Забезпечення відшкодування збитків, заподіяних податковими злочинами.

Одна із важливих задач при розслідуванні податкових злочинів-забезпечення цивільного позову і відшкодування заподіяної державі шкоди.

Як зазначалося вище, безпосереднім об'єктом податкових злочинів являються відносини, які виникають з приводу несплати податків.

Наслідком злочинного порушення податкового законодавства являються збитки, спричинені державі, яка не отримала в бюджет кошти, що їй належать і які вона повинна була отримати.

Так як контроль за дотриманням податкового законодавства покладений на податкові інспекції, то саме вони повинні забезпечувати правильність застосування фінансових санкцій за порушення зобов'язань перед бюджетом і своєчасно стягнути кошти по них.

Звідси випливає, що саме податкові служби зобов'язані заявляти цивільні позови, в тому числі і в кримінальному процесі, з метою відшкодування збитків державі. На практиці так частіше всього і буває.

З метою забезпечення цивільного позову слідчий зобов'язаний накласти арешт на грошові кошти та майно обвинувачених або інших осіб, у яких знаходиться майно, отримане злочинним шляхом.

Порядок зберігання арештованих грошових коштів визначається згідно діючого законодавства.

Якщо мова йде про арешт майна підприємства, то слід мати на увазі, що він може бути накладеним лише в тому випадку, коли обвинувачений є його власником чи співвласником, а також якщо мають місце дані про те, що приховані від податку засоби звернуті у власність цього підприємства.

Література

1. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні: Монографія /Авт. вступ. ст. М.Я.Азаров. - К.: Атіка, 2000. - 288 с.

2. Василенко С.Ю. та ін. Викриття злочинів у сфері оподаткування: Монографія /Василенко С.Ю., Сервецький І.В., Юрченко О.М. - К.: Просвіта, 2000. - 400 с.

3. Йоффе М.А. Розслідування кримінальних справ ухилення від сплати податків. – Львів, 1996.

4. Камлик М.І. Відповідальність та санкції за податкові порушення. – Київ, 2000.

5. Кучеров И. И. Налоговые преступления. Учебное пособие. - М.: Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР». 1997.

6. Лысенко В. В. Расследование уклонений от уплаты налогов, совеpшенных лицами оpганизаций, пpедпpиятий, учpеждений - Х.: Консум, 1997. - 190 с.

7. Мельник П.В. и др. Расследование преступлений в сфере экономики: Учеб.-практическое пособие /Мельник П.В., Новиков С.И., Самилык Г.М. - К.: ДИЯ, 1998. - 184 с.

 

Тема № 31 „Розслідування посадових злочинів”

План

1. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем. Перевищення влади або службових повноважень.

2. Особливості розслідування службової недбалості.

3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва.

Самостійна робота

1. Актуальність і особливості боротьби з посадовими злочинами у сучасних умовах.

2. Тактична операція "затримання з речовими доказами", та використання оперативно-розшукових можливостей при розслідуванні хабарництва.

3. Призначення та проведення експертиз при розслідуванні посадових злочинів.

4. Профілактичні дії слідчого.

Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем. Перевищення влади або службових повноважень.

До групи злочинів у сфері службової діяльності віднесені такі види суспільно-небезпечних діянь, що порушують функції державних органів або органів самоврядування, підприємств, установ або організацій, незалежно від форми власності та галузей діяльності службових осіб.

1. Зловживання владою або службовими становищем - ет.364 КК України.

2. Перевищення влади або службових повноважень - ст.365 КК України.

3. Службове підроблення - ст.366 КК України.

4. Службова недбалість - ст.367 КК України.

5. Одержання хабара - ст. 368 КК України.

6. Давання хабара - ст. 369 КК України.

7. Провокація хабара - ст.370 КК України.

При розслідуванні зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень насамперед необхідно з'ясувати наступне.

1. Мета і форма зловживання владою або службовим становищем;

2. У чиїх інтересах здійснено це зловживання;

3. Чи усвідомлювала службова особа, що перевищує межі своїх повноважень;

4. Чи не пов'язане зловживання з порушенням службової, фінансової, технологічної дисципліни;

5. Як реагували вищестоящі структури на факти зловживань, чи були сигнали про ці факти.

Найбільш типовими початковими слідчими діями є:

1) Виїмка;

2) Огляд документів;

3) Огляд зразків продукції;

4) Допит свідків;

5) Обшук;

6) Допит підозрюваних;

Огляд документів і допит свідків розраховані на одержання первинних даних про зловживання службовим становищем.

Первинні документи співставляються з данними статистичної звітності, наказами про штатні перестановки, заохочення, офіційні обов'язки посадових осіб і фактично виконувана ними робота використання майна, транспортних засобів.

При розслідуванні зловживань пов'язаних із порушенням технологічного процесу, реалізацію недоброякісної продукції, необхідно провести огляд виробничого обороту, вилучити проби і зразки.

Розслідування злочинів про перевищення влади або службових повноважень, передбачених ст. 365 КК України необхідно починати з:

1) Виїмки документів;

2) Огляду документів.

3) Допиту свідків;

4) Судово-медичної експертизи потерпілого;

5) В разі застосування зброї - судово-балістичної експертизи;

6) Допиту підозрюваного.

Подальше розслідування зловживань владою або службовим становищем (ст.364 КК України) полягає в уточнені мотивів зловживання, фіксації його обставин, визначеного розміру заподіяної шкоди.

Мотиви зловживання владою або службовим становищем є:

1) корислива або інша особиста зацікавленість;

2) кар'єризм;

3) помилково витлумачені професійні або службові інтереси.

При розслідуванні службових зловживань можуть призначатись такі судові експертизи:

Судово-економічна.

а) для перевірки фінансових і господарських операцій підприємств, організацій або окремих посадових осіб;

б) для перевірки промислового, товарного, фінансового планування;

в) відповідності звіту установи дійсності.

2. Судово-товарознавча експертиза:

а) для встановлення якості готових промислових і продовольчих товарів, їхня сортність, вартість.

3. Судово-технічна експертиза:

а) для з'ясування причин аварії;

б) порушення технологічних процесів;

в) порушення термінів будівництва;

4. Криміналістична експертиза:

а) для дослідження документів (почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів)

Особливості розслідування службової недбалості.

Злочинна службова недбалість (ст.367 КК України) є діяння вчинене з необережності, у більшості випадків у сфері службової діяльності, являє собою значну суспільну небезпеку.

Невиконання службових обов'язків виявляється в бездіяльності особи в умовах, коли вона була зобов'язана і могла здійснити дії, що належать до кола її службових обов'язків.

При розслідуванні таких злочинів необхідно встановити:

1) У чому полягає факт службової недбалості;

2) Чи є такий факт поодиноким або має місце тривала бездіяльність;

3) Чи належать до службових обов'язків дії невиконання яких призвело до службової недбалості;

4) Підстави та обставини призначення на цю посаду особи;

5) Види майна і характер заподіяних збитків;

6) Кому конкретно заподіяний істотний збиток;

7) Чи міг обвинувачений вжити необхідних заходів для усунення або запобігання шкоди і інші.

Розслідування цього злочину починається:

1) Огляду матеріальних цінностей, яким заподіяний збиток;

2) Місце збереження цінностей з метою встановлення їхньої кількості, характеру, ступеня ушкодження, умов збереження і таке інше.

3) Висуваються версії щодо характеру і розміру збитків, причин, що призвели до таких наслідків.

4) Допити свідків;

5) Допити обвинувачених;

6) Проведення судових експертиз таких як:

а) Судово-товарознавча;

б) Судово-технологічна;

в) Судово-технічна;

г) судово-економічна;

д) Криміналістична (для дослідження документів).