По закінченню загального огляду слідчий переходить до детального огляду.

Під час такого огляду з'ясовується наступне:

1. Ретельно і детально оглядаються об'єкти, для чого вони можуть бути зрушені з місця, перевернені і т.д.;

2. Приймаються заходи до розшуку і виявлення на місці події окремих слідів злочину і злочинця;

3. Відбираються об'єкти зі слідами, відокремлюють частину об'єкта зі слідами в тих випадках, коли не можна вилучити весь об'єкт або зняти копії зі слідів;

4. Фіксуються негативні ознаки;

5. Перевіряються загальні дані огляду,

6. Робиться вузлова і детальна фотозйомка.

Криміналістиці відомі три способи огляду місця події:

1. Концентричний спосіб. Коли ведеться огляд по спіралі від периферії до центру місця події, під яким розуміється звичайно найважливіший об'єкт (труп, зламаний сейф) або умовна точка.

2. Ексцентричний спосіб або спосіб спіралі, що розгортається, полягає в тому, що огляд ведеться від центру місця події до його периферії.

3. Фронтальний огляд являє собою лінійний огляд площ від однієї їх межі, прийнятої за вихідну, до іншої.

Від способів огляду варто відрізняти методи огляду:

1. Суб'єктивний метод;

2. Об'єктивний методи.

Суб’єктивний метод, коли слідчий як би йде по шляху руху злочинця, суб'єкта злочину (звідси назва методу). У цьому випадку поза полем зору слідчого залишаються зміни середовища, у якому зображений злочин, якщо вони зв'язані не з діями злочинця, а інших осіб –у часників події, хоча і мають цінність з погляду встановлення істини в справі. Це фактично вибірковий огляд

Об'єктивний метод, при застосуванні цього методу огляд місця події робиться цілком, незалежно від того, як пересувався по ньому злочинець. Це суцільний огляд, котрому звичайно і віддається превага. Тому що саме він забезпечує необхідну повноту огляду місця події.

Описуючи речові докази, виявлені на місці події, слідчий не може писати того, чого він не бачить, тобто висловлювати своє припущення. Наприклад, «біля дверей лежить брухт, що знаходився на веранді до вчинення злочину» або «на тумбочці лежить ніж і пістолет, що належать злочинцю». Такі обставини встановлюються в показах свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачуваних, висновку експертів.

При огляді місця події будь-які предмети, речі повинні описуватися і заноситися до протоколу. Тут дрібниць немає і не може бути. Все має відношення до справи, або пряме, або відносне.

Наприклад, жило подружжя Журкиних, начебто б непогано і раптом її виявили в дворі вбитою. Відразу ж з'явився підозрюваний Хеданов. Вбиту виявили закопаною недалеко від будинку. Загорнена вона була в доріжку, що належала подружжю і там же виявлені плоскогубці. При огляді слідчий на них не звернув увагу і до протоколу огляду не додав і не записав. У процесі подальшого розслідування з'ясувалося, що убивство дружини зробив чоловік

У відповідності зі ст. 195 КПК України складається протокол огляду місця події, де відображуються результати огляду. Протокол може складатися як у ході огляду так і після його закінчення. Протокол складається;

1. Вступної

2. Описової.

3. Заключної частини.

У вступиш частині описується наступне:

1. Місце і дата огляду, число, рік;

2. Початок і закінчення огляду;

3. Посада слідчого, спеціальне звання;

4. Поняття, фахівці, експерти та інші присутні

5. Погодні умови при огляді місцевості;

6. Освітлення;

7. Посилання на статті КПК, що відноситься до проводження огляду.

Описова частина:

1. Послідовність огляду;

2. Характеристика місця, що оглядається;;

3.Рошіри місця події;

4 Місце розташування (поверх, флігель і т.; входи, виходи;

5. Кількість дверей, вікон, підлога, стеля, стіни;

6.Старанно описуються інші деталі, нічого не упускаючи, особливі обставини,

Заключна частина на:

1. Викладаються зауваження учасників огляду,

2. Описуються і перераховуються вилучені речові докази;

3. Описуються сліди, виявлені на місці огляду;

4 Описується яка застосовувалася фотозйомка;

5. Складаються схеми, плани, креслення і вказуються в протоколі;

6. Описується чи робився сліпок слідів взуття;

7. Чи робилося вилучення відбитків слідів { на дактилоскопічну плівку;

8. Описуються виявлені відбитки слідів;

Якщо від понятих і присутніх надійшли зауваження. Вони заносяться до протоколу

В. Заключна стадія огляду місця події.

Закінчивши дослідження об'єктів на місці події, слідчий переходить до заключного етапу огляду:

 

1. Складає протокол огляду і необхідні плани, схеми, креслення;

2. При необхідності робить дактилоскоіювання трупа і відправляє в морг

3. Упаковує об'єкти, вилучені з місця події;

4. Вживає заходів до збереження тих об'єктів, що мають доказове значення, і які вилучити неможливо

5. Приймаються заходи з приводу заяв, що отримані від учасників огляду та інших осіб, що мають відношення до огляду місця події.

Огляд завершується оцінкою виконаної роботи з точки погляду її повноти й успішності.

Версії при огляді місця події.

Результати огляду місця події, як правило, дозволяють зібрати необхідний матеріал для побудови слідчих версій.

Версії конструюються безперервно в процесі всього огляду. Кожна виявлена обставина включається в ланцюг розумових висновків.

Так, тільки на основі інформації про виявлення трупа слідчий може припустити, що відбулося:

1. Або вбивство;

Або самогубство,

Або нещасний випадок.

Цілком очевидно те, що типові версії грають для слідчого роль тільки орієнтирів.

В міру накопичення в ході огляду доказової інформації типові версії конкретизуються, підтверджуються або спростовуються. Без версій огляд не був би цілеспрямованою слідчою дією.

 

Технико-криміналістичні прийоми і засоби, застосовані при огляді місця події. Фіксація результатів огляду.

Для виявлення фіксації і вилучення з місця події слідів інших речових доказів слідчий застосовує різні прийоми і засоби криміналістичної техніки:

1. Це спеціальні набори;

2. Оперативні і слідчі валізи;

3. Сумки;

4. Портфелі;

5. Інструменти:

а. Лопатка;

б. Стамеска;

в. Пасатижі;

г. Ніж, про що ми з вами говорили вище.

 

Огляд місця події як слідча дія набуває значення для справи лише в тому випадку, якщо його результати будуть належним способом процесуальне оформлені. Результати огляду повинні фіксуватися.

Протокол огляду є основним процесуальним документом, якій відображає результати огляду.

Як уже відзначалося при огляді місця події велику увагу варто звертати:

1. На сліди рук;

2. Ніг;

3. Знарядь злому;

4. Транспортних засобів.

Значення слідів рук, виявлених на місці події, важко переоцінити, оскільки по цих слідах можна ідентифікувати особистість людини, що їх залишила, шляхом проведення дактилоскопічної експертизи. Як в й вже знаєте, що сліди. відображення можуть бути різні (сліди рук, ніг, зубів, нігтів людини і т.д.).

При виявленні слідів на місці події їх варто не тільки зафіксувати в протоколі, але вилучити в натурі і вилучити до справи як речовий доказ:

1. Приміром, шматок скла з відбитками пальців рук;

2. Або дактилоплівку з тими ж відбитками;

3. Лист паперу зі слідами пальців рук

4. Відпиляний шматок дерева зі слідами злому;

5. Гіпсові зліпки сліду взуття;

6. Одяг потерпілого зі слідами взуття або протектора шини автомобіля.

Якщо відбитки сліду залишилися на великих предметах - знімаються копії сліду і прилучаються до справи.

Всі речові докази упаковуються:

1. Сліди накладення волокон -у поліетиленові мішечки;

2. Одяг із слідами волокон і крові - у папір обгортку;

3. Зразки крові - у конверти;

4. Пляшки, банки - в універсальне планшетне упаковування.

Освідування (огляд живих осіб).

(Самостійна робота)

У відповідності зі ст. 193 УПК України слідчий вправі провести огляд:

1. Обвинувачуваного;

2. Підозрюваного;

3. Потерпілого;

Свідка.

Освідування - це різновид слідчого огляду. Він здійснюється для встановлення на тілі людини слідів злочину, наявності особливих прикмет і інших ознак, що дозволяє судити про зв'язок освідуваного з розслідуваною подією або іншими словами, виявлення і фіксація слідів злочину.

Слідче освідування не варто змішувати із судово-медичним освідуванням. то представляє один із видів судово-медичної експертизи. Для проводження слідчого освідування не потрібно спеціальних пізнань. При судово-медичному освідуванні дозволяються спеціальні питання з області судової медицини - про причини і давність заподіяння тілесних ушкоджень, про ступінь їх тяжкості, про вроджених або придбаних анатомічних або фізичних аномалій і ін. Наприклад: при розслідуванні справи про зґвалтування був затриманий підозрюваний. Потерпіла показала, що в ґвалтівника на правому передпліччі була велика родима пляма багряного кольору, а під ним татуювання «немає в жилі щастя». Крім того вона вкусила ґвалтівника за іншу руку і вкусила декілька разів. Щоб установити ці обставини був проведений огляд

Підставою для освідування є мотивована постанова слідчого, що обов'язковим для особи, у відношенні якого воно винесено. При відмові виконання постанови, особа підлягає впізнанню в примусовому порядку.

Якщо фіксація ознак скрутна для слідчого, запрошується лікар

Освідування проводиться в присутності понятих, які повинні бути однієї статі. Якщо освідуваний і слідчий різної статі, освідування проводить лікар однієї статі з освідуваним.

Слідчий огляд і судово-медичний огляд обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого дозволяє з'ясувати такі питання:

1. Чи є на ті лі, що оглядається особливі прикмети, якщо так, то які саме і де;

2. Чи є на його тілі які-небудь ушкодження і де;

3. Чи є на ті лі або одязі що оглядається частка тих або інших речовин, які.він міг віднести з місця події або принести до нього;

4. Чи є на тілі людини або одязі, що оглядається ознаки, що свідчать про його професійну належність і сліди боротьби (особливо при зґвалтуванні);

5. Кількість ушкоджень, розташування ушкоджень (частини тіла);

6. Вид ушкоджень (відкрита рана, рубець, шрам, подряпина, опіки, синці);

7. Форма ушкоджень (лінійна, кругла, трикутна);

8. Характер і розташування слідів крові (бризка, помарки, патьоки) яким видом зброї заподіяні тілесні ушкодження;

9. Давність заподіяння тілесних ушкоджень;

10. Категорія тілесних ушкоджень (тяжкі, середньої ваги, легкі).

Освідування може супроводжуватися оглядом одягу, що також оформляється окремим протоколом, де вказується наступне:

1. Кількість ушкоджень, їхня форма і розміри;

2. Вид ушкоджень (наскрізний отвір, потертості, опалення й інше),

3. Характер краю отворів (рівні, звивисті);

4. Наявність і розташування слідів крові і сторонніх часток (цегельна пилюка, бруд, осколки скла, сліди металу).

Освідування може супроводжуватися фотозйомкою. Зауваження освідуємого і понятих заносяться до протоколу і всіма учасниками підписуються Оглянутий одяг упаковується і вилучається.

2. Ексгумація трупа.(Самостійна робота)

У відповідності зі ст. 192 п. 2 УПК України при наявності необхідності й підстав робиться ексгумація трупа, тобто витяг трупа з місця поховання.

Ексгумація трупа провадиться з метою:

1. Для повторного огляду після його поховання,

2. Для повторної судово-медичної експертизи або судово-медичного дослідження (якщо воно раніше не проводилося);

3. Для впізнання (якщо воно можливе по давнині поховання).

Давність поховання не є перешкодою ексгумації. Рішення про ексгумацію трупа слідчий оформляє мотивованою постановою в якій зазначаються дані передбачені ст. 130 УПК України, тобто:

1. Місце і час упорядкування постанови;

2. Посада і прізвище слідчого;

3. Номер справи по якій проводиться ексгумація;

4. Обґрунтування і стаття УПК України, на підставі якої прийняте рішення);

5. Який саме труп підлягає ексгумації;

6. Де і коли вій був похований;

7. Підстави і ціль ексгумації

Постанову затверджує територіальний прокурор, а якщо ексгумація проводиться в іншому районі, санкцію можна одержати від прокурора цього району або міста.

Для проведення ексгумації на цвинтарі потрібен дозвіл санепідемстанції.

Ексгумація проводиться в присутності:

1. Слідчого;

2. Понятих;

3. Судмедексперта;

4. Представника адміністрації цвинтаря;