Трасологічними об’єктами є пломби.

Пломби навішують на двері сховищ, вагонів, контейнерів, на дорогі хутра, килиму. Пломби виготовляють із свинцю, жерсті, пластмас, алюмінію. За допомогою мотузки а дроту та за допомогою пломбіру, яким стискують на поверхні пломби залишаєш? відбиток (літери, цифри, знаки).

Злочинці вдаються до різних способів маскування порушення пломб - це зрізання або витяг дроту. Зрізають звичайно один кінець дроту, що після розкрадання вставляють у пророблений отвір і затискають. При огляді пломб.звертають увагу на ознаки порушення їхньої цілісності, ушкодження відбитка пломбіру, подряпини, деформації, насічки, ум'ятини. Результати огляду фіксують за допомогою опису в протоколі і фотографуванням. Призначається трасологічна експертиза пломб.

Література

1. Грановский Г.Л. Основы трасологии. Общая часть. - М., 1965.

2. Грановский Г.Л. Основы трасологии. Особенная часть. - М., 1974.

3. Крылов И.Ф. Криминалистическое учение о следах. - Л.,1976.

4. Специализированный курс криминалистики. Учебник. - Киев: НИиРИО Киевской высшей школы МВД СССР, 1987.

5. Специализированный курс криминалистики. Учебник. Киев.: НИ и РИО КВШ МВД УССР, 1987.

6. Фокина А.А. Идентификация личности по папилярным узорам рук с применением математических методов исследования. – Киев.: НИ и РИО КВШ МВД УССР, 1973.

7. Шевченко Б.И. Теоретические основы трасологической идентификации. - М., 1975.

 

 

Тема №10 „Судова балістика і вибухова техніка”

 

План

1. Поняття судової балістики і її значення для розслідування злочинів.

2. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї.

3. Розслідування кримінальних вибухів.

Самостійна робота

1. Криміналістичне дослідження патронів (є в лекції).

2. Криміналістичне дослідження слідів пострілу (є в лекції).

3. Криміналістичне дослідження холодної зброї і сліди її застосування.

Поняття судової балістики і її значення для розслідування злочинів.

Злочинці, досить часто особливо в цей час, використовують зброю. При чому не лише вогнепальну (вивченням якої займається судова балістика), але й холодну зброю, вибухові речовини та вибухові пристрої (гранати, міни і т. ін.). В даний час з'являються нові види зброї, засновані на інших конструктивних принципах метально-невогнепальна і токсична зброя, електрошокові пристрої та ін. Все це обумовило формування в криміналістичній техніці спеціальної галузі - криміналістичне зброєведення, яка включає методичні основи вивчення різноманітних видів зброї.

Під зброєю розуміють пристрої і предмети, які конструктивно призначені для враження живої або іншої цілі.

Судова балістика - розділ криміналістики. Вона вивчає технічні питання, що виникають при розслідуванні злочину, пов'язані з застосуванням вогнепальної зброї та боєприпасів до неї.

Судова балістика включає технічні дані, що відносяться до вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів їх використання, розробляє рекомендації по застосуванню методів і засобів викриття цих об'єктів, їх вилучення і дослідження. Головна мета - встановити обставини, що мають суттєве значення для розслідування, розкриття і попередження злочинів.

Об'єктами судово-балістичного дослідження є:

1. Ручна вогнепальна зброя та її частини;

2. Патрони до неї, як спорядження, так і їх компоненти:

а. Відстріляні кулі,

б. Стріляні гільзи,

в. Дріб,

г. Картеч,

д. Пижи,

е. Прокладки,

ж. Порох і т.п.

3. Сліди-пошкодження при враженні з ручної вогнепальної зброї;

4. Інші боєприпаси (гранати, міни), їх частини, сліди їх використання;

5. Вибухові пристрої, вибухові речовини та сліди їх використання.

Балістичне дослідження складається з двох категорій:

1. Ідентифікаційне дослідження;

2. Діагностичне дослідження.

До першої відносять:

1. Ототожнення зброї по стріляним гільзам, кулям, дробі;

2. Встановлення групової належності, в тому числі загальне джерело виникнення боєприпасів, їх компонентів, частин;

3. Ідентифікація шляхом встановлення цілого по частинам (куля і гільза, пиж і частина паперового листа).

Діагностичне дослідження.

Задачі пов'язані з визначенням відповідності об'єкта заданим характеристикам:

1. Чи являється даний об'єкт вогнепальною зброєю;

2. Чи справна вогнепальна зброя і чи придатна для стрільби;

3. Чи можливий з даної зброї постріл без натискання на спусковий гачок;

4. Чи являється даний об'єкт вибуховим пристроєм.

Задачі по виявленню механізму події, яка відбулась:

1. Встановлення факту вчинення пострілу;

2. Встановлення його направленості і дистанції;

3. Встановлення місця пострілу, мети вибуху, і т.п.

Балістичне дослідження дозволяє встановити факти, необхідні для належної кваліфікації злочину. За допомогою криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів і слідів пострілу виявляють суть події, яка відбулася, визначають місце, час, спосіб її скоєння, встановлюють причинний зв'язок між подією і наслідками (кількість проведених пострілів, їх черговість і т.д.). При наявності пошкоджень на тілі живих осіб і трупів проводять комплексне судово-балістичне і судово-медичне дослідження.

Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї.

Ручна вогнепальна зброя має досить просту для криміналістичної практики класифікацію. У відповідності з нею зброя поділяється:

1. Бойова зброя;

2. Мисливська зброя;

3. Учбово-спортивна зброя;

Кримінальна зброя.

1. Бойова зброя - представляє собою зброю заводського виготовлення, одноствольну, багатозарядну, з нарізним стволом (дулом), і як правило ковзаючим затвором, призначену для стрільби кулями.

а. к ороткоствольна зброя має довжину ствола до 20см. Це напівавтоматичні пістолети і револьвери,

б. до середньоствольної зброї (довжина ствола 20-50 см.) - відносять пістолети, кулемети, автомати, карабіни.

в. довгоствольна зброя (довжина ствола більше 50 см.) - це гвинтівки (карабіни) і ручні кулемети.

Важливою характеристикою бойової зброї є наявність нарізів в каналі ствола. Воно має для судової балістики першочергове значення, як з точки зору дальності і пробивної дії снаряду, так і для ототожнення зброї по вистреленим кулям.

Для характеристики зброї важливим є її калібр - діаметр каналу ствола. В нарізній зброї калібр визначається відстанню між протилежними полями нарізів. Визначення калібру нарізної зброї проводиться в міліметрах, а в СІЛА, Великобританії - в долях дюйма: (Дюйм ‑2,54 см.).

Бойова багатозарядна зброя ділиться на:

1. Неавтоматична;

2. Напівавтоматична (самозарядна);

3. Автоматична (самострільна).

1. Неавтоматична - затвор приводиться в дію стрілкою (гвинтівки і карабіни з постійним магазином). До такої зброї відносяться також револьвери.

2. Напівавтоматична і автоматична - зброя перезаряджається під дією порохових газів. Але в напівавтоматичній зброї кожного разу необхідно натискати на спусковий гачок, а в автоматичній - стрільба проводиться до тих пір, поки спусковий гачок натиснуто і в магазині є патрони.

Дані властивості зброї мають важливе криміналістичне значення, оскільки визначають наявність, місцезнаходження і вид слідів, які виникають на стріляних гільзах і кулях, що використовуються для встановлення виду (системи, моделі, зразки) зброї і його ототожнення.

2. Мисливська зброя підрозділяється:

1. Кульова зброя;

2. Дробова зброя;

3. Комбінована зброя.

Кульова - має один нарізний ствол для стрільби кулями

Дробова - має один або декілька гладких стволів, розміщених горизонтально чи вертикально. Такі рушниці стріляють дробом чи картеччю, а також свинцевими кулями круглих форм.

Комбінована - стріляє дробом і кулями, для цього у неї є нарізний ствол.

3. Учбово-спортивна зброя - учбова зброя, малокаліберна (5,6 мм.), для стрільби патронами кільцевого запалювання (пістолети, револьвери, гвинтівки), а також спортивна і пневматична зброя.

4. Кримінальна зброя - як правило, короткоствольна, вона підрозділяється на:

1. Саморобну - виготовлену цілком або з використанням окремих частин заводського виготовлення. Нерідко таку зброю маскують під авторучки, парасольки тощо;

2. Обрізи - виробляються шляхом укорочення стволів;

3. Спеціальні пристрої, вони призначені для стрільби снарядами (пістолети, револьвери, сигнальні, стартові, газові, будівельне - монтажні);

4. Заводська зброя перероблена для стрільби під інший патрон.

При виявленні зброї на місці пригоди її фотографують, не беручи при цьому в руки, відмічають місце її знаходження в протоколі і на плані (схемі), вказують вид і систему зброї, місцезнаходження зброї по відношенню до трупу. Вилучають зброю з передосторогами, пам'ятаючи, що вона може вистрелити. Потім зброю розряджають і починають огляд. Потрібно звернути увагу на наявність на зброї відбитків пальців. Потім відмічають маркувальні позначення, дефекти. Встановлюється до якого виду (типу, системи, моделі) відноситься зброя і яка її балістична характеристика, на яку граничну дистанцію можливі постріли і чи можлива з неї прицільна стрільба на певну дистанцію. При дослідженні постає питання, чи придатна зброя до використання, чи проводились зі зброї постріли після чистки. Слід зазначити, що сама зброя може бути несправною, але придатною для стрільби.

При дослідженні зброї інколи виясняються питання, чи являються позначення на зброї - її серійний номер справжнім, чи не перебитий номер, чи не має на зброї спиляного (збитого, зашліфованого) номера чи тавра, який початковий номер зброї, чи яким був її фірмовий знак (тавро).