Обґрунтуйте різницю між привчанням та дорученням, наведіть приклади із шкільної практики.

Привчання. Як метод виховання воно ґрунтується на вимозі до учня виконати певні дії. Вирішальним чинни­ком у привчанні є режим життя і діяльності школяра. Йо­го виховна функція полягає в тому, що режим забезпечує постійність, неперервність зусиль, заощаджує енергію лю­дини, привчає вчасно виконувати будь-яку роботу, систе­матично, неухильно дотримуватися встановлених вимог. Як стверджував А. Макаренко, шкільний режим виконує свою корисну функцію лише за умови, що він точний, пе­дагогічно доцільний, загальний і визначений.

Метод привчання відіграє особливу роль у вихованні. Нерідко учень не усвідомлює важливості й значення про­понованого йому виду поведінки. У такому разі від нього вимагають належно поводитися, керують ним у процесі ді­яльності, ускладнюючи її. Наприклад, у такий спосіб учня привчають бути ввічливим, дисциплінованим, читати книжки тощо. Якщо постійно від вихованця домагатися бажаного, з часом у нього сформуються відповідні навички поведінки, він усвідомить правильність, слушність необ­хідність вимог, почне виконувати свої обов'язки

Доручення. Метод також передбачає вправляння учня в позитивних діях і вчинках. З цією метою педагог, орган учнівського самоврядування чи учнівський колектив да­ють йому конкретне завдання, виконання якого потребує певних дій або вчинків. Застосовуючи цей метод, врахову­ють індивідуальні особливості учнів. Доручення підбира­ють з таким розрахунком, щоб його виконання сприяло розвиткові необхідних якостей. Наприклад, неорганізова­ним учням корисно доручити провести захід у підготовці якого треба виявити самостійність, ініціативу, зібраність Отримавши доручення, учень повинен усвідомити його важливість для колективу і для себе. Воно має бути посиль­ним. Нескладне завдання виховує впевненість у власних силах, непосильне — підриває віру в свої можливості Пе­дагог повинен не лише дати доручення, а й навчити учня виконувати його, допомогти йому довести справу до кінця

Доручення можуть бути постійними або епізодичними Постійні доцільно давати учням, які мають певний досвід їх виконання, розвинене почуття відповідальності. Згодом доручення ускладнюють за змістом і методикою виконання

Ефективність доручення як методу виховання значною мірою залежить від організації контролю за його виконан­ням. Саме завдяки контролю запобігають забудькуватості Відсутність контролю породжує безвідповідальність. Кон­троль може бути індивідуальним з боку педагога, здійсню­ватися у формі звіту на зборах колективу чи засіданні його активу. Виконання доручень потребує оцінювання.

37. У школі учень перебуває в таких умовах, що йому щоденно доводиться вправлятися у виконані розпорядку дня і вимог шкільного режиму, в навч. і трудовій діяльності. Якщо на кожній ділянці життя і діяльності учня суворі вимоги змушують його чітко виконувати свої обов’язки, він буде щоденно вправлятися в позитивній поведінці, у нього виробляться відповідні навички і звички.

У практиці виховної роботи використовують різні типи вправ:

1.Вправляння у корисній роботі – виконання учнем певних дій з метою виробити навички праці і спілкування, збудити прагнення до корисних справ, пригальмувати потяг до недостойних вчинків і поведінки загалом. Головне в цьому видi вправ те, щоб їх користь визнавалася вихованцями, щоб вони вiдчували радiсть та задоволення вiд результатiв своєї працi.

2.Режимні вправи – усвідомлене виконання режиму оптимальної організації життєдіяльності вихованців у родині чи навч. закладі, що позитивно впливає на здоров’я, фізичні чи інтелект. можливості дітей, результати їхньої діяльності. Це такi вправи, в яких основний педагогiчний ефект дає не результат виконання вправ, а правильно органiзований процес - режим. Додержання режиму в сiм'ї та у навчальному закладi приводить до синхронiзацiї психофiзiологiчних реакцiй органiзму з зовнiшнiми вимогами, що в подальшому добре впливає на здоров'я, фiзичнi та iнтелектуальнi можливостi вихованця i як наслiдок - на результати його дiяльностi.

3. Спеціальні вправи – цілеспрямовані тренування з метою виробити і закріпити навички та уміння. У навчальному процесi всi вправи - спецiальнi, а у виховнiй роботi - це вправи з виконання елементарних правил поведiнки, пов'язаних iз зовнiшньою культурою. Так, першокласникiв "тренують" вставати, коли входить учитель, а старших школярiв (студентiв) - задавати запитання, чемно поводитися пiд час гострої дискусiї тощо.

Не можна придумати наперед вправи, які педагог зміг би використовувати на всі випадки життя. Тут потрібен вдумливий підхід, творчість і майстерність вихователя.

38.. Змоделюйте ситуацію використання прийому вибуху у виховній роботі.

Метод "вибуху" передбачає вплив педагога на вихованця засобами, які є протилежними тим, що їх звичайно чекає від вихователя особистість.

Це досить специфічний засіб впливу і вимагає від вихователя прояву особливої майстерності. Цей метод можна використовувати з урахуванням таких факторів: у процесі необхідності перевиховання школярів; глибокого знання індивідуальних особливостей вихованця; володіння технікою застосування такого методу; наявності позитивного соціального клімату, в якому перебуває вихованець.

Цей метод не можна віднести ні до заохочення, ні до покарання. Його своєрідність у тому, що він сприяє стимулюванню позитивної діяльності особистості вихованця, і може використовуватися для гальмування негативних дій вихованців.

Метод "вибуху" передбачає вплив педагога на виховання засобами, які є протилежними тим. що вів їх зазвичай очікує від вихователя. Це досить специфічний засіб впливу, який вимагає від вихователя прояву особливої майстерності. Цей метод можна застосовувати з урахуванням таких чинників: у разі необхідності перевиховання школярів; глибокого знання індивідуальних особливостей вихованця; досконалого володіння технікою застосування такого методу; наявності здорового психологічного клімату в колективі, в якому перебуває вихованець.

39. Виховуючі ситуації – організація спец. педагогічних умов для формуавння у вихованців мотивів позитивної поведінки чи подолання недоліків. За характером виховного впливу ситуації класифікують так:

- ситуація вибору – спец.створена чи спонтанна, у якій вихованець обирає один із багатьох можливих варіантів або взагалі не приймає ніякого рішення, а педагог спостерігає та аналізує.

Ситуація: Учень 5 класу після уроків поламав сусідці по парті стілець і дівчинка не має на чому сидіти. Вчитель провів із учнем виховну бесіду і поставив перед ним таку ситуацію вибору: «Або ти віддаєш учениці свій стілець і завтра стоятимеш всі уроки, або візьмеш стілець додому і з татом відремонтуєш його, або підеш із поламаним стільцем до нашого шкільного столяра і попросиш, щоб він поремонтував його».

- ситуація без вибору – учень змушений діяти не так, як йому хочеться, а так, як вимагають його обов’язки, обставини.

Ситуація: Вчитель до учня: «Оскільки сьогодні ти - черговий у класі, ти змушений залишитися після уроків і позамітати пилюку та полити вазони».

- ситуація, що вимагає тривалого вольового зусилля – школяр включається в діяльність, в якій фактично здобуває досвід, розвиавє відповідальність організованість, дисциплінованість.

Ситуація: Вчитель до учня: «Оскільки ти, Андрійку, уже 2 рази не почергував у класі, а втік додому, щоб цього не робити, тому весь наступний тиждень чергуватимеш у класі лише ти».

46. План роботи кл. керівника.

Кл. керівник призначається адміністрацією школи з числа вчителів, що викладають у даному класі. Функції класного керівника: діагностична, організаторська, виховна, координаційна, стимулююча. План роботи кл. керівника - це науково обгрунтоване проек­тування становлення і розвитку класного колективу і кожного вихованця зокрема. Складання плану вимагає: 1)врахування актуальних питань в галузі народної освіти і виховання, плану роботи школи. 2)цілеспрямованості, коре­ктності, розумової насиченості, опори на інтереси учнів. 3)поєднання словесних, наочних і практичних форм і методів виховання. 4)відповідності форм і методів виховання віковим особливостям учнів і рівню їх вихованості. 5)врахування ювілейних і суспільно-політичних дат подій в житті України, 6)єдність педагогічного керівництва і самостійності учнів. Зміст плану роботи кл. керівника визначається змістом йо­го роботи з учнями, їх батьками і громадськістю: а) формування основ наукового світогляду; б) виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності, формування умінь і навичок розумової праці; в) виховання національної свідомості і розвиток громадської активності; г) формування сумлінного ставлення до праці, підготовка до вибору професії; д) виховання основ загальнолюдської моралі свідомої дисципліни і культури поведінки; е)формування правосвідомості, дотримання вимог законів, норм, правил поведінки; є) виховання основ естетичної культури, залучення до художньої самодіяльності; ж) фізич­не виховання, виховання санітарно-гігієнічних навичок; з) робота з батьками і громадськістю.

8-9 клас. Моральне виховання. Колективна робота з класом.

1) Культура спілкування, (бесіда); 2) Що значить для тебе доброта, милосердя, співчут­тя, (виховна година); 3) Вас запросили в гості. (рольова гра); 4) Чесність -велика людська цінність. (усний журнал); 5) Мистецтво товаришувати.(класні збори); 6) Свобода і вседозволеність.(диспут); 7) Знайомі незнайомці. (творчий вечір); 8) Ідеал сучасної молодої людини. (круглий стіл).

Клас

Вересень

1 вересня – день знань

«Свято української мови»

Жовтень

Читацька конференція «Українські народні думи»

(учні виступають з доповідями, повідомленнями стосовно даної теми)

Листопад

Зустріч з письменником рідного краю(Петро Сорока)

Грудень

Вечір запитань та відповідей(у підготовці та проведенні беруть участь і самі учні)

Зустріч із головним лікарем району, перегляд фільму про правила поводження на льоду, та застерегти себе від відмороження.

Січень

Читацька конференція.

«Книга, яка мене найбільше вразила»

(протягом канікул учні читали художні твори на вибір,і діляться враженнями)

Лютий

Інсценізація поеми Лесі Українки «Давня казка»

Березень

«Думи мої, думи мої…»

Конкурс на найкраще виразне читання віршів Тараса Шевченк

Квітень

Вечір запитань та відповідей

Події 16 століття.(образ Роксолани)

Зустріч із відомим істориком, який ознайомить учнів з відомостями щодо реальної постаті – Роксолани.

Травень

Тиждень української мови.

«Українська мова – велике духовне надбання нашого народу»

47.Складіть розгорнутий план-схему виступу на батьківських зборах на тему: " Особливості виховання дітей підліткового віку ".

Складіть розгорнутий план - схему виступу на батьківських зборах на тему «Особливості виховання дітей підліткового віку.».

I. Вступна частина.

1.Привітання з батьками, налагодження контактного мікроклімату.

2.Формулювання теми, мети і ключових проблем виступу

II. Констатуюча частина.

1.Формулювання психолого-педагогічного терміна "важкий перехідний вік".

2.Окреслення анатомо-фізіологічних змін, які відбуваються в організмі підлітка: інтенсивний ріст, підвищений обмін речовин, різке посилення діяльності залоз внутрішньої секреції, статеве дозрівання.

3. Розповідь про акселерацію, пояснення її причин і впливу на виховний процес, зв'язку її з життєвим інфантилізмом сучасних підлітків.

4.Наголошення на винятковій ролі підліткового періоду у формуванні особистості.

5.Визначення психологічних характеристик підліткового віку: загострені емоції і почуття, прагнення до самостійності і самоствердження, конфліктність у стосунках з дорослими, особливо з батьками, колективізм і конформізм у стосунках з ровесниками.

6.З'ясування основних причин педагогічної занедбаності підлітків: неблагополучні умови життя і виховання у сім'ї, недоліки її в організації вільного часу дітей, негативний вплив найближчого оточення.

III. Рекомендації і поради батькам.

1.Запорука успішного виховання підлітка у сім'ї - взаємна повага, дружба і любов між подружжям, взаємодопомога всіх членів сім'ї, їх довіра і співробітництво.

2.Наголошення на вирішальній ролі особистого прикладу батьків у сім'ї, небезпечності необмеженої і неконтрольованої любові до дітей, підміни батьківського авторитету авторитарністю виховання, ігнорування батьками вікових змін в організмі і характері дитини.

3.Зосередження уваги батьків на формуванні духовного світу підлітка, його моральних ідеалів, використанні при цьому засобів народної педагогіки, звичаїв і традицій, тактовному керівництві читацькими і глядацькими інтересами, прищепленні любові до праці, забезпеченні в дома різних її видів: самообслуговування, певних навичок у приготуванні їжі, догляду за молодшими і допомога старшим, заохоченні занять спортом.

4.Порада ознайомлювати дітей з наслідками правопорушень, пояснювати небезпечність шкідливих звичок, до яких схильні підлітки (вживання алкоголю, куріння, наркоманія і токсикоманія).

IV. Запрошення батьків до обміну думками, розбір типових ситуацій поведінки підлітка у сім'ї.

V. Рекомендація вчителем педагогічної літератури з даної проблеми.