки з підручника, а й користуватися додатковою літературою.Пропонуємо вступний урок-рольову гру до теми: народна обрядова творчість. Гра має такий вигляд: учні діляться на 4 групи відповідно до кількості циклів календарно-обрядової творчості. Заздалегідь їм задається завдання: пошук календарно-обрядових пісень різних циклів. У кожній групі є керівник експедиції, який узагальнює всю зібрану інформацію.

Тема уроку: Народно-обрядова творчість: календарно-обрядові пісні.

Мета уроку:знайомство з українською календарно-обрядовою творчістю; розвиток акторських вмінь, вмінь переконувати інших; виховати повагу до інших.

Тип уроку: урок-рольова гра «Звіт форклорної експедиції»

Хід уроку

1Організаційна частина.

Всупне слово вчителя-голови засідання(відкриття засідання)

2Основна частина засідання:

Виступи збирачів у такому порядку: зимовий, весняний, літній, осінній цикли.

Представлення зібраного матеріалу(прослуховування аудіо записів пісень або живе виконання)

Керівник кожної групи-експедиції робить висновки по своєму циклі.

2Підведення підсумків

Учасники засідання задають один одному запитання, якиі їх цікавлять(при необхідності вчитель допомагає дати правильну відповідь)

Голова засідання робить заключне слово.

Повідомлення домашнього завдання.

Питання для обговорення.

1)З якої місцевості забраний той чи інший матеріал?

2)Хто був інформаторами під час експедицій?(джерело)

3)Які мотиви переважають в піснях конкретного циклу?





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 262; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.158.251.104 (0.012 с.)