Особливості управління підприємствами різних організаційно-правових форм

 

Ринкові умови господарювання потребують від фахівців глибоких знань методології управління підприємством, а саме: законів, закономірностей, принципів та функцій управління, вміння враховувати їх при розробці конкретної мети і завдань свого підприємства, вирішення поточних питань, спрямованих на досягнення цієї мети, оскільки від рівня кваліфікації управлінського персоналу залежить підвищення ефективності управління та виробництва: вдосконалення організації управлінської праці, модернізація технології, раціональне використання ресурсів та потенціалу сучасного менеджменту для досягнення оптимальних ринкових результатів.

Оскільки підприємство функціонує і розвивається у ринковому середовищі і є відкритою системою, то воно передбачає систему ринкового управління, яка передбачає наявність трьох суб’єктів ринкового управління підприємством:

самоуправління власника;

професійне управління найманими адміністраторами;

державне регулювання діяльності підприємства.

Кожен суб’єкт ринкового управління реалізує відповідні функції: системо утворюючі функції; функції виробничого спрямування; загальнодержавні функції (рис. 2.1).

 

 

Рис. 2.1. Система ринкового управління підприємством

Підприємство - це соціально-економічна система, що являє собою складну, відкриту систему, яка існує, розвивається і досягає мети завдяки впливу чинників зовнішнього середовища.

Види діяльності підприємства: економічна, соціальна, виробнича, інноваційна, маркетингова, комерційна, після продажний сервіс.

В залежності від організаційно-правової форми та відповідно до Законів України, виділяють 14 організаційно-правових форм господарювання підприємств: індивідуальні, сімейні, приватні, колективні, державні, державні комунальні, спільні, кооператив, підприємство засноване на повній власності громадянина або юридичної особи іншої держави, орендне, селянське господарство, споживче товариство, спілка споживчих товариств, господарські товариства, акціонерне товариство, відкрите акціонерне товариство, закрите акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство, дочірнє підприємство. Згідно з Законом України «Про власність» від 7.02.1991р., та Господарським кодексом від 16 січня 2003 року № 436 - IV функціонують такі види підприємств (рис. 2 2).

1. Підприємства, що засновані на приватній власності (приватне підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи).

 

Рис. 2.2. Класифікаційні ознаки видів підприємств

Право приватної власності виникає на підставі отримання громадянином доходів від участі в суспільному виробництві, від індивідуальної праці, ведення підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Об'єктами приватної власності є: приватні підприємства, засновані на власності окремого громадянина України, з правом найму робочої сили; селянські (фермерські) господарства; підприємства, засновані на власності іноземних громадян. Крім перерахованих видів підприємств об'єктом приватної власності є також майно, що належить громадянам, зокрема тим, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.

2. Підприємства, засновані на колективній власності. Право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднан­ня майна громадян та юридичних осіб для створення кооперативів, акціонер­них товариств, інших господарських товариств та об'єднань; передавання дер­жавних підприємств в оренду; перетворення державних підприємств в акціо­нерні та інші товариства; державних субсидій; пожертвувань організацій та громадян, інших цивільно-правових угод. Суб'єктами права колективної власності є: виробничі кооперативи; підприємства споживчої кооперації; підприємства громадських та релігійних організацій;інші підприємства, передбачені законом.

3. Підприємства, засновані на державній власності. Об'єктом державної власності є майно державних підприємств, а суб'єктом – держава в особі Верховної Ради України.

4. Підприємства, засновані на комунальній власності. Суб'єктами права ко­мунальної власності є: Автономна республіка Крим в особі її Верховної Ради; адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів. Державне підприємство, яке відповідно до законодавства України не підлягає приватизації, за рішенням Кабінету Міністрів України може бути перетворене в казенне підприємство. Рішення про перетворення державного підприємства в казенне приймається за однією з таких умов: підприємство проводить виробничу або іншу діяльність, яка відповідно до законодавства може здійснюватись тільки державним підприємством; головним споживачем продукції підприємства (більш як 50%) є держава; підприємство є суб’єктом природних монополій.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до законодавства статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Відповідно до обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників (незалежно від форм власності), воно може бути віднесено до категорії малих, середніх чи великих підприємств (рис. 2.3).

 

 

Рис. 2. 3. Розподіл підприємств за розмірами ведення господарської діяльності