Форми криміналістичної фіксації.

Використовують різноманітні форми фіксації:

1. Вербальна складання протоколів, звукозапис;

2. Графічна - графічні зображення (схематичні і масштабні плани, креслення, малюнки).

3. Предметна — вилучення предмета в натурі, виготовлення матеріальних моделей (реконструкція, копіювання, отримання зліпків і відтисків);

4. Наглядно-образна - фотографування (у видимому і невидимому промені, кінозйомка, відеомагнітний запис);

Фіксація може бути направлена, як на збереження самого об'єкта (консервування) так і на збереження визначених його сторін, властивостей і якостей.

Консервування здійснюється шляхом закріплення структури речовини об'єкта, створенням спеціального середовища або пристосування, з розміщенням в ньому об'єкта.

Таким чином, забезпечується збереження, обугленних чи старих документів, шляхом їх розміщення між двома скляними пластинами, або слідів взуття на піску, шляхом їх обробки спеціальним лаком.

А в спеціальне середовище (морозильну камеру) розміщують об'єкти, що швидко псуються.

Фіксуючі способи:

1. Складання планів і схем;

2. Виготовлення копій за допомогою різноманітних речовин;

3. Фотозйомка;

4. Відеозапис;

5. Замальовування.

В залежності від характеру вилучаємого об'єкта засоби виїмки поділяються на:

1. Засоби виїмки твердих (предметів) об'єктів;

2. Засоби виїмки сипучих об'єктів;

3. Засоби виїмки рідких і газоподібних речовин;

4. Засоби виїмки макро- і мікрооб'єктів.

Для виїмки твердих об'єктів застосовуються найпростіші набори інструментів, таких як:

1. Плоскогубці;

2. Бокорізи;

3. Стамески;

4. Склорізи;

5. Пилки;

Молотки.

У необхідних випадках можуть використовуватись апарати для газоводневої різки і електрозварки.

Мікрооб’єкти — бажано вилучати з об'єктом — носієм і обов'язково вказувати в протоколі, а на схемах і фотознімках вказуються конкретні участки об'єкта— носія, з якого вони вилучаються, оскільки, як наслідок, це може мати вирішальне значення, наприклад, при встановленні фактів контактної взаємодії.

Для вилучення мікрооб'єктів застосовуються плівки з хімічним липким неактивним покриттям, мікропилозбирачі.

Для вилучення слідів пальців рук і босих ніг, виявлених за допомогою порошків, застосовуються спеціальні дактилоскопічні плівки з прозорим захисним шаром.

Для вилучення слідів взуття, транспортних засобів використовують чорну чи білу відфіксовану фотобумагу, емульсійний шар якої попередньо був розмочений в воді.

Всі вилученні об'єкти повинні бути відповідним чином упаковані і доставлені до місця дослідження.

Необхідно виключити будь-яку можливість заміни вилученого, його втрату, зберегти від змін об'єкт, його знищення при транспортуванні і зберіганні, не допустити попадання побічних домішок.

Техніко - криміналістичні засоби, призначені для виявлення, фіксації, виїмки речових доказів комплектуються у вигляді спеціальних наборів:

1. Оперативних сумок;

2. Слід чех портфелів;

3. Оперативних і слідчих валіз. Це можуть бути набори для огляду місця події, обшуку, або комплекти для роботи із слідами рук, для оглядів у справах про пожежі, вибухи та ін.

Методи і засоби попереднього та експертного дослідження речових доказів.

В експертних і попередніх дослідженнях речових доказів окрім загальнонаукових методів використовуються і спеціальні, які поділяються на:

1. Загально-експертні (використовуються постійно);

2. Приватно-експертні, що використовуються лише в даному конкретному ряді (виді) судових експертиз і досліджень. Бас цікавить перш за все перша:

Система загально-експертних методів дослідження речових доказів включає в себе:

1. Методи аналізу зображень;

2. Методи морфологічного аналізу;

3. Методи аналізу вмісту;

4. Методи аналізу структури;

5. Методи вивчення фізичних, хімічних і ін. властивостей.

1. Методи аналізу зображень - ці методи використовуються для дослідження традиційних криміналістичних об'єктів, таких як:

1. Сліди людини;

2. Знаряддя та інструменти;

3. Транспортних засоби,

4. Документи;

5. Кіно -,фото, матеріали.

2. Методи морфологічного аналізу. Під морфологією розуміють зовнішню будову об'єкта; це його форма:

1. Розміри;

2. Взаємне розташування (топографія) формуючих його структурних елементів (частин цілого, деформацій, дефектів і т. ін.) на поверхні та в об'ємі.

Найбільш поширеними методами морфологічного аналізу являються методи оптичної мікроскопії за допомогою оптичного мікроскопу.

Ультрафіолетова та інфрачервона, мікроскопія дозволяє проводити дослідження за межам й видимої області спектру.

Ультрафіолетова мікроскопія застосовується для дослідження біологічних об'єктів; сліди крові, сперми.

Інфрачервона мікроскопія дає можливість вивчати внутрішню структуру об'єктів, непрозорих у видимому світлі це перш за все кристали, мінерали, деякі види скла, сліди пострілу залиті або заклеєні сліди тексту.

Стереоскопічна мікроскопія—дозволяє бачити предмет об'ємним.

Вона застосовується для дослідження практично всіх видів об'єктів, таких як:

1. Сліди людини і тварини;

2. Документи;

3. Лакофарбові покриття;

4. Метали і сплави;

5. Волокна;

6. Мінерали;

7. Кулі і гільзи та інше.

Методи аналізу вмісту.

Їх ще називають методи елементного аналізу.

Використовуються для встановлення якісного або кількісного складу визначених хімічних елементів в даній речовині чи матеріалі.

Використовуються для дослідження речових доказів - вибухових речовин, металів і сплавів, нафтопродуктів і паливно - мастильних матеріалів, лаків, фарб та ін.

- Лазерний мікроспектральний аналіз, заснований на поглинанні сфокусованого лазерного випромінення, завдяки високій інтенсивності якого починається випаровування речовини і створюється хмара парів - факел, який є об'єктом дослідження.

- Рентгеноспектральний аналіз - проникнення рентгенівського випромінювання через речовину супроводжується поглинанням випромінення, що приводить атоми речовини до збудженого стану.

Використовуються для дослідження металів і сплавів, частинок ґрунту, лакофарбових поверхонь, матеріалів документів, слідів пострілу та ін.

Методи аналізу структур.

Металографічний і рентгеноструктурний аналізи, використовуються для вивчення кристалічної структури об'єктів.

За допомогою металографічного аналізу вивчаються зміни макро і мікроструктури металів і сплавів у зв'язку із зміною їх хімічного складу і умов обробки.

Методи вивчення фізичних, хімічних та інших властивостей.

Методи дослідження окремих властивостей об'єктів можуть бути найрізноманітнішими. При дослідженні речових доказів досліджуються наприклад, електропровідність об'єктів або обвуглених залишків деревини при визначенні осередку пожежі.

Література

1. Аверьянова Т.В. Интеграция и дифференциация научных знаний как источники и основы новых методов судебной экспертизы. - М., 1994.

2. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике. – К., 1984.

3. Грамович Г.И. Основы криминалистической техники. – Минск, 1981.

4. Матусовский Г.А. Криминалистика в системе научных знаний. – Х., 1976.

5. Руководство по криминалистической технике. - М., Юридическая литература. 1975.

6. Салтевский М.В. Собирание криминалистической информации техническими средствами на предварительном следствии. - К.:НИ и РИО КВШ МВД СССР. 1980.

 

Тема №7 „Криміналістична ідентифікація і діагностика”

 

План

1. Поняття криміналістичної ідентифікації і діагностики.

2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації і діагностики. Відмінність ідентифікації від діагностики.

3. Види криміналістичної ідентифікації та діагностики.

4. Форми криміналістичної ідентифікації та діагностики.

 

Самостійна робота

1. Методика ідентифікаційних досліджень.

2. Співвідношення ідентифікаційних та діагностичних досліджень.

3. Значення криміналістичної ідентифікації і діагностики для розкриття та розслідування злочинів.

4. Використання результатів криміналістичної ідентифікації при розслідуванні податкових злочинів.