Природні стихійні лиха та небезпечні явища.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Природні стихійні лиха та небезпечні явища.



 

Небезпечне природне явище – це подія природного походження або результат дії природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом по-ширення і тривалістю можуть уражати людей, об’єкти економіки та довкілля.

Природні стихійні лиха – це небезпечні природні явища, процеси ат-мосферного, гідрологічного, геологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнуванням і знищенням матеріальних цінностей, об’єктів народного господарства, що у свою чергу може спричинити аварії й катастрофи.

Справжнім лихом є землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, пожежі лісів, торфу, полів і населених пунктів. Тільки за останні 30 років вони забрали життя близько чотирьох мільйонів чоловік. За даними ООН, за цей період понад один мільярд жителів нашої планети потерпіли від стихійних лих. Для ліквідації їх наслідків залучаються сили і засоби цивільної оборони, часто значна частина населення і військові формування, а на відповідні роботи витрачаються багато сил і великі матеріальні кошти.

Кожне природне стихійне лихо має свої причини виникнення, прита-манні тільки йому особливості впливу на навколишнє середовище, фізичну суть і рушійні сили. Проте їм характерні й загальні властивості – це великий просторовий захват, сильна психологічна дія на населення і значний вплив на навколишнє середовище.

Знаючи характер стихійних лих, причини їх виникнення, можна завчас-но вжити заходів і тим самим запобігти деяким з них або значно зменшити їх руйнівний вплив, спланувати правильні дії населення для проведення ряту-вальних робіт.

На території України можливе виникнення практично всього спектра не-безпечних природних явищ і процесів, що поділяються на такі основні групи:

1) тектонічні небезпечні явища, такі як землетруси та виверження вулканів;

2) геологічно небезпечні явища, такі як зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні різного походження та ін.;

3) метеорологічні небезпечні явища, такі як зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь;

4) гідрологічні небезпечні явища, такі як повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.;

5) природні пожежі лісових та хлібних масивів;

6) масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин;

7) космічні небезпечні явища, такі як падіння астероїда, комети, потужний потік іонізуючих випромінювань (космічних променів).

Виходячи з визначення стихійного лиха як природного явища, що безпо-середньо впливає на стан навколишнього середовища і добробут населення і є екстремальним екологічним фактором, територія України характеризується дуже складними умовами, що визначає полігенетичний характер стихійних лих та певні просторові закономірності їх прояву в різних географічних зонах і районах.

Стихійні лиха, що трапляються на території України, можна поділити на прості, що містять один елемент, наприклад, сильний вітер, зсув або землетрус, та складні, що містять декілька одночасно діючих процесів однієї або кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних екзо-генних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у поєднанні з техногенними.

Небезпека стихійного лиха не обмежується тільки дією природних сил, але таїть у собі також значний вторинний техногенний ризик.

В Україні, порівняно з іншими розвинутими країнами, – високий рівень антропогенізації території, техногенне навантаження на природне середовище більше у 5÷6 разів, окремо виділяється група природно-техногенних небез-печних явищ, пов’язаних з експлуатацією гребель, водосховищ, проведенням заходів з меліорації і водопостачання, гірничих добувних робіт.

Крім того, завжди є загроза стихійних лих промисловим і сільськогоспо-дарським об’єктам і спорудам. Руйнування або пошкодження об’єктів з небезпечними виробництвами може призвести до пожеж, вибухів, викидів небезпечних речовин, радіоактивного забруднення, затоплення територій. Стихійні лиха можуть бути причиною аварій на електроенергетичних спорудах і мережах, а також транспортних аварій.

Розглянемо більш детально небезпечні природні явища.

 

Тектонічні небезпечні природні явища.

 

Виверження вулканів.

 

Вулканізм – це сукупність явищ, що обумовлені проникненням магми з глибини землі на її поверхню.

Діючі вулкани супроводжуються вибухами, локальними землетрусами, виділеннями парів ртуті, вміст якої в атмосферному повітрі під час вивержен-ня зростає на 1÷2 порядки. Це призводить до виникнення геохімічних аномалій, шкідливих для здоров’я людини.

Матеріальні втрати від вивержень вулканів досить значні – знищу-ються будівлі, селища тощо.

На території України присутні тільки процеси грязьового вулканізму, що локалізовані у південній частині території країни. Вони спостерігаються на Керченському півострові та прилеглій акваторії Азовського моря. В останні роки виявлені грязьові вулкани на захід та південь Севастополя в акваторії Чорного моря. Серед діючих грязьових вулканів виділяються з постійно спокійним режимом виверження та з активними викидами протягом кількох діб, що супроводжується вибухами та локальними землетрусами. Внаслідок детальних геологічних досліджень встановлено взаємозв'язок багатьох діючих вулканів із зонами активних розломів, наприклад, Південно-Азовського та інших. В акваторії Азовського моря і Керченської протоки активізація грязьо-вих вулканів призводить до виникнення нових островів та мілин, що загро-жує погіршенням умов судноплавства.

 

Землетруси.

 

Землетруси – це підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд.

Причинами виникнення землетрусів можуть бути раптові зміщення і розриви у корі й більш глибоких шарах землі або вулканічні та обвальні явища. Серед усіх стихійних лих, за даними ЮНЕСКО, землетруси займають перше місце в світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.

Ділянка підземного удару викликає пружні коливання (сейсмічні хвилі), що поширюються по землі у всіх напрямках на великі відстані.

Ділянка землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називається осередком (гіпоцентром) землетрусу, точка на поверхні землі, розміщена над центром осередку землетрусу, називається епіцентром землетрусу. Звичайно коли-вання земної кори спостерігаються у вигляді поштовхів, їхнє число і про-міжки часу між ними можуть бути різноманітними і малопередбачувани-ми. Землетруси завжди супроводжуються багатьма звуками різноманітної інтенсивності (типу вибухів, гуркоту грому, звуків від будинків і споруд, що руйнуються, та інше).

Осередки землетрусів перебувають на глибині 30÷60 км, а інколи на глибині до 700 км.

Залежно від причин і місця виникнення землетруси поділяються на тектонічні, вулканічні, обвальні та моретруси.

Землетруси охоплюють великі території і характеризуються: руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди; виникненням масових пожеж і виробничих аварій внаслідок руйнувань на потенційно небезпечних об’єктах, нафто- та газопроводах; утворенням завалів; руйнуванням систем життєзабезпечення та розламами земної кори; затопленням населених пунктів і цілих районів; отруєнням газами при вулканічних виверженнях; ураженням людей і руйнуванням будівель уламками вулканічних гірських порід; ураженням людей і виникненням осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави; провалом населених пунктів при обвальних землетрусах; руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі; негативною психологічною дією. Додатковою небезпекою є повторні поштовхи.

Основними параметрами, які характеризують силу і характер землетрусу, є інтенсивність енергії на поверхні землі, магнітуда і глибина осередку.

Магнітуда– величина зміщення ґрунту. Зміщення ґрунту і амплітуда сейсмічних хвиль – це одне й те саме. І чим сильніший розмах хвилі, тим більша магнітуда землетрусу.

Шкала магнітуд (шкала Ріхтера) використовується лише для порівняння землетрусів між собою за їх величиною.

Магнітуда будь-якого поштовху визначається як логарифм вираженої в мікронах максимальної амплітуди запису цього поштовху, що зроблена стандартним короткоперіодичним крутильним сейсмометром (Вуда-Андерсона) на відстані 100 км від епіцентру. Якщо ж умови, визначені Ріхтером, не дотримуються (інша відстань від епіцентру, сейсмометр іншого типу), то на кожній сейсмічній станції є складні поправочні формули, які враховують відстань до епіцентру, напрямок на нього, глибину осередку і геологічні умови.

Для оцінювання наслідків землетрусу застосовується шкала оцінювання інтенсивності землетрусу.

Інтенсивність (сила) землетрусу – це ступінь збитків і руйнувань у певному місці на поверхні Землі, спричинених даним землетрусом. Інтенсивність землетрусу зменшується до периферії зони катастрофи.

Інтенсивність визначається ступенем руйнування будівель, характером зміни земної поверхні і даними про відчуття, які зазнали люди. Вимірюється інтенсивність землетрусу в балах. Шкала інтенсивності землетрусів укладена на основі узагальнення багаторічних спостережень за наслідками багатьох землетрусів у різних місцях.

Нині у світі використовується декілька шкал інтенсивності:

1. шкала японського метеорологічного агентства (JMA);

2. китайська шкала інтенсивності;

3. у 1902 р. у світову практику введена шкала, названа іменем італійського вулканолога Меркаллі – модифікована шкала інтенсивності (шкала ММ). Цією шкалою нині користуються сейсмологи США та інших країн;

4. європейська 12-бальна шкала MSK-64 (абревіатура від прізвищ сейсмологів, які її запропонували – С. Медведєва із СРСР, В. Шпонхойєра з НДР, В. Карника з ЧССР).

Остання шкала застосовується в Україні. При побудові автори шкали виходили з того, що всі землетруси за своєю силою поділяються на 12 балів. Умовно землетруси цієї шкали поділяються на слабкі (І÷III бали), помірні (IV бали), досить сильні (V балів), сильні (VI балів), дуже сильні (VII балів), руйнівні (VIII балів), спустошливі (IX балів), нищівні (X балів), катастрофічні (XI балів), сильно катастрофічні (XII балів). Для кожного балу MSK-64 встановлені свої ознаки для визначення сили землетрусів (табл. 6.1).

Щоб уникнути плутанини, інтенсивність землетрусів позначають римськими цифрами, а магнітуду – арабськими.

Для визначення інтенсивності землетрусу необхідно обстежити райони, що постраждали, оцінити пошкодження будівель і всього, що могло б зазнати дії землетрусу. Дані обстеження узагальнюються, обробляються і визначається інтенсивність даного землетрусу.

За Ріхтером існує лише одна магнітуда для кожного землетрусу, але цей землетрус може викликати трясіння різної інтенсивності в різних районах залежно від відстані до епіцентру. Тому прийнято вважати, що інтенсивність, яка приписується певному конкретному землетрусу, – це максимальна інтенсивність, що спостерігається при цьому землетрусі. Крім магнітуди і відстані, інтенсивність землетрусу залежить від глибини осередку землетрусу, ґрунтових умов, сейсмостійкості будівель, споруд, конструкцій.

Співвідношення між магнітудою за Ріхтером і максимальною інтенсивністю за шкалою MSK-64 буде приблизно таким (табл. 6.2).

В Україні сейсмоактивні зони на південному заході й півдні: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська. У сейсмічному плані найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.

290 тис. кв. км території нашої країни з населенням 15 млн. осіб знаходяться у зонах можливих землетрусів.

Таблиця 6.1.

Характеристика сили землетрусу за дванадцятибальною європейською шкалою MSK-64.

Бал Сила землетрусу Коротка характеристика
I Непомітний струс ґрунту Відмічається тільки сейсмічними приладами
II Дуже слабкі поштовхи Відмічається сейсмічними приладами. Відчувають тільки окремі люди, які перебувають у повному спокої
III Слабкий Відчуває лише невелика кількість населення
IV Помірний Розпізнається за легким дрижанням віконних шибок, скрипом дерев і стін
V Досить сильний Під відкритим небом відчувають багато людей, у середині будинків всі. Загальний струс будівлі, коливання меблів. Маятники годинників часто зупиняються. Тріщини віконного скла і штукатурки. Просинаються ті, хто спав
VI Сильний Відчувають всі, картини падають зі стін. Відколюються окремі шматки штукатурки
VII Дуже сильний Пошкодження (тріщини) у стінах кам’яних будинків. Антисейсмічні а також дерев’яні будівлі не пошкоджуються
VIII Руйнівний Тріщини на схилах і на сухому ґрунті. Пам’ятники зміщуються з місць або падають. Будинки сильно пошкоджуються.
IX Спустошливий Сильне пошкодження і руйнування кам’яних будинків. Старі дерев’яні будинки перекошуються
X Нищівний Тріщини у ґрунті, інколи до метра шириною. Зсуви, обвали зі схилів. Руйнування кам’яних будівель
XI Катастрофічний Широкі тріщини в поверхневих шарах землі. Численні зсуви і обвали. Кам’яні будинки майже повністю руйнуються. Сильне викривлення залізничних рейок
XII Сильно катастрофічний Зміни у ґрунті досягають великих розмірів. Численні тріщини, обвали, зсуви. Виникнення водоспадів, відхилення течії річок, утворення загат на річках, озерах. Жодна споруда не витримує

 

Сейсмохвилі (V÷IX балів) від епіцентрів у сейсмонебезпечних зонах можуть поширюватись на значні території (понад 27 тис. км2), доходячи до центральних областей України. Складені карти районів землетрусів. Науці відомо, де можуть бути землетруси і якої сили, але передбачити час землетру-су поки що неможливо. З досвіду спостережень, у сейсмонебезпечних районах відомі провісники землетрусів, але вони характерні лише для певних райо-нів. Наприклад, перед землетрусом піднімаються геодезичні репери, зміню-ються параметри фізико-хімічного складу підземних вод, відчувається запах газу в місцях, де до цього повітря було завжди чистим, з’являються спалахи і самозапалювання люмінесцентних ламп, іскріння близько розміщених електричних проводів, спалахи блискавиць у вигляді розсіяного світла, голубувате світіння стін будинків, неспокійно, тривожно поводять себе птахи і домашні тварини. Ці прикмети можуть бути підставою для своєчасного оповіщення населення про можливий землетрус.

Таблиця 6.2.

Співвідношення магнітуди за шкалою Ріхтера та інтенсивністю за європейською шкалою MSK-64.

Магнітуда (у балах за шкалою Ріхтера) Максимальна інтенсивність (у балах за шкалою MSK-64)
2,0 і вища І÷ІІ
3,0 ІІІ
4,0 IV÷V
5,0 VI
6,0 VII÷VIII
7,0 IX÷X
8,0 і вища XI÷XII

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.95.208 (0.015 с.)