Криміналістична характеристика злочинів, учинених проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності і здоров'я населення.

Криміналістична характеристика злочинів проти громадської безпеки описує ці вчинки як порушення правил поводження з джерелами підвищеної небезпеки:

1. Транспортними засобами;

2. Вогнепальною та холодною зброєю;

3. Вибуховими та радіоактивними речовинами;

4. Будівельними матеріалами.

Як ми вже з Вами говорили, що в кримінальному праві ці злочини ділять на три групи. Спосіб вчинення майже всіх злочинів характеризується активними діяннями або бездіями.

Наприклад: Активні дії осіб відображаються:

1. У викраденні зброї;

2. У виготовленні зброї;

3. Виготовленні вибухових речовин;

4. Неправильне управління транспортом та іншими механізмами;

5. Угон транспортних засобів;

6. Порушення правил пожежної безпеки;

7. Зберігання радіоактивних речовин.

Все це призводить до порушення громадської безпеки, заподіяння шкоди людині та майну.

"Слідова картина" для злочинів проти громадської безпеки характеризуються як:

1. Матеріальними слідами;

2. Ідеальними слідами.

Наприклад: При порушенні Правил пожежної безпеки, при вчиненні дорожньо-транспортних злочинів на місці події можуть бути виявлені:

1. Всі види слідів рук;

2. Сліди ніг;

3. Сліди протекторів шин;

4. Знаряддя злому;

5. Спопеління;

6. Обвуглення;

7. Мікрооб'єктів;

8. Слідів запаху.

Бездія досить специфічно відображається в "слідовій картині".

Наприклад: несвоєчасність ремонту будівельного крана призвів до обриву троса та падіння вантажу і, як наслідок, до людських жертв.

Ідеальні відображення - це сліди пам'яті у кожному злочині вже на наступних етапах розслідування, а на першочерговому етапі їх може і не бути, оскільки окремі злочини здійснюються в умовах неочевидності, тобто без свідків.

Злочини проти громадського порядку, пов’язані з порушенням правил, які регулюють нормальні умови життя та діяльності людини. Ці злочини найчастіше вчиняються в громадських місцях, при скупченні людей та характеризуються:

1. Підвищеною суспільною небезпекою;

2. Широким колом джерел ідеальної інформації - свідків, очевидців.

3. Заподіянням шкоди, як правил о, групі людей.

4. Відносною швидкоплинністю події і збереженням джерел інформації. Предметом посягання злочинів являється:

1. правила та порядок діяльності.

2. відпочинок і життя окремих громадян, громадських організацій, що призводять до шкідливих наслідків.

Наприклад:

а) до знищення майна;

б) порушення порядку;

в) наруги над могилою;

г) зруйнуванням пам'ятників.

Спосіб вчинення злочинів характеризується:

1. Хуліганством;

2. Знищенням майна;

3. Руйнуванням майна;

4. Придбання і збут майна злочинним шляхом;

5. Втягування неповнолітніх у злочинну діяльність;

6. Утримання домів розпусти.

Ця група злочинів не може бути вчинена без дією.

Остання група злочинів, які стосуються статевих відносин та виховання неповнолітніх (ст.ст.105,155-156 КК України) хоча й не розглядаються в криміналістичній методиці, однак на теперішній час окремі їх види набули актуального значення.

1. Утримання домів розпусти;

2. Виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів.

Зрозуміло, що ці сліди злочинів повинні знайти відповідне місце в криміналістичній методиці.

Безпосередні предмети злочину різні, способи здійснення -активні, злочинці, як правило, користолюбні (здирники), раніше судимі, відзначаються аморальністю.

Криміналістична характеристика злочинів проти народного здоров'я, відрізняється різновидністю предмета безпосереднього посягання:

1. Це порушення спеціальних правил боротьби з епідеміями;

2. Повітряне, водне та інше середовище проживання людини;

3. Виготовлення та збут наркотиків;

4. Сівба рослинних наркотиків;

5. Незаконні методи лікування, підміна яких карається.

Спосіб вчинення цих злочинів складається з активних дій, хоча забруднення довкілля та порушення правил боротьби з епідеміями може здійснюватися бездією.

"Слідова картина" - наявність матеріальних слідів:

1. Порушення здоров'я людей;

2. Забруднення води;

3. Забруднення атмосфери;

4. Понівечена флора та фауна;

5. Наявність у осіб наркотиків або сильнодіючих речовин, тобто слідів-предметів.

Сліди-предмети найбільш характерні для цих злочинів порівняно зі слідами-відображеннями. Сліди-речовини та сліди-предмети тут переважають.

Особа злочинця - посадові особи та звичайні громадяни, як правило схильні до здирства, легкої наживи від продажу наркотиків, лікарі, схильні до обману, різні знахарі, шарлатани з окультних наук, які користуються довірою мало досвідчених людей

ЛІТЕРАТУРА

1. Аленин Ю.П. Основы раскрытия и расследования очагов преступлений. - Одесса, 1993.

2. Аленин Ю.П., Колесник С.С. Особенности раскрытия очагов половых преступлений. - Днепродзержинск -Одесса, 1994.

3. Брайнин М.С. Расследование дел о пожарах. - М., 1956.

4. Гавриш С.Б., Грузков В.Г., Матусовский Г.А. и др. Экологические преступления: квалификация и методика расследования / Под. ред. В.Е. Коноваловой, Г.А. Матусовского. – Х., 1994.

5. Зотов Б.Л. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений М., 1955.

6. Меретуков Г.М. Рассследование преступлений, связанных с незаконным оборотом наркотических средств. - М., 1992.

7. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под ред. И.Н. Кожевникова. - М., 1997.

 

Тема №33 „Особливості розслідування організованої злочинної діяльності”

 

План

1. Поняття організованої злочинної діяльності і її криміналістична характеристика.

2. Організаційно-тактичні особливості розслідування організованої злочинної діяльності,

3. Особливості тактики окремих слідчих дій.

Самостійна робота

1. Початкова інформація про скоєння злочинів організованою групою.

2. Використання можливостей огляду місця події для встановлення факту скоєння злочину організованою групою.

3. Висунення версії про скоєний злочин групою осіб і планування розслідування.

4. Способи вчинення і приховання злочинів учасниками організованих злочинних утворень

Поняття організованої злочинною діяльності та її криміналістична характеристика.

Організована злочинна діяльність — це діяльність стійких злочинних у групувань (організацій), які відрізняються ієрархічною організаційною побудовою, єдністю на конкретній злочинній основі, з відпрацьованою системою конспірації та захисту від правоохоронних органів, корумпованістю, масштабністю злочинної діяльності, яка включає вихід за кордон та зв'язок з міжнародною мафією.

Організована злочинність як соціально-правове явище характеризується рядом ознак:

1. Системність організованої злочинності, та в той же час - недотриманість її проявів як в правовому, так і в організаційному аспектах.

2. Груповий характер діяльності суб'єктів організованої злочинності.

3. Стійкість злочинних груп та тривале існування багатьох з них.

4. Наявність вищих рівнів організованості в формі злочинних організацій та злочинних угрупувань.

5. Наявність корумпованих зв'язків серед посадових осіб державного апарату та комерційних підприємств.

6. Високий рівень конспіративності в діяльності злочинних груп, організацій угрупувань.

7. Ієрархічність як універсальний принцип побудови злочинних угрупувань.

8. Тісний зв'язок кримінальної злочинності з економічною та професійною злочинністю.

9. Взаємозв'язок вітчизняної організованої злочинності з іноземною.

 

Крім того, організованій злочинності притаманні такі ознаки, як:

1. Жорстокість, насильницький характер їхньої діяльності.

2. Високий рівень технічного забезпечення та озброєність усіма видами зброї.

3. Наявність значних грошових та матеріальних засобів.

4. Створення системи безпеки, яка включає розвідувальну та контррозвідувальну діяльність, підкуп посадових осіб, погрози та інші заходи впливу.

5. Просторовий розмах, міжрегіональний характер діяльності.

6. Розмежування функцій між учасниками злочинної діяльності.

По ступені організованості всі злочинні групи можна розділити на такі криміналістичні типи:

1. Випадкові злочині групи.

2. Злочинні групи тішу компаній.

3. Організовані групи

4. Злочині організації (угрупування)

1. Випадкові злочині групи складаються з осіб, які випадково, в силу створеної ситуації, об'єднались для створення групового злочину. Цей тип притаманний для неповнолітніх. В таких групах немає чіткої структури, не виділився лідер, рішення приймаються колективно, під впливом емоцій.

Ролі в такій групі не розподілені, співучасники без обдуманого плану скоюють злочин. У них немає згрупованності, на допитах, вони, як правило, зізнаються.

2.Якщо ж випадкова група залишається довго невиявленою, то вона поступово перетворюється в групу небезпечнішого типу - злочинну компанію. Такі групи вже більш організовані, в цій групі постійні члени і їх злочинна діяльність починає відігравати керівну роль, але й у них відсутній чіткий план їхньої діяльності. В цій групі ще не склалась визначена структура, у них немає лідера, але керівне ядро вже сформовано з активних членів.

3. Організована злочинна група - це група осіб, які заздалегідь об'єдналися для скоєння одного або декількох злочинів. У них є свій керівник, визначені функції між учасниками, здійснюється попередня підготовка скоєння злочинів. Цю групу характеризує стійкість складу, у них визнаний лідер, активні члени, рядові члени, чітко розподілені ролі, підтримується сувора дисципліна, існує спільний грошовий фонд. На слідстві вони намагаються не нашкодити своїми показами іншим членам групи, які могли б розцінитися лідером, як зрада. Ось чому отримати від них щирі покази дуже важко.

4. Злочинна організація (угруповання) - це об'єднання організованих злочинних груп для спільної діяльності з розподілом між ними функцій по спільній роботі, або реалізації заходів по координації, підтриманню, розвитку злочинної діяльності, або створення умов, які сприятимуть її здійсненню, а також об'єднання їхніх організаторів (лідерів) чи інших осіб в цих цілях.

Для цієї групи характерна складна структура. Організація може складатися з окремих блоків та ланок. Лідери приймають заходи до конспірації та контррозвідувальній роботі серед своїх членів з метою недопущення проникнення в організацію осіб, які пов'язані з правоохоронними органами. В цій організації існує жорстка дисципліна, яка підтримується шляхом застосування самих жорстких та суворих заходів та методів, навіть аж до вбивства "винних".

На відміну від нижчих груп, в цій організації існує надійний захист з боку корумпованих працівників державних та правоохоронних органів, або ще це називають - "блок захисту". Завдяки таким "блокам захисту" злочинні організації отримують можливість на протязі довгого часу безкарно скоювати злочини, зосереджуючи в своїх руках великі грошові суми.

Лідерами організованих груп та злочинних угрупувань, як правило, стають особи, які володіють досвідом злочинної діяльності, авторитетом та організаторськими здібностями, які вміють підпорядковувати собі оточуючих. Завжди вони мають великі зв'язки, не тільки в злочинному світі, але й у силових структурах (владних) та правоохоронних органах.

З точки зору особливостей розслідування всі групові злочини діляться на 2 категорії:

1. Злочини, які скоюються випадковими групами та групами типа компаній;

2. Злочини, які скоюються організованими групами та злочинними організаціями (угрупуваннями), тобто організовані.

Ці дві категорії дуже відрізняються по своїм криміналістичним характеристикам.

Випадкові групи скоюють такі ж злочини, як і злочинці-одиночки (це крадіжки, хуліганства, пограбування, розбійні напади, зґвалтування тощо). Інша ситуація спостерігається у справах про організовані злочини. Якщо в цій групі існує спеціалізація (кишенькові злодії, шахраї, викрадачі авто), то тоді можна говорити про криміналістичну характеристику злочинів.

Однак в більшості таких груп та у всіх злочинних організаціях (угрупуваннях), їхні члени скоюють злочини різних видів (починаючи від дачі хабара державним службовцям та підробки фінансових документів до вбивств на "замовлення").

По своєму минулому, особистим та професійним "якостям" учасники злочинного угрупування відрізняються великою різноманітністю:

1. це рецидивісти з великим кримінальним минулим, в т. ч. і "злодії в законі";

2. злочинні авторитети та неповнолітні;

3. бізнесмени та особи, які мають зв'язки в правоохоронних органах та інших владних структурах;

4. самі корумповані представники таких структур.

Спостерігається великий відсоток раніше судимих - майже кожен другий, особливо в угрупованнях корисно-насильницької спрямованості. Наявність достатньо високого професіоналізму більшості виконавців. Для виконавців-бойовиків та охоронців характерні фізична сила, вміння володіти зброєю, навичками бою, жорстокість та рішучість. Серед них часто зустрічаються кваліфіковані в минулому спортсмени, військовослужбовці та працівники спецпідрозділів.