Розробіть тематику факультативних занять з мови, визначте їхню мету та завдання

Факультатив – форма організації навчання, основними завданнями якої є поглиблення знань учнів старших класів з окремих предметів, розвиток їхніх пізнавальних інтересів і творчих здібностей, підготовка до сідомого вибору професії, до майбутньої праці в певній галузі виробництва, культури і мистецтва.

Факультативні заняття впроваджено в шкільну практику як форму диференційованого навчання. Для факультативів розроблено варіанти програм, навчальні посібники.

За освітніми завданнями виділяють такі види факультативів: з поглибленого вивчення навчальних предметів (позапрограмове поглиблення знань з метою вступу до вищого навчального закладу); з вивчення додаткових дисциплін; з вивчення додаткової дисципліни з одержанням спеціальності; міжпредметні факультативи.

Факультатив з орфографії.

Шкільний курс О. вивчається з 5 по 7 клас. У старших класах повторюється у зв’язку з вивченням синтаксису. Але ряд складних випадків укр.правопису потребує додаткових занять.

Мета факультативу: удосконалення орфограм. умінь і навичок на осн. засвоєння с-ми загальноприйнятих способів передачі мови на письмі, розуміння необхідності практичного оволодіння правилами орфографії.

Завдання: поглибити знання з укр. орфографії, зміцнити орфографічні уміння і навички, добитися свідомого застосування учнями орфографічних правил при написанні готових і власних текстів.

Тематика фа культ.заннять з орфографії:

1. Орфографічні норми. Орфографічне правило. Принципи укр. орфографії. (2)

2. Склад. Основні правила переносу. Наголос.

3. Вимова нагол. і ненагол. гол. і позначення їх на письмі.

4. Вимова пригол. звуків та позначення їх на письмі. Уподібнення та розподібнення приголосних.

5. Спрощення приголосних.

6. Вживання сполучень ьо, йо.

7. М’який знак.

8. Апостроф.

9. Подвоєння та подовження приголосних.

10. Правопис слів іншомовного походження.

11. Зміни приголосних при творенні слів.

12. Написання складних слів.

13. Правопис прізвищ та географічних назв.

14. Правила перенесення частин слова з рядка в рядок.

80. Факультативні заняття з літератури

Факультатив - навчальний, курс, що вивчається студентами, учнями старших класів за бажанням з метою поглиблення знань, це одна із форм організації навчання.

Факультативні заняття впроваджено в шкільну практику як форму диференційованого навчання. Для факультативів розроблено варіанти програм, навчальні посібники.

За освітніми завданнями виділяють такі види факультативів: з поглибленого вивчення навчальних предметів (позапрограмове поглиблення знань з метою вступу до вищого навчального закладу); з вивчення додаткових дисциплін; з вивчення додаткової дисципліни з одержанням спеціальності; міжпредметні факультативи.

Факультатив з укр. літ у 10 класі: Українська публіцистика.

Мета факультативу: ознайомити учнів з публіцистикою від минулого до сучасності, із закономірностями розвитку публ. текстів.

Завдання:

-поглибити та системат. знання про публіцистику, її призначення жанрову структуру;

-ознайомити з публ. спадщиною представників цього жанру;

-навчити учнів розуміти специфіку публ. творів, умов їх створення;

-удосконалити вміння робити аналіз, визначати особл. змісту і форми публ. творів.

Тематичне планування занять (на кожну тему – 2 год)

1Публіцистика (П) як галузь л-ри: ознаки, ф-ії, природа. Своєрідні прикмети укр..публ. у порівнянні зі світовою.

2Жанрова структура публіцистики. Класифікація публ. жанрів у наук. л-рі. Специфіка аналізу публ. тексту.

3Зародження укр. П – полемічна л-ра 16-17 ст. Творчість П.Скарги, І.Вишенського, М.Смотрицького.

4Інтенсивний розвиток П періоду занепаде Речі Посполитої. Проповідь як жанр християнської П.

5Публіцисти 19 ст. – Костомаров, Леся Українка, І. Франко, М. Грушевський.

6В. Винниченко, Є. Маланюк, М. Хвильовий та ін. – автори національної П.

7Публіцистична спадщина І. Огієнка.

8Розквіт м-цтва худ. П у роки війни.

9Деградація жанру П у післявоєнні роки. Еміграційна П.

10Публіцистика 50-60 рр. (суспільні проблеми)

11Участь письменників 70-80 рр. у розвитку укр. П.

12Публіцистика у творчості Гончара, Драча, Іваничука, Яворівського.

13Публіцистика пер.років 21 ст.: нові тенденції, х-тика творчого набутку, значення.

14Образ, картина та художня деталь у публ. творі.

15Стаття як жанр П.

16Найпоширеніший види нарису – портретний, проблемний і подорожний.

17Памфлет як один із жанрів П. «Камо грядеш» М.Хвильовий.

18Підсумкове заняття.

Опишіть алгоритм роботи класного керівника

Алгоритм роботи класного керівника-початківця

1. Знайомство з особовими справами учнів, журналом попереднього року.

2. Інтерв’ювання педагогів, технічних працівників, представників адміністрації, які працювали або стикалися з цим класом попереднього року і первинне складання індивідуальних карт учнів.

3. Бесіда з медичним працівником, психологом, соціальним педагогом, фахівцями додаткової освіти школи.

4. Початкова, середня та кінцева стадії моніторингу пізнавальних інтересів, пристрастей, потреб і особливостей учнів. Моніторинг проводиться шляхом анкетування, тестування, співбесіди з учнями і батьками, спостереження за учнями, проведення ігор, поточної співбесіди з педагогами, що працюють у цьому класі.

5. Складання карти можливих інтересів учнів та таких, що вже реалізуються.

6. Загальний із батьками, випускниками, старшокласниками, вчителями проектувальний збір. Проводиться у формі зборів, гри, анкетування, походу. Тут же здійснюється захист плану цікавих справ і розподіл обов’язків.

7. Класний керівник роздає порожні аркуші і просить, щоб ті учні, які хочуть, щоб класний керівник відвідав їхні сім’ї, написали про це після узгодження з батьками.

8. Індивідуальні бесіди з кожним учнем. Виявлення тих, хто потребує навчальної, психологічної, фінансової допомоги.

9. Організація самообслуговування в класі (ведення документації, чергування, робота в кабінетах).

10. Проведення класних годин, вечорів.

Для оптимізації виховної роботи з учнями О. В. Шерокородюк пропонує циклограму роботи класного керівника.

Щоденно:

 з’ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація пропусків у классному журналі;

 бесіди з учнями, що запізнюються; організація чергування у класі;

 індивідуальна робота з учнями;

 контроль зовнішнього вигляду учнів;

 організація харчування.

Щотижня:

 проведення виховних годин;

 перевірка щоденників;

 проведення заходів у класі за планом роботи;

 робота з активом класу, організація діяльності учнівського самоврядування;

 контроль за виконанням доручень;

 організація прибирання закріпленого кабінету, території, пришкільної ділянки;

 робота з батьками;

 робота з учителями, які працюють у класі;

 контроль за довідками про хворобу учнів класу.

Щомісяця:

 проведення класних зборів;

 проведення бесід;

 відвідування уроків учителів-предметників у своєму класі;

 координація виховної роботи з класом;

 проведення бесід з безпеки життєдіяльності;

 зустрічі з батьками;

 відвідування учнів удома;

 складання актів обстеження матеріально-побутових умов.

Щосеместрово:

 тестування та анкетування учнів з метою вивчення їхніх індивідуальних

особливостей та аналізу розвитку учнівського колективу;

 оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту;

 заповнення табелів успішності;

 проведення батьківських зборів (за планом);

 аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи;

 складання плану роботи на канікули;

 проведення відкритого виховного заходу;

 аналіз зайнятості учнів класу в позаурочних заходах, гуртках, секціях;

 аналіз роботи щодо профілактики травматизму серед учнів.

Щорічно:

 складання плану виховної роботи;

 оформлення особових справ;

 оформлення соціального паспорту класу;

 робота з підручниками;

 написання характеристик.

Ефективність роботи класного керівника визначається позитивними

змінами, що відбулися в учнівському колективі, у взаємовідносинах між учнями, з

учителями, батьками, у рівні вихованості школярів, розвитку окремих якостей та

ін. __

Запропонуйте тематику групових та масових форм роботи класного керівника з учнями 9 класу.

Клас

Вересень

1 вересня – день знань

«Свято української мови»

Жовтень

Читацька конференція «Українські народні думи»

(учні виступають з доповідями, повідомленнями стосовно даної теми)

Листопад

Зустріч з письменником рідного краю(Петро Сорока)

Грудень

Вечір запитань та відповідей(у підготовці та проведенні беруть участь і самі учні)

Зустріч із головним лікарем району, перегляд фільму про правила поводження на льоду, та застерегти себе від відмороження.

Січень

Читацька конференція.

«Книга, яка мене найбільше вразила»

(протягом канікул учні читали художні твори на вибір,і діляться враженнями)

Лютий

Інсценізація поеми Лесі Українки «Давня казка»

Березень

«Думи мої, думи мої…»

Конкурс на найкраще виразне читання віршів Тараса Шевченк

Квітень

Вечір запитань та відповідей

Події 16 століття.(образ Роксолани)

Зустріч із відомим істориком, який ознайомить учнів з відомостями щодо реальної постаті – Роксолани.

Травень

Тиждень української мови.

«Українська мова – велике духовне надбання нашого народу»

83. Складіть план засідань батьківського комітету випускного класу на увесь навчальний рік

Велику роль у співпраці батьків учнів і класного керів­ника відіграє батьківський комітет класу. Від злагодже­ності та відповідальності роботи цього комітету зале­жить атмосфера класного колективу, взаємини батьків один з одним, спілкування дорослих і дітей.

Добре організований батьківський комітет може вико­нувати в класі різні функції, однією з яких є допомога в організації навчально-виховного процесу: наприклад, організація конкурсів на кращий щоденник або зошит; рейдів-перевірок дбайливого ставлення учнів до свого портфеля, підручників чи письмового приладдя.

Ще одна важлива функція батьківського комітету кла­су — допомога класному керівникові в позакласній роботі. Насамперед — організація та

Засідання батьківського комітету відбуваються два-три рази па чверть, однак за певних умов зустрічі можуть бути частішими.

Чітка та злагоджена робота батьківського комітету кла­су приносить неабияку користь. Школярі завжди раді тому,'що їхні батьки присутні на уроках і позакласних заходах, спільних святах і походах, пишаються участю батьків у житті класу.

ПЛАН:

Серпень Зустріч батьківських комітетів класів на засі­данні піклувальної ради навчального закла­ду. Обговорення проблем, які потребують розв'язання в новому навчальному році

Обговорення проблем планування роботи бать­ківського комітету класу в новому навчальному році

Вересень Організація І проведення батьківських зборів — зустрічі з учителями, які викладають у 9-му кла­сі, за темою «Трудноші програм і шляхи надан­ня допомоги учням у підготовці до іспитів»

Жовтень Участь батьківського комітету у відвідуванні проблемних родин. Аналіз цієї ситуації з клас ним керівником, обговорення вжитих для розв'язання проблеми заходів

Батьківські збори «Роль родини в подоланні шкідливих звичок дітей»

Листопад Участь батьківського комітету в підготовці та проведенні конференції з представниками вищих навчальних закладів за темою «Куди піти навчатися?»

Грудень Підготовка та проведення новорічного балу учнів у стінах школи

Січень Звіт батьківського комітету за підсумками робо­ти за півріччя на засіданні піклувальної ради

Лютий Участь у лижному зоряному поході учнів 9-х класів

Березень Організація і проведення Дня відкритих дверей у 9-х класах (відвідування уроків, позакласних заходів). Батьківські збори за його підсумками

Квітень Зустріч з адміністрацією школи з питань орга­нізації та підготовки класу до державних іспитів

Травень Підсумкові батьківські збори: обговорення питань підготовки та проведення державних іспитів

Червень Організація й обговорення питань чергування батьків на іспитах, проведення урочистої части­ни випускного бал

84. Розробити і обгрунтувати план практичного заняття з батьками учнів на тему: “Обмін досвідом виховання в сім’ї засобами народних традицій”

Практичне заняття з батьками – одна з форм батьківських зборів, найкраще їх провести у формі круглого стола. Перед цим батькам дано завдання підготувати виступ на тему даного заняття. Вчитель також ретельно готується. Можна організувати виставку творів дітей про сім’ю, сімейні традиції, святкування народних свят у сім’ї.

План:

1Вступне слово вчителя.

2Питання, які розглядаються.

Народні традиції.

Значення традицій в житті кожного народу.

Звичаї, традиції українців та представників інших націй, які мешкай на території України.

3Виступи батьків щодо досвіду виховання в сім’ї засобами народних традицій.

4Анкетування батьків з теми:”Сімейні традиції у моїй сім’ї”.

5Заключне слово вчителя.

85. Запропонуйте план підготовки та методику проведення екскурсії як виховної роботи.

Екску́рсія — форма виховної роботи, колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, святих місць та ін. з метою позитивного виховного впливу на дітей чи формування у них певні моральних якостей.

Календарні плани екскурсій складають на півріччя, їх затверджує керівництво школи. Теми екскурсій визначені в програмах виховання.

Підготовка екскурсії відбувається в такій послідовності:

1) Детальне ознайомлення з об'єктом екскурсії. Визначення тих частин об'єкту, твору мистецтва, які безпосередньо становлять інтерес стосовно даної;

2) Визначення екскурсовода на час проведення екскурсії. Ідеальним випадком потрібно вважати випадок, коли екскурсію веде сам учитель. Але на обєктах великого масштабу і значення ерудиції вчителя може бути недостатньо. Тому, як правило, в таких випадках екскурсію проводить працівник об’єкта (музею, храму, природного заповідника), з яким заздалегідь проведена узгоджувальна бесіда щодо мети екскурсії і рівня підготовленості учнів;

3) Визначення і вивчення маршруту, яким здійснюватиметься переміщення учнів з школи до об'єкта екскурсії;

4) Проведення бесіди з учнями, під час якої учням повідомляється тема і мета екскурсії. Учні одержують питання, на які потрібно знайти відповідь під час екскурсії.

5) У визначений час учні збираються в школі і під керівництвом вчителя вирушають до об'єкта екскурсії. Бажано, щоб учителю допомагав хтось із старших учнів, або інший вчитель. З огляду на це особливий інтерес в організаційному плані становлять комплексні екскурсії, коли учнів ведуть декілька вчителів.

Під час екскурсії учні:

- спостерігають об'єкти, твори мистецтва, пейзажі і слухають пояснення екскурсовода;

- ведуть записи по ходу розповіді і спостереження;

- ведуть збір ілюстративних матеріалів для оформлення звітності.

6) Після екскурсії обов'язково проводиться узагальнююче підсумкове заняття. Учні діляться враженнями, дають відповіді на питання, які вчитель поставив перед екскурсією. Оформляється письмовий звіт про екскурсію.

Виготовляються стенди-висновки з матеріалами, одержаними під час екскурсії.

Вчитель обов'язково узагальнює результати екскурсії.

86. див 87. Запропонуйте план та методику проведення семінарського заняття з мови за результатами творчих робіт. Семінарські заняття є ефективною формою організації навчальних занять, з якими органічно поєднуються лекції.

Семінар (від лат. "зетіпагішп" - "розсадник", переносно - "школа") – це особлива форма навчальних практичних занять, яка полягає у самостійному
вивченні студентами за завданнями викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наступним оформленням навчального матеріалу у вигляді рефератів, доповідей, повідомлень тощо.

Основними дидактичними цілями їх проведення є:
- забезпечити педагогічні умови для поглиблення і закріплення знань студентів з основ даного курсу, набутих під час лекцій та у процесі вивчення навчальної інформації, що виноситься на самостійного опрацювання;
- спонукати студентів до колективного творчого обговорення найбільш
складних питань навчального курсу, активізація їх до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування у них навичок самоосвіти;
- оволодіння методами аналізу фактів, явищ і проблем, що розглядаються та формування умінь і навичок до здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності.

Мета: - навчальна (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);
- розвивальна(розвиток логічного мислення учнів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);
- виховна (патріотичне виховання, виховання економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо);
- діагностично-корекційну (контроль за якістю засвоєння учнями навчального матеріалу, виявлення прогалин його засвоєнні та їх подолання) та ін.

Алгоритм підготовки до семінарського заняття:
1. проаналізуйте тему заняття, подумайте над його дидактичними цілями і основними проблемами, які винесені на обговорення;
2. опрацюйте рекомендовану навчальну, наукову та методичну літературу, при цьому обов'язково конспектуйте і занотовуйте прочитане, виписуйте те, що, на ваш погляд, сприятиме ефективному проведенню семінарського заняття;
3. намагайтеся сформулювати свою думку з кожного питання і обґрунтовуйте свої міркування;
4. запишіть запитання, які виникли у вас під час підготовки до проведення семінарського заняття, зверніться за консультацією до викладача-методиста чи викладача кафедри педагогіки;
5. складіть розгорнутий план-конспект проведення семінарського заняття, ретельно обдумуючи його етапи, структурні елементи, навчальні питання, що виносяться на розгляд, методи, прийоми та засоби навчання, за допомогою яких забезпечуватиметься навчально-пізнавальна діяльність учнів. Розгорнутий конспект семінарського заняття.
Структура семінарського заняття

Етапи	Характеристика
Організаційна частина	Мета – мобілізувати студентів до навчання; активізувати їхню увагу; створити робочу атмосферу для проведення заняття; містить привітання викладача зі студентами, виявлення відсутніх, перевірку підготовленості до заняття
Мотивація та стимулювання навчальної діяльності	Передбачає формування потреби вивчення конкретного навчального матеріалу, повідомлення теми, мети та завдань. Мотивації сприяє чітке усвідомлення його мети, що полягає у досягненні кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й студентів
Обговорення навчальних питань семінару	Полягає в обговоренні й керуванні процесом розгляду основних питань семінару відповідно до обраного виду і методики його проведення (див. табл. 1). Викладач має подбати про поетапне обговорення, сприймання, розуміння, закріплення і застосування студентами вивченої навчальної інформації.
Діагностика правильності засвоєння студентами знань	Допомагає викладачеві та студентам з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту навчальної інформації, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Здійснюється за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних, усних фронтальних опитувань, тренінгу тощо), з використанням комп'ютерної техніки
Підбиття підсумків заняття	Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань заняття (аналіз того, що було розглянуто, мотивацію діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої роботи)
Повідомлення домашнього завдання	Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його використання, передбачає його запис на дошці, а учнями – в щоденник

87 див 86. Запропонуйте план та методику проведення семінарського заняття узагальнюючого повторення з літератури.

Зміст та структура методичної розробки до семінарського заняття

| |

 

16.07.07

Складення методичної розробки до семінарського заняття методична розробка – це своєрідний оперативний план семінарського заняття. вона включає в себе: 1. тема і план семінару 2. список літератури (для студентів) 3. розширений список літератури (для викладача) 4. вступне слово викладача із формулюванням мети семінару і зазначення зв’язку даної теми з попередньою. 5. диференціація основних питань плану семінару на підпитання 6. визначення, основні положення, фактичний матеріал з кожного основного питання. 7. висновки з кожного основного питання 8. розподіл часу з кожного основного питання. 9. висновки з теми Методична розробка до семінарського заняття. * те, що курсивом – переписується дослівно. заголовок – методична розробка до семінарського заняття на тему: „...” (2 год.) план семінару: (наводимо план – питання плану і список літератури) Розширений список літератури для викладача: (5-10 пунктів) Вступне слово (посередині, кілька речень, 3-5 хв. – мета С, зв’язок даної теми з попередньою темою семінару.) 1. (формулювання першого питання плану семінару) (20 хв.) – час на розгляд питання. підпитання + визначення Додаткове питання (1-2 питання) – питання проблемного характеру, які ставляться в кінці обговорення. Висновок з питання:................... 2. все те саме, що і в першому.

Методика опитування студентів на семінарському занятті.Оцінка і облік знань студентів, їх значення

Етапи опитування студентів на семінарі:
• Постановка питання викладачем
• Виступ студента з питання
• Запитання аудиторії до студента який виступав
• Запитання викладача до студента який виступав
• Доповнення студентів з питання
• Додаткові питання викладача
• Висновок викладача з питання і перехід до іншого питання

88. Запропонуйте план та методику проведення практикуму з мови у старших класах.

Практикум — форма навчального процесу, за якою учні самостійно виконують практичні та лабораторні роботи, застосовуючи знання, навички й уміння.

Урок-практикум

Він забезпечує проведення практичних робіт з використанням різних дже­рел інформації. На практикумі вдосконалюються спеціальні та загальнона­вчальні вміння і навички, здійснюється застосування знань у нових ситуаціях. Учні розширюють свої уявлення про вивчені явища і процеси, встановлюють причинно-наслідкові зв ' язки. На таких заняттях відсутня чітка регламента­ція навчальної діяльності, існує великий простір для прояву ініціативи і твор­чості. Учні вчаться планувати свою роботу, здійснювати самоконтроль. Це спонукає до розвитку пізнавального інтересу до предмета, розширює їхній сві­тогляд. На практикумі учні виконують значно більше завдань, ніж на традицій­ному уроці.

Для організації самостійної роботи для практикуму бажано розробити спеціальні навчальні матеріали. Їх повинен отримати кожен учень. Школярі ознайомлюються зі змістом за­няття, переліком інформації з історії, необхідної в процесі самостійної роботи. У матеріалах можуть бути використані статистичні таблиці, графіки, діаграми, схе­ми, фрагменти з науково-популярної літератури, картосхеми. Різний і спектр завдань за змістом, формою, рівнем складності, самостійністю виконання.

Структура практикуму:

1.повідомлення теми, мети і завдань практикуму;

2.актуалізація опорних знань і умінь учнів;

3.мотивація навчальонї діяльності учнів;

4.ознайомлення учнів з інструкцією;

5.підбір необхідних дидактичних матеріалів, засобів навчання і обладнання;

6.виконання роботи учнів під керівництвом вчителя;

7.складання звіту;

8.обговорення і теоретична інтерпретація отриманих результатів роботи.

Пропонуємо структуру проведення практикуму у 10 класі.

Тема: Орфограма. Принципи українського правопису.

Мета: Систематизувати і поглибити знання учнів з орфографії, проаналізувати найтиповіші орфографічні помилки; розвивати орфографічну та пунктуаційну увагу; вдосконалювати навички побудови усного висловлювання на лінгвістичну тему; формувати норми правильної літературної вимови,вміння редагувати тексти, складати зв’язні висловлювання на задану тему; виховувати потребу в удосконаленні орфографічної грамотності.

Тип уроку: урок-практикум.

Етапи практикуму:

І.Мотивація навчальної діяльності.

(де в житті знадобляться знання, здобуті на уроках української мови)

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III. Поділ класу на групи, мотивація. Ознайомлення з правилами роботи в групах.

ІV. Опрацювання матеріалу уроку:

1.Теоретичне опрацювання матеріалу:

― Повторення понять «орфографія», «правопис», «орфограма».

― Принципи українського правопису.

― 0сновні орфограми української мови.

― Види орфограм: буквені і небуквені.

― Визначення принципів правопису та орфограм.

2.Практичне застосування знань на практиці:

― Виконання завдань на картках.

― Робота з орфографічним словником.

― Робота у групах: редагування орфографічних помилок на швидкість.

― Переклад тексту.

— Скласти і «захистити» проект реклами «власного закладу», використовуючи різні види орфограм.

V. Підведення підсумків уроку і оцінювання.

Обговорення результатів роботи

(Оцінки кожному учневі виставляє керівник групи)

89. Запропонуйте план підготовки та методику проведення навч. Екскурсії з літератури.

Навчальна екскурсія — форма організації педагогічного процесу, спрямована на вивчення учнями поза межами школи і під керівництвом учителя явищ, процесів через безпосереднє їх сприймання.

Екскурсія є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45—90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє

Об'єктами навчальних екскурсій є промислові підприємства, лабораторії НДІ, вищі навчальні заклади, установи культури і мистецтва (музеї, виставки), храми, історичні місця і пам'ятки тощо. Планують їх заздалегідь у межах урочного часу, бувають і позаурочні екскурсії.

Для ефективного проведення екскурсії необхідне чітке визначення освітньої та виховної мети, вибір оптимального змісту, об'єкта екскурсії з урахуванням рівня підготовки учнів.

Літературні екскурсії за змістом поділяються на:

1)літературно-біографічні – проводяться місцями, що бережуть пам'ять про життя і творчість письменника, поета, драматурга;

2)історико-літературні, розкривають певні періоди розвитку української національної літератури;

3) літературно-художні;

У 7 класі учні з літератури рідного краю вивчають творчий портрет Володимира Гнатюка. Тому під час вивчення цієї теми можна провести літературно-біографічну екскурсію до с. Велеснів Монастириського району Терн.обл., в якому народився, деякий час жив і працював В.Гнатюк, а саме до музею В.Гнатюка. Отже, пропонуємо такий план підготовки і методику проведення цієї екскурсії.

Проведення екскурсії поділяють на декілька етапів:

1. Теоретична та практична підготовка:

- передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань: учні знайомляться з постаттю В.Гнатюка, його творчою діяльністю.

- учитель заздалегідь знайомиться з об'єктом (музеєм), домовляється з екскурсоводом про дидактичний зміст екскурсії: В.Гнатюк як фольклорист, академік; українські народні пісні в записах В.Гнатюка.

2. Інструктаж:

- ознайомленні учнів з метою екскурсії (розкрити творчий подвиг нашого земляка, видатного фольклориста, академіка В. Гнатюка, ознайомити учнів з українськими народними піснями в його записах, із оригіналами записів та збірок) та завданнями.

- учитель характеризує об'єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскурсії, за потреби — накреслює маршрут-схему.

3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний розгляд об'єктів екскурсії, визначення головного для отримання необхідної інформації про об'єкт. Учні запитують, спостерігають, запам'ятовують, роблять нотатки. Завершується екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.

4. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточнення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії — усне опитування на наступному уроці, використання даних під час наступних уроків. За потреби наслідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Календарні плани екскурсій складають на півріччя, їх затверджує керівництво школи. Теми екскурсій визначені в програмах навчальних дисциплін.

90. Спеціальними або додатковими формами організації навчання, що

доповнюють і розвивають класно-урочну діяльність учнів є: практикум, семінарські і

факультативні заняття, навчальні екскурсії, співбесіда, індивідуальні та групові

консультації, домашня навчальна робота учнів.

Індивідуальні і групові консультації проводять з метою допомогти учням

подолати прогалини в знаннях і попередити відставання в учінні. Ця форма

використовується також і для задоволення потреб окремих учнів в поглибленому

вивченні різних предметів, техніки, мистецтва. Консультації проводять в позаурочний

час. Вони можуть бути індивідуальними і груповими; мати характер співбесід,

самостійного виконання учнями завдань під керівництвом учителя.

Урок у 6 класі. Використання цього типу уроку передбачає формування в учнів навчальних умінь і навичок, їх удосконалення і закріплення на основі виконання системи вправ. Тема: Складання діалогів

Мета: вивчене про діалог, його складові; розвивати вміння

орієнтуватися в ситуації спілкування, дотримуватися правил

мовленнєвого етикету; навчати учнів грамотно складати та вести

діалог; виховувати культуру мовлення та моральні якості

школярів.

- розвивати логічне мислення.

- вчитися бачити прекрасне у звичайному;

- формування духовного світу учнів, цілісних світоглядів уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів через мову до культурних надбань рідного народу і людства.

91.. Спеціальними або додатковими формами організації навчання, що

доповнюють і розвивають класно-урочну діяльність учнів є: практикум, семінарські і

факультативні заняття, навчальні екскурсії, співбесіда, індивідуальні та групові

консультації, домашня навчальна робота учнів.

Індивідуальні і групові консультації проводять з метою допомогти учням

подолати прогалини в знаннях і попередити відставання в учінні. Ця форма

використовується також і для задоволення потреб окремих учнів в поглибленому

вивченні різних предметів, техніки, мистецтва. Консультації проводять в позаурочний

час. Вони можуть бути індивідуальними і груповими; мати характер співбесід,

самостійного виконання учнями завдань під керівництвом учителя.

модернізм в українській культурі кінця хіх – початку хх ст 1. Модернізм – система художніх цінностей кінця ХІХ – початку ХХ ст.2. Соціольно-політичні обставини в Україні на зламі віків. Український модернізм. Ідейні орієнтації: народницька та загальноєвропейська. Проблема традицій та новаторства. Драматургія3. Модернізм у літературі. Творчість Л.Українки, Порівняйте течію можерн в укр та зар лрі. Чим відрізняється модернізм вір реалізму?Які існують погляди на Коли як і де виник модернізм? Які основні напрямки у модернізмі?

92-94 Запропонуйте план та методику проведення зустрічі з відомими людьми краю (економічне, трудове)

З авдання економічного виховання:

а) ознайомлення учнів із законами ринкової економіки, перебудовою структури виробництва, підвищенням його ефективності, системою виробничих відносин і управління;

б) формування здатності до економічного мислення, підвищення продуктивності праці, уміння швидко оволодівати новими формами і методами праці; виховання почуття і рис господаря, який бережливо ставиться до результатів праці, працює з повною віддачею; виховання розумних матеріальних потреб, уміння розпоряджатися зарплатою. Економічне виховання здійснюється у процесі вивчення основ наук, особливо основ економічних знань, трудового навчання.

Класний керівник з метою економічного виховання учнів залучає дітей до праці з самообслуговування, ремонту обладнання і приміщень, обговорення статей на економічну тематику, проводить виробничі екскурсії, зустрічі з працівниками підприємств.

План проведення зустрічі з відомими людьми, які дослідують рідний край.

1.Мета проведення: ознайомити учнів з відомою людиною; розповісти про напрямки економічних досліджень С. Юрія – ректора ТНЕУ, якими займається економіст; виховання в учнів почуття любові до рідного краю, поваги до науки.
2. Оформлення: напис “Автограф” на дошці; плакат “Хочу сказати спасибі людям, яким дорога
Тернопільщина”; виставка книг економіст; добірка матеріалів з газет і журналів.
3. Виступ вчителя (повідомляє дані про гостя);
- біографічні дані
- дані про трудової діяльності
- про економічну працю.
4. Виступ економіста
- про те, коли вперше з’явився інтерес до економіки як науки;
- який напрям в економіці роботі він обрав для себе?
- чому саме цей напрям?
- про видавничу працю, викладацьку діяльність.
5. Інтерв’ювання присутнього економіста:
- про його інтереси
- про перспективи роботи
- про нагороди, наукові ступені.
6. Проведення вікторини на краще знання праць (публікацій автора)
7. Підведення підсумків зустрічі.

 

93. Запропонуйте план та методику проведення зустрычы з выдомими людьми краю(правове виховання

Продумати і обґрунтувати план інструктивної бесіди з представником правоохоронних органів, який буде виступати перед учнями вашого класу з питань запобігання правопорушень з боку неповнолітніх.

Одним із аспектів усебічного розвитку особистості є висока правова культура. Адже не можна вважати фізично здорову людину гармонійно розвиненою, коли вона, маючи широкі знання, добре працюючи або навчаючись, порушує закони, права. Здатність людини розуміти правила співжиття і вимоги законів та відповідним чином поводитися не є вродженою, вона формується під впливом спеціальних виховних заходів, є наслідком спілкування з іншими людьми, участі в різних видах діяльності.

Правове виховання — виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правов