Тема 3. Законодавство про захист економічної конкуренції

Основні терміни та поняття: економічна конкуренція, узгоджені дії, антиконкурентні узгоджені дії, монопольне (домінуюче) становище, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, недобросовісна конкуренція.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Економічна конкуренція відображає зв’язок між виробництвом і реалізацією продукту. Цей зв’язок є причинно-наслідковим, суттєвим, необхідним і повторюваним, тобто об’єктивним економічним законом. Закон конкуренції відображує причинно-наслідковий зв’язок між можливостями створити продукт, потрібний споживачам, і можливостями реалізувати його з вигодою, насамперед, для покупця, а потім уже для виробника.

Держава підтримує конкуренцію як змагання між суб’єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб’єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб’єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.

Уповноважені органи державної влади і органи місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому і вживати передбачених законом заходів щодо упорядкування конкуренції суб’єктів господарювання.

Студентам слід знати, що розуміють під економічною конкуренцією. Необхідно проаналізувати позитивні та негативні риси економічної конкуренції, визначити її вплив на розвиток сфери господарювання.

Потрібно розкрити систему органів державної влади та місцевого самоврядування, які мають певні повноваження у сфері захисту та розвитку економічної конкуренції, визначити їх компетенцію.

Порушення правил економічної конкуренції спрямоване на те, щоб надати певному суб’єкту необґрунтовані переваги на ринку. Особливо небезпечним явищем для економічної конкуренції є монополізм.

Необхідно вміти визначати суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку певних товарів, робіт, послуг. Для цього необхідно знати відповідні ознаки. Під час вивчення цього питання студентам слід звернути увагу на правила визначення монопольного становища двох чи більше суб’єктів господарювання.

Слід зазначити, що сам факт монопольного становища суб’єкта господарювання не є правопорушенням, однак часто монополісти зловживають своїм становищем. Такі дії і є правопорушенням.

Студентам слід знати, які дії, відповідно до чинного законодавства, можна вважати зловживанням монопольним становищем на ринку (недопущення, усунення чи обмеження конкуренції та ряд інших дій, спрямованих на утиски прав споживачів та інших суб’єктів, які були б неможливими без займання монопольного становища на ринку). Необхідно знати конкретні дії, які закон визнає зловживанням монопольним становищем на ринку.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Поряд із зловживанням монопольним становищем на ринку існує ще ряд порушень законодавства про захист економічної конкуренції, наприклад, антиконкурентні узгоджені дії, антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб’єктів господарювання, яка полягає в тому, що суб’єкти господарювання схиляють інших суб’єктів до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також примушують інших суб’єктів господарювання до антиконкурентних узгоджених дій та участі в концентрації суб’єктів господарювання. Правопорушенням також є концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України у разі, якщо наявність такого дозволу необхідна.

Особливої уваги потребує розгляд такого виду порушень у сфері економічної конкуренції, як недобросовісна конкуренція. Під недобросовісною конкуренцією розуміють будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Перелік дій, які належать до недобросовісної конкуренції, закріплено в Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Опановуючи цю тему, студенти мають дослідити сутність кожного з правопорушень, спрямованих проти нормального розвитку конкуренції, з’ясувати, у чому воно полягає, хто є його суб’єктом тощо. Необхідно знати заходи впливу, які відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування мають право застосовувати до порушників, заходи відповідальності, передбачені законом (накладення штрафу, примусовий поділ, відшкодування шкоди, вилучення незаконно одержаного прибутку (доходу), вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб’єкта господарювання, спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей тощо).

Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

 

План лекційного заняття

1. Конкуренція у сфері господарювання.

2.Система законодавства про захист економічної конкуренції.

3.Поняття недобросовісної конкуренції, її прояви на ринку.

4.Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.

 

План семінарського (практичного) заняття:

1. Конкуренція у сфері господарювання.

2.Поняття і види конкуренції та монополії.

3.Види порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

4.Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Питання для самостійного вивчення

1.Обмеження конкуренції.

2.Обмеження монополізму у економіці.

3.Правовий статус антимонопольних органів в Україні.

4.Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства.

 

Практичні завдання до самостійної роботи

Скласти термінологічний словник до теми.

Виконати письмову роботу з теми «Організаційно-правові методи боротьби з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції».

Тести

1. Економічною конкуренцією вважається:

а) змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;

б) конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють;

в) конкуренція на ринку з небагатьма великими продавцями товарів, здатними суттєво впливати на ціни реалізації цих товарів; модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів;

г) конкуренція, що здійснюється через зниження цін.

2. Укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання – це:

а) економічна конкуренція;

б) недобросовісна конкуренція;

в) антимонопольні дії;

г) узгоджені дії.

3. Суб’єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

а) на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

б) обмежував виробництво, ринки товарів, техніко-технологічний розвиток інвестицій або встановлював контроль над ними;

в) спотворював результати торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

г) застосовував різні умови до рівнозначних угод з іншими суб’єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції.

Письмово розв’язати задачі.

3адача 1

Єдиний в Білозерському районі молокозавод встановив для постачальників молока ціни, в півтора рази нижчі, ніж в сусідніх районах та областях. Розташовані поблизу молокозаводу постачальники, не маючи можливості відвозити молоко на інші молокозаводи через значну відстань і відсутність у них відповідного транспорту, змушені були віддавати молоко за цими цінами. Однак група фермерів, не погоджуючись з втратами від продажу молока за необгрунтовано низькими, як на їх думку, цінами, звернулася зі скаргою на дії Білозерського молокозаводу до Антимонопольного комітету України. Вирішіть справу.

Задача 2

Підприємство «Вугілляресурси», яке займає монопольне становище на ринку постачання вугілля, при укладенні договору на постачання вугілля зобов’язувало споживачів своєї продукції поряд з вугіллям придбавати розроблений ним проект ефективного використання вугілля, що знаходило своє відображення у вищезазначеному договорі. Чи правомірні дії підприємства «Вугілляресурси»?

Задача 3

Займаючи монопольне становище на ринку вікноплaстику, підприємство «Майбутнє» скоротило обсяги виробництва своєї продукції з метою створення дефіциту та підвищення попиту на неї і, як наслідок, підвищення ціни. Зазначене обмеження виробництва продукції не призвело до очікуваних наслідків. Чи допустило підприємство «Майбутнє» здовживання монопольним становищем?

Інформаційні джерела:

 

Основна література

1. Карлін М.І., Носалюк А.В. Підприємницьке право у запитаннях та відповідях: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Кондор, 2008. – 350 с.

2. Підприємницьке право: підручн. / за ред. О.В. Старцева / 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

3. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: навч. посібп. – 3-тє вид., перероб. і допов. – К.: А.С.К., 2005. – 912 с.

 

Нормативно-правові акти

4. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

5. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

6. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України № 1798-XII від 6 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 12 липня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51 (додаток). – Ст. 1122.

8. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.

9. Про Антимонопольний комітет України: Закон України № 3659-ХІІ від 26 листопада 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.

10. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України № 236/96-ВР від 7 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.

11. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.

12. Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку: Розпорядження Антимонопольного комітету України № 49-р від 5 березня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14. – Ст. 778.

Додаткова література

13. Базік О. Практика застосування законодавства про захист економічної конкуренції / О. Базік, М. Фесенко // Конкуренція. – 2006. – № 2. – С. 10-14.

14. Бакалінська О. Захист економічної конкуренції: окремі питання правового регулювання // Юридичний журнал. – 2003. – № 11. – С. 45-50.

15. Безсмертний О. Контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на кооперативних ринках // Конкуренція. – 2006. – № 1. – С. 50-52.

16. Беляневич О. Механізм правового регулювання відносин, що виникають у сфері економічної конкуренції // Конкуренція. – 2003. – № 3. – С. 28-30.

17. Богаченко-Мишевский А. Госзакупки под контролем: о новых полномочиях Антимонопольного комитета Украины // Юридическая практика. – 2006. – 11 апр. (№ 15). – С. 9.

18. Валітов С. Правове регулювання припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції органами влади та місцевого самоврядування при організації пасажирських перевезень // Конкуренція. – 2006. – № 1. – С. 35-40.

19. Віхров О. Управління господарською діяльністю як категорія господарського права // Право України. – 2007. – № 12. – С. 47-52.

20. Кондратьєва О. Стан захисту підприємництва и споживачів від недобросовісної конкуренції: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування: нова редакція (зміст) Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» // Інтелектуальна власність. – 2007. – № 11. – С. 36-43.

21. Кулішенко В. Ознаки недобросовісної конкуренції // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 9. – С 32-35.

22. Мойсик В. Захист економічної конкуренції: Україна виходить на європейський рівень / В. Мойсик, О. Мельниченко // Конкуренція. – 2005. – № 3. – С. 54-61.

23. Проценко І. Деякі аспекти вибору права для регулювання зобов’язань, що виникли внаслідок недобросовісної конкуренції // Юридичний журнал. – 2003. – № 11. – С. 24-26.

24. Савчук В. Діяльність Антимонопольного комітету України щодо забезпечення державної політики захисту від недобросовісної конкуренції // Вісник Нац. академії держ. управління при Президентові України. – 2005. – № 4. – С. 227-233.

25. Семенюк Ю. Правове регулювання обмеження монополізму // Юридичний журнал. – 2003. – № 11. – С. 40-44.

26. Федоровська О. Деякі аспекти захисту економічної конкуренції // Юридичний вісник України. – 2003. – 19-25 лип. – № 29. – С. 8.

27. Хміль М.М. Недобросовісна конкуренція – форма зловживання правом у сфері підприємницької діяльності // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 1. – С. 63-66.

28. Шаров І. Захисту конкуренції – законодавчу підтримку // Конкуренція. – 2003. – № 5. – С. 2-3.

29. Яблонська А. Обмеження монополізму та захист економічної конкуренції за законодавством України // Податковий, банківський, митний консультант. – 2004. – 13 верес.(№ 36). – С. 10-11.

30. Яворський Я. Правове регулювання недобросовісної конкуренції: світовий досвід та Україна // Право України. – 2005. – № 10. – С. 39-41.

* * *