Літератури” (Антична, Середньовічна, Відродження

та ренесансна література)

(5 семестр)

1. Періодизація античної літератури і становлення її жанрової системи.

2. Загальна характеристика давньогрецької літератури.

3. Гомерівський епос і консолідація елінського світу.

4. Загальна характеристика римської літератури.

5. “Енеїда” і становлення римської літератури.

6. Література середньовічної Європи. Мовна диференціація жанрів.

7. Середньовічний героїчний епос як літературний феномен.

8. Поезія вагантів як літературне явище. Специфіка середньовічної креативної літератури.

9. Ренесансність творчості Дж. Бокаччо.

10. Серйозність карнавального в романі й житті Ф. Рабле.

11. Шекспирівське питання в сучасному літературознавстві.

12. Еволюція жанру трагедії у творчості Шекспіра.

13. Своєрідність поетики шекспирівських комедій.

14. Ренесансна література як культурний феномен.

15. Структура античної міфології. Віки і покоління.

16. Специфіка антропоморфізму давньогрецьких богів.

17. Герої та коло їх функцій.

18. Особливості уявлень греків про потойбічний світ і феномен грецької цивілізації у світовій культурі та літературі.

19. Місце античної цивілізації у світовій культурі та літературі.

20. Місце Софокла в грецькій драматургії. Нарис біографії.

21. Катарсис у Софоклових трагедіях. “Едіп-цар”.

22. Жінка в античному світі. Феномен особистості Сафо.

23. Матеріалізм ліричного у Сафо.

24. Катулл: доля людини і поета.

25. Одухотворення інтимної лірики у творчості Катулла.

26. Катулл і Сафо та два напрямки в європейській інтимній ліриці.

27. Принцип Августа і загадка Овідія.

28. Поетична систематика міфології в античній літературі.

29. Місце дидактичного жанру у творчості Овідія та мистецтві його епохи.

30. Жанрова належність “Метаморфоз”.

31. Фантастика та історичні реалії в “Пісні про Нібелунгів”.

32. Естетичні пріоритети автора “Пісні про Нібелунгів”.

33. Місце крові в художній системі твору в порівнянні з іншими зразками військово-героїчного епосу.

34. Уявлення автора про ідеального героя і місце подібного персонажа у світовій літературі.

35. Міська література в контексті літературного процесу Середньовіччя.

36. Алегорія як художній прийом у “Романі про лиса”.

37. Співвідношення аксеології лицарської та міської літератури.

38. Життя Данте і громадянська війна у Флоренції.

39. Структура потойбічного світу в баченні Данте.

40. Ієрархія гріхів і “актуалізація” пекла.

41. Середньовічність і ренесансність “Божественної комедії”.

42. Потойбічний світ Данте серед інших потойбічних світів.

ІІ. ЛІТЕРАТУРА XVII–XVIII СТ.

(6 СЕМЕСТР)

Синтез різних комедійних жанрів у творчості Мольєра.

1. Життя і творчість драматурга.

2. «Кумедні манірниці» Мольєра – перехід від фарсів до високої комедії.

3. Буфонно-комічні елементи комедії «Тартюф».

4. Поєднання трагічного та комічного в п’єсах «Мізантроп», «Дон Жуан».

5. Звертання до античної спадщини.

 

Література:

1. Бояджиев Г. Н. Мольер. Исторические пути формирования жанра высокой комедии. – М., 1967.

2. Булгаков М. Жизнь господина де Мольера. – М., 1980.

3. Гликман И. Д. Мольер: критико-биографический очерк. – М.: Высш. шк., 1966.

4. Мультатули В. М. Мольер. – М., 1988.

5. Обломиевский Д. Д. Французский классицизм. – М.:, 1968.

6. Пащенко В. Ніщівний сміх Мольєра // Мольєр. Комедії. – К., 1981. – С. 5–23.

Місце “Поетичного мистецтва” Н. Буало

В європейській літературі

 

1. Нарис життя і творчості Н. Буало.

2. Теоретичні засади класицизму.

3. Структура “Поетичного мистецтва”.

4. Резонанс поеми Н. Буало у французькій та європейській літературі.

Література:

Дживелегов А. К. История западноевропейского театра от возникновения до 1789 года. – М.-Л., 1941.

2. Голенищев-Кутузов Н. Н. Романские литературы. Статьи и исследования. – М., 1975.

3. ХVII век в мировом литературном развитии. – М. 1969.

 

Пригодницький прагматизм у творчості Д. Дефо

1. Життя Д. Дефо в контексті епохи.

2. Історичне тло роману “Робінзон Крузо”.

3. Місце п’ятниці в художній структурі “Робінзона Крузо”.

4. Аксіологічна орієнтація роману Д. Дефо.

5. Внесок Д. Дефо у світову літературу.

 

 

Література:

1. Елистратова А. А. Английский роман эпохи Просвещения. – М., 1966.

2. Урнов Д. М. Робинзон и Гулливер. Судьба двух литературных героев.

3. Проблемы просвещения в мировой литературе. – М., 1970.

4. Нерсесова М. Даниель Дефо. – М., 1960.

5. Аникст А. Даниель Дефо. – М., 1957.

 

Макабричність і гуманізм світобачення Дж. Свіфта

 

1. Нарис життя і творчості Дж. Свіфта.

2. Специфіка художнього світогляду письменника.

3. Особливості комічного у творчості Дж. Свіфта.

4. Дорослість та дитячість у “Гулівері”: потенційна аудиторія твору.

5. Вплив творчості Дж. Свіфта на розвиток європейської літератури.

 

Література:

1. Елистратова А. А. Английский роман эпохи Просвещения. – М., 1966.

2. Муравьев В. Джонатан Свифт. – М., 1968.

3. Урнов Д. М. Робинзон и Гулливер. Судьба двух литературных героев. – М., 1973.

4. Проблемы просвещения в мировой литературе. – М., 1970.

Аксіолгія творчого світогляду Д. Дідро

1. Загальна характеристика життя і творчості Д. Дідро.

2. Філософські та естетичні погляди Д. Дідро.

3. Емоційність та психологізм в романі «Черниця».

4. Особливості проблематики роману «Небіж Ромо».

5. Місце Д. Дідро в літературі французького Просвітництва.

 

Література:

1. Голенищев-Кутузов Н. Н. Романские литературы. Статьи и исследования. – М., 1975.

2. Барская Т. Дени Дидро.

3. Проблемы просвещения в мировой литературе. – М., 1970.

4. Яхонтова М. А и др. Очерки по истории французской литературы. – М., 1958.

5. Лупполи И. К. Д. Дидро. – М., 1960.

6. Гачев Д. И. Эстетические взгляды Дидро. – М., 1961.

 

Епістолярний жанр в літературі XVIII ст.

1. Традиції епістолярного жанру в європейській літературі.

2. Ш. де Лакло: життя і творчість.

3. Світоглядно-аксіологічна концепція роману Ш. де Лакло “Небезпечні зв’язки”.

4. Проблема вибору в “Небезпечних зв’язках”.

5. Кінематографічні інтерпретації Роману Ш. де Лакло.

 

Література:

1. Проблемы просвещения в мировой литературе. – М.,1970.

2. Яхонтова М. А. и др. Очерки по истории французской литературы. – М., 1958.

3. Манн Г. Шоферло де Лакло // В кн. Манн Г. Сочинения. – Т. 8. – М., 1959.

 

Вольтер як “володар дум” XVIII ст.

1. Нарис життя і творчості Вольтера.

2. Філософські повісті Вольтера. Загальна характеристика.

3. Роль екзотики в художніх творах Вольтера.

4. Вольтер як критик В. Шекспіра: підхід Вольтера до засад побудови літературного твору.

5. Вплив Вольтера на розвиток європейської літератури.

 

Література:

1. Дживелегов А. К. История западноевропейского театра от возникновения до 1789 года. – М.-Л., 1941.

2. Голенищев-Кутузов Н. Н. Романские литературы. Статьи и исследования. – М., 1975.

3. Проблемы просвещения в мировой литературе. – М., 1970.

4. Яхонтова М. А. и др. Очерки по истории французской литературы. – М., 1958.

5. Сигал Н. Вольтер. – Л.-М., 1959.

Трагедія Й.-В. Гете «Фауст» як визначне явище

Світової літератури

1. Гете – активний учасник літературного руху «Sturm und Drang».

2. Літературні джерела п’єси.

3. Поєднання епохи Відродження з Просвітництвом в образі Фауста.

4. Роль Мефістофеля в пошуках Фауста.

5. Образ Маргарити. Специфіка її трагедійності.

6. Фантастичні образи міфологічного походження.

7. Світове значення “вічного образу” Фауста.

Література:

 

1. Аникст А. А. Гете и Фауст: От замысла к свершению. – М.: Высш. шк., 1983.

2. Аникст А. А. Творческий путь Гете. – М.: Высш. шк., 1986.

3. Аникст А. А. «Фауст» Гете: литературный комментарий. – М., 1979.

4. Бондаренко Н. До історії української фаустіани // Архіви України. – 1968. – № 1.

5. Волков И. Ф. «Фауст» Гете и проблема художественного метода. – М.: Прогресс, 1970.

6. Конради К. О. Гете. Жизнь и творчество. – М.: Искусство, 1987.

7. Франко І. «Фауст» Гете // Франко І. Зібрання творiв. – К.: Вища шк., 1978. – Т. 1.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ З КУРСУ

“ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ” (ХVII–XIX СТ.)

 

1. Творчість Д. Дефо в контексті його епохи.

2. Жанрово-стилістичні особливості “Сповіді” Ж-Ж. Руссо.

3. Зображення Мольєром сучасної йому Франції.

4. Художність і науковість філософських повістей Вольтера.

5. Листування в красному письменстві Європи XVII–XVIII ст.

6. Шахрайський роман в іспанській та французькій літературах XVII–XVIII ст.

7. Джонатан Свіфт і початки літератури чорного гумору.

8. Антична літературна спадщина очима класицистів.

9. Д. Дефо і початки буржуазного роману.

10. Специфіка комічного у п'єсах Бомарше.

11. Sturm und Drang як літературний та мистецький рух.

12. Легенда про Фауста в європейському фольклорі та літературі.

13. Трагедії Корнеля: відповідність теоретичним засадам класицизму.

14. Місце Расіна у французькій драматургії XVII ст.

15. Буало і постання теорії класицизму в літературі.

 

Тексти художнiх творiв

(обов'язкові)

 

1. Дефо Д. Робінзон Крузо.

2. Свіфт Дж. Мандри Гулівера.

3. Мольєр. Тартюф. Міщанин-шляхтич.

4. Дідро Д. Черниця. Небіж Рамо.

5. Руссо Ж. Ж. Сповідь (уривки). Юлія, або Нова Елоїза.

6. Бомарше. Севільський цирульник. Весілля Фігаро.

7. Вольтер Ф. М. Кандід.

8. Лессінг Г. Є. Натан Мудрий. Емілія Галлоті.

9. Гете Й. В. Лірика (на вибір). Фауст. Страждання молодого Вертера.

10. Шиллер Ф. Лірика (на вибір). Розбійники. Підступність і кохання.

11. Гольдоні К. Колотнеча в Кйоджі.

12. Гоцці К. Любов до трьох апельсинів. Принцеса Турандот.

13. Грімельгаузен Я.-К. Симпліціус Симпліциссимус.

14. Дж. Мільтон. Втрачений рай. Повернений рай.

15. Корнель. Сід.

16. Расін. Федра.

17. Шодерло де Лакро. Небезпечні зв’язки.

18. Буало Н. Поетичне мистецтво.