Тема. Теорія літератури як наука.

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Робоча навчальна програма

для студентів факультету філології та журналістики. Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література. Освітньо-кваліфікаційний рівень: 7010103 «Спеціаліст» / Кваліфікація: вчитель української мови та літератури. Редактор освітніх та літературних видань; вчитель української мови, літератури, зарубіжної літератури

 

Уклала програму: ст. викл. БІЛИК Г. М.

 

Полтава

2012–2013 н. р.

Загальні положення.

1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни.

«Теорія літератури» – обов’язкова дисципліна, яка читається студентам-філологам п’ятого року навчання й спрямована на поглиблення та систематизацію знань про мистецтво слова (у його естетичному, функціональному й генетичному аспектах), вироблення дослідницьких навиків – наукового опису, аналізу й інтерпретації літературно-художнього твору, вміння сприймати тексти різних стильових парадигм, давати їм критичну оцінку.

«Теорія літератури» продовжує й увиразнює пропедевтичний курс «Вступ до літературознавства», засвоєний студентами на першому році навчання; у розкритті свого категоріального апарату спирається на знання студентів із курсів «Історія української літератури», «Історія зарубіжної літератури»; слугує понятійною базою та інструментарієм для опанування навчальним матеріалом; формує в студентів розуміння дослідницької методології, привчає тлумачити твір з позиції певної наукової школи та напряму, зокрема під час написання курсової, дипломної робіт чи статті з літератури.

«Теорія літератури» сприяє виробленню в майбутніх учителів-словесників чіткості й точності мислення та висловлювання, доповнює спеціальні знання, збагачує мовлення й загальну культуру. Навчальний курс із предмета побудова-ний таким чином, щоб простежувався тісний в’язок зі шкільною програмою з української та зарубіжної літератури, згідно з якими вивчаються теоретико-літера-турні поняття й прищеплюються учням елементарні вміння та навики літературо-знавчого аналізу, – завдяки цьому поглиблюється фахова підготовка спеціаліста.

Вагомість вивчення курсу «Теорії літератури» підкреслюється статусом навчальної дисципліни як такої, що виноситься на державний іспит.

Мета навчальної дисципліни: дати студентам системні знання про поетику літературно-художнього твору й методологію його наукового вивчення; виробити розуміння образно-чуттєвої природи художнього слова, вміння тлумачити такі поняття, як література, художність, твір, текст, контекст, літературний процес, художня мова, версифікація, генерика, генезис, стиль, напрям тощо.

Основні завдання: навчити студентів на практиці застосовувати теоретичні відомості, послуговуватися ними в естетичному й науковому сприйманні творів, викладанні літератури в школі.

 

1.2. Опис предмета навчальної дисципліни.

Таблиця 1.

семестр	обов’язкова чи за вибором	загальна кількість годин	загальна кількість кредитів	кількість змістових модулів	лекції, години	практичні заняття, години	самостійні робота, години	індивіду-альна робота, години	вид контролю
ІХ–Х	обов’язкова	54+54	1,5+1,5		10+10	12+10	13+14	13+14	екзамен

 

Таблиця 2.

Кількість модулів	Назви модулів	К-ть год	К-ть балів
Модуль І.		Теорія літератури як наука. Історіографія теоретико-літературного знання.
Модуль ІІ.		Теорія літературознавчих категорій.
Модуль ІІІ.		Наукове вивчення літературно-художнього твору.

 

1 .3. Перелік видів навчальної діяльності студентів (лекції, практичні, лабораторні тощо), їх стисла характеристика.

 

Вивчаючи навчальну дисципліну, студенти відвідують лекції (виклад лектора конспектують), практичні заняття, до яких заздалегідь готуються за рекомендованим планом і літературою (у робочих зошитах занотовують відповіді або тези для висвітлення теоретичних положень, засвоюють матеріал; виконують вправи та інші завдання). На практичних заняттях студенти дають усні або письмові відповіді на запитання з теми, виконують тренувальні вправи. Теми лекцій і практичних занять здебільшого дублюються, що спрямоване на глибше осмислення і більш ґрунтовне засвоєння студентами матеріалу.

Курс передбачає також виконання індивідуальної та самостійної роботи. Індивідуальні завдання спрямовані на поглиблення теоретичної бази знань студентів через конспектування першоджерел і розвиток практичних навиків, здійснення різних форм аналізу твору тощо. Самостійна робота – це домашні контрольні завдання (за індивідуальним варіантом); наукове реферування; наукове дослідження, котрі мають на меті перевірити якість набутих знань і стимулювати студентів до науково-теоретичної творчості.

 

1.4. Перелік форм контролю (поточного, модульного, підсумкового).

Таблиця 3.

КОНТРОЛЬ (форми)
Поточний	Модульний	Підсумковий
1) усне опитування; 2) письмове опитування; 3) тестування; 4) метод вправ; 5) перевірка зошитів.	1) контрольна робота; 2) конференція; 3) науково-творча робота (реферат, стаття).	1) контрольна робота; 2) рейтинг; 3) екзамен.

1.5. Шкала оцінювання.

Таблиця 4.

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А	Відмінно	90–100
B C	Добре	82–89 75–81
D E	Задовільно	67–74 60–66
F	Незадовільно з можливістю повторного складання	35–59
X	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1–34

1.6. Критерії оцінювання знань.

Таблиця 5.

Зміст   Види навчальної діяльності	ІХ–Х семестр
загальна кількість годин	кількість занять або видів роботи	кількість балів за одне заняття або вид роботи	загальна максимальна кількість балів
Лекції
Практичні заняття				40(+15*)
Індивідуальна робота				40(+15*)
Самостійна робота				30(+20*)
Екзамен
УСЬОГО				120(+50*)/2+40

 

² Відвідуючи лекцію, студент може максимально отримати 1 бал (якщо виклад лектора грамотно й охайно занотовано, матеріал осмислено).

² Відвідуючи практичне заняття, студент може отримати 5; 4; 3; 2; 1; 0 балів:

 

5 балів – матеріал успішно засвоїв; чітко, грамотно, вмотивовано відповідає на поставлене запитання; вміє практично застосовувати набуті теоретичні знання;

4 бали – матеріал успішно засвоїв; чітко, грамотно, вмотивовано відповідає на поставлене запитання; вміє практично застосовувати набуті теоретичні знання, але допускає окремі неточності, виказує невпевненість;

3 бали – матеріал здебільшого засвоїв, дає правильну, але не повну відповідь; помиляється, але може виправити свою помилку після зауваження; відчуває складнощі практичного застосовування теоретичного знання;

2 бали – студент готувався до заняття, має в зошиті відповіді на питання плану, знає визначення понять, але не дає повної відповіді, збивається, відчуває проблеми з практичним застосуванням теоретичних знань;

1 бал – студент має фрагментарне уявлення про матеріал.

0 балів – студент не готовий до заняття.

 

² Протягом навчальних семестрів студент зобов’язаний опрацювати 100% лекційних тем і не менше 70% практичних завдань. Якщо студент пропустив заняття або оцінений 0 балів, він усно складає цю тему викладачеві; пропущену лекцію переписує, опрацьовує літературу і також усно складає матеріал викладачеві. Відпрацювання оцінюється за загальним стандартом.

² Протягом навчальних семестрів студент зобов’язаний виконати не менше 70% індивідуальних завдань. Індивідуальна робота оцінюється балами від 0 до 5. Враховується якість і обсяг знань, повнота висвітлення проблеми, творчий підхід, чіткий виклад, практичні навики. До окремих індивідуальних робіт пропонуються варіанти завдань.

² Протягом навчальних семестрів студент зобов’язаний виконати не менше 50% самостійної роботи. Самостійна робота оцінюється балами від 0 до 10 іпередбачає написання модульних контрольних робіт (обов’язкові) та рефератів (один обов’язковий) у ІХ і Х семестрах, підготовку та опублікування наукової літературознавчої статті (необов’язкова) у Х семестрі.

 

1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів, індивідуальної та самостійної роботи, оформлення звітної документації, організації навчального процесу.

 

Змістовий модуль передбачає засвоєння студентами лекційного матеріалу, поглиблення знань і вироблення навиків застосування теорії на практиці, виконання самостійної та індивідуальної роботи.

Кожен вид роботи студента оцінюється; в окремих випадках (пропуски з поважної причини, інше) студент має право скласти або перескласти той чи той вид роботи.

 

² Для запису лекцій студенти відводять окремий зошит, який охайно ведуть. Викладач може перевірити лекційні записи.

² Для підготовки до практичних занять студенти відводять окремий зошит. У ньому виконують домашні завдання й тренувальні аудиторні вправи; тезами занотовують навчальний матеріал. Не допускається читання із зошита під час усної відповіді студента! Викладач періодично перевіряє робочі зошити.

² Індивідуальна робота передбачає опрацювання студентами першоджерел, виконання аналізу твору тощо. Дата зарахування індивідуальної роботи відповідає даті практичного заняття, до якого вона прикріплена.

² Студенти виконують самостійну роботу: персональні контрольні роботи, пишуть наукові реферати, пробують себе в ролі дослідника, працюючи над літературознавчою статтею, готуючи її до друку як наукову публікацію. Контрольні роботи студенти виконують вдома, послуговуються всією доступною навчальною та науковою літературою. Завдання до контрольної роботи (на окремих картках) кожен студент отримує як індивідуальний варіант. Для цих робіт студенти відводять окремий зошит, який здають на перевірку викладачеві. Реферати і стаття пишуться в позаурочний час, їх презентація може відбувається на одному із занять (на розсуд викладача) або ж під час факультетських чи інших наукових зібрань, також через публікацію як наукової статті. Дата зарахування самостійної роботи: контрольної роботи – протягом 3-х днів після завершення вивчення модуля; наукового реферату – до останнього практичного заняття в семестрі; наукової статті – до останнього практичного заняття з курсу.

² Консультаційно-залікові дні викладача (студенти можуть відпрацювати про-пуски, скласти індивідуальну та самостійну роботу, отримати консультацію): вівторок, четвер (щотижня), 14.40 – 16.00, ауд. 411 (кафедра укр. літератури).

 

Зміст модулів.

 

2.1. Модуль І. Теорія літератури як наука. Історіографія теоретико-літературного знання.

2.1.1. Зміст теми.

Студенти усвідомлюють:

· зміст, предмет і завдання теорії літератури;

· місце теорії літератури в системі літературознавчих дисциплін, особливості інтеграції наук при вивченні літературно-художнього твору;

· характер накопичення теоретико-літературного знання, історіографію та етапи розвитку науки;

· поняття літературознавчої методології (напряму, школи);

· зміст та інтерпретаційне поле теоретико-літературних дискурсів ХІХ–ХХІ сс.

 

2.1.2 Види навчальної діяльності студентів.

 

 

ЛЕКЦІЇ

Таблиця 6

№ п/п	Тематика і зміст лекцій	К-ть год	Література (осовна, додаткова)	Обладнання, ресурси	К-ть балів
1.	Лекція № 1. Теорія літератури як наука. 1. Зміст, предмет і завдан-ня теорії літератури. Уяв-лення про поетику й мето-дологію. 2. Теорія літератури в сис-темі літературознавчих дисциплін. 3. Зв’язок теорії літерату-ри з гуманітарними і тех-нічними науками. 4. Етапи становлення тео-рії літератури як науки.		А: 1.Галич О., Назарець В., Ва-сильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 3–17. 2.Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературо-знавства. – К., 2003. – С. 5–22. 3.Білик Г., Хоменко Н. Тео-рія літератури. – Полтава, 2003 (2006). – С. 5–9. 4.Лексикон загального та по-рівняльного літературознавс-тва. – Чернівці, 2001. 5.Літературознавчий слов-ник-довідник. – К., 2006. Б: 1.Література. Теорія. Мето-дологія /Пер. з пол. – К., 2006. – С.9–37. 2.Моклиця М. Основи літе-ратурознавства. – Тернопіль, 2002.– С. 8–15. 3.Пахаренко В. Українська поетика. – Черкаси, 2002. 4. Хализев В. Теория лите-ратуры. – М., 1999.	Короткий тематичний літературо-знавчий словник. Ч. І: Література. Твір. Тропи / Укл. Галина Білик. – Полтава, 2010 (схеми).   Короткий тематичний літературо-знавчий словник.Ч. ІУ: Напрями, школи, течії в теорії літерату-ри / Укл. Гали-на Білик. – По-лтава, 2010 (схеми).

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНА І САМОСТІЙНА РОБОТА

Практичне заняття № 1 (2 год, 5 балів)

План

1. Науковий зміст, предмет і завдання теорії літератури.

2. Теорія літератури в системі літературознавчих дисциплін. Принципи літературознавчих студій.

3. Інтеграція різногалузевого знання у вивченні художньої літератури.

Питання для дискусії

1. Чому теорія літератури поділяється на поетику й методологію?

2. Проблема методу в літературознавстві.

3. «Криза теорії» в сучасному українському літературознавстві.

4. Елементи теорії літератури в шкільному курсі: проблема сприймання і засвоєння.

Індивідуальна робота № 1. Практичне завдання (3 год, 5 балів)

Вивчіть шкільну програму з української літератури для середньої і старшої школи й у вигляді таблиці сформуйте – за класами – перелік усіх теоретичних понять, рекомендованих для засвоєння учням *(програми стандарту, академічного, профільного, профільного філологічного рівнів можна знайти на сайті http://skvschool2.ucoz.ru/index/navchalni_programi_dlja_znz/0-27).

 

Література

1. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літератури. – Полтава, 2003. – С. 5–9.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 3–17.

План

1. Етапи становлення теорії літератури як науки (різні погляди вчених).

2. Літературознавчі відкриття Стародавньої Греції. Зміст і значення «Поетики» Аристотеля.

3. Осмислення природи, специфіки, ролі поезії в Стародавньому Римі. «Послання до Пізонів» Грація як перша нормативна поетика.

4. Давній етап теоретико-літературного розвитку. Неокласичні поетики. «Поетичне мистецтво» Н. Буало.

 

Питання для дискусії

1. Прокоментуйте зміст поняття «мімезис» та його переосмислення в історії культури.

2. Назвіть 5 рис, які споріднюють давній та античний етапи, і 5 рис, які їх відрізняють.

3. Як змінювалося уявлення про красу і гармонію в мистецтві від давнини до початку ХІХ ст.?

4. Наскільки актуальними сьогодні є класики літературознавчої науки?

 

Індивідуальна робота № 2. Практичне завдання (3 год, 5 балів)

1. Випишіть по 10 цитат з «Поетики» Аристотеля, «Послання до Пізонів» Горація, «Поетичного мистецтва» Н. Буало, які мають літературознавчий зміст і яскраво презентують позицію автора.

 

2. На вибір:

А. Підготуйте повідомлення про одного з творців давньоукраїнських поетик: Т. Прокоповича, М. Довгалевського, Л. Горки, П. Конючкевича, ін.

Б. Висвітліть зміст, особливості композиції, стилю трактату «Поетика» («Сад поетичний») М. Довгалевського // Інтернет ресурс: Ізборник. Давня література // http: litopys.org.ua

Література

А:

1. Білецький Л. Основи української літературно-наукової критики. – К., 1998. – С. 46–72.

2. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літератури. – Полтава, 2003. – С. 10–15.

План

1. Нова фаза літературознавчого розвитку на початку ХІХ ст. Уявлення про наукові школи: біографічна, культурно-історична, міфологічна, порівняльно-історична, психологічна та ін.

2. Українське літературознавство ХІХ ст. Діяльність І. Франка в контексті наукових шкіл.

3. Основні напрями світового літературознавства ХХ ст. як системні методології (історичний, психоаналітичний, філологічний, структурний, естетичний та ін.), їх представники, фундаментальні праці.

4. Українська теорія літератури на сучасному етапі розвитку.

 

Питання для дискусії

1. Прокоментуйте співвіднесеність понять напрям, школа, течія, дискурс у літературознавчій науці.

2. Що зумовлює появу нових течій і шкіл у системі напряму?

3. Які дискурси найбільш актуальні і продуктивні сьогодні? Ваші пошукові орієнтири?

4. Яка специфіка теоретико-літературного дослідження, порівняно з історико-літературним й літературно-критичним?

 

Індивідуальна робота № 3. Практичне завдання (3 год, 5 балів)

1. Випишіть по 10 цитат з праць «Із секретів поетичної творчості» І. Франка, «Мова й думка» О. Потебні, які мають літературознавчий зміст і яскраво презентують позицію автора та певного наукового прямування.

 

2. На вибір: Підготуйте повідомлення про

А: одного з українських теоретиків літератури;

Б: одного зі світових теоретиків літератури;

В: становлення та розвиток відділу теорії літератури в Інституті

літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.

Література

А:

План

1. Модульна контрольна робота (студенти отримують картки із завданням, яке виконують вдома самостійно).

 

2. Колоквіум-конференція з теми «Відомі імена в теорії літератури України і світу» (виголошення рефератів).

 

САМОСТІЙНА РОБОТА № 2 (5 год, 10 балів)

 

Написання домашньої контрольної роботи за індивідуальним завданням.

План

1. Поняття художньої літератури. Уявлення про літературність і художність.

2. Закони (критерії) художності.

3. Функції художньої літератури.

4. Художня література серед інших видів мистецтв.

Питання для дискусії

1. Як зароджувалося світове й українське письменство? Його найдавніші ознаки, джерела, функції.

2. Типи літератури за функціональною сферою. Чи всі вони наділені літературністю.

3. Чи може мистецтво ґрунтуватися на певних законах, мати критерії якості? Хто їх виробляє?

4. Який вид мистецтва має найбільші зображально-виражальні можливості? Що зумовило поділ мистецтв на види?

Індивідуальна робота № 4 (3 год, 5 балів)

1. Ознайомтеся зі змістом і законспектуйте праці (ксерокопії праць див. у цій папці):

· Сартр Ж.-П. Что такое литература? //Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ–ХХ вв.: Тракт., ст., эссе; [сост., общ. ред. Г. К. Косиков]. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1987. – С. 313–334.

· Тодоров Ц. Поняття літератури // Тодоров Ц. Поняття літератури та інші есе; [перекл. з фр. Є. Марічева]. – К.: ВЦ «КМА», 2006. – С. 5–21.

 

2. На вибір:

А. Підготуйте індивідуальне повідомлення за змістом праці Г. Е. Лессінга «Лаокоон, або Про межі живопису та поезії» (книга є на абонементі художньої літератури).

Б. Напишіть есе на одну з тем:

«Художня література в моєму житті»; «Художня література в житті народу»; «Художня література в житті нації»; «Художня література і культурний простір цивілізації».

Література

А:

1. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 71–100, 117–136.

2. Ткаченко А. О. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 23–54.

Б:

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 83–116.

2. Білик Г., Хоменко Н. Теорія літератури: Конспект лекцій. – Полтава, 2003. – С. 20–26.

3. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002. – С. 16–64.

Практичне заняття № 6 (2 год, 5 балів)

План

1. Поняття літературно-художнього образу. Л. Тимофєєв та інші вчені про природу й структуру образу.

 

2. Класифікація літературно-художніх образів:

- за способом буття у творі;

- за формою відображення світу;

- за семантикою;

- за місцем у творі;

- за чуттєвою характеристикою тощо.

 

3. Уявлення про художнє узагальнення як спосіб образотворення: ідеалізацію, типізацію, символізацію, індивідуалізацію.

 

4. Засоби образотворення: тропи, описи, дії, ситуації, мовлення. Простежте їх залежність від роду і напряму літератури.

 

Питання для дискусії

1. Місце образу в творчому процесі (автора, реципієнта).

2. Чому існує так багато підходів до класифікації образів?

3. Що узагальнює митець і що узагальнює читач у творенні образів?

4. Поясніть термін «синестезія».

Індивідуальна робота № 5 (3 год, 5 балів)

1. На власний розсуд доберіть текст чи уривок тексту, визначте в ньому всі образи, дайте їм характеристику (письмово).

2. Проаналізуйте (письмово) засоби творення образів у вірші «Пастораль ХХ сторіччя» Ліни Костенко.

Література

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 116–141.

2. Іванишин В. Нариси з теорії літератури: навч. пос. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С. 100–116.

3. Тимофеев Л. Теория литературы. – М., 1972.

4. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003.

5. Хализев В. Теория литературы. – М., 1999.

Практичне заняття № 7 (2 год, 5 балів)

План

1. Мова як спосіб буття літератури. Зображально-виражальні властивості слова.

2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору:

 

- художній стиль мовлення;

- наявність різностильової лексики, вмотивована естетичною метою;

- мова автора;

- мова персонажів, уявлення про індивідуалізацію мовлення;

- зумовленість мовленнєвої системи твору родом і напрямом літератури.

 

3. Засоби увиразнення художнього мовлення:

а) словотворчі;

б) лексико-синонімічні;

в) контекстуально-синонімічні (поняття тропів);

г) синтаксичні (поняття стилістичних фігур).

Питання для дискусії

1. Зіставте поняття «мова художньої літератури» й «літературна мова». Яке з названих ними духовних явищ сформувалося раніше?

2. Які 2 етапи можна вирізнити в розвитку мови художньої літератури України?

3. Дифузія мовленнєвих стилів у художньому тексті, її вияв у словах автора й персонажів.

Література

1. Безпечний Іван. Теорія літератури. – К.: Смолоскип, 2009. – С. 47–154.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 141–238.

3. Іванишин В. Нариси з теорії літератури: навч. пос. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С. 148–159.

4. Тимофеев Л. Теория литературы. – М., 1972. – С. 178–256.

5. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 208–317.

Індивідуальна робота № 6 (3 год, 5 балів)

Тема. Художньо-стилістичний аналіз твору

 

Мета: виробити вміння художньо-стилістичного аналізу твору, навчитися характеризувати образний і мовленнєвий рівні твору.

 

Порядок художньо-стилістичного аналізу твору

1. Жанрова зумовленість (рід, вид, жанровий різновид).

2. Стильова зумовленість (напрям).

3. Образність:

· Образна система твору;

· Спосіб художнього узагальнення;

· Характеристика образів (не менше 5–6 підходів);

· Засоби творення образів.

 

4. Мова твору:

· Організація художнього мовлення (проза, вірші);

· Естетика художнього мовлення (засоби увиразнення);

· Мова автора;

· Мова персонажів.

5. Образно-мовленнєва гармонія твору.

Завдання

Зробіть повний художньо-стилістичний аналіз твору на вибір (письмово, самостійно):

v «Мина Мазайло» М. Куліша,

v «Лебеді материнства» В. Симоненка,

v «Місяцева зозулька з Ластів’ячого гнізда» В. Шевчука.

Практичне заняття № 8 (2 год, 5 балів)

План

1. Уявлення про сюжет. Сюжет як елемент внутрішньої форми твору, його функції.

 

2. Сюжет і конфлікт.

 

3. Типологія сюжету.

 

4. Сюжет і фабула.

 

5. Уявлення про композицію твору, підходи до тлумачення поняття.

 

6. Різновиди композиційної будови.

 

7. Композиція й архітектоніка.

Питання для дискусії

1. Зумовленість композиції твору літературним родом і напрямом.

2. Сюжетність у постмодерних творах.

 

Література

 

1. Безпечний Іван. Теорія літератури. – К.: Смолоскип, 2009. – С.41–45.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 160–169, 238–251.

3. Іванишин В. Нариси з теорії літератури: навч. пос. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С. 166–172.

4. Тимофеев Л. Теория литературы. – М., 1972.

5. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С.137–207.

6. Хализев В. Теория литературы. – М., 1999.

7. Лотман Ю. Структура художественного текста. – М., 1970.

 

Індивідуальна робота № 7 (3 год, 5 балів)

Завдання

Зробіть цілісний композиційний аналіз одного з творів (письмово, самостійно):

v «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка,

v «Гармонія» Г. Косинки,

v «Pro domo» М. Зерова.

 

Практичне заняття № 9 (2 год, 5 балів)

План

1. Уявлення про строфу, її прикметні ознаки.

2. Види строф, характерні для них типи римування й віршові розміри:

· двовірш, олександрійський вірш;

· тривірш, терцет, терцина;

· чотиривірш, катрен;

· п’ятивірш, пентама;

· шестивірш, секстина;

· семивірш, септима;

· восьмивірш, октава, тріолет;

· дев’ятивірш, нона, спенсерова строфа;

· десятивірш, децима, одична строфа;

· багатовіршові строфи: онєгінська строфа та ін.

3. Сталі строфічні форми, їх різновиди:

· віреле;

· тріолет;

· рондель;

· рондо;

· баладна строфа;

· віланель;

· глоса;

· канцона;

· секстина;

· сонет, його національно-історичні різновиди; вінок сонетів, модернізований сонет;

· ріторнель;

· терцина;

· рубаї;

· газель;

· танка;

· хокку.

4. Астрофічний вірш, його різновиди, форми.

 

Питання для дискусії

1. Що є домінуючим фактором в організації строфи?

2. Як змінюються строфічні форми від давнини до сьогодні: ускладнюються, спрощуються тощо?

3. Строфа як вияв творчого почерку (індивідуального стилю) автора.

Завдання

Самостійно доберіть тексти-ілюстрації до будь-яких 3-х строфічних форм із п. 3 плану заняття.

 

Література

1. Безпечний Іван. Теорія літератури. – К., 2009. – С. 218–230.

Тема. Версифікація.

Мета: актуалізувати знання студентів про вірш, віршування, типи версифікації; поглибити вміння характеризувати метрику силабо-тонічного, силабічного, тонічного вірша й верлібра.

 

Завдання

Зробіть повний версифікаційний аналіз (письмово) самостійно дібраних віршів різних систем віршування: по 2 силабо-тонічних, силабічних, тонічних (або перехідних до тонізму), верлібри (усього 8, можна по 1-й строфі розбирати).

Практичне заняття № 10 (2 год, 5 балів)

Тема. Теорія жанру.

Мета: актуалізувати відомості про жанрову природу художньої літератури, поглибити розуміння основних понять генерики, набути вміння робити жанровий аналіз твору.

 

План

1.Проблема жанрового структурування літератури, основні поняття генології, їх співвіднесеність.

 

2.Лірика як літературний рід: види, жанрові різновиди.

3.Епос як літературний рід: види, жанрові різновиди.

4.Драма як літературний рід: види, жанрові різновиди.

5.Суміжні змістоформи і проміжні утворення.

 

Питання для дискусії

1. Як ви розумієте поняття «жанровий синкретизм»? Прокоментуйте, спираючись на знання літературного процесу.

2. Чим зумовлене домінування того чи того жанру в конкретний історичний момент (культурний період)?

3. Як поясните традиційність («вічність») окремих жанрів? Яких?

4. Чи можна говорити про улюблений жанр письменника? Аргументуйте свою позицію.

5. Вмотивуйте свій улюблений літературний жанр.

Література

1. Безпечний Іван. Теорія літератури. – К.: Смолоскип, 2009. – С. 231–335.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є.Теорія літератури. – К., 2001. – С. 251–341.

3. Іванишин В. Нариси з теорії літератури: навч. пос. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С. 226–231.

4. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.ІІ: Генезис та генерика літератури / Укл. Г. Білик. – Полтава, 2008.

5. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 55–137.

6. Тимофеев Л.Основы теории литературы. – М., 1976. – С. 343–392.

7. Хализев В.Теория литературы. – М., 1998. – С. 294–344.

 

 

Індивідуальна робота № 9 (3 год, 5 балів)

Завдання

Зробити (письмово) повний жанровий аналіз усіх запропонованих творів:

· І. Котляревський, «Енеїда»;

· Т. Шевченко, «Великий льох»;

· М. Хвильовий, «Я (Романтика)»;

· О. Довженко, «Україна в огні»;

· П. Загребельний, «Диво»;

· Л. Костенко, «Записки українського самашедшого»;

· М. та С. Дяченки, «Олена і Аспірин».

 

Практичне заняття № 11 (2 год, 5 балів)

План

1. Поняття літературно-художнього напряму, його природа, структурні компоненти.

 

2. Еволюція художньої свідомості від давнини до сьогодні: основні етапи.

 

3. Літературні напрями ХУІ–ХУІІІ сс.: бароко, класицизм, сентименталізм.

4. Романтизм і його течії.

5. Реалізм і його течії.

6. Символізм.

7. Модернізм і його напрямки.

8. Постмодернізм.

Питання для дискусії

1. Як формується і як, коли розпізнається напрям у мистецтві й літературі?

2. Україна і світовий стильовий розвиток: спільне, відмінне, особливе.

3. Проблема просвітницького реалізму, передромантизму, екзистенціалізму, соцреалізму в літературознавстві.

 

Література

1. Безпечний І. теорія літератури. – К., 2009. – С. 342–373.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 341–460.

3. Іванишин В. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 205–225.

4. Наливайко Д. Искусство: течения, направления, стили. – К., 1980.

 

 

Індивідуальна робота № 10 (3 год, 5 балів)

Завдання

Зробіть повний стильовий аналіз (письмово) творів «Рекреації» Ю. Андруховича, «Берестечко» Ліни Костенко, «Чорна Пантера і Білий Медвідь» В. Винниченка, «Сон» (поема) Т. Шевченка, «Очі чорні» Є. Гребінки.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА № 3 (5 год, 10 балів)

Домашня контрольна (модульна) робота за індивідуальним варіантом.

Завдання

Виконайте комплексний аналіз творів

· «Смерть Шевченка» І. Драча;

· «Три зозулі з поклоном» Гр. Тютюнника.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА № 4

1. Написання наукового реферату на одну із запропонованих тем (6 год, 10 балів).

Інші положення.

Іспит з навчальної дисципліни дозволяє додатково набрати 40 балів, давши правильну відповідь на білет: 3 теоретичних питання (по 8 балів) і повний версифікаційно-художній аналіз вірша (16 балів).

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Робоча навчальна програма

для студентів факультету філології та журналістики. Спеціальність: Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література. Освітньо-кваліфікаційний рівень: 7010103 «Спеціаліст» / Кваліфікація: вчитель української мови та літератури. Редактор освітніх та літературних видань; вчитель української мови, літератури, зарубіжної літератури

 

Уклала програму: ст. викл. БІЛИК Г. М.

 

Полтава

2012–2013 н. р.

Загальні положення.

1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни.

«Теорія літератури» – обов’язкова дисципліна, яка читається студентам-філологам п’ятого року навчання й спрямована на поглиблення та систематизацію знань про мистецтво слова (у його естетичному, функціональному й генетичному аспектах), вироблення дослідницьких навиків – наукового опису, аналізу й інтерпретації літературно-художнього твору, вміння сприймати тексти різних стильових парадигм, давати їм критичну оцінку.

«Теорія літератури» продовжує й увиразнює пропедевтичний курс «Вступ до літературознавства», засвоєний студентами на першому році навчання; у розкритті свого категоріального апарату спирається на знання студентів із курсів «Історія української літератури», «Історія зарубіжної літератури»; слугує понятійною базою та інструментарієм для опанування навчальним матеріалом; формує в студентів розуміння дослідницької методології, привчає тлумачити твір з позиції певної наукової школи та напряму, зокрема під час написання курсової, дипломної робіт чи статті з літератури.

«Теорія літератури» сприяє виробленню в майбутніх учителів-словесників чіткості й точності мислення та висловлювання, доповнює спеціальні знання, збагачує мовлення й загальну культуру. Навчальний курс із предмета побудова-ний таким чином, щоб простежувався тісний в’язок зі шкільною програмою з української та зарубіжної літератури, згідно з якими вивчаються теоретико-літера-турні поняття й прищеплюються учням елементарні вміння та навики літературо-знавчого аналізу, – завдяки цьому поглиблюється фахова підготовка спеціаліста.

Вагомість вивчення курсу «Теорії літератури» підкреслюється статусом навчальної дисципліни як такої, що виноситься на державний іспит.

Мета навчальної дисципліни: дати студентам системні знання про поетику літературно-художнього твору й методологію його наукового вивчення; виробити розуміння образно-чуттєвої природи художнього слова, вміння тлумачити такі поняття, як література, художність, твір, текст, контекст, літературний процес, художня мова, версифікація, генерика, генезис, стиль, напрям тощо.

Основні завдання: навчити студентів на практиці застосовувати теоретичні відомості, послуговуватися ними в естетичному й науковому сприйманні творів, викладанні літератури в школі.

 

1.2. Опис предмета навчальної дисципліни.

Таблиця 1.

семестр	обов’язкова чи за вибором	загальна кількість годин	загальна кількість кредитів	кількість змістових модулів	лекції, години	практичні заняття, години	самостійні робота, години	індивіду-альна робота, години	вид контролю
ІХ–Х	обов’язкова	54+54	1,5+1,5		10+10	12+10	13+14	13+14	екзамен