Природа іонізуючого випромінювання.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Природа іонізуючого випромінювання.



 

Іонізуючі випромінювання – це таке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків (іонів). Воно має високу енергію та властивість руйнувати біологічні об’єкти.

Види іонізуючого випромінювання:

1) Корпускулярне випромінювання (потік частинок, що утворюються при ядерних перетвореннях – a- і b частинки, протони нейтрони):

а)Альфа (a)-випромінювання – це потік позитивно заряджених частинок (ядер атомів гелію), які рухаються зі швидкістю до 20 000 км/с. Енергія a-частинок – 2¸8 МеВ. Вони затримуються аркушем паперу, практично не здатні проникати через шкіряний покрив. Тому a-частинки не несуть серйозної небезпеки доти, доки вони не потраплять всередину організму через відкриту рану або через кишково-шлунковий тракт разом із їжею. Довжина пробігу a-частинки у повітрі – до 10 см, в біологічних тканинах – до 30¸40 мкм;

б) Бетта (b)-випромінювання– це потік електронів, що рухаються зі швидкістю близької до швидкості світла (250 000 км/с). Довжина пробігу b-частинки у повітрі – до 10 м, у живій тканині – до 3 см;

2) Фотонне випромінювання – потік електромагнітних коливань високих і надзвичайно високих енергій, що рухаються зі швидкістю світла (у вакуумі близько 300 000 км/с) – це g-випромінювання, рентгенівські і ультрафіолетові промені

а) Гамма (g)-випромінювання виникають при збудженні ядер атомів або елементарних частинок. Довжина хвилі (1000¸1)·10-15 м. Джерелом g-випромінювання є ядерні вибухи, розпад ядер радіоактивних речовин, вони утворюються також при проходженні швидких заряджених частинок крізь речовину. Завдяки значній енергії, що знаходиться в межах від 0,001 до 5 МеВ у природних радіоактивних речовин та до 70 МеВ при штучних ядерних реакціях, це випромінювання може іонізувати різні речовини, а також характеризується великою проникаючою здатністю – сотні і тисячі метрів у повітрі. Поширюється воно зі швидкістю світла і використовується в медицині для стерилізації приміщень, апаратури. g-випромінювання дедалі ширше застосовують у науці і техніці, зокрема в гамма-дефектоскопії та в автоматиці. Гамма-випромінювання використовують також і для передпосівного опромінювання насіння, знищення комах-шкідників, опромінювання харчових продуктів, щоб подовжити строки зберігання та для знешкодження сільськогосподарської сировини;

б) Рентгенівське випромінювання виникає в результаті зміни стану енергії електронів, що знаходяться на внутрішніх оболонках атомів, і має довжину хвилі (1000¸1)·10-12 м. Це випромінювання є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювання, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ.

Характеристики іонізуючого випромінювання:

1) іонізуюча спроможність випромінюваннявизначається питомою іоніза-цією, тобто числом пар іонів, що утворюються в одиниці об’єму, одиниці маси середовища або одиниці довжини шляху (найбільша у a-випроміню-вання, у b-випромінювання – в 100 разів менша, а у g-випромінювання – в 1000 раз менша ніж у a-випромінювання);

2) проникаюча спроможність випромінювання–визначається довжиною пробігу у середовищі, тобто шляхом, пройденим часткою в речовині до її повної зупинки (найбільша – у g-випромінювання, найменша – у a-випро-мінювання).

Джерела іонізуючих випромінювань:

1) природні (космічні промені, радіоактивні речовини природного походження у воді, ґрунті та повітрі);

2) штучні(ядерні вибухи, атомні електростанції та дослідницькі ядерні реактори, прискорювачі заряджених часток, радіоактивні відходи, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв’язку високої напруги тощо).

Сумарне дозове навантаження на людину в Кіровоградській області від джерел іонізуючого випромінювання становить:

1) родон у повітрі – 75 %;

2) космічне випромінювання – 7 %;

3) радіоактивність будматеріалів – 6 %;

4) зовнішнє b-забруднення – 5%;

5) Уран-238, Радій-226 і Радон-222 у воді – 4 %;

6) природний гамма-фон – 3 %.

Дози іонізуючого випромінювання (міра дії):

1) експозиційна доза–характеризує іонізуючу спроможність випромінюван-ня у повітрі. Одиницею вимірювання експозиційної дози є кулон на 1 кг (Кл/кг). Позасистемна одиниця – рентген (Р); 1 Р=2,58·10-4 Кл/кг. 1 мкР=10-6 Р. 1 мР=10-3 Р;

2) поглинута доза (Д)характеризує енергію іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опромінюваної речовини. Вимірюється в греях (1 Гр=1 Дж/кг) або в позасистемних одиницях – радах (1 Гр=100 рад).

Поглинута доза випромінювання – це фізична величина, яка дорівнює співвідношенню середньої енергії, переданої при випромінюванні речовині, в деякому елементарному об’ємі до маси речовини в ньому:

, (5.2)

де Е – енергія (Дж), т – маса речовини (кг).

Однак, поглинута доза не враховує того, що вплив однієї і тієї самої дози різних видів випромінювань на організм людини не однаковий. Наприклад, a-випромінювання майже у 20 разів небезпечніше, ніж інші види випромінювань. Для порівняння біологічної дії різних видів випромінювань при вирішенні задач, пов’язаних із радіаційним захистом, використовують коефіцієнт якості. Коефіцієнт якості вимірювання (К)– це безмірна величина, яка характеризує залежність несприятливих біологічних наслідків опромінення людини в малих дозах від повної лінійної переданої енергії випромінювання;

3) еквівалентна дозавизначає біологічний вплив різних видів іонізуючого випромінювання на організм людини та служить для оцінки радіаційної небезпеки цих видів випромінювань. У системі СІ одиницею вимірювання еквівалентної дози є зіверт (1 Зв=1 Дж/кг, 1 Зв»100 Р, 1 Зв=1 Гр), позасистемною одиницею є бер (1 Зв=100 бер).

Еквівалентна доза дорівнює добутку поглиненої дози Д на середній коефіцієнт якості іонізуючого випромінювання К у даному елементі об’єму біологічної тканини: . (5.3)

Величина дози, яку отримує людина, залежить від виду випромінювання, енергії його частинок, щільності потоку та тривалості дії.

Поглинута та експозиційна дози випромінювання, що належать до одиниці часу, визначають потужність доз (рівень радіації). Рівень радіації характеризує ступінь забруднення місцевості та вказує, яку дозу може дістати людина, перебуваючи на забрудненій території, за певний проміжок часу. Одиницею вимірювання рівня радіації є рентген, рад та бер за 1 годину.

Способи опромінення людини:

1) зовнішній – радіоактивні речовини знаходяться поза організмом;

2) внутрішній– радіоактивні речовини знаходяться у повітрі, яким дихає людина, або у їжі чи воді, і потрапляють всередину організму через органи дихання, шкіру та кишково-шлунковий тракт.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.212.116 (0.031 с.)