Захист економічної конкуренції



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Захист економічної конкуренції



Становлення в Україні ринкових відносин із багатоукладною економікою передбачає створення рівних можливостей для суб'єктів господарської діяльності, а також їхню конкуренцію. В той же час наявність в економічній сфері чинників анархізму, корупції та організованої злочинності породили політику концентрації та спеціалізації виробництва. Саме тому Закон України від 3 серпня 1990 р. "Про економічну самостійність України", визначившиос-новні принципи економічної самостійності нашоїдержави, визна­чив механізм господарювання, регулювання економіки соціальної сфери, організації фінансово-бюджетної, кредитної та грошової системи України.

Одним із перших законодавчих актів, який визначив шляхи протидії монопольним утворенням, був Закон України "Про обме­ження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності". Він визначив правові основи об­меження і попередження монополізму, недопущення недобросо­вісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення дер­жавного контролю за додержанням норм антимонопольного зако­нодавства.

Стаття 27 Господарського кодексу України монопольним виз­начає домінуюче становище суб'єкта господарської діяльності, яке дає йому можливість самостійно або з іншими суб'єктами обмежу-


Розліл 16. Правові засали обмеження монополізму в економіці.] 227

вати конкуренцію на ринку певного товару. Поряд з цим Закон Ук­раїни "Прозахистекономічноїконкуренції" визначає монопольне становище на ринку, при якому суб'єкти господарської діяль­ності володіють 35 % ринкової частки певного товару і не мають жодного конкурента.

Статтями 27—36 Господарського кодексу України визначені такі види монопольного становища на ринку виробництва і торгівлі та зловживання ним:

1. Укладення неправомірних угод між суб'єктами господа­
рювання шляхом:

—встановлення чи підтримання монопольних цін, знижок, надбавок чи націнок;

—розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за ко­лом споживачів;

—усуненнязринкуабообмеженнядостуїгудоньогопгхщавідв чи інших господарюючих суб'єктів.

2. Створення представниками органів влади чи управління
дискримінаційних умов по певному обмеженню дій суб'єктів гос-
подарськоїдіяльності:

—створення нових підприємств чи інших організаційних форм господарювання в будь-якій сфері господарської діяль­ності;

—примушування суб'єктів господарювання до пріоритетно­го укладення договорів;

—прийняття рішення про централізований розподіл товарів, який призводить до монопольного становища на ринку;

—встановлення заборон на реалізацію товарів з одного регіо­ну України в інший;

—надання окремим господарюючим суб'єктам податковихта інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище.

3. Недобросовісніконкурентнідії між суб'єктами господарю­
вання, що вчиняються шляхом:

—неправомірного використання ділової репутації суб'єктів господарювання;

—створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції;

—неправомірного збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.


228 |_____ >_________ С.Й. Кравчук. Госполарське право України

Важливого значення набуває захист діяльності суб'єктів гос-подарювання від економічноїконкуренції. Законом України"Про захист економічної конкуренції" встановлюється відповідальність юридичних осіб при порушенні основних принципів економічної конкуренції. Закон є кодифікаційним актом законодавчих норм у сфері конкурентних правовідносин. Особливості його застосуван­ня полягають в тому, що він застосовується лише при захисті відно­син на фондовому ринку. Він забезпечує виконання макроеко-номічної політики держави.

Основні види антиконкурентних дій передбачають узгодженні дії, на які не поширюються відповідні обмеження, тобто це доб­ровільні узгоджені дії малих або середніх підприємців щодо спільного придбання товарів, а також постачання та використання товарів і прав інтелектуальної власності. Такі дії відповідно до ст. 11 вказано­го вище закону не потребують згоди Антимонопольного комітету.

Основними видами антиконкурентних дій є:

/. Антикожурентні дії владних органів.

Такі дії передбачають створення представниками владних уп­равлінських структур перешкод для суб'єктів господарської діяль­ності в налагодженні ними своєї діяльності. До владних органів належать: органи місцевого самоврядування, адміністративно-гос­подарського управління та контролю.

Антиконкурентнимизбоку владних органів діями вважаються:

—прийняття рішень, наказів, розпоряджень і постанов, яки­ми наносяться збитки діяльності суб'єктів господарюван­ня;

—надання письмових або усних вказівок з метою створення перешкод для діяльності господарюючих суб'єктів;

—укладання угод, що можуть призвести до деформації кон­курентних відносин.

Для створення конкурентних переваг одних господарюючих суб'єктів над іншими посадовими особами владних органів можуть використовуватись різні засоби:

—заборона чи перешкода в створенні нових підприємств;

—надання пільг окремим суб'єктам господарської діяльності;

—дії, спрямовані на територіальний розподіл ринків або за колом продавців та споживачів.

2. Обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів гос­подарювання.


Розліл 16. Правові засали обмеження монополізму в економіці..[ 229

Така політика включає в себе дії окремих суб'єктів господа­рювання, здатні забезпечувати власну першість на ринку, яка не викликана об'єктивними чинниками.

Подібні протиправні дії вчиняються шляхом:

—створення умов неправомірної першості;

—завищення або заниження цін;

—штучного усунення економічних конкурентів з ринку. 3. Концентрація виробництва і торгівлі.

Вона передбачає укрупнення суб'єктів господарської діяль­ності чи встановлення контролю над ними без дозволу на те Анти­монопольного комітету України.

Основними шляхами подібних правопорушень є:

—укладення між підприємствами неправомірних угод щодо концентрації виробництва;

—примусова концентрація виробництва шляхом приведен­ня до банкрутства партнерів по виробництву.

Згідно із ст. 40 Господарського кодексу Україну контроль за дотриманням анти монопольного законодавства та законодавства про захист економічної конкуренції, здійснюється Антимоно-польним комітетом України.

До основних функцій Антимонопольного комітету входять:

1. Контроль за дотриманням антимонопольного законодав­ства при створенні, реорганізації, ліквідації господарюючих суб'єктів; при перетворенні органів управління в об'єднання підприємців, придбанні часток (акцій, паїв), активів господарсь­ких товариств та підприємств; при здійсненні господарської діяльності підприємцями та при реалізації повноважень централь­них і місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування щодо підприємців;

2. Розгляд справ про порушення антимонопольного законо­давства та прийняття рішення за результатами розгляду в межах своїх повноважень.

3. Звернення до суду чи господарського суду з позовами (зая­вами) у зв'язку з порушеннями антимонопольного законодавства, серед яких:

а) про визнання недійсними актів центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіо­нального самоврядування та припинення ними дій, що обме­жують конкуренцію, в разі невиконання ними у встановлені стро-


230 |_______________ С.И. Кравчук. Госполарське право України

ки розпорядження Антимонопольного комітету про скасування неправомірних актів, припинення правопорушень тощо;

б) про відшкодування збитків, заподіяних порушенням ан­
тимонопольного законодавства;

в) про вилучення прибутку, незаконно одержаного суб'єкта­
ми підприємницької діяльності в результаті порушення антимоно­
польного законодавства.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.011 с.)