Легенди і міфи Давньої Греції

Легенди і міфи Давньої Греції

1. Структура античної міфології. Віки і покоління.

2. Специфіка антропоморфізму давньогрецьких богів.

3. Герої та коло їх функцій.

4. Особливості уявлень греків про потойбічний світ і феномен грецької цивілізації.

5. Місце античної цивілізації у світовій культурі та літературі.

 

Література:

1. Підлісна Г. Н. Антична література. – К.: Вища шк., 1992.

2. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1983.

3. Радциг С. И. Введение в классическую филологию. – М.: Высш. шк., 1965.

4. Кун М. А. Легенди і міфи стародавньої Греції. – Тернопіль: Тарнекс, 1993.

5. Мифологический словарь. – М.: Сов. энцикл., 1991.

Софоклова інтерпретація фіванського циклу в контексті грецької естетики

1. Фіванський цикл в контексті античної міфології.

2. Місце Софокла в грецькій драматургії. Нарис біографії.

3. Катарсис у Софоклових трагедіях. “Едіп-цар”.

4. Сценічна доля “Антігони” в сучасному театрі і актуальність поставлених Софоклом проблем.

Література:

1. Підлісна Г. Н. Антична література. –К.: Вища шк., 1992.

2. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1983.

3. Радциг С. И. К вопросу о мировоззрении Софокла // Вестник древней истории. – 1957. – № 4.

4. Чистякова Н. А. К вопросу об образах трагических героев в драмах Софокла // Классическая филология. – Л., 1959.

5. Кун М. А. Легенди і міфи стародавньої Греції. – Тернопіль: Тарнекс, 1993.

Місце Катулла і Сафо в європейській інтимній ліриці

1. Жінка в античному світі. Феномен особистості Сафо.

2. Матеріалізм ліричного у Сафо.

3. Катулл: доля людини і поета.

4. Одухотворення інтимної лірики у творчості Катулла.

5. Структура образу Клодії-Лезбії в Катуллових поезіях.

6. Катулл і Сафо та два напрямки в європейській інтимній ліриці.

Література:

1. Підлісна Г. Н. Антична література. – К.: Вища шк., 1992.

2. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1983.

3. Толстой И. И. Сафо и тематика ее песен // Статьи о фольклоре. – М.–Л., 1977.

4. Шталь И. В. Поэзия Гая Валерия Катулла. – М.: Высш. шк., 1977.

Метаморфози” Овідія: проблема дефініції жанру

1. Принципат Августа і загадка Овідія.

2. Поетична систематика міфології в античній літературі.

3. Ракурси бачення Овідієм античних міфів.

4. Місце дидактичного жанру в творчості Овідія та його епохи.

5. Жанрова належність “Метаморфоз”.

Література:

1. Вулих Н. В. К вопросу о художественном своеобразии поэмы Овидия "Метаморфозы" // Классическая филология, 1959.

2. Вулих Н. В. Овидий и августовский классицизм // Проблемы античной культуры. – Тбилиси, 1975.

3. Підлісна Г. Н. Антична література. – К.: Вища шк., 1992.

4. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1983.

5. Кагаров Е. Г. Источники и композиция “Метаморфоз” Овидия // Гермес. – 1909. – № 4, 8.

6. Вулих Н. В. К вопросу о художественном своеобразии поэмы Овидия “Метаморфозы” // Классическая филология. – М., 1969.

7. Вулих Н. В. Овидий и августовский классицизм // Проблемы античной культуры. – Тбилиси, 1975.

 

Пісня про Нібелунгів”: естетика і аксіологія твору

1. Історія постання тексту поеми.

2. Фантастика та історичні реалії в “Пісні...”

3. Естетичні пріоритети автора “Пісні...”

4. Місце крові в художній системі твору в порівнянні з іншими зразками військово-героїчного епосу.

5. Уявлення автора про ідеального героя і місце подібного персонажа у світовій літературі.

Література:

1. Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В. А. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. – Л.: Світ, 1993.

2. История всемирной литературы: В 9 т. – М.: Сов. энцикл., 1984. – Т. 2.

3. Зарубежная литература Средних веков / Сост. Б. Пуришев. – М., 1974.

4. Карсавин Л. П. Культура Средних веков. – М.: Высш. шк., 1918.

5. Хойслер А. Германский героический эпос и сказание о Нибелунгах. – М., 1960.

6. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М.: Прогресс, 1992.

Роман про лиса” як зразок міської літератури

1. Міська література в контексті літературного процесу Середньо-віччя.

2. Алегорія як художній прийом у “Романі про лиса”.

3. Система персонажів твору та її символіка.

4. Співвідношення аксіології лицарської та міської літератури.

Література:

1. Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В. А. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. – Л.: Світ, 1993.

2. История всемирной литературы: В 9 т. – М.: Сов. энцикл., 1984. – Т. 2.

3. Зарубежная литература средних веков / Сост. Б. Пуришев. – М.: Высш. шк., 1974.

4. История западноевропейской литературы: Раннее Средневековье и Возрождение /Под. общ. ред. В. М. Жирмунского – М.: Высш. шк., 1978.

5. Мелетинский Е. М. Средневековый роман: происхождение и классические формы. – М.: Высш. шк., 1983.

6. История французской литературы: В 4 т. – М.: Сов. энцикл., 1964. – Т. 1.

Божественна комедія”: на межі епох

1. Життя Данте і громадянська війна у Флоренції.

2. Структура потойбічного світу у баченні Данте.

3. Ієрархія гріхів і “актуалізація” пекла.

4. Середньовічність і ренесансність “Божественної комедії”.

5. Потойбічний світ Данте серед інших потойбічних світів.

Література:

1. Баткин Л. М. Данте и его время: Поэт и политика. – М.: Высш. шк., 1965.

2. Голенищев-Кутузов И. Н. Биография Данте. – М.: Высш. шк., 1967.

3. Данте и всемирная литература. – М.: Высш. шк., 1967.

4. Данте и славяне. – М.: Высш. шк.,1965.

5. Дживелегов А. К. Данте Аліг'єрі: Жизнь и творчество. – М.: Высш. шк., 1946.

6. Модестова Н. О. Данте Алiг'єрі. – К.: Наук. думка, 1965.

 

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

З КУРСУ “ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”

(Античність, Середньовіччя, Відродження)

 

1. Місце античної літератури в сучасній світовій літературі.

2. Суспільно-політична актуальність драм Есхіла.

3. Образ Медеї в грецькій міфології та драматургії.

4. “Лісістрата” та її жанрова особливість.

5. Античні корені “мильних опер”.

6. Порівняльна характеристика сміху у творчості Ювінала та Марцила.

7. Кохання як гра в “Amores” Овідія.

8. Світоглядні особливості лицарської епохи (за “Піснею про Роланда”).

9. Ліричний герой вагантської поезії.

10. Християнські та язичницькі риси у “Беовульфі”.

11. Градація гріхів та злочинів у “Божественній комедії” Данте.

12. Місце кохання в “Декамероні” Бокаччо.

13. Своєрідність постаті Панурга у Ф. Рабле.

14. Історизм та екзотика в хроніках В. Шекспіра.

15. Мотивація злочину та покарання в трагедії В. Шекспіра “Макбет”.

 

Тексти художніх творів

(обов’язкові)

1. Гомер. Іліада. Одіссея.(на вибір).

2. Сафо. Лірика

3. Софокл. Антигона. Цар Едип.

4. Арістофан. Вершники. Жаби. або Евріпід. Медея. або Есхіл. Прометей закутий.

5. Катулл. Лірика.

6. Вергілій. Енеїда. (уривки).

7. Овідій. Метаморфози. (фрагменти). Сумні елегії. Афоризми.

8. Пісня про Нібелунгів

9. Пісня про Роланда. або Пісня про Сіда.

10. Роман про лиса.

11. Поезія вагантів.

12. Данте Аліг’єрі. Божественна комедія.

13. Петрарка Ф. Канцоньєре (Книга пісень).

14. Боккаччо Д. Декамерон. (уривки)

15. Рабле Ф. Гаргантюа і Пантагрюель.

16. Сервантес М. Дон Кіхот. (уривки)

17. Лопе де Вега. Собака на сіні.

18. Шекспір. Сонети. «Хроніка...» (на вибір). Комедія (на вибір). Ромео і Джульєтта. Макбет. Король Лір. Отело. Гамлет.

Основні підручники та навчальні посібники

1. Підлісна Г. Н. Антична література. –К.: Вища шк., 1992.

2. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1983.

3. Лосев А. Ф., Сенекина Г. А., Тахо-Годи А. А. и др. Античная литература. – М.: Просвещение, 1987.

4. Кун М. А. Легенди і міфи стародавньої Греції. – Тернопіль. Тарнекс, 1993.

5. Мифологический словарь. – М.: Сов. Энциклопедия, 1991.

6. История западноевропейской литературы / Под общ. ред. В. М. Жирмунского. – М., 1978.

7. Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В. А. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. – Львів: Світ, 1993.

8. Алексеев М. П., и др. История зарубежной литературы. – М., 1985.

9. Смирнов А. А. Из истории западноевропейской литературы. – М.-Л., 1965.

10.История всемирной литературы: В 9 т. – М., 1984. – Т. 2.

11.История восточных культур. – М., 1976.

12.Зарубежная литература Средних веков / Сост. Б. Пуришев. – М., 1974.

13.История всемирной литературы: В 9 т.– М.: Наука, 1985.– Т. 3.

14.Лосев А. Ф. Эстетика. Возрождение. – М.,1978.

15.Ауэрбах Эрих. Мимесис: Изображение действительности в западноевропейской литературе /Пер. с нем. – М., 1976.

16.Бояджиев Г. Н. Вечно прекрасный театр эпохи Возрождения. – Л., 1973.

17.Кузнецов Б. Г. Идеи и образы Возрождения. – М., 1979.

18.Наливайко Д. С. Искусство: направления, течения, стили. – К., 1981.

19.Рутенбург В. И. Титаны Возрождения. – Л., 1976.

20.Типология и периодизация культуры Возрождения. – М., 1978.

21.История западноевропейской литературы: Раннее Средневековье и Возрождение /Под. общ. ред. Жирмунского В. М. – М., 1978.

22.Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторный В. А. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. – Львів: Світ, 1993.

23.Хрестоматия по западноевропейской литературе: Эпоха Возрождения / Сост. Пуришев Б. И. – М, 1947.

Питання до заліку з курсу “Історія зарубіжної

Місце “Поетичного мистецтва” Н. Буало

В європейській літературі

 

1. Нарис життя і творчості Н. Буало.

2. Теоретичні засади класицизму.

3. Структура “Поетичного мистецтва”.

4. Резонанс поеми Н. Буало у французькій та європейській літературі.

Література:

Світової літератури

1. Гете – активний учасник літературного руху «Sturm und Drang».

2. Літературні джерела п’єси.

3. Поєднання епохи Відродження з Просвітництвом в образі Фауста.

4. Роль Мефістофеля в пошуках Фауста.

5. Образ Маргарити. Специфіка її трагедійності.

6. Фантастичні образи міфологічного походження.

7. Світове значення “вічного образу” Фауста.

Література:

 

1. Аникст А. А. Гете и Фауст: От замысла к свершению. – М.: Высш. шк., 1983.

2. Аникст А. А. Творческий путь Гете. – М.: Высш. шк., 1986.

3. Аникст А. А. «Фауст» Гете: литературный комментарий. – М., 1979.

4. Бондаренко Н. До історії української фаустіани // Архіви України. – 1968. – № 1.

5. Волков И. Ф. «Фауст» Гете и проблема художественного метода. – М.: Прогресс, 1970.

6. Конради К. О. Гете. Жизнь и творчество. – М.: Искусство, 1987.

7. Франко І. «Фауст» Гете // Франко І. Зібрання творiв. – К.: Вища шк., 1978. – Т. 1.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ З КУРСУ

“ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ” (ХVII–XIX СТ.)

 

1. Творчість Д. Дефо в контексті його епохи.

2. Жанрово-стилістичні особливості “Сповіді” Ж-Ж. Руссо.

3. Зображення Мольєром сучасної йому Франції.

4. Художність і науковість філософських повістей Вольтера.

5. Листування в красному письменстві Європи XVII–XVIII ст.

6. Шахрайський роман в іспанській та французькій літературах XVII–XVIII ст.

7. Джонатан Свіфт і початки літератури чорного гумору.

8. Антична літературна спадщина очима класицистів.

9. Д. Дефо і початки буржуазного роману.

10. Специфіка комічного у п'єсах Бомарше.

11. Sturm und Drang як літературний та мистецький рух.

12. Легенда про Фауста в європейському фольклорі та літературі.

13. Трагедії Корнеля: відповідність теоретичним засадам класицизму.

14. Місце Расіна у французькій драматургії XVII ст.

15. Буало і постання теорії класицизму в літературі.

 

Тексти художнiх творiв

(обов'язкові)

 

1. Дефо Д. Робінзон Крузо.

2. Свіфт Дж. Мандри Гулівера.

3. Мольєр. Тартюф. Міщанин-шляхтич.

4. Дідро Д. Черниця. Небіж Рамо.

5. Руссо Ж. Ж. Сповідь (уривки). Юлія, або Нова Елоїза.

6. Бомарше. Севільський цирульник. Весілля Фігаро.

7. Вольтер Ф. М. Кандід.

8. Лессінг Г. Є. Натан Мудрий. Емілія Галлоті.

9. Гете Й. В. Лірика (на вибір). Фауст. Страждання молодого Вертера.

10. Шиллер Ф. Лірика (на вибір). Розбійники. Підступність і кохання.

11. Гольдоні К. Колотнеча в Кйоджі.

12. Гоцці К. Любов до трьох апельсинів. Принцеса Турандот.

13. Грімельгаузен Я.-К. Симпліціус Симпліциссимус.

14. Дж. Мільтон. Втрачений рай. Повернений рай.

15. Корнель. Сід.

16. Расін. Федра.

17. Шодерло де Лакро. Небезпечні зв’язки.

18. Буало Н. Поетичне мистецтво.

Літератури” XVII–XVIII ст.

(6 семестр)

1. Літературні джерела “Фауста”.

2. Лессінг в європейській літературі ХVII–XVIII cт.

3. Гете – активний учасник літературного руху “Sturm und Drang”.

4. “Поетичне мистецтво” Н. Буало в контексті літератури європейського класицизму.

5. Звертання Мольєра до античної спадщини.

6. Нарис життя і творчості Ж. Ж. Руссо.

7. Поєднання трагічного і комічного у п’єсах “Мізантроп”, “Дон Жуан”.

8. Головні художні надбання європейської літератури ХVII–XVIII ст.

9. Буфонно-комічні елементи комедії “Тартюф”.

10. Початки літератури “Нового світу”.

11. “Кумедні манірниці” Мольєра – перехід від фарсів до високої комедії.

12. Світоглядно-аксіологічна концепція роману Ш. де Лакло “Небезпечні зв’язки”.

13. Життя і творчість Мольєра.

14. Нарис життя і творчості Дж. Свіфта.

15. Нарис життя і творчості Вольтера.

16. Місце Д. Мільтона в англійській та європейській літературі.

17. Література французького просвітництва.

18. Загальна характеристика життя і творчості Дідро.

19. Внесок Д. Дефо у світову літературу.

20. Світоглядні засади просвітництва та їх літературне втілення.

21. Інтерпретація біблійних мотивів Д. Мільтоном.

22. Теоретики класицизму в європейській літературі.

23. Специфіка художнього світогляду Дж. Свіфта.

24. Філософські повісті Вольтера. Загальна характеристика.

25. Особливості поетики роману Грімельсгаузена.

26. Класицизм у творчості Корнеля та Расіна.

27. Епістолярний жанр у літературній спадщині XVII–XVIII ст.

28. Генеза “буржуазного роману” в європейській літературі.

29. Просвітництво в європейській літературі.

30. Проблема визначення жанру “Мандрів Гулівера”.

31. Французький класицизм та його місце у світовій літературі.

32. Особливості комічного у творах Дж. Свіфта.

33. Французька література XVIII ст. Загальна характеристика.

34. Грімельсгаузен як представник літератури часів 30-літньої війни.

35. Німецька література XVIII ст. Загальна характеристика.

36. Аксіологічна орієнтація роману Д. Дефо.

37. Іспанська та італійська література XVIII ст. Загальна характеристика.

38. Місце образу П’ятниці в художній структурі “Робінзона Крузо”.

39. Англійська література XVIII ст. Загальна характеристика.

40. Історичне тло роману “Робінзон Крузо”.

41. Французька література XVII ст. Загальна характеристика.

42. Світове значення “вічного образу” Фауста.

43. Німецька література XVII ст. Загальна характеристика.

44. Фантастичні образи міфологічного походження у “Фаусті”.

45. Іспанська та італійська література XVII ст. Загальна характеристика..

46. Образ Маргарити. Специфіка її трагедійності.

47. Англійська література XVII ст. Загальна характеристика.

48. Роль Мефістофеля в шуканнях Фауста.

49. Місце літератури XVII–XVIII ст. в європейському літературному процесі.

50. Поєднання ренесансних і просвітницьких рис в образі Фауста.

Список термінів, знання яких є необхідним

для допуску до диференційованого заліку з курсу “Історія зарубіжної літератури”

(6 семестр)

1. Аксіологія 2. Актуалізація 3. Алегорія 4. Алюзія 5. Амфібрахій 6. Анапест 7. Антитеза 8. Антропоморфізм 9. Архітектоніка 10. Буфонно-комічний 11. Гармонія 12. Гекзаметр 13. Гротеск 14. Гуманізм 15. Дактиль 16. Детектив 17. Драма 18. Еволюція 19. Екзотика 20. Епігони 21. Епістолярний жанр 22. Епос 23. Етюд 24. Жанр 25. Ідеалізм 26. Ієрархія 27. Інверсія 28. Інтерпретація 29. Іронія 30. Катарсис 31. Катрен 32. Класицизм 33. Колізія 34. Контекст 35. Концепція 36. Кредо 37. Лірика

38. Мікрокосм 39. Містичний 40. Новела 41. Оксюморон 42. Оповідання 43. Парадоксальність 44. Пародійний 45. Повість 46. Поетика 47. Пріоритет 48. Проблематика 49. Просвітництво 50. Прототип 51. Психологізм 52. Реалії 53. Ремінісценція 54. Рецепція 55. Роман 56. Сарказм 57. Синкретизм 58. Система персонажів 59. Скептицизм 60. Сонет 61. Специфіка 62. Спондей 63. Стиль 64. Структура 65. Сематика 66. Серцет 67. Терцина 68. Тріолет 69. Трохей 70. Фантасмагорія 71. Фарс 72. Харизматичний 73. Хорей 74. Ямб

 

 

Критерії оцінок знань студентів

 

До заліку допускаються студенти, котрі не мають жодного невідпрацьованого практичного заняття і прочитали всі обов’язкові для прочитання літературні твори. Водночас у списку обов’язкових для прочитання творів частина позицій може бути замінена іншими, рівнозначними.

 

Оцінка 5 “відмінно” – у відповіді на теоретичне питання необхідно показати розуміння сутності певного літературного явища і його місця в контексті літературного процесу в цілому. При відповіді на питання необхідно посилатися на конкретні літературні твори як на ілюстративний матеріал з елементами літературознавчого аналізу. Слід також продемонструвати відповідні теоретико-літературні знання.

При аналізі літературного твору необхідно показати ґрунтовне знання його змісту, налати визначення його стилю та місця в літературному процесі.

 

Оцінка 4 “добре” – у відповіді на теоретичне питання показати розуміння сутності певного літературного явища і його місця в контексті літературного процесу в цілому. При відповіді на питання слід посилатися на конкретні літературні твори як на ілюстративний матеріал.

В аналізі літературного твору необхідно показати загальне знання його змісту, визначити стиль і місце в літературному процесі.

 

Оцінка 3 “задовільно” – у відповіді на теоретичне питання показати розуміння сутності певного літературного явища і його місця в контексті літературного процесу в цілому.

В аналізі літературного твору необхідно показати загальне знання його змісту та уявлення про стилістичну належність.

 

Оцінка 2 “незадовільно” – з відповіді зрозуміло, що студент не читав програмних творів і не має будь-яких навичок аналізу літературних явищ і процесів.

Легенди і міфи Давньої Греції

1. Структура античної міфології. Віки і покоління.

2. Специфіка антропоморфізму давньогрецьких богів.

3. Герої та коло їх функцій.

4. Особливості уявлень греків про потойбічний світ і феномен грецької цивілізації.

5. Місце античної цивілізації у світовій культурі та літературі.

 

Література:

1. Підлісна Г. Н. Антична література. – К.: Вища шк., 1992.

2. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1983.

3. Радциг С. И. Введение в классическую филологию. – М.: Высш. шк., 1965.

4. Кун М. А. Легенди і міфи стародавньої Греції. – Тернопіль: Тарнекс, 1993.

5. Мифологический словарь. – М.: Сов. энцикл., 1991.