Наведіть приклад евристичної бесіди, що розгортається під час уроку літератури індуктивно (використайте шкільний підру ).

Евристична бесіда, що є одним з основних словесних методів навчання, будується тим таким чином, що вчитель уміло поставленими питаннями скеровує учнів на формування певних понять, висновків, правил з використанням наявних знань та спостережень. Така бесіда має за мету спрямування учнів на активні роздуми, самостійне просування їх у засвоювані певних знань, висловлювання припущень про причини явиш, про зв'язки між поняттями на основі порівнянь.

Скориставшись авторитетною методикою С.П.Лукач під час вивчення теми "Складне речення" у 5 класі, можливо розгорнути евристичну бесіду індуктивно у такий спосіб:

1) на актуалізації опорних знань запропонувати учням два речення, записаних на дошці одне з яких просте, а інше складне, і задати визначте в них граматичну основу;

2) коли з’ясувалося, що в другому реченні дві граматичні основи, склалася характерна для евристичної бесіди проблемно - пошукова ситуація, оскільки учні зіткнулися з невідомим їм мовним явищем;

3) задавши питання, яке з записаних речень просте, а яке складне, ми тим самим спонукали їх до висловлення припущень щодо розв'язання проблеми;

4) вимогу донести свою точку зору ми оформили в питанні: чому перше речення просте, а друге складне;

5) наступним етапом нашої бесіди було заслуховування відповідей учнів на це питання, корегування їхніх помилок; для цього п'ятикласникам було запропоновано ще кілька речень, спрямованих на дошку через проектор, і ми давали учням завдання знайти серед них одне просте;

6) нові знання учнів, здобуті шляхом індуктивно-евристичної бесіди узагальнили за підручником для 5 класу, підготовленого авторським колективом на чолі з Л.Скуратівським, звіривши власні висновки з правилом у ньому; використання підручника на останньому етапі евристичної бесіди пояснюємо тим, що наявність заголовка "Складне речення" позбавило б наше спільне дослідження проблемності.

Евристична бесіда має велике значення для розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вона сприяє більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями.

54. Запропонуйте тему науково-практичної конференції (література). Обґрунтуйте програму її підготовки і проведення

Наукова конференція — форма організації наукової діяльності, при якій дослідники (не обов'язково вчені чи студенти) представляють і обговорюють свої роботи. Зазвичай заздалегідь (в інформаційному листі або стендовій оголошенні) повідомляється про тему, час і місце проведення конференції.

Підготовку конференції, незалежно від її типу, можна умовно поділити на два етапи. На першому етапі визначаються тема конференції, ставляться мета та завдання; розробляється перелік питань, які розкривають тему (план); оголошуються конкурс на кращу доповідь і девіз конференції; розподіляються обов'язки між учнями; готуються виставочні матеріали, література, наочність. Другий етап підготовки до конференції характеризується більш інтенсивною діяльністю вчителя й учнів; уточнюється план конференції, визначаються її учасники (учні одного класу, паралельних класів), складається список рекомендованої літератури, оголошуються доповідачі та виступаючі, готується інформаційний стенд. На другому етапі центральною ланкою в підготовці конференції є її змістова сторона.

Підсумки конференції доцільно підбивати колективно, залучаючи учасників до оцінки її результативності, використовуючи думки та ідеї опонентів. Для оцінки ефективності конференції можна створити журі.

Тема. Література як вид мистецтва.

Епіграф: Гіршої муки на цім світі годі вигадати, як примушувати людину писати, передаючи зі щонайвищою напругою всю складність і глибину думок. Л.М.Толстой

Мета: Навчити дітей правильно обирати книги для прочитання, розвинути інтерес до літератури як виду мистецтва, виховувати любов та повагу до знаменитих постатей своєї Батьківщини, цінувати

Обладнання: виставка книг...

План

1. Вступне слово вчителя Література як вид мистецтва, в житті кожного громадянина.

2. Доповіді учнів.

З. Обговорення та зіткнення різних поглядів (Дискусія).

4. Зачитування уривків із творчості класиків української літератури.

5. Висновки учнів та вчителя про пізнавально-виховну роль творів

класичної літератури.

6. Подяка гостям конференції.

 

Складіть розгорнутий плай години класного керівника про необхідність читання класичної літератури.

ТЕМА: Книга вчить, як на світі жить...

МЕТА: сформувати інтерес учнів до класичної літератури, естетичну погребу ознайомлюватись з її шедеврами, опрацьовувати і пропускати через душу їх зміст, виховувати бажання наслідувати приклад улюблених героїв в повсякденному житті.

ФОРМА: година класно керівника.

ОБЛАДНАННЯ: відеосюжет експрес-опитуванням, фрагмент кінофільму "Пастка" виставка нових видань класичної літератури.

ПЛАН ЗАХОДУ

I. Організаційна частина.

1) Привітання і уніями, налагодження контакту з ними.

II. Актуалізація життєвого. чуттєвого та читацького досліду.

1) Перегляд відеосюжету, відзнятого вчителем напередодні на вулицях міста - експрес-опитування перехожих:

- як часто ви читаєте художні книжки?

- ваш улюблений письменник?

- остання прочитана вами книжка?

2) Вступне слово вчителя: розповідь про проблеми падіння інтересу читацькою загалу, до книжки, зокрема до класичної літератури, визначеній головних цілей і завдань заходу.

ІІІ. Основна частина.

1) Літературна композиція конкурс на краще декламування уривка з улюбленого твору класичної літератури2) Розповідь запрошеного керівника шкільного методооб’єднання вчителів української мови та літератури (або місцевою письменника чи журналіста) про улюблений твір класичної літератури і вплив, як ця книжка вплинула на його життя.

3.Читання уривка з повісті І.Франка "Перехресні стежки" і демонстрування фрагменту з його екранізації "Пастка", порівнянім виражальних засобів двох видів мистецтва, висновки про особливу, виграшну роль слова як засобу виливу на людину.

4. Презентація бібліотекарем нових видань класичної літератури, які надійшли у шкільну бібліотеку.

5.Захист учнями читацьких формулярів.

IV. Заключна частина.

1) Висновки учнів та вчителя про пізнавально-виховну роль творів класичної літератури.

2) Подяка гостям заходу.

3) Анонсування теми наступного заходу.

Запропонуйте тему науково-практичної конференції. Обґрунтуйте програму її підготовки і проведення

Науково-практичну конференцію проводять як науково-практичне заняття, із поставленою проблемою й системою доповідей, тривалістю 5-10 хв. Кожен виступ репрезентує логічно завершений текст, заздалегідь підготовлений у межах запропонованої викладачем програми. Сукупність представлених текстів дасть змогу всебічно висвітлити проблему. Наприкінці конференції вчитель підбиває підсумки самостійної роботи й виступів учнів, доповнюючи чи уточнюючи запропоновану інформацію, і формулює основні висновки.

Клас

Тема: Складносурядне речення.

Мета: усвідомити і засвоїти теорет. відомості про складносурядне речення: структурно-граматичні ознаки, інтонаційні, пунктуаційні і стилістичні особливості; виробити практичні уміння і навички; розпізнавати ССР різних типів у тексті; розмежовувати ССР і прості реч., ускладнені однор. Членами; конструювати ССР з різними смисловими відношеннями; використовувати їх у зв’язному мовленні.

Етапи конференції:

І.Організаційна частина.

ІІ.Актуалізація опорних знань: типи складних речень, відношення між частинами простих речень, типи зв’язків між простими реченнями у складному.

ІІІ. Повідомлення теми, мети конференції.

ІV. Питання, які відносяться на конференцію:

Складносурядне речення (ССР) як синтаксична категорія. Погляди мовознавців на проблему виділення ССР.(теоретично)

Практично:

А) Описати алгоритм розпізнання ССР серед ін. членів речення.

Б) Розбір ССР за вище описаним алгоритмом.