Тема 15. Захист прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

Основні терміни та поняття: форма захисту, юрисдикційна форма захисту, неюрисдикційна форма захисту, самозахист, адміністративний захист, визнання права, відшкодування збитків, нотаріус, судовий захист, суд, господарський суд, третейський суд, міжнародний виконавчий напис, комерційний арбітраж, підвідомчість, підсудність, претензія, позовна заява, рішення, ухвала, апеляційна скарга, касаційна скарга.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми

Право на захист слід розглядати як юридично закріплену можливість уповноваженої особи використати засоби правоохоронного характеру з метою поновлення порушеного права та припинення дій, що порушують таке право.

Господарський та Цивільний кодекси України закріплюють право кожної особи, зокрема й суб’єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів. Студентам потрібно знати передбачені згаданими кодексами способи захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання. Кожен спосіб захисту застосовується в певному процесуальному чи процедурному порядку (форма захисту). Розрізняють юрисдикційну та неюрисдикційну форми захисту. Перша передбачає захист прав і законних інтересів державними або уповноваженими державою органами, друга – захист прав і законних інтересів особою самостійно без звернення до компетентних органів.

Юрисдикційна форма захисту означає, що права можуть захищатися в судовому або адміністративному порядку.

Студентам слід докладно ознайомитися з обома згаданими формами захисту прав. Однак для початку слід оглядово розглянути адміністративного-правову форму захисту (до яких органів і посадових осіб можна звертатися, які права та законні інтереси таким чином можна захищати, яка процедура передбачена законом для такого захисту).

Також потрібно згадати за опосередковані форми захисту – з допомогою нотаріуса (які має повноваження, що таке виконавчий напис тощо).

Потрібно розкрити досудовий порядок розгляду господарських спорів, з’ясувати, які відомості повинні бути вказані в претензії, які документи додаються до неї, ким вона підписується і в який спосіб надсилається адресату, які строки її розгляду.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним судом України та судами загальної юрисдикції.

Студенти повинні ознайомитися зі структурою судової системи України, з’ясувати, які категорії справ (у сфері господарських відносин) якими судами розглядаються. Особливо детально потрібно розглянути структуру спеціалізованих господарських судів. Водночас слід дослідити питання формування господарського суду, його склад, права та обов’язки тощо.

Особливу увагу студенти мають приділити загальним засадам господарського судочинства.

Важливими для опанування цієї теми є питання про підвідомчість і підсудність справ господарським судам.

Необхідно детально розглянути порядок ініціювання судового розгляду господарського спору. Для цього особа, права якої порушено (позивач), має підготувати та подати до господарського суду позовну заяву. Студентам потрібно детально з’ясувати вимоги до змісту та форми позовної заяви, усі необхідні її реквізити, порядок її подання.

Процедура вирішення спору господарським судом складається з ряду стадій. При цьому студентам слід окремо звернути увагу на порядок ухвалення рішення господарського суду, його зміст, порядок набрання ним чинності. Потрібно розглянути мету, порядок та можливі правові наслідки апеляційного та касаційного перегляду прийнятих судових рішень.

Слід пам’ятати, що поряд з господарськими судами спори можуть передаватися також і на розгляд третейських судів. Розглядаючи це питання, студенти повинні з’ясувати, які спори можуть бути передані на розгляд до третейського суду, які умови та порядок такої передачі. Необхідно знати, які види третейських судів існують, який порядок їх створення, які юридичні наслідки для сторін створює вирішення спору третейським судом.

Окремо студенти мають оглядово ознайомитися з правовим статусом міжнародного комерційного арбітражу в Україні.

План лекційного заняття

1.Адміністративно-правовий захист суб’єктів підприємницької діяльності.

2.Нотаріальний захист суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Судовий захист суб’єктів підприємницької діяльності.

4.Захист прав третейскими судами. Міжнародний комерційний арбітраж.

 

План семінарського (практичного) заняття:

1.Адміністративно-правовий захист суб’єктів підприємницької діяльності.

2.Нотаріальний захист суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Судовий захист суб’єктів підприємницької діяльності.

4.Захист прав третейскими судами. Міжнародний комерційний арбітраж.

Питання для самостійного вивчення

1.Правові гарантії підприємницької діяльності.

2.Форми, способи і механізми захисту прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності.

3.Досудове врегулювання господарських спорів.

4.Підвідомчість та підсудність спорів господарським судам. Позовна заява.

 

Практичні завдання до самостійної роботи

Скласти термінологічний словник до теми.

Тести

1. Які справи не підвідомчі третейським судам:

1)господарські справи;

2)адміністративні справи;

3)справи цивільних правовідносин;

4)справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

2.Третейські справи розглядаються у складі:

1)одного трутейського судді;

2)двох третейських суддів;

3)одного або двох третейських суддів;

4)одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів.

3.Що не належить до умов приймання третейським судом постанови про припинення арбітражного розгляду:

1) позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду;

2) сторони домовляються про припинення розгляду;

3) третейський суд визнає, що продовження розгляду стало з якоїсь причини непотрібним або неможливим;

4) деякі з матеріалів справи визнаються недійсними.

 

Інформаційні джерела:

Основна література

1. Господарське право: Навч. посібник / за ред. М.Л. Шелухіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 170-178.

2. Пігач Я.М. Господарське законодавство: Навч. посібник / Я.М. Пігач, Л.М. Труфанова. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.

3. Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева / 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

4. Хозяйственное право: Учебник / Ред. Мамутов В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – С. 217-243.

5. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи господарського процесуального права України: Навч. посібник для студ. вузів. – Суми: Університетська книга, 2003. – 220 с.

 

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30 (23.07.96). – Ст. 141.

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

3. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України № 1798-XII від 6 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

4. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України № 2747-IV від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.

5. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 25. – Ст. 198.

6. Про ратифікацію Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами: Закон України № 1547-ІІІ від 16 березня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 67.

7. Про судоустрій України: Закон України № 3018-III від 7 лютого 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 10 (22.03.2002). – Ст. 441.

8. Про товарну біржу: Закон України № 1956-ХІІ від 10 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 139.

9. Про торгово-промислові палати в Україні: Закон України № 671/97-ВР від 2 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 13. – Ст. 52.

10. Про третейські суди: Закон України № 1701-IV від 11 травня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35 (27.08.2004). – Ст. 412.

11. Угода про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, затверджена Постановою ВРУ від 19 грудня 1992 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 12. – Ст. 587.