Тема 13. Кредитно-розрахункові відносини у сфері підприємництва. Правові основи фінансового контролю. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 13. Кредитно-розрахункові відносини у сфері підприємництва. Правові основи фінансового контролю.



 

Основні терміни та поняття: фінансова діяльність, професійна фінансова діяльність, індивідуальна фінансова діяльність, кредитно-розрахункові відносини, фінансові послуги, фінансова установа, банк, НБУ, банківська діяльність, страхування, страховик, страхувальник, аудит, аудитор, готівкові розрахунки, безготівкові розрахунки, каса, ліміт каси, платіжний інструмент, акредитив, інкасо, платіжне доручення, чек, позика,кредит, банківський кредит, лізинговий кредит, кредитний договір, банківський рахунок, поточний рахунок, депозитний рахунок, факторинг.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Фінансова діяльність у сфері господарювання – це діяльність, пов’язана з обігом коштів (фінансів). Вона може здійснюватися суб’єктами господарювання на професійних засадах з метою задоволення відповідних потреб інших осіб (професійна фінансова діяльність, полягає в наданні фінансових послуг). Водночас кожен суб’єкт господарювання, органи господарського керівництва здійснюють таку діяльність для забезпечення свої основної діяльності (індивідуальна фінансова діяльність, або кредитно-розрахункові відносини). Її метою є забезпечення платоспроможності суб’єктів господарських правовідносин, у т.ч. проведення розрахунків, покриття витрат виробництва продукції, одержання прибутку тощо.

Розглядувана тема охоплює надзвичайно широке коло відносин, які є предметом вивчення ряду спеціалізованих юридичних та економічних дисциплін (зокрема фінансового права та ін.). Тому основним завданням студентів є ознайомлення із загальними основами правового регулювання у сфері найбільш поширених видів професійної та індивідуальної фінансової діяльності.

Вивчаючи професійну фінансову діяльність, студентам, перш за все, необхідно з’ясувати зміст поняття «фінансова установа», які суб’єкти до них відносяться, які їх ознаки, особливості створення, реєстрації, ліквідації.

З поміж усіх видів професійної фінансової діяльності найбільшу увагу слід приділити банківській діяльності та страхуванню. Зокрема, слід знати, що таке банк, основи його правового статусу (порядок заснування, організаційно-правова форма, вимоги до капіталу, порядок ліквідації, ліцензійні умови тощо). Крім того, слід зупинитися на класифікації банків, на операціях, які вони можуть здійснювати.

Важливе значення має володіння студентами знаннями щодо спеціального державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні. Це передбачає, зокрема, вивчення правового статусу Національного банку України (щодо банківської діяльності), Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (оглядово).

Наступним видом професійної фінансової діяльності, на який студентам слід звернути увагу є страхування. Потрібно знати, що таке страхування, які його види прийнято виділяти, основи правового статусу страховиків в Україні (організаційно-правова форма, вимоги до капіталу, порядок заснування та припинення, ліцензійні умови тощо). Доцільно стило охарактеризувати найбільш поширені та перспективні види страхування.

Окремим питанням при вивченні теми, присвяченої фінансовій діяльності є правове регулювання аудиторської діяльності в Україні. Аудит – це перевірка бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам. Тобто, аудит не можна віднести безпосередньо до різновидів фінансової діяльності – це допоміжна діяльність, якій належить провідне місце у визначенні правильності здійснення фінансово-господарської діяльності. Студентам слід знати що таке аудит, підстави його проведення (зокрема, коли це є обов’язковим), загальні засади правового регулювання аудиторської діяльності, правовий статус суб’єктів аудиторської діяльності, вимоги до них.

Решта питань теми стосуються індивідуальної фінансової діяльності – кредитно-розрахункових відносин.

Студентам слід знати порядок здійснення готівкових та безготівкових розрахунків у національній валюті, коли допускаються розрахунки в іноземній валюті та які вимоги до них ставляться законодавством. Зокрема, це передбачає з’ясування того, що таке каса, ліміт каси, коли суб’єкти господарювання можуть здійснювати розрахунки у готівковій формі, яких вимог вони при цьому повинні дотримуватися, яким чином реєструються такі операції. Потрібно визначити що таке безготівкові розрахунки, дати їх загальну характеристику та стисло описати їх види, детальніше зупиняючись на найбільш розповсюджених (платіжне доручення, чек тощо) та складних (акредитив тощо).

Наостанок, студенти мають ознайомитися із найбільш поширеними видами фінансових послуг банківських та інших фінансових установ, якими користуються суб’єкти господарювання. Ухил при цьому необхідно робити саме на інтересах останніх. Потрібно дати загальну характеристику договорів позики, кредиту, банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку, факторингу. Це передбачає визначення змісту і форми, різновидів таких договорів, нормативного регулювання (якими правовими актами регулюються) тощо.

План лекційного заняття

1.Поняття і значення фінансового контролю.

2.Поняття і види банків.

3.Готівкові та безготівкові розрахунки в господарському обороті.

4.Договори позики, кредиту (види, значення, істотні умови).

5.Договір банківського вкладу. Договір банківського рахунку. Депозитний договір.

 

План семінарського (практичного) заняття:

1.Поняття і значення фінансового контролю.

2.Поняття і види банків.

3.Готівкові та безготівкові розрахунки в господарському обороті.

4.Договори позики, кредиту (види, значення, істотні умови).

5.Договір банківського вкладу. Договір банківського рахунку. Депозитний договір.

Питання для самостійного вивчення

1.Види і методи фінансового контролю.

2.Банківська діяльність, банківські операції.

3.Національний банк України.

4.Факторингові операції.

 

Практичні завдання до самостійної роботи

Скласти термінологічний словник до теми.

Зробити письмову роботу з теми «Органи та організація фінансового контролю в Україні» та «Факторингові операції».

Тести

1.Грошовий оборот – це:

1) Формування й розподіл грошових фондів.

2) Розподіл виручки від реалізації продукції.

3) Виявлення сутності грошей у русі.

4) Виробництво і реалізація продукції.

2. Безготівкові розрахунки – це:

1) Розрахунки, які здійснюються готівкою.

2) Розрахунки за бартером.

3) Розрахунки за допомогою чеків.

4) Розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках.

3. Вексель – це:

1) Доручення банку-покупця банку постачальника здійснити оплату рахунків постачальника.

2) Письмове зобов’язання відповідної форми, яке надає право його власнику вимагати сплати відповідної суми у відповідний термін.

3) Форма розрахунку, за якої банк-емітент на доручення свого клієнта повинен здійснити платіж.

4) Комбінований документ, який містить вимогу постачальника і доручення платника.

Джерела і література

Основна література

1. Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій. – К.: Атіка, 2005. – С. 480-500.

2. Господарське право: Навч. посібник / за ред. М.Л. Шелухіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 492-505.

3. Жук Л.А. Господарське право: Навч. посібник / Л.А. Жук, I.Л. Жук, О.М. Неживець. – К.: Кондор, 2007. – С. 163-240.

4. Пігач Я.М. Господарське законодавство: Навч. посібник / Я.М. Пігач, Л.М. Труфанова. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.

5. Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева / 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

 

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

3. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.

4. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23 вересня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40. – Ст. 364.

5. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.

6. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.

7. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України № 2346-ІІІ від 5 квітня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 84.

8. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України № 2664-ІІІ від 12 липня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 154.

9. Про фінансовий лізинг» у редакції ЗУ № 1381-IV від 11 грудня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 8.

10. Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати: Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 1. – Ст. 1.

 

Основна література

1. Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій. – К.: Атіка, 2005. – С. 480-500.

2. Господарське право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М.К. Галянтич, С.М. Грудницька, О.М. Міхатуліна. – К.: МАУП, 2005. – 424 с.

3. Господарське право: Навч. посібник / за ред. М.Л. Шелухіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 492-505.

4. Жук Л.А. Господарське право: Навч. посібник / Л.А. Жук, I.Л. Жук, О.М. Неживець. – К.: Кондор, 2007. – С. 163-240.

5. Пігач Я.М. Господарське законодавство: Навч. посібник / Я.М. Пігач, Л.М. Труфанова. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 624 с.

6. Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева / 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

 

Додаткова література

1. Дмитренко Е.С. Фінансове право України: Загальна частина: навч. посібник / Е.С. Дмитренко. – К.: Алерта, К.: КНТ, 2006. – 376 с.

2. Дмитренко, Е.С. Фінансове право України: Особлива частина: Навч. посібник / Е.С. Дмитренко. – К.: Алерта, К.: КНТ, 2007. – 613 с.

3. Єфімов О. «Нетрадиционные» формы расчетов во внешнеэкономической деятельности // Юридичний радник. – 2007. – № 4. – С. 50-55.

4. Поєдинок В. Компенсаційні схеми для інвесторів на ринку фінансових послуг // Юридичний журнал. – 2005. – № 7. – С. 47-52.

* * *

Тема 14. Відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності.

 

Основні терміни та поняття: господарсько-правова відповідальність, господарське правопорушення, договірне правопорушення, позадоговірне правопорушення, презумпція вини боржника, солідарна відповідальність, регрес, господарсько-правові санкції, відшкодування збитків, штрафні санкції, неустойка, штраф, пеня, оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські санкції, кримінальна відповідальність, адміністративна відповідальність.

 

Методичні рекомендації до вивчення теми

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, у тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, і забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Необхідно розкрити ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі, сплата штрафних санкцій за порушення зобов’язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди іншої сторони від виконання прийнятих зобов’язань у натурі. У господарському праві неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Необхідно зупинитись на визначенні господарських санкцій, пояснити, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції, які застосовуються з ініціативи учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські – уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Потрібно розкрити підстави господарсько-правової відповідальності, зокрема, зазначити, що підставою є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Навести визначення господарського правопорушення, проаналізувати такі умови відповідальності, як факт господарського правопорушення, протиправна поведінка правопорушника, причинний зв’язок між завданими збитками та поведінкою правопорушника і вина правопорушника. Пояснити, що згідно з Господарським кодексом України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, або якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за таких умов здійснення господарської діяльності (презумпція вини боржника).

Потрібно розкрити досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності, з’ясувати, які відомості повинні бути вказані в претензії, які документи додаються до неї, ким вона підписується і в який спосіб надсилається адресату, які строки її розгляду і значення.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Необхідно пояснити, які збитки включаються до складу тих, що підлягають відшкодуванню, які ціни враховуються при визначенні розміру збитків. Розкрити умови і порядок відшкодування збитків. Слід зупинитись також на особливостях солідарного відшкодування збитків, коли заподіяння шкоди відбулось одночасно кількома учасниками господарських відносин.

Слід дати визначення штрафних санкцій, таких як неустойка, штраф у прямому розумінні, пеня. Пояснити, в який спосіб визначається розмір штрафних санкцій, який порядок застосування штрафних санкцій і в яких випадках можливе зменшення розміру штрафних санкцій. Зазначити також, що сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 193 Господарського кодексу України.

Слід зазначити, що за порушення господарських зобов’язань до суб’єктів господарювання можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції, тобто заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов’язання, що використовуються сторонами зобов’язання в односторонньому порядку. Однак необхідно зауважити, що до суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Слід проаналізувати такі види оперативно-господарських санкцій як одностороння відмова від виконання свого зобов’язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це в разі порушення зобов’язання другою стороною, відмова від оплати за зобов’язанням, яке виконано неналежно або достроково виконано боржником без згоди другої сторони, відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо. Назвати інші види оперативно-господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України. Розкрити підстави і порядок застосування оперативно-господарських санкцій.

Потрібно охарактеризувати адміністративно-господарські санкції, які можуть застосовуватись до суб’єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності органами державної влади або місцевого самоврядування, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

До видів адміністративно-господарських санкцій належать такі, як вилучення прибутку, адміністративно-господарський штраф, стягнення зборів (обов’язкових платежів), зупинення операцій за рахунками суб’єктів господарювання, застосування антидемпінгових заходів, припинення експортно-імпортних операцій, застосування індивідуального режиму ліцензування, зупинення або анулювання ліцензії, обмеження або зупинення діяльності суб’єкта господарювання та ін.

Слід пояснити, що суб’єкт господарювання має право оскаржити в суді рішення будь-якого органу державної влади або місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, а в разі прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає законодавству і порушує права чи законні інтереси суб’єкта господарювання, останній має право звернутися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним і відшкодування йому збитків.

Крім господарсько-правової відповідальності суб’єкти господарювання можуть нести адміністративну та кримінальну відповідальність за певні правопорушення (проступки та злочини). Необхідно пригадати основні засади адміністративної та кримінальної відповідальності, потрібно знати основні склади адміністративних правопорушень та злочинів у сфері господарювання, заходи відповідальності, які застосовуються у вразі вчинення відповідних діянь.

План лекційного заняття

1.Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності.

2.Поняття форми господарсько-правової відповідальності.

3.Відшкодування збитків: склад і розмір, умови і порядок застосування.

4.Штрафні санкції як вид господарсько-правових санкцій:поняття, сфера застосування, види, механізм реалізації.

5. Оперативно-господарські санкції: поняття, сфера застосування, види, механізм реалізації.

6.Адміністративно-господарські санкції:поняття і види.

 

План семінарського (практичного) заняття:

1.Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності.

2.Поняття форми господарсько-правової відповідальності.

3.Відшкодування збитків: склад і розмір, умови і порядок застосування.

4.Штрафні санкції як вид господарсько-правових санкцій:поняття, сфера застосування, види, механізм реалізації.

5. Оперативно-господарські санкції: поняття, сфера застосування, види, механізм реалізації.

6.Адміністративно-господарські санкції:поняття і види.

Питання для самостійного вивчення

1.Вина у підприємницькому праві.

2.Зменшення розміру і звільнення від відповідальності.

3.Солідарне відшкодування.

4.Відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов’язань.

 

Практичні завдання до самостійної роботи





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 152; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 107.21.85.250 (0.013 с.)