Тема 2. Державне регулювання у сфері підприємництва. Контроль за здійсненням підприємницької діяльності

 

Основні терміни та поняття: державне регулювання економікою, правові форми державного керівництва економікою, регуляторна політика, регуляторний акт, прогнозування та планування, державне прогнозування, програмування, управління, державний нагляд (контроль), державне замовлення, державний контракт, державні потреби, стандартизація.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми

Тенденція посилення державного регулювання економіки, що намітилась з початку XX ст., захопила й країни, які перебувають на перехідному етапі розвитку ринкової економіки (в тому числі й Україну).

Це зумовлено необхідністю: l) надзвичайних заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення господарства; 2) адаптації економіки і системи управління до нових умов; 3) проведення активної соціальної політики; 4) проведення структурної політики; 5) проведення антимонопольної політики.

Для створення сприятливих умов для підприємницької діяльності держава має проводити відповідну економічну політику. Правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, у прогнозах і програмах економічного і соціального розвитку України та окремих її регіонів, програмах діяльності Кабінету Міністрів України, цільовиx програмах економічного, науково-технічного і соціального розвитку, а також відповідних законодавчих актах.

Правові форми державного керівництва економікою – це врегульовані правом види діяльності уповноважених державних органів, а також органів місцевого самоврядування у сфері економіки.

Економічна політика держави втілюється у певні правові форми – прогнозування і програмування, контроль, управління, нормативне регулювання, здійснюється за допомогою специфічних методів – адміністративних та економічних. Потрібно ознайомитися зі змістом цих форм та методів. З-поміж правових форм здійснення державного керівництва економікою слід найбільшу увагу приділити нормативному (правовому) регулюванню економіки та розкрити механізм цього правового регулювання (його структуру, стадії).

Для безпосереднього впливу на сферу господарювання держава має спеціальні засоби. Це державне замовлення і завдання, ліцензування, патентування, квотування, стандартизація, сертифікація, застосування нормативів і лімітів, регулювання цін і тарифів, пільги, дотації, компенсації, цільові інновації та субсидії. Потрібно знати ці засоби, умови та можливі наслідки їх застосування. Особливо детально необхідно розкрити поняття і значення ліцензування та патентування, спільні та відмінні риси між ними: які види господарської діяльності підлягають ліцензуванню, які – патентуванню. Слід зазначити, що зазначеним проблемам присвячені окремі нормативно-правові акти, з якими варто ознайомитися.

Також потрібно звернути увагу на роль контролю у сфері державного керівництва.

Контрольу сфері державного керівництва економікою – це встановлення компетентними органами ступеня відповідності фактичних напрямів і результатів діяльності суб’єктів господарського життя встановленим державою правилам, нормам і нормативам, а також виявлення порушень у діяльності цих суб’єктів, вживання заходів щодо їх усунення.

Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів підприємництва у таких сферах: збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб’єктами господарських відносин – за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності; фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин – за додержанням суб’єктами господарювання кредитних зобов’язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, додаткової дисципліни; цін і ціноутворення – з питань додержання суб’єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги; монополізму та конкуренції – з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства; земельних відносин – за використанням і охороною земель; водних відносин і лісового господарства – за використанням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів; виробництва і праці – за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов’язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності; споживання – за якістю і безпечністю продукції та послуг; зовнішньоекономічної діяльності – з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.

 

План лекційного заняття

1.Поняття державного регулювання підприємництва.

2.Правові форми державного керівництва економікою.

3.Поняття контролю, його сутність.

4.Засоби державного регулювання підприємницької діяльності.

 

План семінарського (практичного) заняття:

1.Поняття державного регулювання підприємництва.

2.Правові форми державного керівництва економікою.

3.Поняття контролю, його сутність.

4. Засоби державного регулювання підприємницької діяльності.

 

Питання для самостійного вивчення

1.Державні гарантії прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності.

2.Шляхи захисту прав та законних інтересів суб’єктів підприємництва.

 

Практичні завдання до самостійної роботи

Скласти термінологічний словник до теми.

Виконати письмову роботу з теми «Державна підтримка та захист прав суб’єктів підприємницької діяльності».

Тести

1. Причинами посилення державного регулювання економіки є:

а) проведення антимонопольної політики;

б) значна активізація міжнародних економічних стосунків;

в) насичення ринку товарами і послугами;

г) ідейно-політичне протистояння в суспільстві.

2. Правовими формами державного керівництва економікою вважаються:

а) нормативне регулювання, прогнозування та планування, програмування;

б) нормативне регулювання, прогнозування та планування, програмування, контроль;

в) прогнозування та планування, програмування, контроль;

г) нормативне регулювання, прогнозування та планування, програмування, управління, контроль.

3. Державна регуляторна політика – це:

а) напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами та суб’єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності;

б) побудована на законодавстві одна з форм державного впливу на економіку шляхом встановлення та застосування державними органами правил, спрямованих на коригування економічної діяльності фізичниx та юридичних осіб, що підтримується можливістю застосування правових санкцій при їх порушенні;

в) це врегульовані правом види діяльності уповноважених державних органів, а також органів місцевого самоврядування у сфері економіки;

г) встановлення компетентними органами держави правил здійснення господарської діяльності.

Інформаційні джерела:

Основна література

1. Булгакова I.В. Господарське право України: навч. посіб. / I.В. Булгакова. – К.: Прецедент, 2006. – С. 9-20, 52-64, 200-202, 276-310.

2. Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій. – К.: Атіка, 2005. – С. 12-25, 132-133, 344-370.

3. Господарське право України: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М.К. Галянтич, С.М. Грудницька, О.М. Міхатуліна. – К.: МАУП, 2005. – С. 11-51, 177-183, 118-154.

4. Господарське право: навч. посіб. / за ред. М.Л. Шелухіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 179-215.

5. Жук Л.А. Господарське право: навч. посіб. / Л.А. Жук, I.Л. Жук, О.М. Неживець. – К.: Кондор, 2007. – С. 39-62, 314-330.

6. Підприємницьке право: підручник / за ред. О.В. Старцева / 2-ге вид., перероб. І допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

7. Хозяйственное право: учебник / ред. Мамутов В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – С. 183-216, 372-377.

 

Нормативно-правові акти

8. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

9. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

10. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України № 1798-XII від 6 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

11. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 12 липня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51 (додаток). – Ст. 1122.

12. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.

13. Про державне оборонне замовлення: Закон України № 464-XIV від 3 березня 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. – № 13. – Ст. 506.

14. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України від 23 березня 2000 року № 1602-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – Ст. 195.

15. Про державну підтримку малого підприємництва: Закон України від 19 жовтня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 51-52. – Ст. 447.

16. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України № 1160-IV від 11 вересня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Ст. 79.

17. Про стандартизацію: Закон України від 17 травня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 31. – Ст. 145.

18. Про стандартизацію і сертифікацію: Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 27. – Ст. 289.

19. Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики: Указ Президента України № 901/2005 1 червня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 105.

20. Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва: Указ Президента України № 779/2005 від 12 травня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 92.

21. Про експертно-апеляційну раду при Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва: Постанова Кабінету Міністрів України № 1669 від 8 листопада 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 45. – Ст. 1944.

 

Додаткова література

22. Авксентьєв Ю. Регуляторна політика: пасербиця чи дороговказ // Урядовий кур’єр. – 2004. – 5 серп. – С. 5.

23. Віхров О. Управління господарською діяльністю як категорія господарського права // Право України. – 2007. – № 12. – С. 47-52.

24. Коніщева Н.Й. Визначення поняття «державний контроль за господарською діяльністю» / Н.Й. Коніщева, В.О. Власов // Вісник економічної науки України. – 2007. – № 2. – С. 71-78.

25. Кравцова Т. Здійснення принципів правової держави як засіб вдосконалення державного регулювання господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 1. – С. 3-7.

26. Кравцова Т. Правова характеристика відносин, що виникають в сфері державного регулювання господарської діяльності // Право України. – 2004. – № 6. – С. 31-35.

27. Кравцова Т.М. Правові засади реформування системи державного регулювання у сфері підприємництва в Україні // Часопис Київського університету права. – 2003. – № 3. – С. 34-38.

28. Кравцова Т. Юридична природа правових норм, що регулюють відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 3-7.

29. Нагребельний В. Правові основи державного управління економічною сферою та їх вдосконалення // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2/3. – С. 301-313.

30. Труш І. Регуляторна політика як важливий елемент державного контролю за додержанням законодавства щодо суб’єктів малого підприємництва // Право України. – 2004. – № 10. – С.53-59.

* * *