Харчування в умовах радіаційного забруднення.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Харчування в умовах радіаційного забруднення.



 

Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції сільськогосподарські угіддя України зазнали значного радіоактивного забруднення, особливо в Київській, Житомирській, Чернігівській та Рівненській областях.

У перші 30÷40 діб після аварії надзвичайно небезпечним продуктом стало молоко, яке було заражене радіоактивним цезієм та йодом. Тільки наприкінці 1986 року рівень забруднення молока знизився. У середньому по Україні у 1986 році рівень забруднення молочних продуктів був вищим за доаварійний 1985 рік у 1440 разів. У 1990 році активність цезію у молоці перевищувала доаварійний рівень у 33 рази. Підвищення рівня активності радіоактивних речовин у м'ясі було встановлене на 14÷15 діб пізніше. До кінця 1986 р. вона перевищувала рівень 1985 року більш як у 1000 разів. У 1990 р. перевищення становило 21,9 рази. Практично на території України були заражені на довгий строк усі продукти. У 1990 році активність радіоактивних речовин перевищувала доаварійний (1985 року) рівень у хлібопродуктах – у 6 разів, у рибі – в 1,4 рази, у картоплі – в 11 разів, в овочах – у 12 разів.

Оскільки продукція, яку вирощують на сільськогосподарських угіддях України, забруднена радіонуклідами, то для використання її в харчовому раціоні необхідно здійснювати певні профілактичні заходи. Перед кулінарною та технологічною обробкою харчової сировини її очищають механічними способами від забруднення землею, яка містить радіонукліди. Картоплю, овочі, фрукти та ягоди ретельно миють проточною теплою водою. Після цього картоплю й коренеплоди очищають від лушпиння і повторно промивають теплою водою. Гриби і ягоди бажано вимочувати впродовж 2÷3 год. Це дає змогу зменшити радіоактивність на 80 % переважно за рахунок видалення 137Сs.

У процесі варіння харчової сировини значна частина радіонуклідного забруднення екстрагується у відвар. З грибів, щавлю, гороху, капусти та буряків через 5÷10 хв варіння до 60÷85 % 137Сs переходить у відвар, який зливають і видаляють. Гриби варто відварити двічі підряд упродовж 10 хв щоразу, видаляючи перший і другий відвари. М’ясо і рибу, виловлену в місцевих водоймах, вимочують у воді впродовж 1,5 год, а потім ріжуть дрібними шматками і варять у чистій воді протягом 10 хв, видаляють відвар, знову заливають продукт чистою водою і готують страву.

Продукти, забруднені радіонуклідами, недоцільно смажити, їх краще тушкувати. При видаленні з риби кісток і плавників вміст 137Сs зменшується на 40 %. Якщо варити в несолоній воді, перехід радіонуклідів у бульйон зменшується на 40 %. Під час варіння картоплі у воду переходить 10 % цезію, буряка – 60 %. Якщо картоплю варити неочищеною, в ній залишається менше радіонуклідів.

Вимочування м’яса в 25 %-му розсолі впродовж трьох місяців і наступне варіння зменшують вміст 137Сs на 90 %. Попереднє видалення кісток сприяє майже повному видаленню радіоактивного стронцію. Близько половини 137Сs видаляється із засолених грибів, овочів, фруктів. Під час переробки зерна на борошно та крупи вміст 90Sr зменшується в них на 60÷90 %. При приготуванні з молока сиру в продукті залишається 10÷29 % 137Сs, у масло й сметану переходить відповідно 1,5 і 9 %. Якщо олію прокип’ятити, то зникне 37 % радіоактивного йоду, але стронцій та цезій залишаються.

З метою зменшення шкідливого впливу радіонуклідів на організм людини і запобігання його негативним наслідкам потрібно обмежити їх надходження в організм із навколишнього природного середовища. При цьому слід також прагнути до зменшення їх накопичення в організмі й попереджати негативну дію. Цього можна досягти не тільки за рахунок технологічної та кулінарної обробки продуктів харчування, а й шляхом застосування радіопротекторів.

Для зменшення накопичення радіонуклідів у організмі людини до складу раціону потрібно щодня включати оптимальну кількість сиру та інших молочних продуктів, риби, м’ясних продуктів (бажано м’ясо кролика й птиці), каротину, аскорбінової кислоти, пектинів, вітамінів груп Р і В, олії тощо. Тіамін, каротин, аскорбінова кислота вступають у взаємодію з вільними радикалами кисню та радіонуклідами, зв’язуючи їх. Особливо ефективні біофлавоноїди разом з аскорбіновою кислотою. Багато вітамінів групи Р (тіаміну, рибофлавіну та нікотинової кислоти) міститься в рибі, молоці, яйцях, чорному хлібі, печінці, бобових овочах та молодій зелені.

Радіозахисні властивості мають білки, поліненасичені жирні кислоти, деякі амінокислоти, тіамін, рибофлавін, складні некрохмальні вуглеводи, вітамін Р, каротин та деякі мінеральні речовини. При зменшенні вмісту білка в раціоні харчування зменшується опірність організму негативному впливу шкідливих забруднень, які надходять з довкілля. У процесі харчування важливо забезпечити надходження білків, що містять усі 20 амінокислот. В умовах радіонуклідного забруднення особливо бажаними є сірковмісні амінокислоти – цистин і метіонін. Вони в значних кількостях містяться в білку молока та яєць, у бобових та вівсяній крупі, домашньому сирі, курячому м’ясі й соняшниковому насінні.

До раціону харчування повинні входити жири, переважно рослинні, що містять поліненасичені жирні кислоти й антиоксиданти. Слід збільшити кількість некрохмальних вуглеводів – харчових волокон, альгінатів, полісахаридів, пектинових речовин і зменшити споживання цукру. Оптимальна доза пектину становить 2÷4 г (для дітей 1÷2 г) на добу. Вміст пектину в 100 г деяких овочів і фруктів становить, г: абрикоси – 0,7; аґрус – 0,7; малиновий сік – 2; вишні – 0,4; персики – 0,7; зелений горошок – 2,5; полуниці – 0,7; сливи – 0,9; столовий буряк–1,0; смородина – 1,1; виноград – 0,6; томати – 0,3; сік шовковиці – 2,2; яблука – 1,2; картопля – 0,5.

Потреба в аскорбіновій кислоті становить 70÷100 мг на добу. Вона захищає від негативного впливу радіонуклідів стінки судин, капілярів та мембрани клітин. Овочі й фрукти забезпечують організм аскорбіновою кислотою, каротином, біофлавоноїдами, пектиновими речовинами та органічними кислотами. Багато аскорбінової кислоти і калію в картоплі, якої потрібно споживати не менш як 350÷400 г на добу. Вітаміни групи В потрібні в кількості 17÷25 мг на добу. Вони містяться в молоці, чорному хлібі, бобових, яйцях, печінці. Каротин, що міститься в моркві, помідорах, абрикосах і зелені, виконує захисну протипухлинну дію. Добова потреба в такому антиоксиданті, як токоферол (вітамін Е) становить 20 мг. Цього вітаміну багато в зародках злаків (2,5 г на 100 г) та висівковому хлібі.

Для запобігання шкідливому впливу радіоактивних 137Cs і 90Sr необхідно насичувати організм солями калію і кальцію. Багато калію міститься в овочах і фруктах, кальцію – в домашньому сирі й молоці. Добова потреба в кальції для дорослої людини становить 800 мг, для дітей – 1200 мг. Цю потребу можуть задовольнити 100 г сиру або 0,5 л молока.

Особливе значення в умовах радіонуклідного забруднення в харчовому раціоні мають кровотворні мікроелементи – залізо, мідь, манган та кобальт. Добова потреба в мангані становить 5 мг, міді – 2 мг і заліза – 14 мг. Багато цих мікроелементів міститься в м’ясних продуктах, печінці, крові, яблуках та вівсяній крупі. Нестача такого мікроелемента, як йод, спричинює гіперплазію щитоподібної залози. Поповнити дефіцит йоду в організмі можна вживанням йодованої води та йодованої кухонної солі, а також морської риби та інших продуктів моря.

До раціону радіозахисного харчування обов’язково потрібно включати цибулю, часник, петрушку, кріп, хрін, селеру. Завдяки високому вмісту аскорбінової кислоти, каротину, фітонцидів та ефірних олій вони згубно діють на патогенні мікроорганізми і підвищують опірність організму до інфекцій та шкідливого впливу радіонуклідів. Зелень кропу втричі багатша за лимони на аскорбінову кислоту. Овочів слід споживати 400÷500 г на добу, з них 100÷150 г моркви, яка багата на каротин з радіопротекторною дією. До меню бажано включати кавуни й дині, багаті на органічні кислоти, пектинові речовини, каротин і калій.

Корисним продуктом є бобові, особливо квасоля, що містить повноцінний білок, метіонін, цистин, поліненасичені жирні кислоти та магній. Останній сприяє оптимальному засвоєнню кальцію і перешкоджає засвоєнню радіоактивного 90Sr. Щодня потрібно споживати 150÷200 г яблук, абрикос, персиків, слив та вишень, які багаті на пектин, каротин, аскорбінову та органічні кислоти. Дуже корисними є горіхи, до складу яких входять повноцінні білки, поліненасичені жирні кислоти, токоферол та горіхова олія.

З напоїв до щоденного раціону варто включати чай і за можливості – червоне вино. Таніни, катехіни й епікатехіни, що містяться в чаї, зміцнюють капіляри і знижують проникність їхніх стінок. Значна кількість флавоноїдів, що містяться в натуральному червоному вині, має високу радіопротекторну дію на організм.

Загалом енергетична цінність добового раціону в умовах радіонуклідного забруднення навколишнього природного середовища має становити 11304 кДж (2700 ккал) для працівників розумової і 13000 кДж (3100 ккал) – фізичної праці. При цьому в раціон необхідно включати, г: нежирні м’ясні та рибні продукти – 200÷250, хліб – 300, картоплю – до 350, сир – 50÷100, овочі – 400÷500, олію – 30÷35, вівсяну й гречану крупи – 40, фрукти – 150÷200, молоко – 0,5 л. Не завадить і склянка (200 мл) червоного натурального вина, але тільки для дорослої, сформованої людини віком понад 21 р.

 

 

Теми рефератів

 

1. Історія розвитку „Безпеки життєдіяльності” як науки.

2. Концепція ООН „Про сталий людський розвиток”.

3. Концепція національної безпеки України.

4. Рада національної безпеки та оборони України.

5. Служба Безпеки України.

6. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту від наслідків чорнобильської катастрофи.

7. Діяльність ООН – основа міжнародної безпеки і безпеки особи.

8. Міжнародне співробітництво України з питань безпеки життєдіяльності та спільних дій у разі транскордонних екстремальних ситуацій.

9. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності в Україні.

10. Державні органи, відповідальні за забезпечення безпеки життєдіяльності в Україні.

11. Міжнародне гуманітарне право.

12. Криміногенні ситуації та найбільш характерні випадки їх прояву в Україні.

13. Психологія спілкування в конфліктних ситуаціях кримінального характеру.

14. Безпека в натовпі.

15. Забезпечення особистої фізичної безпеки.

16. Технічні засоби самооборони.

17. Юридичні документи, що підтверджують права та межі самооборони.

18. Стан та динаміка розвитку проявів тероризму.

19. Кримінально-правова оцінка тероризму.

20. Стратегія захисту від тероризму.

21. Індивідуальні та колективні дії під час терористичних актів.

22. Економічні війни.

23. Економічна розвідка та промисловий (комерційний) шпіонаж.

24. Комерційна таємниця.

25. Інтелектуальна власність та її захист.

26. Захист промислової власності.

27. Система забезпечення корпоративної безпеки об’єкта економіки.

28. Служба безпеки об’єкта економіки.

29. Зовнішні та внутрішні джерела загроз безпеці об’єкта економіки.

30. Медична аптечка.

31. Використання підручних матеріалів при наданні першої медичної допомоги.

32. Перша медична допомога при зовнішніх та внутрішній кровотечах.

33. Види отруєнь. Перша медична при отруєннях.

34. Перша медична допомога при переломах та вивихах.

35. Види опіків. Перша медична допомога при опіках.

36. Перша медична допомога при електротравмах.

37. Перша медична допомога при обмороженнях та переохолодженнях організму.

38. Перша медична допомога при серцевому нападі.

39. Перша медична допомога при задусі, судомах, непритомності.

40. Проведення реанімаційних заходів при наданні першої медичної допомоги.

Вимоги до оформлення реферату:не менше 10 сторінок (формат А4) основного тексту (без титульної сторінки та списку літератури); шрифт 14, Times New Roman, інтервал одинарний, всі поля по 1,5 см, вирівнювання по ширині; текст державною мовою; в списку літератури не менше п’яти джерел.

 

 

Питання, що виносяться на семінарські заняття

 

Семінарське заняття № 1

Тема: „Теоретичні основи безпеки життєдіяльності”

1. Об’єкт та предмет та завдання безпеки життєдіяльності.

2. Поняття життєдіяльності та безпеки життєдіяльності.

3. Поняття безпеки та небезпеки.

4. Квантифікація, ідентифікація, номенклатура небезпек. Класифікації небезпек.

5. Поняття вражаючого фактору. Класифікація вражаючих факторів.

6. Шкідливі та небезпечні фактори.

7. Умови перетворення потенційної небезпеки в реальну.

8. Поняття небезпечної зони та найбільш небезпечної ситуації для людини.

9. Об’єктивні та суб’єктивні чинники, що визначають ступінь несприятливого впливу небезпеки на людину.

10. Категорії серйозності дії небезпек.

11. Надзвичайні ситуації.

 

Семінарське заняття № 2

Тема: „Концепція допустимого ризику”

1. Рівні ймовірності прояву небезпеки.

2. Поняття ризику.

3. Методи визначення ризиків.

4. Класифікації ризиків.

5. Індивідуальний, соціальний та системний ризики.

6. Поділ ризиків за ступенем припустимості.

7. Сутність концепції допустимого ризику.

8. Управління ризиком.

 

Семінарське заняття № 3

Тема: „Роль сприйняття при оцінці небезпек”

1. Призначення та види аналізаторів.

2. Структура аналізатора.

3. Спільні властивості аналізаторів.

4. Недоліки роботи аналізаторів.

5. Специфічні властивості зорового аналізатора, межі його сприйняття. Фізіологічна дія кольорів на людський організм.

6. Будова та властивості слухового аналізатора.

7. Роль нюху та смаку для безпеки людини.

8. Функції тактильної, температурної, вісцеральної чутливості, больового відчуття, рухового та вестибулярного аналізаторів у сприйнятті небезпечних факторів та забезпеченні безпеки людини.

 

Семінарське заняття № 4

Тема: „Середовище життєдіяльності людини”

1. Система „людина – життєве середовище”. Головний методологічний принцип та метод безпеки життєдіяльності. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності. Суб’єкт та об’єкт в системі „людина – життєве середовище”. Основні компоненти життєвого середовища. Екологічні чинники.

2. Навколишнє природне середовище. Біосфера. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Біотичний кругообіг речовин у біосфері.

3. Техногенне середовище. Побутове та виробниче середовище.

4. Соціально-політичне середовище. Сфери суспільного життя. Соціальні спільноти. Соціальні (суспільні) відносини. Конфлікти в суспільстві.

 

Семінарське заняття № 5

Тема: „Негативні фактори середовища життєдіяльності людини”

1. Механічні негативні фактори середовища. Шум. Види шкідливого шуму. Основні джерела шкідливого шуму. Одиниці вимірювання рівня шуму. Поділ шуму за характером негативного впливу на організм людини. Шумова хвороба. Інфразвук. Ультразвук. Поняття вібрації. Загальна і локальна вібрація. Вібраційна хвороба.

2. Електронебезпека. Термічна, електролітична, біологічна та механічна дії струму. Загальні та місцеві електротравми. Від чого залежать наслідки ураження людини електричним струмом.

3. Іонізуюче випромінювання. Види іонізуючого випромінювання. Джерела іонізуючих випромінювань. Характеристики радіоактивного випромінювання. Дози іонізуючого випромінювання. Способи опромінення людини. Негативна біологічна дія іонізуючого випромінювання на організм людини. Променева хвороба.

4. Шкідливі речовини. Шляхи надходження шкідливих речовин в організм. Гострі та хронічні отруєння. Від чого залежить ступінь отруєння. Поділ небезпечних хімічних речовин залежно від практичного використання. Поділ небезпечних хімічних речовин за характером впливу на організм людини. Поділ небезпечних хімічних речовин за вибірковістю дії. Гранично допустима концентрація. Класи небезпеки шкідливих речовин.

5. Біологічні небезпечні фактори. Отруйні рослини. Отруйні тварини. Патогенні організми.

6. Електромагнітні поля та випромінювання. Інфрачервоне випромінювання. Ультрафіолетове випромінювання.

7. Термічні негативні фактори середовища. Поняття пожежі, горіння, запалювання, горючого середовища, дефлаграційного, вибухового та детонаційного горіння, спалаху, займання, самозапалювання, спалахування, самозаймання, само спалахування, тління, вибуху.

 

Семінарське заняття № 6

Тема: „Небезпечні явища та об’єкти”

1. Природні стихійні лиха та небезпечні явища. Тектонічні небезпечні природні явища (виверження вулканів, землетруси).

2. Геологічні небезпечні природні явища (зсуви, селі, снігові лавини, обвали, карст, абразія).

3. Гідрологічні небезпечні природні явища.

4. Метеорологічні небезпечні природні явища (сильні вітри, сильні снігопади і заметілі, сильні ожеледі і тумани, сильна спека, посуха, суховії, сильні дощі).

5. Пожежі в природних екосистемах.

6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин.

7. Небезпеки техногенного характеру. Радіаційно небезпечні об’єкти.

8. Хімічно небезпечні об’єкти.

9. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.

10. Транспортні аварії і катастрофи.

 

Семінарське заняття № 7

Тема: „Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я”

1. Основні визначення здоров’я. Фізична, психічна, духовна та соціальна сфери здоров’я. Рівні здоров'я в системі “людина-здоров'я-середовище”. Рівні опису цінності “здоров'я”. Генетичний та фенотиповий рівні адаптації. Ознаки здоров’я людини. Демографічні показники оцінки здоров’я населення.

2. Вплив негативних факторів на здоров’я людини. Негативні чинники способу життя. Вплив на стан здоров'я населення чинників соціального середовища. Система охорони здоров'я України.

3. Здоровий спосіб життя.

4. Медико-біологічні та соціальні аспекти СНІДу.

 

Семінарське заняття № 8

Тема: „Безпека харчування”

1. Вплив харчування на життєдіяльність людини. Обмін речовин. Основні види харчових речовин. Сучасна концепція раціонального харчування. Харчові отруєння (бактеріальні, небактеріальні та мікотоксикози).

2. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти. Заходи зменшення надходження шкідливих речовин в організм людини з питною водою та харчовими продуктами (технологічні, сільськогосподарські та нормативні).

3. Екологічно безпечні продукти харчування. Ознаки „екологічно безпечних” харчових продуктів.

4. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини.

5. Нітрати і нітрити в продуктах харчування, шляхи зменшення їх кількості.

6. Забруднення пестицидами продуктів харчування. Класифікації пестицидів за призначенням, способом проникнення в об'єкт обробітку, хімічною будовою, токсичністю, рівнем леткості, ступенем стійкості, загрозою надходження, здатністю накопичуватись в організмі. Діючі речовини пестицидів.

7. Харчування в умовах радіаційного забруднення.

 

Список літератури

 

1. Бедрій Я.І., Боярська В.М., Голубєв А.К. та ін. Безпека життєдіяльності: Посіб. для студ. техн. вузів. - Л., 1997. – 275 с.

2. Безопасность жизнедеятельности: Учебник/ Под ред. проф. Э.А. Арустамова. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Изд. дом "Дашков и К", 2000. – 678 с.

3. Безпека життєдіяльності/ Є.П. Желібо, Н.М. Заверуха, В.В. Зацарний. За ред. Є.П. Желібо: Навч. посібник. – Львів: Новий Світ─2000, 2001. – 320 с.

4. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб./ За ред. М. Назарука. – Львів: За вільну Україну, 1997. – 275 с.

5. Бизнес и безопасность: Журнал. – К.: Шанс.

6. Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности: Учеб. пособие. – Симферополь: СОНАТ, 1998. – 224 с.

7. Джигирей В.С., Житецький В.Ц.. Безпека життєдіяльності. – Львів: – Афіша, 2000. – 256 с.

8. Домарецький В.А., Златєв Т.П. Екологія харчових продуктів. – К.: Урожай, 1993. – 192 с.

9. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності: Опорний конспект лекцій. – К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1999. – 207 с.

10. Заплатинський В.М. Основи кримінологічної безпеки сучасного бізнесу: Навч. посіб. для вузів. – К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2000. – 141 с.

11. Зубик В.Б. Экономическая безопасность предприятия. – Мн., 1998. – 391 с.

12. Котик М.А. Психология и безопасность. – Таллин: Валгус, 1987.

13. Крушельницька Я. Фізіологія і психологія праці. – К.: КНБУ, 2000. – 232 с.

14. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. – Львів, 2002. – 186 с.

15. Літвак С.М., Михайлюк В.О. Безпека життєдіяльності. Навч. посібник. – Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”, 2001. – 230 с.

16. Назаров А.К. Теоретические основы безопасности жизнедеятельности: Учеб. пособие. – Курган: Изд-во КМИ, 1993. – 120 с.

17. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. – Суми: Університет. книга, 1999. – 301 с.

18. Руководство по обеспечению безопасности личности и предпринимательства: Практ. пособие. – М.: Виком, 1996. – 223 с.

19. Смоляр В.І. Харчування в умовах радіонуклідного забруднення. – К.: Здоров’я: Укр. червоний хрест, 1991. – 32 с.

20. Царфис П.Г. Действие природных факторов на человека. - М.: Наука, 1982. - 193 с.

21. Стрий Л.А. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пособие/ Под ред. В.Г. Небабина. – Одесса: ОИУМ, 1997. – 52 с.

22. Черноушек М. Психология жизненной среды. – М.: 1989. – 174 с.

23. Швидка медична допомога: Навч. посіб./ Л.П. Чепкий, О.Ф. Возіанов, О.Й. Грицюк та ін.; За ред. Б.Г. Ананасенка, Л.П. Чепкого. – К.: Вища шк., 1998. – 311 с.

24. Ярошевська В.М., Ярошевський М.М., Москальов І.В. Безпека життєдіяльності. – К.: НМЦ, 1997. – 292 с.

25. Скобло Ю.С., Тіщенко Л.М., Цапко В.Г. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / для вищ. навч. аграр. закл. І-ІV рівня акредитації. – Вінниця: „Нова книга”, 2000. – 368 с.

26. Желібо Є.П., Чмир А.І., Троян В.С., Савінов Є.О. Безпека життєдіяльності: Курс лекцій. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 356 с.

27. Пушкін В.А., Торкатюк В.І., Коржик Б.М. та ін. Безпека життєдіяльності. – Житомир, 2001. – 672с.

28. Калда Г.С., Ковтун І.І. Курс безпеки життєдіяльності: для студентів гуманітарних спеціальностей. – Хмельницький: Технолог. ун-т Поділля, 2001. – 141 с.

29. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. – К.: „Атіка”, 2001. – 304 с.

30. Основи безпеки життєдіяльності. Нормативно методичний матеріал для викладачів предмета ОБЖД/ Упор. О.К. Цоков. – Полтава: ПОІПОПП, 2000. – 60 с.

31. Гайченко В.А. Основи безпеки життєдіяльності людини. Навчальний посібник. – Київ, 2002. – 232 с.

32. Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності. Словник-довідник. – К.: Основа, 2002. – 128 с.

33. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації/ За ред. Є.П. Желібо. – К.: „Каравела”, 2003. – 328 с.

34. Бєгун В.В., Науменко І.М. Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки). – К.:УАНП „Фенікс”, 2004. – 328 с.

35. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: „Знання-Прес”, 2003. – 397 с.

36. Пістун І.П., Кіт Ю.В. Безпека життєдіяльності (Психофізіологічні аспекти). Практичні заняття. Навчальний посібник. – Львів: „Афіша”, 2000 – 239 с.

37. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Львів: „Афіша”, 1998. – 285 с.

38. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності: Підручник. – К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 560 с.

39. Ярошевський М.М., Ярошевська В.М., Диновський Д.М. Словник термінів і понять з безпеки життєдіяльності: Навчальний посібник/ 2-ге видання доповн. і доопр. – Київ, 2004. – 256 с.

40. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: „Знання-Прес”, 2003. – 455 с. – (серія „Вища освіта ХХІ століття”).

41. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. – Кіровоград, 1998. – 292 с.

42. За польський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник/ За ред. К.М. Ситника. – Київ: Вища школа, 2003. – 358 с.

43. Безпека життєдіяльності. Лабораторно-практичні заняття: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів/ За ред. С.П. Величка. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. – 2004. – 140 с.

44. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 320 с.

45. журнал „Безпека життєдіяльності”.

46. журнал „Надзвичайна ситуація”.

 

 

Зміст

 

Вступ………………………………………………………….............................3

Лекція № 1. Тема: „Теоретичні основи безпеки життєдіяльності”................4

Лекція № 2. Тема: „Концепція допустимого ризику”....................................24

Лекція № 3. Тема: „Роль сприйняття при оцінці небезпек”..........................39

Лекція № 4. Тема: „Середовище життєдіяльності людини”.........................66

Лекція № 5. Тема: „Негативні фактори середовища життєдіяльності людини”...................................................................................86

Лекція № 6. Тема: „Небезпечні явища та об’єкти”......................................114

Лекція № 7. Тема: „Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я”.149

Лекція № 8. Тема: „Безпека харчування”......................................................168

Теми рефератів.................................................................................................189

Питання, що виносяться на семінарські заняття..........................................190

Список літератури...........................................................................................193

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ

 

 

Ткачук Андрій Іванович



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.135.174 (0.028 с.)