Використання засобів масової інформації в розшуковій роботі слідчого.

Використання засобів масової інформації (ЗМІ) в розшуковій діяльності ефективне у таких основних напрямках:

- розшук злочинця, особа якого вже встановлена;

- розшук злочинця, особа якого невідома;

- розшук потерпілих, свідків та очевидців вчинення злочину;

- встановлення особи вбитого (коли немає даних про особу потерпілого)

- пошук викраденого майна, відшукання речових доказів тощо.

Використання ЗМІ в розшуковій діяльності слідчого дозволяє:

- економити затрати часу, сили і засобів, порівняно з іншими розшуковими заходами,

- оперативно здійснювати ініціюючий вплив населення;

- позитивно впливати на рівень правосвідомості і соціально-правову активність населення;

- створювати за допомогою ЗМІ обстановку найбільшого сприяння розслідуванню злочину.

Найбільш ефективно в розшуковій роботі слідчого можна використовувати:

- телебачення;

- радіо;

- друковані ЗМІ, такі як газети журнали;

- мобільний та пейджинговий зв'язок;

- інтернет;

- засоби наглядної агітації.

Ці ЗМІ слід розділити за територією розповсюдження:

- загальнодержавні;

- місцеві (районі, міські, обласні).

Більшої уваги набувають місцеві ЗМІ, так як розшук найбільш ефективний у певній місцевості, серед певної категорії населення. Саме до них мають частіше звертатися працівники слідчих підрозділів. Використання загальнодержавних ЗМІ доцільне під час розслідування складних і найбільш небезпечних злочинів, коли об'єкт розшуку може перебувати в будь-якому регіоні України.

Література:

1. Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. посібник / За заг. ред. В.Г.Гончаренка та Є.М. Моісєєва. – Київ: Юрінком Інтер, 2001р.

2. Кулагин Н.И. Использование органами следствия средств массовой информации в профилактике преступлений. - Волгоград, 1971.

3. Томин В.Т. Взаимодействие органов внутренних дел с населением в борьбе с преступностью. - Омск, 1975.

 

Тема №26 „Загальні положення криміналістичної методики”

 

План

1. Поняття, предмет і структура методики розслідування окремих видів і груп злочинів.

2. Обставини, які підлягають встановленню при розслідувані злочинів. Завдання по збиранню і дослідженню доказів.

Первісні слідчі дії.

 

Самостійна робота

1. Структура криміналістичної методики.

2. Потреби слідчої практики як умова розвитку криміналістичної методики.

3. Види окремих методик розслідування злочинів і їх структура.

План

1. Поняття, предмет і структура методики розслідування окремих видів і груп злочинів.

2. Поняття і зміст основних елементів загальних положень криміналістичної методики.

3. Обставини які підлягають встановленню при розслідувані злочинів. Завдання по збиранню і дослідженню доказів. Первісні слідчі дії.

 

Самостійна робота

1. Криміналістична характеристика злочинів. Співвідношення методики розслідування окремих видів злочинів з криміналістичною технікою, слідчою тактикою і теорією оперативно-розшукової діяльності.

2. Структура і зміст методики розслідування окремих видів злочину.

Поняття, предмет і структура методики розслідування окремих видів і груп злочинів

Методика розслідування окремих видів і груп злочинів (криміналістична методика) - це останній завершуючий розділ курсу криміналістики, який знайомить нас з науковими положеннями і опрацьованими на їх основі рекомендаціями по розкриттю і розслідуванню злочинів конкретних видів і груп.

Криміналістична методика має найтісніший зв'язок з іншими розділами науки криміналістики - загальною теорією, криміналістичною технікою, криміналістичною тактикою, а також з криміналістичними питаннями організації розкриття та розслідування злочинів.

Джерелами криміналістичної методики є:

1. Норми кримінального та кримінальне - процесуального законодавства, які встановлюють ознаки складу злочинів, а також предмет та межі доказування при розслідуванні кримінальних справ;

2. Положення загальної теорії криміналістики, криміналістичної тактики, криміналістичної техніки, організаційно криміналістичного положення;

3. Досвід розкриття, розслідування та запобігання злочинів;

4. Окремі положення інших наук, які використовуються при розслідуванні.злочинів (судової медицини, психології, кримінології і т. д).

В криміналістичній методиці виділяють дві взаємопов'язані між собою частини:

1. Загальні положення;

2. Методика розслідування конкретних видів і груп злочинів (приватні методики).

Слід визначити, що до окремих видів відносяться злочини, які відрізняються між собою по кримінальне - правовій ознаці (наприклад вбивства, зґвалтування, крадіжки, хуліганство і т. д.), а до окремих груп, злочини які відрізняються по іншим ознакам (наприклад: злочин, вчинений неповнолітнім, групові злочини, нерозкриті злочини минулих років та інші).

В число структурних елементів загальних положень методики розслідування окремих видів і груп злочинів входять наступні питання:

1. Поняття і предмет криміналістичної методики взаємозв'язок з іншими частинами криміналістики, роль і значення методики в системі криміналістики;

2. Поняття і зміст обставин, які підлягають встановленню;

3. Поняття, суть і значення криміналістичної характеристики злочинів;

4. Поняття і суть слідчої ситуації;

5. Поняття етапів розслідування, завдання і загальна характеристика кожного етапу.

Структура методики розслідування конкретних видів І груп злочинів (приватна методика) повинна виглядати наступним чином:

1. Обставини, які підлягають встановленню при розслідуванні злочинів даного виду (групи);

2. Криміналістична характеристика конкретного виду злочину;

3. Особливості порушення кримінальної справи і планування початкового етапу розслідування по справам даної категорії;

4. Порядок (програма, алгоритм) дій слідчого на кожному етапі розслідування з врахуванням виникаючих при цьому типічних слідчих ситуацій, особливості тактики слідчих дій, організаційних та інших заходів;

5. Особливості застосування спеціальних знань;

6. Організація взаємодії слідчого з дізнанням;

7. Організація профілактичної роботи слідчого.

Ця структура правових методик, являється типовою і в цілому вона відповідає сучасному становищу даного розділу криміналістики і створює необхідну базу для його подальшого розвитку.

Обставини, які підлягають встановленню при розслідувані злочинів. Завдання по збиранню і дослідженню доказів. Первісні слідчі дії.

Успіх розслідування кожної кримінальної справи в значній мірі залежить від правильного визначення по справі кола обставин, які підлягають встановленню. Якщо його звузити, то буде неможливо досягнути повноти розслідування, деякі важливі обставини будуть невстановлені.

В одних випадках це приведе до повернення кримінальної справи на дослідування в інших - до неможливості в майбутньому встановити істину по справі, в зв'язку з знищенням слідів злочину, речових доказів і т. д.

В той же час розширення кола обставин, які підлягають встановленню, відволікає слідчого від його безпосереднього завдання, що приводить до того, що слідчий втрачає час на з'ясування тих питань, що не мають відношення до справи.

Методика розслідування злочинів рекомендує, щоб коло обставин по справі було визначено точно.

Наприклад в справах про вбивство це будуть одні обставини, в справах про пограбування - другі, про податкові злочини - треті обставини.

Тому методика розслідування злочинів, розробляє приблизний їх перелік по справам, кожної категорії з врахуванням тих слідчих версій, які належить перевірити.

Зрозуміло, що по конкретній справі, обставини, які піддягають встановленню, визначаються з врахуванням особливостей скоєного злочину.

Успішне розслідування будь - якого злочину залежить, перш за все, від правильного розуміння задач, які стоять перед органами досудового слідства.

Завдання по збиранню і дослідженню доказів і початкових слідчих дій.